У Вашингтоні пасажирський літак зіткнувся з військовим вертольотом: обидва впали в річку

У Вашингтоні пасажирський літак авіакомпанії American Airlines зіткнувся в повітрі з військовим вертольотом Sikorsky UH-60 під час заходу на посадку.

Про це поінформувало Федеральне управління авіації США.

NBC News повідомляє, що літак розкололо на дві частини і він упав у річку Потомак. Військовий вертоліт так само лежить у воді.

Зазначається, що наразі на цій території ведуться пошуково-рятувальні роботи. Місцева влада розбирається в ситуації і готова почати розслідування.

Співрозмовник газети також розповів, що на борту літака, що летів із Вічіти (штат Канзас), перебували 60 пасажирів і чотири члени екіпажу. А у вертольоті перебувало троє людей.

Наразі відомо, що нікого в живих не знайдено. З річки витягли щонайменше 18 тіл.

Президент США Дональд Трамп відреагував на авіакатастрофу, заявивши, що їй можна було запобігти. Він підкреслив, що літак був на звичній лінії заходу на посадку в аеропорт, а вертоліт тривалий час рухався прямо на літак.

Ба більше, за його словами, це була ясна ніч, тому пілоти мали можливість швидко відреагувати на ситуацію.

Конфлікт у столичній владі: Кличко звинуватив нового голову КМВА у блокуванні важливих рішень

У Києві загострився публічний конфлікт між мером міста Віталієм Кличком і новопризначеним головою Київської міської військової адміністрації Тимуром Ткаченком, якого президент Володимир Зеленський призначив наприкінці 2024 року.

Кличко звинуватив керівництво КМВА в політичних інтригах і блокуванні роботи міста:

“Новий керівник КМВА, без військової освіти та досвіду, який замінив на посаді бойових генералів, блокує вирішення ключових господарських питань – відновлення пошкоджених будинків, виплату компенсацій постраждалим мешканцям, відновлення інфраструктури та інші нагальні завдання. Це дестабілізує управління містом і створює загрозу життєзабезпеченню столиці. Водночас він намагається перебрати повноваження мера, міської ради та КМДА, порушуючи закон. Нагадую, що військова адміністрація – це тимчасовий орган, що має займатися обороною та безпекою, а не узурпацією влади”, – заявив Кличко.

Новий очільник КМВА Тимур Ткаченко відкинув звинувачення та, у свою чергу, зауважив, що саме мерія не справляється із критичними питаннями відновлення столиці.

“По місту досі багато будівель не відновлено після обстрілів, згорілі автомобілі вивезли лише нещодавно – і то не завдяки рішенню мера. Вчора я мав зустріч із Кличком, щоб обговорити ці питання. Але замість допомоги в роботі отримав лише безпідставні звинувачення. Тому військова адміністрація робитиме те, що не може зробити мерія. І я не маю наміру влаштовувати політичні шоу, як це роблять люди, які багато років працюють у міській владі. Ми будемо вирішувати проблеми столиці й допомагати киянам”, – заявив Ткаченко.

Конфлікт між мером Києва та військовою адміністрацією триває, створюючи ризики для ефективного управління містом в умовах війни.

Україна допускає припинення вогню, але лише за умови гарантій безпеки – CBS News

Все більше українців обговорюють можливість припинення вогню у війні з Росією, але наголошують, що це можливо лише за умови реальних гарантій безпеки.

Про це йдеться у матеріалі CBS News.

За три роки повномасштабної війни суспільна думка в Україні еволюціонувала: якщо раніше будь-які переговори з Росією відкидалися, то тепер деякі громадяни готові до припинення бойових дій. Однак ключовою умовою для цього залишається надання гарантій, які унеможливлять повторну агресію.

Журналісти CBS News наводять слова українки Євгенії Пуцкової, яка втратила на війні чоловіка та старшого сина. Вона наголосила, що підтримала б переговори, але лише у разі надання реальних гарантій безпеки.

“Просте заморожування лінії фронту нічого не дасть. Тому що за декілька років Росія знову вторгнеться”, – зазначила жінка.

Військові: “Ми будемо битися до кінця”

Водночас українські військові вважають, що припинення вогню без перемоги є неможливим.

Так, командир спецпідрозділу АРТАН ГУР МОУ заявив, що, навіть якщо президент США Дональд Трамп припинить військову допомогу Україні, українські воїни продовжать боротьбу, навіть якщо у них закінчиться зброя.

Цю позицію підтримав і військовий медик, мобілізований анестезіолог Михайло Ілік, який щодня рятує життя поранених бійців:

“Безумовно. Це наша земля. Ми повинні стояти за неї до останнього”, – наголосив він.

