Середня зарплата українців за три роки сягне 39 тис. гривень

До 2028 року середній дохід громадян України щороку збільшуватиметься приблизно на 5 тис. гривень. Це означає, що через три роки він може становити 39 758 гривень.

Уряд прийняв постанову № 946 від 6 серпня 2025 року. У документі схвалено Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки.

У новому прогнозі економічного розвитку розглядаються два можливі варіанти розвитку подій.

Згідно з оптимістичним сценарієм, з 2026 року очікується значне поліпшення ситуації в галузі безпеки. У той же час, песимістичний сценарій передбачає продовження повномасштабної військової агресії з боку Росії.

За першим, оптимістичним сценарієм, номінальна середньомісячна зарплата буде зростати наступним чином: у 2026 році вона становитиме 30 240 гривень, у 2027-му — 35 268, а у 2028 році досягне 39 758.

Якщо війна триватиме, то зарплати будуть такими: у 2026 році — 30 032 гривні, у 2027-му — 34 808, а у 2028-му — 39 436.

Відповідно до першого прогнозу, уряд припускає, що в період з 2026 по 2028 рік кількість людей у віці від 15 до 70 років, які займаються економічною діяльністю, збільшиться з 13 млн до 13,2 млн.

За оптимістичним прогнозом безробіття зросте з 12,9% у 2026 році до 13,3% у 2027 році, а потім знизиться до 12,8% у 2028 році. За песимістичним сценарієм безробіття зростатиме щорічно з 12,6% у 2026 році до 12,8% у 2028 році.

Євро штурмує позначку 50: чому “зелений континент” дорожчає для українців і що це означає

Нацбанк зафіксував новий історичний рекорд: офіційний курс євро піднявся до 48,08 грн. У банківських касах цифри йшли ще далі – подекуди продаж сягав 48,60 грн, а за картковими операціями траплялися й пропозиції по 48,50 грн.

Таким стрибком “європеєць” здивував не лише фінансистів: мільйони наших співгромадян, що живуть чи працюють у ЄС з гривневими картками, у буквальному сенсі прокинулися в дорожчій реальності. Ті ж, хто лишився вдома, відчують ефект через полиці магазинів – майже половина імпорту з Євросоюзу розраховується саме в євро, і нові котирування швидко перекочують у цінники від побутової хімії до ліків.

У чому причина ривка? Формула проста: гривня “прив’язана” до долара, а на світовому ринку пара EUR/USD різко пішла вгору – до 1,16 і навіть вище. Інвестори відреагували на одразу кілька подразників.

По-перше, черговий виток торгових суперечок США та Китаю загострився, і капітал почав виходити з доларових активів.

По-друге, ринки дедалі гучніше говорять про майбутнє зниження ставки Федрезерву – дешевий долар автоматично робить альтернативні валюти привабливішими. Додайте сюди тривожні новини з Близького Сходу, де Вашингтон оголошує про часткове виведення персоналу, і євро отримує потужний заряд попиту як “тихіша гавань”.

Український експортер, що продає в ЄС, на перший погляд, тільки виграє: кожне євро обміняється на більшу пачку гривень. Але водночас частка контрактів в євровалюті в нашому експорті минулого року знизилась, а от імпорт – навпаки – майже наполовину обслуговується у “європейці”. Тож для бізнесу, який завозить сировину чи запчастини, рахунок за кордоном міцно підросте. Держава ж отримає короткостроковий бонус: європейські транші допомоги, переведені у гривню, закриють додаткову діру в бюджеті. Та ця перевага тоншає, коли дорожчає пальне, ліки й усе, що Україна купує в єврозоні.

Чи означає нинішній сплеск неминучий прорив за 50 грн? Банкіри не поспішають відкидати такий сценарій. Якщо глобальний ринок проб’є планку 1,18 долара за євро, а гривня залишиться біля поточних 41,5 за “зелений”, то доведеться звикати до курсу НБУ вище 49, а готівка логічно підтягнеться ще на гривню – психологічна “п’ятдесятка” опиниться під загрозою вже цього літа.

Що робити пересічному українцю? Тим, хто отримує дохід у гривні та витрачає його за кордоном, варто закладати у бюджет додаткову “подушку” – навіть невеликі покупки у супермаркеті чи заправка авто в Польщі миттєво відчують новий курс. Бізнесу, що імпортує з ЄС, доведеться переглядати калькуляції й частіше страхувати валютні ризики. А державі необхідно слідкувати, щоб ціни на соціально чутливі товари не стрибнули услід за графіком обмінників.

Нинішній ринок нервовий, і “качки” курсу можуть бути різкими в обидва боки. Та головний урок лишається незмінним: часи, коли євро коштував 30, минули безповоротно, і кожна нова хвиля глобальної турбулентності тестуватиме міцність наших гаманців дедалі жорсткіше.

