У Запоріжжі дрон завдав удару по житловому району

Вдень 8 червня у Запоріжжі безпілотник завдав удару по одному з житлових районів міста. Загинули дві жінки, є поранені діти

Про атаку повідомив голова Запорізької ОДА Іван Федоров.

В результаті удару загинули дві жінки. Спочатку повідомлялося про 15 постраждалих, пізніше кількість поранених зросла щонайменше до 18 осіб.

Серед постраждалих є діти. За даними місцевої влади, медична допомога знадобилася дітям 5, 10, 12 і 13 років, а також двом підліткам 15 і 17 років.

В результаті вибуху пошкоджено житлові будинки, автомобілі, магазини та зупинку громадського транспорту. На місці працюють медики, рятувальники та комунальні служби.

Україна може недоотримати 680 млн євро від ЄС через затримку судових реформ

Україна ризикує вперше втратити частину фінансової допомоги Євросоюзу за програмою Ukraine Facility. Причиною стали дві реформи, які Київ не встиг виконати у встановлені терміни.

Про це “Суспільному” повідомили джерела у Єврокомісії.

Під питанням залишаються кошти, пов’язані з четвертим і п’ятим траншами. Йдеться про майже 300 млн євро за одним траншем і понад 380 млн євро за іншим.

“Суми, пов’язані з цими траншами, були “призупинені”. Це означає, що вони ще не були виплачені. Останній термін для цих двох кроків – 30 червня та 29 вересня цього року відповідно”, – поінформував анонімний європосадовець.

Невиконані умови стосуються судової системи. Україна має збільшити штат Вищого антикорупційного суду, а також забезпечити набрання чинності законодавством про перевірку декларацій доброчесності суддів. Якщо умови не будуть виконані вчасно, Євросоюз може застосувати процедуру остаточного скорочення виплат.

При цьому в Брюсселі наголошують, що для України діє механізм гнучкості через військові умови. Програма Ukraine Facility розрахована на 50 млрд євро допомоги до 2027 року, а виплати за нею безпосередньо залежать від виконання узгоджених реформ.

SIPRI заявив про нову гонку ядерних озброєнь у світі

Дев’ять держав, що володіють ядерною зброєю, у 2025 році продовжили модернізувати та розширювати свої арсенали.

Про це йдеться у щорічній доповіді Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Йдеться про США, Росію, Велику Британію, Францію, Китай, Індію, Пакистан, КНДР та Ізраїль. За даними SIPRI, більшість цих країн розгорнули нові ядерні або здатні нести ядерний заряд системи озброєння.

Станом на січень 2026 року загальний світовий запас ядерних боєголовок оцінювався приблизно в 12 187 одиниць. З них близько 9 745 перебували в арсеналах для можливого застосування, а приблизно 4 012 були розміщені на ракетах і літаках.

Від 2 100 до 2 200 боєголовок перебували у стані високої бойової готовності на балістичних ракетах. Майже всі вони належать Росії та США.

Експерти SIPRI вважають, що період скорочення зброї масового ураження після холодної війни фактично завершився. За їхньою оцінкою, ядерні держави дедалі частіше ігнорують зобов’язання щодо роззброєння та прискорюють оновлення своїх арсеналів.

У Кремлі заявили про неможливість переговорів з Україною після інциденту з потягом

У Кремлі знову поставили під сумнів можливість переговорів з Україною. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що зараз йому “важко уявити” діалог із Києвом.

Про це пишуть російські пропагандистські ЗМІ.

Причиною він назвав нібито “терористичні дії” української сторони. Зокрема, Пєсков згадав інцидент із пасажирським поїздом Москва — Сімферополь і назвав його “злочином київського режиму”.

При цьому російська сторона не надала доказів причетності України до того, що сталося. У Києві раніше неодноразово заявляли про готовність до прямих переговорів, але тільки за межами Росії та Білорусі.

Окремо Пєсков повідомив, що російська влада займається ситуацією із забезпеченням Криму паливом.

Українські сили завдали удару по нафтових об’єктах у Краснодарському краї та Волгоградській області

Сили оборони України 7 червня та в ніч на 8 червня завдали ударів по нафтовій інфраструктурі на території Росії.

Генеральнштаб ЗСУ підтвердив ураження перевалочної нафтобази “Грушова” у Краснодарському краї та лінійної виробничо-диспетчерської станції “Красний Яр” у Волгоградській області.

Операцію провели оператори Сил спеціальних операцій у взаємодії з іншими підрозділами українських Сил оборони. Також повідомляється про удари по пунктах управління безпілотниками, радіолокаційній станції та складах забезпечення.

Після атаки на нафтобазу в районі населеного пункту Грушова Балка почалася масштабна пожежа. Цей об’єкт належить до виробничого майданчика перевалочного комплексу “Шесхаріс”, що входить до найбільшого російського морського порту Новоросійськ.

Через цей комплекс проходить близько 12% морського експорту російської нафти. Загальна місткість його резервуарного парку становить приблизно 1,4 млн кубометрів.