Політичні перспективи миру

Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Київ не погодиться на визнання окупації своїх територій і вимагає справедливого миру з широкими гарантіями безпеки.

Раніше Дональд Трамп заявив, що активно працює над планом припинення війни. Він вважає, що зниження цін на нафту може допомогти у розв’язанні конфлікту.

Китай також “вітає” наміри Трампа щодо завершення війни, про що повідомили у МЗС КНР, наголосивши, що бойові дії мають завершитися переговорами.

Як перемогти недоліки: чи стануть проблеми логістики і корупції вирішальними для ЗСУ

Українська армія вже третій рік поспіль веде повномасштабну боротьбу проти агресора, й цей досвід засвідчує: ніхто не застрахований від помилок.

Попри колосальну військову допомогу від західних союзників, дефіцит озброєнь та боєприпасів залишається відчутним. Ресурсів для проведення масштабних контрнаступальних дій усе ще бракує, що частково пояснюється затримками в постачанні та вразливістю логістичних маршрутів.

Важливим викликом залишається проблема корупції та неефективних бюрократичних процедур. Навіть після низки гучних скандалів і створення спеціалізованих антикорупційних органів (на кшталт НАБУ) багато інституційних змін гальмуються через опір системи. Розслідування щодо закупівель продуктів харчування за завищеними цінами — лише один із прикладів системних проблем, які потребують невідкладної уваги, особливо коли кожна гривня на фронті має величезне значення.

До того ж армії критично бракує кваліфікованих фахівців — операторів HIMARS, пілотів F-16, технічного персоналу для обслуговування високотехнологічних систем. Питання ротації вкрай болюче: багато бійців перебувають на передовій без належного відпочинку з початку вторгнення, що призводить до фізичного й психологічного виснаження. Це ускладнює виконання бойових завдань і загалом негативно впливає на боєздатність ЗСУ.

Одним із хронічних недоліків також є медичне забезпечення: евакуацію поранених інколи здійснюють із затримками, а реабілітаційні центри для ветеранів і досі не покривають усіх потреб. Лише частина госпіталів має сучасне обладнання та можливості для якісного відновлення поранених. Так само бракує програм психологічної підтримки, які могли б запобігати розвитку посттравматичних розладів.

Окрему увагу слід приділити інформаційній безпеці. Через необережне користування месенджерами чи соціальними мережами можуть «засвітитися» дані про розташування підрозділів, що надає ворогові цінну розвідувальну інформацію. Крім того, противник не припиняє кібератак на українські військові системи зв’язку, намагаючись паралізувати координацію між підрозділами.

Та, попри всю складність, українська влада й військове керівництво не сидять склавши руки. Запрацювала вітчизняна ІТ-армія, мета якої — оперативно протидіяти хакерським атакам. У рамках програми Comprehensive Assistance Package (CAP) Україна прагне розширити співпрацю з НАТО, щоби посилювати власні оборонні спроможності та використовувати передовий досвід Альянсу. Крім того, у сфері державних закупівель продовжує розвиватися Prozorro, що має підвищити прозорість витрат і знизити ризики корупції.

Саме в комплексі цих рішень і дій криється шанс на якісне перезавантаження: якщо перемогти в інформаційній, кадровій та логістичній сферах, Україна зможе ефективніше протистояти агресії й гарантувати, що міжнародна допомога реалізується з максимальною користю. Тривала війна висуває жорсткі вимоги до системи, проте саме здатність визнавати і виправляти недоліки допоможе країні вистояти й закласти фундамент для подальшого відновлення та процвітання.

Через брак людей у ЗСУ більше немає тактики, окрім як “затикати дірки” – The Economist

Через нестачу особового складу ЗСУ вимушені змінювати тактику, а лінія фронту на Донбасі залишається під значним тиском.

Про це повідомляє The Economist з посиланням на українських військових.

«У нас більше немає тактики, окрім як “затикати дірки”. Ми кидаємо батальйони в хаотичний безлад і сподіваємося, що зможемо якось це зупинити», — заявив командир, відомий як Купол, який до вересня очолював бригаду на сході країни.

За словами військових, значний удар по резервах України нанесли проблеми з мобілізацією та дезертирством.

Джерело: www.economist.com

Полковник Павло Федосенко, командувач українською тактичною групою на Донбасі, зазначає:

«Ми з усіх сил намагаємося заповнити втрати на полі бою. Вони можуть кинути батальйон солдатів на позицію, яку ми утримуємо чотирма чи п’ятьма військовими».

The Economist також пише, що бригади, які тримають лінію фронту на Донбасі, постійно недоукомплектовані, перебувають під великим тиском і зазнають втрат. Це призводить до відступу позицій та ускладнює оборону.