Повернення 6000 тіл загиблих військових може стати тягарем для української економіки

Після переговорів у Стамбулі між українською та російською делегаціями стало відомо про одну з наймасштабніших домовленостей щодо повернення тіл загиблих військових.

За словами голови української делегації Рустема Умєрова, йдеться про обмін за формулою 6000 на 6000. Водночас російська сторона подає це як односторонній жест “доброї волі”.

Представник РФ Володимир Мединський заявив, що Москва нібито готова передати Києву “6000 тіл українських військових” і що всі вони зберігалися, були ідентифіковані або перевірені за ДНК. При цьому він припустив, що Україна не зможе передати аналогічну кількість тіл російських солдатів.

Однак президент Володимир Зеленський наголосив, що лише близько 15% із заявлених тіл ідентифіковані. Більше того, подібна ситуація вже траплялася раніше, коли під виглядом тіл українців Росія повертала й власних загиблих.

Депутатка Софія Федина заявила, що значна частина цих тіл – це військові, які загинули в березні 2025 року під час невдало організованого відступу в Курській області, коли ЗСУ довелося терміново залишати позиції, щоб уникнути оточення.

Варто нагадати, що співвідношення у таких обмінах уже тривалий час не на користь України: Росія передає сотні тіл, а у відповідь отримує десятки. Це пов’язано з тим, що саме російські війська нині переважно наступають і мають змогу вивозити тіла своїх загиблих із поля бою.

На цьому тлі важливо розуміти: навіть якщо йдеться про повернення всіх тіл українських військових, організувати процес з українського боку буде надзвичайно складно. І не через небажання влади забрати загиблих героїв – мова про колосальне фінансове навантаження на державу, що може сягнути до 90 млрд грн лише на виплати сім’ям загиблих.

Сьогодні держава виплачує родинам загиблих військових близько 15 млн грн компенсацій. Якщо множити навіть половину з озвучених тіл на цю суму – це понад 45 млрд гривень прямих виплат. А якщо говорити про повний обсяг – це близько 90 млрд, без урахування витрат на ідентифікацію, транспортування, зберігання й поховання. Для України, яка вже зараз бореться за кожну бюджетну гривню, це колосальний тягар.

Так, офіційно ніхто не говорить про гроші як про головну причину зволікання. Але очевидно, що саме фінансова ноша може стати фактором, який уповільнює процес. Адже разом із тілом держава зобов’язується перед рідними – і морально, і матеріально. Для країни, яка змушена щодня рахувати не лише ракети, а й ресурси, така перспектива – болісна дилема.

Попри спекуляції з боку російської сторони, Україна не уникає відповідальності за своїх загиблих. Але це також реальність, у якій війна – це не лише бій на передовій, а й щоденний бій у бюджетному комітеті. І він не менш складний.

Останні дні російської економіки: чому ворожа імперія буквально приречена на крах

Поки Кремль продовжує вдавати, що “все йде за планом”, реальні економічні процеси в Росії дедалі більше нагадують тиху катастрофу. Ще вчора Москва хизувалася економічними успіхами, заявляючи про зростання ВВП на рівні 4,1%, але сьогодні навіть російські експерти визнають, що ця картинка є лише фасадом, за яким ховається серйозний структурний занепад.

Головною причиною поступового колапсу російської економіки залишається її критична залежність від цін на нафту та газ. Ці доходи становлять понад третину російського бюджету, і тепер ця залежність зіграла злий жарт: зниження ціни на нафту марки Urals до менш ніж 50 доларів за барель ставить під загрозу фінансування всіх амбіційних планів Кремля. Фінансова діра в російському бюджеті за перші чотири місяці 2025 року збільшилася майже втричі та вже сягнула 3,2 трлн рублів. І тенденція лише поглиблюється.

Паралельно з цим промисловість Росії, яка не задіяна в оборонних замовленнях, різко скорочує виробництво. Індекс PMI – ключовий показник стану промисловості – впав нижче критичної позначки у 50 пунктів. Це свідчить про глибоку кризу виробничих потужностей, які не можуть працювати без доступу до західних технологій та інвестицій.

Фінансова система країни перебуває в ще гіршому стані. Реальна інфляція в Росії, за оцінками незалежних аналітиків, вже перевищує 15-20% річних, хоча офіційні джерела намагаються це приховати. Через це населення стрімко втрачає купівельну спроможність, рівень життя падає, кількість банкрутств серед фізичних осіб зростає на 35%. Іпотечне кредитування скоротилося вдвічі, що додатково свідчить про зменшення доходів та зростання невпевненості громадян у завтрашньому дні.