У Волгоградській області дрони атакували станцію “Красний Яр”, розташовану більш ніж за 500 км від українського кордону. Цей об’єкт належить “Транснефті” і вважається важливим вузлом нафтопроводів, що ведуть до Волгоградського НПЗ та експортного терміналу “Шесхаріс”.

Туск закликав Київ і Варшаву не доводити суперечку навколо УПА до розколу

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звернувся до президентів України та Польщі із закликом провести відверту розмову на тлі нового загострення у відносинах між двома країнами.

Про це він заявив у своєму дописі у соцмережі “Х”

Приводом для напруженості стало рішення присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА. За словами Туска, дипломатичні спроби врегулювати ситуацію поки що не дали результату.

“Співпраця лежить в інтересах обох наших держав і народів, а конфлікт – в інтересах Москви. Гадаю, це очевидно для нас усіх”,– написав Туск.

Позицію Туска підтримав глава МЗС України Андрій Сибіга. Він також заявив, що зростання напруженості між Києвом і Варшавою не принесе користі ані українцям, ані полякам.

На цьому тлі в Польщі обговорюють питання про можливе позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Ініціатором розгляду цього питання виступив Кароль Навроцький.

У Києві військовий вийшов на одиночний пікет з вимогою демобілізації

У Києві військовий Олександр Москалюк влаштував одиночний пікет на площі Незалежності. Він вийшов на акцію в кайданах, вимагаючи законодавчо визначити граничні терміни служби в ЗСУ та надати військовослужбовцям можливість демобілізації.

Своє звернення до влади він оприлюднив у Facebook.

Москалюк заявив, що багато військових, які перебувають у строю з перших днів конфлікту, морально та фізично виснажені. За його словами, держава за цей час мала знайти хоча б часткові варіанти звільнення таких людей зі служби.

Він також розкритикував чинну систему мобілізації та звинуватив владу в тому, що відповідальність за проблеми в армії перекладають на громадян, які не хочуть йти служити.

“Ви демотивували народ, і на зараз більшість громадян відчувають себе між двома жорнами тоталітарних режимів”, – написав Москалюк.

Раніше повідомлялося, що Міноборони України обговорює реформу служби, яка може передбачати перерву після певного терміну перебування в армії. При цьому про повноцінну демобілізацію поки що не йдеться.

Молдова хоче спільно з Україною розробляти дрони-перехоплювачі

Молдова розпочала консультації з Україною щодо можливої розробки дронів-перехоплювачів.

Про це, як пише Reuters, заявила президентка країни Майя Санду.

За її словами, Кишинів змушений шукати нові рішення для захисту повітряного простору після низки інцидентів із безпілотниками. Йдеться про випадки, коли дрони перетинали територію Молдови або їхні уламки падали в районах біля кордону.

“Ті, хто хоче, щоб наша країна була повністю беззахисною, повинні розуміти, що існує ризик того, що на нас впадуть дрони, і ми нічого не зможемо з цим вдіяти. Я звернулася до уряду, особливо в контексті нещодавніх подій, з проханням розпочати внесення або підготовку законодавчих змін”, – сказала президентка Молдови.

Санду заявила про необхідність підготувати законодавчі зміни, які дозволять розвивати оборонну промисловість. Законопроект має створити умови для державно-приватних партнерств у сфері озброєнь та залучення іноземних інвесторів.

Молдавська сторона розраховує використовувати український досвід у сфері безпілотних технологій. Санду зазначила, що Україна має сильні компетенції саме у створенні дронів-перехоплювачів, однак для застосування таких технологій Молдові спочатку потрібно сформувати власну команду фахівців.

За даними матеріалу, зафіксовано вже понад 20 випадків, коли російські безпілотники порушували повітряний простір Молдови або їхні уламки падали поруч із молдавськими населеними пунктами.

У Києві затримали чоловіка у справі про підготовку замаху на посадовця ГУР

У Києві правоохоронці затримали 38-річного місцевого мешканця, якого підозрюють у підготовці вбивства одного з посадовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Про повідомили в Національної поліції,

Чоловіка, згідно з даними слідства, завербували російські спецслужби. За виконання завдання йому обіцяли 100 тис доларів, з яких 10 тис він отримав авансом.

Слідство стверджує, що підозрюваний збирав інформацію про маршрути пересування представника ГУР, його розпорядок дня, місце проживання, автомобіль та навколишню інфраструктуру. Після цього він почав шукати виконавця з навичками керування безпілотниками.

Реалізувати задум чоловік не встиг. Його затримали за участю оперативників карного розшуку, слідчих, спецпідрозділів поліції та співробітників внутрішньої безпеки ГУР.

Під час обшуку у підозрюваного вилучили мобільні телефони, GPS-трекер, автомобіль та інші речові докази. Йому повідомили про підозру у підготовці умисного вбивства з корисливих мотивів, розслідування триває.