Переговори про вступ України до ЄС стають дедалі складнішими

Україна наполегливо прагне пришвидшити вступ до Європейського Союзу, що викликає невдоволення у європейських партнерів.

Про це пише “Financial Times” з посиланням на анонімні джерела.

Згідно з інформацією, наведеною у виданні, українські представники на переговорах зі США та ЄС вимагають оперативного схвалення процесу інтеграції та висловлюють невдоволення підходом Єврокомісії до розширення Союзу. У Києві заявляють, що інтерес Євросоюзу до України настільки ж великий, як і прагнення України до вступу в Союз.

Європейські дипломати підкреслюють, що така риторика ускладнює переговорний процес та ігнорує існуючі процедури.

“Членство — це не подарунок. Можливо, у Києві з цього приводу виникло якесь непорозуміння”, — сказав один із співрозмовників FT.

Видання повідомляє, що президент України Володимир Зеленський дав вказівку дипломатам зосередитися на просуванні повноцінного членства країни в ЄС і не розглядати альтернативні варіанти зближення.

На думку європейських дипломатів, навіть за умови максимально прискорених процедур процес інтеграції України до Європейського Союзу може розтягнутися щонайменше на десять років. На саміті ЄС, який проходив на Кіпрі і на який був запрошений президент Зеленський, деякі лідери зробили спроби знизити очікування української сторони.

“Це буде не так просто, як він думає”, — зазначив одне з джерел.

Джерела “FT” зазначають, що реформи в Україні просуваються повільно, особливо в питаннях забезпечення верховенства права та боротьби з корупцією. Крім того, спостерігається затримка з ухваленням законів, необхідних для успішної інтеграції країни в європейський економічний простір.

У 2022 році Євросоюз надав Україні статус кандидата в члени ЄС у відповідь на агресію з боку Росії. У 2024 році розпочалися переговори про її вступ. Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії, підкреслила важливість інтеграції України до ЄС. Однак вона зазначила, що процес розширення вимагає виконання низки умов і не передбачає “коротких шляхів”.

У ніч на 1 травня дрони знову завдали удару по Туапсинському НПЗ

У ніч на 1 травня нафтопереробний завод у Туапсі зазнав чергової атаки дронів. Це вже четвертий подібний випадок за останній місяць.

Про це повідомляють місцеві ЗМІ.

Морський термінал, що є частиною виробничого комплексу разом з нафтопереробним заводом, опинився в зоні ураження. На об’єкті спалахнула велика пожежа.

В результаті нічної атаки загорівся щонайменше один паливний резервуар на території Туапсинського нафтопереробного заводу.

Голова Туапсинського муніципального округу Сергій Бойко повідомив, що в місті ведуться роботи зі збору нафтопродуктів на трьох ділянках. Загалом зібрано та вивезено 13 333 кубічних метрів мазуту, кам’яно-мазутної та водо-мазутної суміші. Для усунення наслідків атаки на Туапсе задіяно 790 осіб і 48 одиниць спеціальної техніки. Також він зазначив, що в готелях міста продовжують перебувати 85 осіб, евакуйованих раніше через пожежу на заводі.

У квітні нафтопереробний завод у Туапсе тричі зазнав атак дронів — 16, 20 та 28 числа. У результаті цих нападів на заводі спалахнула сильна пожежа, яку не вдавалося загасити протягом кількох днів.
​​​​​

Україна переглянула своє ставлення до телефонних переговорів Трампа і Путіна

Телефонна розмова між Трампом і Путіним, яка відбулася 29 квітня, не викликала в Києві ані особливого хвилювання, ані підвищеного інтересу.

Про це повідомляє “The New York Times”.

Протягом більшої частини 2025 року будь-які телефонні переговори між Трампом і Путіним, що стосувалися завершення війни в Україні, викликали у Києва серйозне занепокоєння. Українські політики побоювалися, що їхню країну можуть використати як предмет торгу, з огляду на схильність Трампа йти назустріч своєму російському колезі. Однак перший дзвінок між двома лідерами цього року не викликав у Києва особливої реакції, лише викликавши стримане знизування плечима.

У четвер президент України Володимир Зеленський відреагував на останні новини, повідомивши в соціальних мережах, що доручив своїй команді вивчити подробиці обговорень. Зокрема, обговорювалася пропозиція про тимчасове припинення вогню. При цьому президент не дав жодних натяків на те, що він має намір ініціювати особистий дзвінок Трампу або терміново проконсультуватися з європейськими союзниками. До цього такі дії були традиційними після переговорів між Вашингтоном і Москвою, які не включали Україну.

