Рада не змогла ухвалити законопроєкт про заміщення повноважень секретаря РНБО

Верховна Рада України провалила законопроєкт, який передбачав можливість заміщення секретаря Ради національної безпеки і оборони одним із його заступників.

На засіданні 7 квітня документ підтримали лише 204 депутати.

Законопроєкт №14298 “Про внесення зміни до статті 13 Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони України” був запропонований головою підкомітету з питань державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету з питань нацбезпеки Федором Веніславським.

Відповідно до запропонованої норми, до статті планувалося включити положення про те, що в разі тимчасової відсутності Секретаря РНБО України або його нездатності виконувати свої обов’язки з інших причин, ці обов’язки тимчасово покладаються на одного із заступників Секретаря, якого призначають на цю посаду відповідним рішенням самого Секретаря.

Законодавці мотивували свою пропозицію необхідністю гарантувати безперервну роботу РНБО.

Парламент також не погодився з пропозицією відправити законопроєкт на повторне перше читання. Не знайшла схвалення і пропозиція доопрацювати документ ініціатору, за яку проголосували 209 народних обранців.

Наразі Рустем Умєров обіймає посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Він опинився фігурантом справи про корупційні схеми, організовані Тимуром Міндичем. Згідно з матеріалами слідства, Міндич намагався вплинути на Умєрова, коли той був міністром оборони, з метою забезпечення закупівель у конкретної компанії. Однак Умєров не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим у будь-якому кримінальному провадженні, а є лише свідком.

В Україні планують посилити покарання для ухилянтів

В Україні розглядають питання про посилення покарання за ухилення від призову на військову службу. Розглядається можливість запровадження тюремних термінів понад десять років.

Ідею запропонував генерал-майор та експерт з питань державної безпеки Василь Вовк.

На його думку, Кримінальний кодекс слід змінити таким чином, щоб громадяни автоматично отримували обов’язок з’являтися в територіальні центри комплектування відразу після введення воєнного стану. Якщо ця вимога не буде виконана, має передбачатися суворе покарання – не менше десяти років позбавлення волі.

Вовк зазначив, що наразі часто застосовуються умовні покарання або менш суворі заходи, які не приносять очікуваного результату. На його думку, такий підхід не спонукає громадян відповідально ставитися до своїх обов’язків.

“Нам необхідно переписати статтю Кримінального кодексу так, щоб обов’язок з’явитися в ТЦК виникав одразу після оголошення воєнного стану, а за порушення – карати десять років в’язниці”, – зазначив експерт

Василь Вовк вважає, що лише реальні та тривалі тюремні терміни здатні зміцнити дисципліну та гарантувати виконання зобов’язань, пов’язаних із захистом країни.

Українські дрони атакували великий хімічний завод у Воронезькій області

Увечері 6 квітня українські дрони атакували завод “Мінудобрєнія” у Россоші Воронезької області.

За словами місцевих жителів та даними OSINT-аналітиків, внаслідок нальоту на заводі спалахнула сильна пожежа.

Губернатор Олександр Гусєв підтвердив факт атаки шести безпілотних літальних апаратів, підкресливши, що вони були успішно перехоплені засобами протиповітряної оборони.

Згідно з його твердженнями, загоряння сталося внаслідок падіння уламків, які пошкодили технологічну конструкцію. Під час інциденту одна людина отримала травми і була доставлена до лікарні з опіками середньої тяжкості.

Завод “Мінудобрєнія” відіграє важливу роль в економіці, оскільки займається виробництвом аміаку та аміачної селітри.

Ці компоненти, крім використання в сільському господарстві, слугують основною сировиною для виготовлення вибухових речовин.

Щорічно підприємство виробляє понад 550 тис тонн аміачної селітри та до 1,2 млн тонн нітроамофоски. Це один із провідних хімічних заводів у регіоні, який має ключове значення у постачанні російському військово-промислового комплексу необхідних матеріалів.

Досвід України з Чорним морем може стати в нагоді для розблокування Ормузької протоки

Міжнародна спільнота активно обговорює угоду 2022 року між ООН, Україною та Росією, спрямовану на відновлення експорту українського зерна. Досвід України у розблокуванні власного морського експорту може стати в нагоді Трампу.

