У Давосі Трамп і Зеленський підпишуть угоду на $800 млрд

Володимир Зеленський і Дональд Трамп мають намір підписати угоду про післявоєнне відновлення України на суму 800 млрд доларів. Зустріч світових лідерів відбудеться в Давосі.

Про це повідомляє “The Telegraph” з посиланням на власні джерела.

Видання повідомляє, що президент України планував наступного тижня відвідати Білий дім для завершення двох ключових ініціатив: плану економічного розвитку та угоди про післявоєнні гарантії безпеки.

“Його європейські союзники з “коаліції охочих” відрадили його від візиту і запропонували провести зустріч з Трампом на Всесвітньому економічному форумі. За словами чиновників, метою було використати цю зустріч для завершення економічної угоди, яка була ключовим елементом плану щодо припинення конфлікту з Росією”, – йдеться в статті.

Представники ЄС, які беруть участь у мирних переговорах, рекомендували Зеленському не поспішати з переговорами з президентом США. На їхню думку, на даний момент США підтримують їхні зусилля щодо завершення війни на умовах, які будуть вигідні для України.

Мета плану економічного відродження – залучити приблизно 800 млрд доларів протягом десяти років, щоб відновити Україну і перезапустити її економічну систему.

“Київ сподівається, що, запропонувавши Вашингтону участь у післявоєнному відновленні, особливо в проектах, які могли б зацікавити Трампа, вдасться схилити президента США до надання надійних гарантій безпеки”, – йдеться в повідомленні.

Сенат США схвалив обмеження на військові дії Трампа у Венесуелі

Сенат США схвалив резолюцію про військові повноваження. Документ обмежує можливості адміністрації президента Трампа проводити військові операції у Венесуелі.

Про це повідомляє “The Guardian”.

За даними видання, ініціатором резолюції виступила Демократична партія.

Документ отримав підтримку 52 голосів, тоді як проти нього висловилися 47 осіб. За документ проголосували кілька республіканців.

Трамп підтримав посилення санкцій проти Росії

Президент США Дональд Трамп висловив підтримку двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, який передбачає додаткові обмеження для країн що продовжують купувати російську нафту.

Про це повідомляють американські медіа.

Ініціатором законопроєкту виступив сенатор-республіканець Ліндсі Грем спільно з сенатором-демократом Річардом Блюменталем. За словами Грема, після зустрічі з Дональдом Трампом він отримав “зелене світло” для подальшого просування документа, над яким працював протягом кількох місяців.

Сенатор наголосив, що законопроєкт надає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій проти держав, які купують дешеву російську нафту. На його думку, саме ці доходи дозволяють Кремлю підтримувати військову машину та продовжувати війну.

Ліндсі Грем також повідомив, що голосування в Сенаті може відбутися вже найближчим часом. Він очікує суттєвої двопартійної підтримки, оскільки ініціатива розглядається як важливий елемент тиску на Росію з боку США.

Законопроєкт є частиною ширшої стратегії Вашингтона зі стримування російської агресії. У разі ухвалення нові санкції можуть вплинути не лише на економіку РФ, а й на глобальні енергетичні ринки та відносини США з країнами, які продовжують співпрацювати з Росією у сфері енергоресурсів.

Сенат США розробляє заходи щодо обмеження військових повноважень президента Трампа

Адміністрація Трампа стикається з тиском як всередині країни, так і на міжнародній арені. Уряд прагне залучити нафтові компанії до відновлення видобутку в Венесуелі.

Про це пише “CNN”.

Згідно з інформацією від джерел, Сенат запланував закритий брифінг для учасників комітетів у спеціально відведеному приміщенні о 10 ранку за східним часом. Палата представників також проведе аналогічну нараду. На середу або четвер заплановано голосування в Сенаті щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в його діях проти Венесуели.

Міністр енергетики США Кріс Райт планує зустріч з керівниками нафтових компаній для обговорення відновлення видобутку на венесуельських родовищах. Представник міністерства підкреслив, що адміністрація має намір залучити американські компанії до роботи у Венесуелі після поліпшення ситуації.

Очікується, що ці заходи стануть основою для формування майбутньої політики США щодо Венесуели, об’єднуючи військові та економічні методи впливу. Майбутні голосування і зустрічі можуть істотно змінити регіональну ситуацію і реакцію світової спільноти на дії Сполучених Штатів.