Ще один показник кризи – дефіцит кадрів. Майже три мільйони кваліфікованих фахівців покинули Росію через мобілізацію, репресії чи санкційний тиск. Їх відсутність уже відчутна у всіх секторах економіки, зокрема у високотехнологічних галузях, де провал політики імпортозаміщення вже не приховати.

Не в кращому становищі опинилися й великі російські корпорації, які звикли отримувати надприбутки за рахунок державних контрактів. Знаковий приклад – “Газпром”, який 2024 року завершив із рекордними збитками в понад трильйон рублів. Також технічний дефолт оголосила держкорпорація “Роснано”, а компанія “Ангстрем” – один із ключових російських виробників мікрочіпів – вже оголосила про банкрутство.

Така ситуація має одну причину – шалені військові витрати та самоізоляцію країни через агресію проти України. Росія, не маючи достатніх фінансових резервів та сучасних технологій, буквально спалює залишки економічного потенціалу в горнилі війни, яка все глибше затягує її у кризу.

Західні експерти вже відкрито називають російську економіку “картковим будинком”. Відтік іноземних компаній, обвал внутрішнього виробництва, зростання дефіциту бюджету і неможливість залучення нових кредитів через санкції наближають цей будинок до неминучого руйнування. І що найгірше для Москви – це не тимчасова криза, а глибокий структурний занепад, з якого вже не вдасться вийти навіть за умови повного припинення війни.

Тим часом, спроби Кремля “залити” ці проблеми пропагандою і продовженням військових авантюр лише прискорюють фінансовий та економічний колапс. Поки Москва кидає останні ресурси на “літню наступальну кампанію”, економічна база під його режимом швидко руйнується. І хоча російська влада все ще намагається запевнити власних громадян, що “все гаразд”, правда в тому, що навіть серед найпалкіших прихильників Кремля оптимістів практично не залишилося.

Отже, нинішній стан російської економіки – це останні судоми імперії, яка остаточно втратила будь-які шанси на відновлення. Росія ще може деякий час триматися на старих запасах, але структурний колапс вже почався, і зупинити його вже не під силу нікому. Єдине питання – наскільки швидко це визнають самі росіяни та як скоро ми побачимо реальні політичні наслідки цієї економічної катастрофи.

Fitch погіршило прогнози для України

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує зниження темпів економічного зростання України у 2025 році у зв’язку з триваючим конфліктом. Очікується, що інфляція перевищить 10%.

Інформацію про це опубліковано на сайті міжнародного рейтингового агентства “Fitch Ratings”.

У повідомленні йдеться про те, що темпи відновлення економіки України знизилися. У 2024 році реальний валовий внутрішній продукт зріс на 2,9%. Аналітики Fitch знизили прогноз зростання ВВП на 2025 рік до 2,5% порівняно з попереднім прогнозом у 2,9%.

“Це пов’язано з нестачею робочої сили, пошкодженнями газової інфраструктури через атаки та закриттям Покровської шахти внаслідок війни”, – ідеться в публікації.

Національний банк України ухвалив рішення посилити контроль над грошовою масою в економіці, збільшивши ключову ставку на 250 базисних пунктів із грудня 2024 року. Тепер вона становить 15,5%.

Це рішення було ухвалено у зв’язку зі зростанням інфляції до 15,1% у квітні, що є значним відхиленням від середнього рівня в 6,5% у 2024 році.

“Інфляція зростає через неврожай, подорожчання електроенергії та мобільного зв’язку. Очікується, що 2025 року середньорічна інфляція сягне 12,3%, а 2026 року знизиться до 6,5%”, – прогнозують у “Fitch Ratings”.

На думку експертів агентства, цього року Україна зможе повністю забезпечити себе необхідними фінансовими ресурсами, а також створити запас ліквідності для майбутніх потреб.

Цього року очікується, що обсяг зовнішнього фінансування становитиме близько $55 млрд, тоді як у 2022-2024 роках цей показник був у середньому на рівні $25 млрд. Причиною такого збільшення стало дострокове отримання доходу від заморожених російських активів.

За оцінкою агентства Fitch, перспективи фінансування після 2025 року залишаються неясними, що може призвести до збільшення обсягів внутрішніх запозичень у 2026 році.

Дефіцит бюджету України 2024 року знизився до 17,2% від ВВП завдяки збільшенню доходів бюджету, незважаючи на уповільнення економічного зростання. Однак Fitch очікує, що 2025 року дефіцит бюджету збільшиться до 19,3% від ВВП.

Навіть після завершення бойових дій Україна, вочевидь, продовжить нести значні витрати на утримання армії. За оцінками Світового банку, для відновлення країни буде потрібно $524 млрд протягом наступних десяти років. Це приблизно у 2,8 раза більше, ніж номінальний ВВП України у 2024 році.