Мін’юст збирається конфіскувати російські АЗС «Татнефть»: деталі

Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду з проханням схвалити арешт активів однієї з найбільших російських нафтових компаній «Татнефть».

Про це заявила заступниця міністра юстиції Ірина Богатих.

За її даними, у дохід Києва планують стягнути корпоративні права компаній, які здійснюють господарську діяльність у мережі АЗС і володіють нафтобазами, автозаправними станціями, автотранспортом і спецтехнікою в Харківській і Полтавській областях.

Відомо, що загальна вартість активів оцінюється приблизно у 2 мільярди гривень.

У відомстві додали, що у справі фігурують понад 20 афілійованих осіб і компаній, зокрема топменеджмент «Татнафти» на чолі з Рустамом Мінніхановим.

Багатих підкреслює, що ця компанія контролюється вищим політичним керівництвом окупантів і забезпечує значні надходження до бюджету РФ.

Зазначається, що «Татнєфть» входить до складу російського паливно-енергетичного комплексу та виробляє близько 20 видів продукції, зокрема авіаційний парафін і дизельне пальне, які постачає до ВПК країни-агресора.

Міністерство юстиції також подало позов про повернення активів трьох росіян, пов’язаних із цим підприємством, на яких було накладено санкції.

Колишній голова РДА Броварів відбувся штрафом за п’яну ДТП із постраждалими

Колишнього голову Броварської райадміністрації Володимира Майбоженка оштрафували і позбавили водійських прав після того, як він у нетверезому стані скоїв ДТП, у якій постраждали четверо людей.

Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.

Колишнього співробітника оштрафували на 34 000 гривень і позбавили водійських прав на три роки.

Майбоженка також зобов’язали виплатити 31 432 гривні за проведення експертизи та інші судові витрати.

Крім того, засудженому повернуть його автомобіль Volvo, який зберігався на штрафній стоянці.

Варто нагадати, що будучи ще на посаді голови РДА, він у квітні минулого року збив чотирьох людей, зокрема дитину, на переході. Алкотестер зафіксував алкоголь у крові.

Провівши менше ніж півроку в СІЗО, він вийшов на свободу під заставу. Формально це рішення ще може бути оскаржене.

Максимальне покарання могло становити вісім років в’язниці з позбавленням права водити транспортні засоби на такий самий проміжок часу.

ГУР спростувало чутки про заяву Кирила Буданова щодо загрози існування України

Головне управління розвідки (ГУР) офіційно спростувало заяву глави відомства Кирила Буданова про загрозу існування України, якщо до літа не почнуться переговори з окупаційною країною.

Про це йдеться в Telegram-каналі військової розвідки.

За їхніми словами, наведені якимось джерелом слова Буданова із засекреченої зустрічі парламенту не відповідають дійсності.

У ГУР закликали представників ЗМІ не поширювати чутки, непідтверджену і неперевірену офіційну інформацію, особливо з питань оборони, яка може бути спотворена деякими політиками у своїх інтересах за допомогою журналістів.

Зазначається, що поширення будь-яких повідомлень про те, що обговорюється на секретних нарадах за участю військового та політичного керівництва, шкодить безпеці України та використовується загарбниками у своїх інтересах.

Водночас відомство не заперечує саму участь свого глави у зустрічі з керівництвом парламенту.

Варто нагадати, що раніше видавництво URAUA писало про те, що глава ГУР Кирило Буданов на запитання про те, скільки в України є ще часу, відповів, що якщо до літа не стартують серйозні переговори з РФ, то почнуться дуже небезпечні процеси для країни.

Найближчим часом у Раду буде внесено законопроєкт про перехід на накопичувальну пенсію – Жолнович

Найближчими місяцями до Верховної Ради буде внесено законопроєкт про перехід на накопичувальну пенсійну систему з 2026 року.

Про це повідомила на брифінгу міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

За інформацією з документа, пенсії будуть ділитися на базові та страхові. Основна пенсія становитиме 30% від «чистої» мінімальної зарплати, тобто доходу після сплати податків.

Страхова частина залежатиме від стажу та рівня зарплати, а для її розрахунку пропонується запровадити систему пенсійних балів. Вона розраховуватиметься за такою формулою: кількість накопичених балів × 30 % × середня зарплата за останній рік/4200.

Крім того, в пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що виплати можуть бути зменшені в разі нестачі грошей. Також Київ обіцяє скоротити спеціальні пенсії для суддів, прокурорів і поліцейських.

Варто зазначити, що, згідно з меморандумом із МВФ, пенсійна реформа має розпочатися до липня 2025 року. Але в Україні заявляють, що вона розпочнеться у 2026 році.