Німеччина виділила рекордну суму з бюджету на допомогу Україні

Німеччина значно збільшить допомогу Україні. Це рішення було прийнято на 15-годинному засіданні уряду, де обговорювали проект бюджету.

Про це повідомляє Politico.

Коаліція депутатів планує направити Києву фінансову допомогу в розмірі 11,5 млрд євро. Це рекордна сума з моменту початку конфлікту з Росією, і вона еквівалентна половині коштів, вже наданих Києву Берліном. У відсотковому співвідношенні ця сума становить 2,2% від сукупних витрат, передбачених у проекті бюджету.

Tagesschau повідомляє, що стаття витрат на оборону України зазнала значних змін. Міністерство фінансів запропонувало збільшити фінансування на 3 млрд євро в порівнянні з попереднім варіантом бюджету. Ці додаткові кошти будуть спрямовані на закупівлю артилерії, безпілотників, бронетехніки та двох систем протиповітряної оборони Patriot.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що планує замовити в Сполучених Штатах 25-27 зенітних комплексів Patriot і звернутися до європейських союзників з проханням про підтримку. За словами українського лідера, країни Європи можуть передати Україні свої системи ППО, а натомість отримати від США нові комплекси.

Деякі держави сформували спеціальний фонд для придбання американського озброєння для України.

Норвегія не буде самостійно надавати гарантії за “репараційним кредитом”

Норвегія готова підтримати ідею ЄС про використання заморожених російських активів для створення “репараційного кредиту” для України. Однак країна не планує залучати для цього свій суверенний фонд.

Міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг повідомив про це в інтерв’ю NRK.

“Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму. Це не так”, – сказав він.

Сума перевищує 1,6 трлн норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 159 млрд доларів. “Репараційний кредит” планується сформувати із заморожених російських активів, більша частина яких розміщена в депозитарії Euroclear у Бельгії.

Бельгія раніше висловила незгоду з пропозицією використовувати заморожені активи Росії. Брюссель обґрунтував свою позицію тим, що побоюється можливих судових розглядів з боку Москви.

Столтенберг зазначив, що Норвегія вже вносить значні фінансові кошти на підтримку України. Він також підкреслив, що його країна готова брати участь у планах Європейського Союзу щодо створення “репараційного кредиту” для України, але не має наміру надавати гарантії самостійно.

За словами політика, остаточне рішення буде прийнято з урахуванням підсумкового рішення ЄС щодо кредитних зобов’язань перед Україною.

Норвегія може взяти на себе роль гаранта 100 млрд євро кредиту Україні

Норвегія може використовувати кошти свого суверенного фонду добробуту, який налічує 1,7 трлн євро, для гарантування європейського військового кредиту для України на 100 млрд євро.

Про це пише видання “The Sunday Times”.

За його даними, через гостру нестачу коштів в Україні і готовність кредиторів підтримувати її величезний дефіцит, керівництво ЄС розробило план позики 140 млрд євро під заморожені державні активи Росії.

“Норвегія обговорює пропозицію щодо розблокування європейського військового кредиту на суму понад 100 мільярдів євро для України шляхом забезпечення боргу своїм національним суверенним фондом у розмірі 1,7 трильйона євро”, — зазначає видання.

Бельгія, де знаходиться фінансова організація, що управляє російським капіталом, не погодила запропоновану схему. ЄС відчуває складнощі в отриманні позики без значного забезпечення через ризик невиплати з боку України. Очікується, що на зустрічі в п’ятницю переговорники будуть прагнути переконати бельгійців.

“Політичний істеблішмент Норвегії висловив невдоволення заявами Данії та інших європейських партнерів. Вони стверджують, що Норвегія, будучи членом НАТО, але не ЄС, «наживається на війні», продаючи великі обсяги нафти і газу союзникам і віддаючи порівняно мало”, — додає видання.

Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що не підтримає ідею використання заморожених російських активів для фінансування України.

Україна приєднається до Європейського оборонного фонду з бюджетом €7,3 млрд

Європейський парламент і Рада ЄС досягли угоди про приєднання України до Європейського оборонного фонду. Фінансування фонду складе €7,3 млрд.

Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.

