У співробітників ВЛК виявили активи з ознаками незаконного збагачення

В Україні правоохоронці провели масштабну спецоперацію “Ескулап”, пов’язану з перевіркою посадових осіб військово-лікарських комісій та експертних груп з оцінки повсякденного функціонування людини.

Про це розповіли в Національній поліції.

Одночасно відбулися 58 обшуків у 16 регіонах країни. Перевірки стосувалися можливого незаконного збагачення та недостовірних відомостей у деклараціях.

Загальна сума виявлених розбіжностей у деклараціях посадових осіб, за даними слідства, сягає 200 млн грн. В окремих випадках різниця між офіційно зазначеними доходами та реальними активами становила від 2 до 11 млн грн.

Йдеться про незадекларовані автомобілі, квартири, будинки, земельні ділянки та готівку, оформлені, зокрема, на близьких родичів. Також правоохоронці вилучили документи ВЛК, медичні виписки, договори, чеки та автомобілі, серед яких Mercedes-Benz GLE 300D 2025 року вартістю понад 100 тис. доларів.

За підсумками заходів складено понад 230 адміністративних протоколів про правопорушення, пов’язані з корупцією.

“Шахеди” дедалі частіше запускають по Україні з конвеєра

Російські війська використовують ударні безпілотники Shahed практично одразу після їхнього виготовлення.

Про це заявив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов.

За його словами, один із дронів, що прилетів на Харків, був виготовлений лише за кілька днів до запуску. Зазвичай, як зазначив Бескрестнов, українські фахівці фіксують “Шахеди” з датою випуску за 5–15 днів до атаки.

Він вважає, що за датами виробництва можна побічно оцінювати наявність запасів озброєння у Росії. Якщо безпілотники надходять у використання майже відразу після складання, це може вказувати на обмежені можливості накопичення великих резервів.

Бескрестнов також повідомив, що балістичні ракети “Іскандер” частіше мають дату випуску 2025 року, а ракети “Циркон”, Х-101 і боєприпаси для С-400 — 2026 року. За його оцінкою, більша частина ракет і безпілотників, що виробляються Росією, швидко направляється на фронт.

У Києві від вибуху на поштовому терміналі загинула людина

В Оболонському районі Києва вранці 5 червня на території поштового сортувального центру вибухнула одна з посилок під час її огляду.

Про це повідомили в Національній поліції міста Києва.

В результаті події загинув 59-річний чоловік. Ще двоє людей — 37 і 41 років — отримали травми. На місці працюють слідчо-оперативна група, вибухотехніки столичної поліції, рятувальники ДСНС та медики. Правоохоронці встановлюють обставини інциденту та походження вибухового пристрою.

Один із співробітників терміналу розповів, що вибух стався під час розвантаження посилок на стрічці. За його словами, після детонації було видно іскри, також почалася пожежа.

Біля ЗАЕС оголошено тимчасове припинення вогню для ремонту лінії електропередачі

Вранці 5 червня в районі Запорізької АЕС почало діяти локальне припинення вогню. Воно необхідне для ремонту пошкодженої лінії електропередачі та зниження ризику ядерної аварії.

Про це поінформували в пресслужбі Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

Під контролем експертів МАГАТЕ фахівці з обох сторін найближчими днями мають приступити до відновлення лінії “Дніпровська” напругою 750 кВ. Перед початком робіт на ділянці провели масштабне розмінування.

Ця лінія була відключена понад два місяці тому. Через це найбільша атомна станція Європи залежить від єдиної лінії 330 кВ, яка забезпечує електроенергією системи охолодження шести зупинених реакторів.

В останні тижні ЗАЕС кілька разів втрачала доступ і до цієї лінії. У таких випадках станція була змушена переходити на аварійні дизельні генератори.

За даними МАГАТЕ, це вже шосте тимчасове припинення вогню, узгоджене для забезпечення безпеки ЗАЕС і відновлення зовнішнього електропостачання станції.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.

Україна може відмовитися від ідеї відновлення зруйнованих ТЕЦ

В Україні вважають неефективним безпосереднє відновлення великих теплоелектростанцій, зруйнованих внаслідок атак. Такі об’єкти добре відомі російським військовим, тому після ремонту вони знову можуть стати цілями для ударів.

