НАБУ зацікавилося походженням 140 млн гривень застави за Єрмака

Українські антикорупційні органи мають намір перевірити походження коштів, які використовуються для внесення застав за фігурантів кримінальних проваджень. Перевірка може стосуватися й 140 млн гривень, внесених за колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.

Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що НАБУ та САП уже стикалися з випадками, коли походження коштів для застави викликало питання.

За його словами, подібні фінансові операції будуть досліджуватися, зокрема після внесення грошей на рахунки суду.

Для цього антикорупційні органи можуть використовувати механізм фінансового моніторингу. Банки зобов’язані відстежувати підозрілі операції та передавати відповідні відомості до Держфінмоніторингу. Особливу увагу може привертати ситуація, коли великі суми готівкою вносять люди без очевидних джерел доходу, після чого кошти проходять через рахунки компаній.

При цьому Клименко не став стверджувати, що саме така схема використовувалася під час внесення застави за Єрмака. Він наголосив, що спершу необхідно встановити факти та простежити рух грошей, а вже після цього робити будь-які висновки.

Єрмак отримав підозру від НАБУ та САП 11 травня в рамках справи “Династія”. Слідство вважає, що з 2021 по 2025 рік за допомогою відповідної схеми могли легалізувати понад 460 млн гривень. Суд призначив колишньому голові ОП утримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 140 млн гривень.

Держфінімоніторинг втрутився у ситуацію із заставою Єрмака

В українському політичному просторі активно обговорюють нову гучну подію, пов’язану зі збором коштів для внесення застави за колишнього керівника ОП Андрія Єрмака.

Народний депутат Ярослав Железняк назвав ситуацію “черговою трагікомічною історією сучасного державного управління”.

Парламентарій зазначив, що пошук необхідної суми відбувався в умовах крайньої терміновості. За його словами, наприкінці дня 15 травня гроші надходили з усіх можливих джерел.

“Вчора ж терміново шукали гроші на заставу для Єрмака…. Вже коли зрозуміли, що не встигають, то пішли у всі тяжкі. Наприкінці дня вже вносили гроші від кого тільки могли”, – зазначає Железняк.

Йдеться про 140 млн гривень, які, за його словами, були швидко зібрані, але не встигли переказати на рахунок ВАКС вчасно.

Депутат особливо підкреслив роль банківської системи в цьому питанні. За його словами, кредитні організації приймали платежі “під тиском”, побоюючись негативних наслідків через недотримання процедур фінансового моніторингу та внутрішнього контролю. Железняк стверджує, що банки нібито отримували гарантії, що “після цього їх не покарають за незаконні транзакції” .

“Оскільки завдання зібрати гроші Єрмаку є максимально державним (і поставлене особисто президентом), то всі банки запевняли, що не бійтеся. Все буде гаразд. Потім їх за ліворучні транзакції карати не будуть…”, – пише народний обраннець.

У п’ятницю, 15 травня, ввечері Держфінмоніторинг надіслав банкам листа з попередженням. У ньому йшлося про необхідність суворо дотримуватися правил фінансового моніторингу, особливо щодо операцій, пов’язаних із використанням застави.

“Перевірити всі джерела коштів!” — процитував зміст документа парламентарій.

Політик з іронією підкреслив, що раніше керівництво Держфінмоніторингу призначалося Андрієм Єрмаком. Він висловив думку, що те, що відбувається, виглядає не тільки парадоксально, але й має символічне значення.