Про це пише The Wall Street Journal.

У публікації зазначили, що після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році флот агресора став загрожувати Одесі – ключовому українському порту. Це призвело до припинення експорту зерна та інших товарів, що негативно позначилося на економіці країни. У відповідь на це Київ був змушений шукати альтернативні шляхи. У результаті частину вантажів перенаправили через сусідні західні країни, а також задіяли дрібніші річкові порти.

Незважаючи на вжиті тимчасові заходи, наслідки паралізованих морських портів в Одеській області України продовжували поширюватися, зачіпаючи не тільки цю територію, а й країни, що розвиваються, які залежать від українського зерна. У цих країнах зростання цін на зерно поглибило дефіцит продовольства.

У квітні того ж року візит генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша до України, Росії та Туреччини ознаменував початок тримісячного процесу розробки формулювань, які б влаштували всі сторони та дозволили відновити морський експорт зерна в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Посередництво ООН сприяло укладенню угод з кожною зі сторін, які охоплювали лише сільськогосподарську продукцію, тоді як інші товари продовжували відправлятися через річкові порти, що не підпадали під дію цих домовленостей.

Експорт було відновлено, однак Росія почала відкладати перевірки, які були передбачені угодою. У 2023 році РФ відмовилася продовжувати угоду, і морський експорт знову зупинився, оскільки жодна зовнішня організація не могла гарантувати безпеку суден.

Потім українські морські дрони атакували Чорноморський флот Росії, пошкодивши або потопивши п’яту частину його суден. Це змусило Росію відвести свої кораблі.

У серпні відновився рух суден коридором, що дозволило поступово відновити вантажопотік. За інформацією Адміністрації морських портів України, у 2024 році обсяг вантажів, що проходять через українські порти, досяг 97,2 млн метричних тонн, що на 35,2 млн тонн більше, ніж у 2023 році.

Російська армія продовжує завдавати ударів по українських експортних вузлах, використовуючи дрони та ракети великої дальності. За інформацією українського керівництва, приблизно 90% сільськогосподарської продукції країни вивозиться морським шляхом, що майже досягло довоєнного показника у 94%.

WSJ повідомляє, що цей випадок викриває межі дипломатичних зусиль в умовах війни та підкреслює важливість досягнення вирішального військового успіху в подібних конфліктах. Це цінний урок для президента Трампа, який прагне до швидкого завершення бойових дій.

Вночі російські війська запустили по Україні понад сто ударних дронів

Вночі російські війська атакували Україну понад сотнею ударних безпілотників. Більшість цілей вдалося нейтралізувати силами протиповітряної оборони.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

У ніч на 7 квітня ворожі сили здійснили напад із використанням 110 ударних безпілотних літальних апаратів різних типів, зокрема Shahed, “Гербера” та “Італмас”. Удари були завдані з напрямків Брянськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ (РФ), Гвардійське, Чауда (ТОТ Крим) та з території окупованої Донецької області. З загальної кількості дронів, що атакували, близько 70 були безпілотниками типу Shahed.

Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи українських Сил оборони.

За попередньою інформацією, протиповітряна оборона знищила або нейтралізувала 77 ворожих БПЛА на півночі, півдні та сході країни.

Загалом було зафіксовано 31 влучання ударних дронів у 14 локаціях. Крім того, збиті ворожі цілі впали в 9 локаціях.

Зеленський озвучив масштаби російських атак: понад 2800 дронів за тиждень

За останній тиждень Росія застосувала проти України понад 2800 дронів, майже 1350 керованих авіабомб і понад 40 ракет різних типів.

Володимир Зеленський повідомив про це у Telegram-каналі.

За одну ніч російські військові сили застосували понад 140 ударних безпілотників, з яких приблизно 80 були дронами типу “Шахед”.

“У деяких областях удари тривають. І це лише частина того, що наші люди переживають щодня”, – наголосив президент.

Він зазначив, що однією з цілей нічного нападу стала Одеса. Під час атак було пошкоджено житлові будинки, дитячий садок та районну електропідстанцію. Тисячі сімей залишилися без електрики, і зараз ведуться аварійні роботи з відновлення інфраструктури.