Дефіцит бюджету РФ у 2025 році може зрости до 1,7% ВВП – ГУР

У 2025 році дефіцит державного бюджету Російської Федерації може зрости майже втричі та сягнути 1,7% валового внутрішнього продукту.

Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

За оцінками аналітиків, грошовий розрив становитиме понад 3,7 трлн рублів, що еквівалентно близько 45 мільярдам доларів США. Основними причинами збільшення дефіциту називають тривалу війну проти України, міжнародні санкції та падіння світових цін на нафту.

За оновленим прогнозом Міністерства фінансів РФ, середня ціна бареля нафти знижена з 69,7 до 56 доларів США. Водночас рівень інфляції підвищено з 4,5% до 7,6%, тоді як реальні показники вже перевищують 10%.

Як зазначають у ГУР, економічна ситуація в Росії швидко погіршується. Купівельна спроможність населення знижується, дедалі більше громадян опиняються за межею бідності. Уряд РФ намагається компенсувати втрати за рахунок нових податків та посилення фіскального тиску.

У 2024 році російський бюджет вже кілька разів зазнавав коригування. Початковий прогноз дефіциту у 0,9% ВВП було змінено на 1,7%, що обернулося нестачею у 3,485 трлн рублів.

За оцінками, восени 2025 року очікується новий етап змін до бюджету, які свідчитимуть про поглиблення фінансової кризи в країні. У ГУР зазначають, що російська влада більше не встигає приховувати економічні проблеми війною та пропагандою.

В Україні зафіксовано рекордне зростання середньої зарплати – понад 19 тис грн

У березні 2025 року середній розмір заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для розрахунку пенсії, становив 19 430 грн.

Про це повідомили в Пенсійному фонді України.

Відповідний показник затвердили 25 квітня згідно із законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Порівняно з лютим, коли середня зарплата становила 18 589 грн, зростання склало майже 850 грн. У січні цей показник був на рівні 18 660 грн.

Для порівняння: у 2024 році середня зарплата, що враховується для пенсійного забезпечення, становила 17 486 грн.

Таким чином, за рік приріст склав майже 2 тис грн.

Попри підвищення середньої заробітної плати, реальний рівень пенсій залишається стабільно низьким.

На початок квітня 2025 року в Україні налічується 10,3 млн пенсіонерів – це на 176 тис менше, ніж торік.

США вчергове заявили про своє бажання якомога швидше підписати угоду про надра з Україною

Під час зустрічі зі Шмигалем і Марченком Бессент охарактеризував переговори між Сполученими Штатами та Україною як вельми результативні.

Про це повідомило Міністерство фінансів США.

Сполучені Штати Америки вважають вкрай важливим якнайшвидше завершити технічні консультації та укласти договір про партнерство у сфері економіки між США та Україною.

Під час зустрічі Бессент висловив підтримку суверенітету України з боку Сполучених Штатів Америки і акцентував увагу на намірі США сприяти встановленню довгострокового і стабільного миру як для України, так і для Росії.

“Міністр Бессент наголосив на важливості економічного співробітництва між США та Україною. Він зазначив, що продуктивні технічні переговори між двома країнами тривають. Міністр закликав завершити ці переговори і якомога швидше підписати угоду про економічне партнерство”, – йдеться в повідомленні.

Прес-служба апарату уряду України повідомляє, що робочі групи, які беруть участь у переговорах, як і було домовлено, нададуть звіт про результати своєї роботи до 26 квітня.

Штраф до 34 тис грн за перекази з картки на картку – у яких випадках це можливо

В Україні перекази з картки на картку є найпоширенішим способом розрахунків, проте в окремих випадках така практика може мати юридичні наслідки. За порушення податкового законодавства громадянам може загрожувати штраф у розмірі від 17 до 34 тис грн.

Про це повідомили фахівці порталу “Pravo.ua”.

Штрафів за сам факт переказу між картками немає, однак держава контролює джерела доходів громадян. Якщо фізична особа систематично отримує значні суми коштів і не сплачує податки, податкова служба може вимагати пояснень і донарахувати податок на доходи. Особливо це стосується випадків, коли перекази пов’язані з підприємницькою діяльністю, але сам бізнес не зареєстровано.

Аналогічна відповідальність може настати і для ФОПів, які приймають оплату за товари чи послуги на особисту картку, а не на рахунок підприємця.

Також банки мають право заблокувати рахунок або окремі операції, якщо виявлять ознаки підозрілих фінансових дій. Це може бути, зокрема, різке зростання суми переказів, переказ коштів у заборонені організації або перевищення встановлених банком лімітів.

Експерти радять не зловживати картковими переказами в обхід законодавства й заздалегідь ознайомитися з умовами свого банку, щоб уникнути неприємних наслідків.