Українські політики та експерти пояснюють цю байдужість тим, що за рік безплідних обговорень, які не привели до зрушення в мирних переговорах, українці перестали пов’язувати з ними свої побоювання чи очікування.

Олександр Мережко, голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики, заявив, що Київ більше не надає особливого значення таким контактам, оскільки вони не приносять відчутних результатів. При цьому він зазначив, що Україна прагнутиме зберігати конструктивні робочі відносини з Трампом, оскільки Сполучені Штати залишаються її ключовим військовим союзником.

Хоча Володимир Зеленський знову заявив про важливість тривалої паузи в бойових діях. Однак існує ймовірність, що він піде на компроміс і погодиться з пропозицією Трампа та Путіна про тимчасове припинення вогню, яке заплановано на 9 травня. На думку експертів, таке рішення буде продиктоване не надією на мирне врегулювання конфлікту, а прагненням уникнути невдоволення з боку американського лідера та продемонструвати готовність України до дипломатичного діалогу.

Олександр Мережко вважає, що пропозиція Москви про дотримання тиші в День Перемоги пов’язана не з миролюбними намірами, а з тривогою Кремля щодо можливих нападів України на традиційний військовий парад. У зв’язку зі збільшенням арсеналу далекобійної зброї ЗСУ, Росія була змушена істотно скоротити свої плани щодо проведення святкових заходів.

Зміни в офіційній позиції Києва відображають настрої в суспільстві. За даними опитувань Київського міжнародного інституту соціології, у грудні 2024 року більшість українців сприйняли перемогу Трампа як позитивну новину. Однак за рік ситуація кардинально змінилася. Сьогодні близько трьох чвертей опитаних вважають його можливе повернення до влади негативною подією, а майже 75% громадян сумніваються, що поточні переговори за посередництва США допоможуть досягти довгострокового миру.

Одинадцять попередніх переговорів між Трампом і Путіним, які не дали відчутних результатів, посилили впевненість українців у тому, що американський президент схильний підтримувати позицію Москви.

Опубліковано новий фрагмент “плівок Міндіча”, в якому “з’являється” Умєров

Народний депутат Олексій Гончаренко з фракції “Європейська Солідарність” опублікував нові записи розмов, пов’язаних зі справою НАБУ та САП, порушеною після операції “Мідас”.

Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк, який також опублікував фрагменти розмов зі справи “Міндічгейт”, заявив, що роздруківки з цими записами “злила” сторона захисту.

На записах, як повідомляється, фігурують бізнесмен Тімур Міндіч, Олександр Цукерман і чинний секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров.

“І так, за форматом документа і, головне, “шапкою” першої сторінки я прямо можу стверджувати — це матеріали, які надійшли від сторони захисту. Тут взагалі вже без сумнівів”, — зазначив Железняк.

Железняк уточнив, що запис розмови було зроблено 8 липня 2025 року, тобто до зміни складу уряду, яку прозвали “перестановкою ліжок” (17 липня), і до нападів на НАБУ та САП (22 липня).

В одній із розмов між Міндічем та Умєровим, як свідчать опубліковані уривки, обговорювалися питання кадрового призначення. Вони розглядали, кого і на які посади слід призначити в Кабінеті міністрів. Міндіч висловив невдоволення одним із кандидатів, заявивши, що це “не наша людина, віддана лише своїм інтересам”.

Далі Міндіч запропонував призначити якогось “Мішу” на посаду віце-прем’єр-міністра, і Умєров, судячи з наявних даних, підтримав цю ідею.

Під час розмови також згадувався кандидат на посаду міністра оборони. Железняк припустив, що мова могла йти про главу МВС Ігоря Клименка, оскільки на той час його розглядали як можливого претендента на цю посаду.

У опублікованому Гончаренком фрагменті зафіксовано, що Міндіч не схвалював можливе призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони.

Далі Міндіч і якийсь “відвідувач” обговорюють Євгена Корнійчука, чинного посла України в Ізраїлі. За інформацією Гончаренка, “відвідувач” — це Сергій Шефір, колишній радник президента. Корнійчука планували призначити послом у Німеччині, але, як випливає з оприлюднених розмов, цього не сталося через те, що його кандидатуру “збили”.

Також з оприлюднених розмов стало відомо, що Міндіч і Умєров порушували питання про призначення посла України у Сполучених Штатах. Серед можливих кандидатів називалися Умєров, Денис Шмигаль, колишній міністр енергетики Герман Галущенко, пов’язаний з корупційним скандалом в енергетиці, та Ольга Стефанішина.