“Станом на зараз, на жаль, відомо, що троє людей було вбито цією атакою, і серед них дитина – їй було лише два роки. Мої щирі співчуття рідним і близьким”, – зазначив глава держави.

Він зазначив, що ще 16 осіб було поранено. З них 11 перебувають у лікарнях, серед постраждалих – жінка на пізньому терміні вагітності та двоє дітей, наймолодшому з яких ще не виповнився рік. Також двоє людей отримали поранення в Харківській області.

Президент особливо відзначив удари по енергетичних об’єктах у Чернігівській, Сумській, Харківській та Дніпропетровській областях.

Зеленський підкреслив важливість зміцнення протиповітряної оборони за допомогою міжнародної допомоги.

“Зараз усім партнерам потрібно разом посилювати захист неба, щоб відсоток збиттів дронів та ракет щоразу ставав вищим. Це щоденна робота всіх, а не лише України, бо постачаннями й підтримкою нас, спільною роботою партнери допомагають і собі. Росія не збирається зупинятись. Дякую всім, хто це розуміє і вкладається в наш спільний захист”, – підсумував він.

Сикорський висловив сумніви щодо інциденту з вибухівкою поблизу “Турецького потоку”

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сикорський висловив сумнів щодо повідомлень про можливе мінування газопроводу “Турецький потік” у Сербії.

Про це він написав у соцмережі X, коментуючи поширену інформацію про ймовірну диверсію поблизу газотранспортної інфраструктури.

Польський дипломат припустив, що подібні заяви можуть мати політичне підґрунтя та бути вигідними окремим політичним гравцям напередодні виборчих кампаній. Зокрема, він звернув увагу на контекст заяв прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Сикорський поширив допис угорського прем’єра щодо нібито підготовки диверсії на газопроводі та прокоментував його, зазначивши:

“Підозріло зручний час”, – написав міністр.

Таким чином, польська сторона фактично поставила під сумнів достовірність повідомлень про інцидент, натякнувши на можливе використання цієї теми у внутрішньополітичних цілях.

У Київській області закрили мережу нелегальних АЗС

У Білоцерківському районі Київської області співробітники Бюро економічної безпеки закрили п’ять нелегальних автозаправних станцій у рамках двох кримінальних розслідувань.

Про це повідомляє БЕБ.

На автозаправних станціях здійснювалося незаконне зберігання та реалізація фальсифікованого пального.

“За оперативними даними, пальне закуповували на нелегальній нафтобазі, діяльність якої не була відображена у відповідних реєстрах та здійснювалася без належних дозвільних документів”, – йдеться в повідомленні.

Співробітники БЕБ конфіскували близько 50 тонн дизельного палива та понад 30 тонн бензину марки А-95. Крім того, вилучено три резервуари для зберігання пального та два паливно-розподільчі вузли. Виявлено комп’ютери, чорнові записи та фінансову документацію, що вказують на незаконні операції.

“Під час обшуків на АЗС не виявлено жодних сертифікатів якості, паспортів пального чи супровідної документації, що підтверджувала б законне походження нафтопродуктів”, – додали в бюро.

За попередніми оцінками, загальна вартість конфіскованого пального та обладнання перевищує 6 мільйонів гривень.

Триває досудове розслідування у справі, порушеній за статтею 204 Кримінального кодексу України, яка стосується незаконного виготовлення, зберігання, реалізації або перевезення підакцизних товарів.

У Старобільську дрони атакували будівлю адміністрації окупантів

У тимчасово окупованому Старобільську Луганської області зафіксували удар по адміністративній будівлі, яку використовують представники окупаційної влади.

Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко.

За його даними, у місті пролунали два вибухи, спричинені ударами дронів-камікадзе. Перший вибух стався об 11:57, другий – о 12:22. Унаслідок атаки зазнала пошкоджень адміністративна будівля, де розміщуються окупаційні структури та колаборанти.

Водночас підконтрольні окупаційній владі медіа повідомляють про двох постраждалих. Йдеться про жінку 2001 року народження та чоловіка 1946 року народження. За їхніми даними, чоловік перебуває у критичному стані та знаходиться у реанімації.