Сенатори США, які були присутні на закритому брифінгу, присвяченому військовій операції у Венесуелі, розділилися в думках щодо дій адміністрації Трампа. Одні висловили впевненість у планах уряду, тоді як інші вважали їх занадто невизначеними.

Влада Венесуели оголосила про початок розслідування загибелі десятків людей в результаті суботньої атаки США, в ході якої був захоплений президент Ніколас Мадуро разом з дружиною. Для з’ясування обставин і встановлення винних у цьому інциденті прокуратура призначила трьох слідчих.

США розглядають можливість укладення угоди про вільну асоціацію з Гренландією

Адміністрація Трампа працює над угодою з Гренландією. США вже уклали аналогічні угоди з Мікронезією, Маршалловими Островами та Палау.

Про це пише “The Economist”.

За інформацією видання, Білий дім розглядає можливість укладення угоди про вільну асоціацію (COFA) з острівною державою, що входить до складу Данії. Подібні документи США вже застосовували для розширення свого впливу на Мікронезію, Маршаллові острови і Палау, розташовані в Тихому океані.

COFA дає американським військовим свободу дій в країнах-учасницях. Також угода включає в себе «додатковий стимул» у вигляді безмитної торгівлі, як зазначається в статті.

“The Economist” вказує, що поточні угоди між США і Данією про розміщення військової бази в Гренландії не встановлюють суворих обмежень на чисельність військовослужбовців. Однак при значному збільшенні чисельності, ймовірно, буде потрібно узгодження з Копенгагеном.

Американська влада регулярно намагається встановити прямі контакти з керівництвом Гренландії, але ці спроби поки що не увінчалися успіхом.

Адміністрація США, як стверджують автори статті, регулярно робить заяви про Гренландію, що свідчить про глибоке неприйняття Європи в політиці Трампа.

США “керуватимуть” Венесуелою – Трамп

США візьмуть на себе керівництво Венесуелою, поки країна не стабілізується після повалення режиму Ніколаса Мадуро.

Таку заяву зробив президент США Дональд Трамп на прес-конференції.

“Ми будемо керувати країною, поки не забезпечимо безпечний, розумний і гідний перехід влади. Не хочемо, щоб хтось інший втрутився і залишив все як є”, – заявив він.

Трамп відкрито заявив про свій інтерес до венесуельської нафти. Він звернув увагу на випадки примусової націоналізації нафтової галузі у Венесуелі в 1970-х і 2000-х роках, коли американські компанії інвестували в цю сферу значні ресурси.

“Ми створили венесуельську нафтову промисловість завдяки американському досвіду і таланту. Однак соціалістичний режим силою відібрав її у нас. Ми залучимо великі американські нафтові компанії, які є лідерами в світі. Вони вкладуть мільярди доларів у відновлення зруйнованої інфраструктури і почнуть приносити доходи країні”, – сказав президент США.

Трамп заявив, що зробить народ Венесуели багатим, незалежним і безпечним.

Президент США заявив, що в разі відмови Венесуели від співпраці, військові дії будуть посилені і розширені.

“Ми готові до нової, масштабної атаки, якщо це буде необхідно. Американське військове угруповання зберігає свої позиції, і США залишають за собою всі військові опції до тих пір, поки вимоги не будуть виконані повністю. Всі політичні та військові лідери Венесуели повинні розуміти: доля Мадуро може спіткати і їх”, – сказав Трамп.

Президент США офіційно заявив про повернення до «доктрини Монро». Цей принцип говорить, що Вашингтон розглядає Західну півкулю, включаючи Південну Америку, як зону своїх інтересів і впливу.

“Доктрина Монро – важливе досягнення, але ми просунулися набагато далі. У нашій новій Стратегії національної безпеки закріплено, що американський вплив у Західній півкулі не підлягає сумніву”, – сказав він.

Трамп при цьому пожартував, що тепер зовнішню політику США називають “доктриною Донро” – від імені Дональд.

Колишній радник Камали Гарріс висловив сумніви в американських гарантіях безпеки для України

Колишній радник віцепрезидента США Камали Гарріс з питань національної безпеки в адміністрації Джо Байдена висловлює сумніви щодо гарантій безпеки, які нинішня адміністрація США готова надати Україні.

Філіп Гордон написав про це в колонці для “New York Times”.

За його словами, суть запропонованої угоди полягає в тому, що Україна може відмовитися від претензій на Донбас, якщо США нададуть їй тверді гарантії безпеки. Ці гарантії повинні виключити можливість повторного нападу Росії на українську територію.