Про це заявила народна депутатка Леся Забуранна.

За її словами, ресурси протиповітряної оборони обмежені, а забезпечити надійний захист кожної великої станції в нинішніх умовах неможливо. Тому вкладення коштів у відновлення колишньої моделі енергетики може не дати стійкого результату.

Забуранна вважає, що державі потрібно терміново змінювати підхід до відновлення критичної інфраструктури. Головним напрямком має стати децентралізація генерації — створення великої кількості невеликих об’єктів замість повернення до колишньої системи великих ТЕЦ. Таку розподілену мережу складніше виявити та вивести з ладу масованими ударами.

У Кременчуці загострилася конфлікт навколо Свято-Троїцького храму

У Кременчуці представники релігійної громади Православної церкви України увійшли до будівлі Свято-Троїцького храму. Конфлікт навколо храму триває через рішення громади про перехід від УПЦ до ПЦУ.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, рішення про зміну канонічної приналежності було ухвалено ще два роки тому. Його законність підтвердили українські суди всіх інстанцій, однак фактично питання щодо доступу до храму залишалося невирішеним.

Біля будівлі зібралися прихильники обох сторін. На місці перебували священнослужителі, віряни, ветерани, адвокат, голова релігійної громади архімандрит Феодосій, а також співробітники поліції. Між учасниками виникали словесні суперечки, штовханина та сутички.

Пізніше архімандрит Феодосій і митрополит Кременчуцький та Лубенський Миколай вийшли у двір храму для переговорів. За словами представників ПЦУ, всі необхідні документи у громади є.

Раніше Верховний Суд відмовив представникам УПЦ у задоволенні касаційної скарги у справі про Свято-Троїцький храм. Після цього храм остаточно залишився за релігійною громадою Православної церкви України.

Кремля намагається виправдати нові масовані удари по Україні – ISW

У Кремлі дедалі частіше використовують заяви про нібито українські атаки на цивільні об’єкти як привід для нових масштабних ударів по Україні. До такого висновку дійшли аналітики Інституту вивчення війни.

Про це йдеться в черговому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

В ISW звернули увагу на заяви представників РФ після повідомлення про атаку на автобус Москва — Сімферополь в окупованому Єнакієвому. Російські чиновники після цього почали говорити про можливі “удари у відповідь”.

Аналітики вважають, що Москва заздалегідь планує масовані атаки на українську територію, а подібні звинувачення використовує для їх публічного виправдання. В інституті зазначають, що удари завдають серйозної шкоди цивільній інфраструктурі та призводять до жертв серед мирного населення.

За оцінкою ISW, Росія також намагається таким чином відвернути увагу від власних проблем на фронті. Звинувачення на адресу України, на думку аналітиків, створюють для Кремля зручне інформаційне прикриття для подальших атак.

НАТО може посилити ППО на кордоні Румунії з Україною

Країни НАТО обговорюють додаткові заходи щодо зміцнення протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. Приводом став інцидент у румунському місті Галац, де російський безпілотник влучив у житловий будинок.

Про це пише Reuters.

Міністр закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Цою заявила, що цей випадок прискорив обговорення вже запланованих кроків щодо посилення контролю за повітряним простором. Бухарест передав союзникам список пріоритетних потреб для захисту ділянки кордону з Україною протяжністю близько 650 км.

Серед можливих заходів розглядаються розширення місії повітряного патрулювання НАТО та збільшення мережі радарів, здатних виявляти низьколітаючі цілі, включаючи безпілотники. Франція вже проводить консультації щодо додаткової підтримки, також готовність брати участь висловили Велика Британія, Італія та Іспанія.

“Існує спільне розуміння, що нам потрібно посилити східний фланг загалом, а не лише v Румунії. Це розмова, яку ми ведемо з балтійськими країнами й усіма країнами східного флангу”, — наголосила Цою.

США, за словами глави МЗС Румунії, можуть надати спеціалізовані засоби спостереження та радіолокаційного контролю без істотного збільшення військової присутності в регіоні.

Бухарест розглядає допомогу союзників як тимчасове рішення до модернізації власної системи оборони. На ці цілі Румунія планує спрямувати близько 2 млрд євро протягом найближчих років.