Галущенко, за словами Умєрова, був “хорошим” кандидатом, оскільки був “ментально близьким”. Міндіч підтримав цю думку, зазначивши, що Галущенко “зрозумілий”. При цьому Міндіч не був у захваті від кандидатури Стефанішиної, яка згодом і була призначена послом.

У розмові Міндіч також згадав Світлану Гринчук, яка раніше обіймала посаду заступника Галущенка в Міністерстві енергетики. Після певних кадрових змін вона очолила це відомство. Як і Галущенко, Гринчук опинилася втягнутою у “Міндічгейт”, через звинувачення у корупції в енергетичному секторі. На думку Міндіча, Гринчук могла бути призначена послом у США “для дєда”. Під цим, ймовірно, мається на увазі президент США Дональд Трамп.

Умєров у розмові з Міндічем розмірковував про можливість свого призначення на посаду спецпредставника президента, що дозволило би йому також відвідувати США.

У матеріалах також згадується “проєкт 23”. Железняк підкреслив, що цей епізод залишається незавершеним через брак інформації. На думку депутата, “проєкт 23”, ймовірно, є “общаком” або аналогічним механізмом фінансування, який використовувався для покриття певних витрат.

В опублікованому уривку Міндіч та Умєров обговорюють “проєкт 23”. Умєров ставить щодо нього запитання. Він каже, що “не треба з Rheinmetall”. Міндіч відповідає, що “немає нікого іншого”.

У розмові піднімається питання про те, що “існує одна проблема”, а саме — “що і коли зайде”. Потім обидва співрозмовники обговорюють якусь невизначену особу, яка володіє значною кількістю “кешу” і “не несе жодних витрат”.

Поїзд Київ-Ужгород зійшов з рейок після зіткнення з автокраном

Близько шостої ранку поїзд Київ – Ужгород зіткнувся з автокраном на залізничному переїзді у Стрийському районі.

Про аварію повідомили в “Укрзалізниці”.

Голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський повідомив, що в результаті події машиніст поїзда помер. Загиблий був ветераном, який нещодавно повернувся з фронту. У потязі перебували медичні працівники, які намагалися надати допомогу, але їхні зусилля виявилися марними.

Ніхто з пасажирів і співробітників поїзда не постраждав. Помічник машиніста отримав травми, але вони не є небезпечними для життя. У нього діагностовано множинні переломи, і зараз він проходить лікування в медичному закладі.

Спочатку повідомлялося про поранення водія автокрана. Однак пізніше стало відомо, що він помер дорогою до медичного закладу.

Перцовський підкреслив, що водій автокрана проігнорував звукові сигнали і виїхав на переїзд.

“Перечитайте правила руху через залізничні переїзди вже сьогодні, будь ласка. Ми занадто багато втрачаємо життів через війну, вкрай гірко ховати колег і через таку злочинну вбивчу необачність”, – наголосив Перцовський.

Поліцейські Львівської області надали коментар щодо події. Вони повідомили, що зараз активно займаються з’ясуванням усіх деталей ДТП, яке сталося неподалік від села Гірне. Також стало відомо, що водієві вантажівки було 64 роки, і він мешкав у Дрогобичі.

Через українські удари нафтопереробка в Росії знизилася до показників 2009 року

З початку квітня Україна атакувала об’єкти нафтопереробної промисловості щонайменше дев’ять разів. Ці удари призвели до зниження середнього обсягу нафтопереробки в Росії до рівня 2009 року.

Агенція “Bloomberg” повідомила про це з посиланням на власні джерела.

За даними офіційних заяв обох сторін, у квітні Збройні сили України здійснили щонайменше 21 атаку на нафтопереробні заводи, морські об’єкти та інфраструктуру нафтопроводів. З цих ударів дев’ять були спрямовані на нафтопереробні підприємства, що є рекордним показником з початку року.

В результаті ударів середній рівень переробки нафти знизився до 4,69 млн барелів на день. Це найменший показник з грудня 2009 року.

За інформацією “Bloomberg”, у квітні Україна відновила тактику, що застосовувалася наприкінці 2025 року, зосередивши удари на окремих нафтопереробних підприємствах. Цей метод дозволяє досягти максимальної шкоди, ускладнюючи їхнє швидке відновлення.

Україна також посилила удари по нафтопроводах, вивівши з ладу щонайменше п’ять станцій перекачування нафти. Російська трубопровідна мережа, найдовша у світі та створена в епоху Холодної війни, виявилася досить стійкою до атак. Завдяки цьому противнику вдалося перенаправити потоки нафти в обхід пошкоджених ділянок, і на даний момент ці удари не мали істотного впливу на внутрішні поставки.

Проросійські сили в Болгарії виступають проти угоди з Україною

Болгарська проросійська партія “Відродження” подала до парламенту законопроект про скасування десятирічної угоди з питань безпеки з Україною.