Він вважає, що така угода стане “стратегічною помилкою”, оскільки будь-які обіцянки безпеки від президента Дональда Трампа “не мали б навіть найменших підстав для довіри”.

“Для забезпечення своєї безпеки Україні вигідніше було б вимагати реальної допомоги в зміцненні обороноздатності, ніж гарантій безпеки, яким ніхто, включаючи президента Росії Володимира Путіна, не повірить”, — написав дипломат.

Колишній радник Гарріс заявив, що в проєкті угоди, який обговорюється США з українською владою, умови нової гарантії безпеки поширюються тільки на “значні, навмисні і тривалі” збройні атаки з боку Росії. Цей підхід, на його думку, надасть Трампу можливість відмовитися від підтримки гарантії в разі, якщо він вважатиме новий напад незначним, випадковим або тимчасовим.

У зв’язку з цим дипломат згадав, як президент США був готовий повірити в напад на резиденцію Путіна, а також про вересневу заяву Трампа про те, що російські безпілотники, які вторглися в Польщу, “могли виявитися помилкою”.

Гордон вважає, що для України важливіше повернути контроль над Запорізькою АЕС, отримати доступ до понад 200 млрд доларів заморожених російських коштів, а також новий пакет озброєнь та інвестиції від США.

Він вважає, що всі ці заходи цілком здійсненні, якщо Україна висуне їх як умови для будь-якого мирного договору, а Трамп сприйме їх як спосіб завершення конфлікту. Ці кроки також не повинні бути непосильними для Росії, якщо передбачають значні територіальні поступки, зазначає дипломат.

Трамп провів “позитивну” розмову з Путіним щодо України – Білий дім

Президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, яку в Білому домі охарактеризували як “позитивну” та таку, що стосувалася ситуації навколо України.

Про це повідомив Білий дім.

Розмова відбулася на тлі заяв міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова про нібито спробу удару України по резиденції Путіна та ухвалення Росією рішення щодо “ударів у відповідь”. За цієї обставини не виключається, що російська сторона порушувала цю тему під час контакту з американським президентом.

Паралельно з розмовою Трампа і Путіна президент України Володимир Зеленський провів телефонні переговори зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. Про це повідомив керівник української переговорної групи Рустем Умєров.

“Тільки що, по дорозі в Україну, ми провели бесіду зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. До розмови також приєднався президент України Володимир Зеленський. Ключовим моментом є координація подальших контактів і наступних кроків. Робота інтенсивна і змістовна: ми продовжуємо консультації та опрацьовуємо пункти документів практично щодня. Ми також підтримуємо постійний контакт з європейськими радниками з національної безпеки. Ми домовилися про подальші зустрічі в найближчому майбутньому”, – написав Умєров.

За його словами, переговорний процес залишається активним, а консультації з партнерами тривають на регулярній основі, зокрема за участі представників європейських країн.

Зеленський просив у Трампа гарантії безпеки для України на 30-50 років

Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами повідомив, що звертався до президента США Дональда Трампа з проханням розглянути можливість надання Україні довгострокових гарантій безпеки терміном на 30-50 років.

Про це він сказав, відповідаючи на питання журналістів.

За словами глави держави, наразі у проєктах мирних документів ідеться про гарантії безпеки строком на 15 років із можливістю їх подовження. Водночас Україна наполягає на значно довшому горизонті безпекових зобов’язань з боку партнерів.

Зеленський зазначив, що особисто порушив це питання під час розмови з Дональдом Трампом і пояснив, чому для України принципово важливо мати тривалі гарантії.

“Я порушив це питання з президентом. Я сказав йому, що у нас вже війна іде, і вона йде уже майже 15 років. І тому дуже хотілося б, щоб гарантії були довшими. І я йому сказав, що ми б дуже хотіли розглянути можливість 30, 40 чи 50 років. І це тоді буде історичне рішення президента Трампа”, – сказав Зеленський.

За словами президента, Дональд Трамп у відповідь пообіцяв, що «буде думати» над такою пропозицією.

Також Володимир Зеленський наголосив, що воєнний стан в Україні може бути скасований лише після отримання реальних і дієвих гарантій безпеки. Він уточнив, що ці гарантії мають передбачати не лише формальні зобов’язання, а й механізми міжнародного моніторингу та присутність партнерів, які забезпечуватимуть їх виконання.