Це рішення відкриє для України нові горизонти співпраці з європейською оборонною промисловістю. Воно сприятиме розвитку спільних технологій і поступовій інтеграції в оборонно-промисловий комплекс ЄС.

Угода є частиною більш масштабного пакету заходів, спрямованого на збільшення інвестицій в оборонну сферу. Кошти, виділені в рамках програми ЄС, будуть використовуватися для стимулювання інновацій, розвитку інфраструктури та вдосконалення як цивільних, так і військових технологій. Досягнута домовленість дозволить ЄС більш оперативно фінансувати розробки в області оборонних технологій і підтримувати високий рівень військової мобільності на території Європи.

У 2017 році ЄС заснував власний фонд оборони. Основна мета цього фонду — фінансування спільних проектів у сфері оборони та стимулювання інноваційних розробок.

Допомога Україні не звільняє Польщу від захисту власних інтересів – Навроцький

Президент Польщі Кароль Навроцький у спільному зверненні з главою Словаччини підкреслив, що підтримка України не повинна йти на шкоду національним інтересам Польщі.

Про це повідомляє “Polityka”.

“Допомога Україні та чітка позиція в питанні підтримки не звільняють мене, як президента Польщі, від обов’язку вирішувати польські питання на міжнародній арені у відносинах з Україною”, – підкреслив Навроцький.

З 2022 року Польща надала Україні допомогу в розмірі близько 15 млрд євро, а громадяни країни внесли додатково 5 млрд. Однак у двосторонніх відносинах залишаються невирішені питання, такі як ексгумація жертв на Волині та ситуація з українським зерном.

“Недостатня вдячність польському народу, невирішені справи ексгумації на Волині та сільськогосподарська криза, яка затопила Польщу, — це питання, які залишаються важливими”, — підкреслив польський президент.

Навроцький підкреслив, що Польща не повинна ставити вибір між солідарністю і своїми національними інтересами. Він також висловив недовіру до Росії і зазначив, що знаходиться в списку осіб, які переслідуються на території РФ.

29 вересня Навроцький представив у Сеймі законопроект, який пропонує внести зміни до закону про Інститут національної пам’яті та до Кримінального кодексу. У цьому документі пропонується встановити кримінальну відповідальність за так звану “пропаганду ідеології бандерізму” та за заперечення Волинської трагедії.

Згідно з документом, пропонується покарання у вигляді трьох років позбавлення волі не тільки за “пропаганду тоталітаризму або розпалювання ненависті”, але й за публічне поширення ідеології Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

НАТО розширить підтримку України в наступному році

У 2026 році Україна отримає від НАТО фінансову допомогу в розмірі близько $60 млрд, що перевищить обсяг підтримки, наданої в поточному році.

Про це повідомив глава представництва НАТО в Україні Патрік Тернер.

Він пояснив, що крім основного фінансування існує комплексний пакет допомоги НАТО PURL, що охоплює широкий спектр нелетальної підтримки, включаючи медичні проекти та ініціативи для ветеранів.

Дипломат зазначив, що в рамках ініціативи PURL союзники анонсували чотири пакети допомоги, частина з яких вже передана, а решта перебуває в процесі. Тернер підкреслив важливість цієї програми для задоволення потреб ЗСУ, оскільки вона дозволяє придбавати американське озброєння за рахунок європейських країн-партнерів.

НАТО надає підтримку в декількох ключових напрямках. Серед них — військова допомога та придбання озброєння. Фінансування також спрямовується на розвиток оборонної промисловості, впровадження інновацій та реалізацію програм для лікарень і ветеранів. Крім того, Альянс планує виділяти кошти на підвищення сумісності ЗСУ з арміями країн НАТО.

“Це довгострокова й масштабна ініціатива, тому загальний обсяг підтримки буде значним”, — зазначив Тернер.

Канада має намір конфіскувати російський літак Ан-124 для передачі Україні

Канада подала до суду на власника російського літака Ан-124, який з 2022 року стоїть у Торонто. Якщо суд стане на бік Канади, літак планують передати Україні.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд повідомила про подання позову проти компанії Volga-Dnepr Group, яка перебуває під санкціями. Вона підкреслила, що передача Ан-124 буде “потужним символом справедливості” і стане нагадуванням про неминучість наслідків для тих, хто підтримує Росію в її діях проти України.