Про це пише “Novinite”.

Після проведення дострокових виборів у Болгарії проросійська партія “Відродження” активно скористалася політичною ситуацією і запропонувала в парламенті заходи, здатні істотно ускладнити надання критично важливої допомоги Україні.

У центрі уваги опинилася десятирічна угода про безпеку між Софією та Києвом. Депутати, які підтримують проросійську позицію, запропонували негайно припинити її дію. Петар Петров, який представляв цю ініціативу в парламенті, охарактеризував документ як “проблемний” і заявив, що він нібито становить загрозу для національної безпеки Болгарії.

Опозиція висловила крайнє невдоволення тим, що уряд затвердив цей важливий документ без попереднього схвалення парламенту. Тепер ті, хто здобув вплив після виборів, намагаються скористатися цим процесуальним порушенням, щоб повністю відмовитися від досягнутих угод.

Партія “Відродження” запропонувала резолюцію про скасування болгарської згоди на державні гарантії в розмірі 1,2 млрд євро для позики Європейського Союзу на суму 90 млрд євро для України. Це поставило під загрозу значні фінансові кошти, які необхідні для підтримки української економіки та армії.

Популісти заявляють, що повернення цих коштів залишається під питанням, оскільки це залежить від майбутніх репарацій, які може виплатити Росія. Замість допомоги Україні проросійські сили пропонують залишити гроші в країні, використовуючи економічні проблеми болгарських громадян у своїх інтересах.

Ізраїль не знайшов доказів щодо запиту Києва про судно з викраденим українським зерном

МЗС Ізраїлю повідомило, що запит України про правову допомогу, поданий 28 квітня, містив серйозні фактичні невідповідності та не мав підтверджуючих доказів. У зв’язку з цим ізраїльська поліція попросила українську прокуратуру надати додаткову інформацію.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ Ізраїлю.

Судно PANORMITIS, на борту якого, ймовірно, знаходиться викрадене зерно з ТОТ України, прибуло до Хайфи. Воно очікує дозволу на захід у порт.

“Український запит про правову допомогу, поданий у вівторок ввечері, 28 квітня, містив істотні фактичні прогалини і не включав жодних підтверджуючих доказів. Поліція Ізраїлю звернулася до української прокуратури із запитом надати додаткову інформацію та підтверджуючі докази, як цього вимагає ізраїльське законодавство”, — йдеться в повідомленні МЗС Ізраїлю.

У міністерстві заявили, що судно, яке планувало прибути до порту наступного тижня, змінило свої плани та покинуло територіальні води Ізраїлю.

“Ізраїль дотримується верховенства права, і його органи влади завжди будуть діяти відповідно до закону”, — зазначили в МЗС.

Україна та ще п’ять країн об’єдналися в оборонну коаліцію CORPUS

Україна та п’ять європейських країн створюють оборонну коаліцію під назвою CORPUS. Її мета — реформувати систему оборонних закупівель, зробивши їх більш скоординованими та результативними.

Про це повідомляє агенція “РБК-Україна”.

CORPUS — це міжнародна коаліція, що займається питаннями оборонного постачання. До її складу увійшли закупівельні агентства з України, Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії. 30 квітня в Києві було підписано меморандум про співпрацю між представниками цих агентств.

Агентство оборонних закупівель ДОТ Міністерства оборони України стало ініціатором створення коаліції.

Директор департаменту Міністерства оборони України Артем Романюков заявив, що нова структура буде являти собою “складну мережу закупівельних агентств країн-партнерів”.

“Це дозволить краще планувати закупівлі, формувати надійні ланцюги постачання, виявляти слабкі ланки”, – зазначив він.

В агентстві підкреслили, що CORPUS буде доступна для співпраці з іншими країнами-партнерами за умови підписання Меморандуму та одностайного схвалення з боку ради директорів.

Агентства будуть взаємодіяти на оперативному рівні, обмінюючись рішеннями щодо роботи з ринком, цифровими інструментами, антикорупційними та комплаєнс-практиками, а також питаннями організації постачання.

“Це і система Dot-Chain, в межах якої ми запустили, по суті, квазі-ринкові механізми забезпечення нашого війська. Це різні системи для складського обліку, управлінського обліку. Те, яким чином ці системи між собою взаємодіють, що взагалі використовується”, – пояснив директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов.

Україна зможе поширити досвід, накопичений під час повномасштабного військового конфлікту, на ширше коло завдань. Це, у свою чергу, дозволить партнерам ознайомитися з ефективними рішеннями, які вже довели свою працездатність у реальних бойових умовах.