“Ми не можемо залишатися байдужими, поки Росія завдає ударів по цивільних об’єктах, дитячих садках, лікарнях і енергетичних системах”, – зазначила Ананд.

Канада вивчає різні правові шляхи для швидкої передачі літака Україні, включаючи прийняття законодавчих заходів. Якщо суд ухвалить позитивне рішення за позовом, Ан-124 стане першим значним російським активом, офіційно направленим Україні з боку Канади.

Ан-124 – один з найбільших вантажних літаків у світі, створений у Радянському Союзі конструкторським бюро імені Антонова. Він призначений для транспортування важких і великогабаритних вантажів, таких як військова техніка, гелікоптери та обладнання для космічних програм.

Влада Канади вказала на можливість використання Росією Ан-124 для постачання військових вантажів, що призвело до заборони на виліт літака.

Серед виборців Дональда Трампа зростає підтримка військової допомоги Україні

Підтримка України серед прихильників Трампа зростає. Це пов’язано з новою інформаційною та комунікаційною стратегією президента України Володимира Зеленського.

Про це розповідають в аналітичній колонці “The Wall Street Journal”.

З початком повномасштабної війни в березні 2022 року 67% прихильників Трампа висловили позитивне ставлення до Зеленського.

В результаті впливу російської дезінформації, критики Трампа і комунікаційних помилок цей показник знизився до 19% до березня 2025 року.

За останні сім місяців після оновлення стратегії рівень підтримки зріс більш ніж удвічі.

Зеленський активізував співпрацю з консервативними медіа, включаючи “The Ben Shapiro Show”, “Special Report with Brett Baier” і “Newsmax”.

У серпні він організував у Києві молитовний сніданок за американським зразком, зібравши тисячі учасників з різних держав. Інтерв’ю було опубліковано на християнському каналі “Trinity Broadcasting Network”.

За інформацією від Ukraine Freedom Project, підтримка військової допомоги Україні серед релігійних консерваторів збільшилася на 22% з червня, а серед республіканців, які регулярно відвідують церкву, цей показник зріс на 18%.

У жовтні 78 відсотків республіканців, які підтримують Зеленського, також висловили свою підтримку наданню допомоги Україні.

За даними опитувань, 64% виборців, які підтримують республіканців, бачать у Путіні головну причину продовження війни, тоді як лише 13% вважають Зеленського основною перешкодою для її завершення. Військові успіхи України впливають на думку американських виборців, незважаючи на широке поширення дезінформації.

Після аналізу подій – зокрема, знищення 35% Чорноморського флоту РФ, ударів по нафтопереробних заводах і авіабазах, а також операції “Павутина” – половина республіканців дійшла висновку, що Україна здобуває перемогу. 85% з них підтримують продовження військової допомоги.

G7 пообіцяла підтримку відновлення енергетичної інфраструктури України

Країни “Великої сімки” продовжать допомагати відновлювати українську енергетику, зруйновану російськими атаками.

Про це йдеться у спільній заяві, прийнятій за результатами зустрічі міністрів енергетики та навколишнього середовища держав G7.

“Велика сімка” має намір зосередити свої зусилля на задоволенні енергетичних потреб української економіки та населення країни. Члени групи надаватимуть сприяння Україні у відновленні та ремонті ключових об’єктів енергетичної інфраструктури, що мають стратегічне значення.

Члени G7 висловили засудження на адресу цілеспрямованих атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру. У заяві підкреслюється, що такі удари продовжують чинити руйнівний вплив на соціальну, екологічну та економічну сфери життя українців.

У документі детально розглядаються недавні російські удари по українській газовій інфраструктурі. Підписанти документа зазначили, що ці дії створили небезпеку для місцевих громад і населення, порушивши роботу цивільної інфраструктури і поставивши під загрозу енергетичну безпеку країни.

У заяві міститься заклик до посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Країни G7 акцентували увагу на необхідності ліквідації тіньового танкерного флоту РФ, щоб позбавити країну доходів, пов’язаних з військовою діяльністю.