Три з чотирьох українських компаній зіткнулися з нестачею працівників

Дефіцит кадрів став однією з головних проблем українського ринку праці. Нестачу працівників зараз відчувають три з чотирьох компаній.

Про це свідчать дані Мінекономіки.

На Єдиному порталі вакансій станом на жовтень розміщено близько 225 тис пропозицій про роботу. Найбільший попит зберігається у торгівлі, де відкрито близько 35 тис вакансій. У промисловості роботодавці шукають приблизно 20 тис співробітників, у транспорті та логістиці — 17 тис, у готельно-ресторанній сфері — ще близько 14 тис.

Особливо гостро відчувається нестача кваліфікованих робітників та медичних фахівців. Через кадровий дефіцит роботодавці підвищують зарплати: інженерам пропонують до 160 тис гривень, водіям — до 85 тис, трактористам — до 80 тис, механікам — до 65 тис. Середня зарплата серед розміщених вакансій становить близько 31 тис гривень.

Нестача працівників поступово змінює й структуру зайнятості. Компанії активніше приймають на роботу ветеранів, переселенців, людей старше 45 років та працівників з інвалідністю. Жінки дедалі частіше освоюють професії, які раніше вважалися переважно чоловічими: операторів верстатів, зварювальників, кранівників, водіїв навантажувачів та трактористів.

Україні може не вистачити коштів на обов’язкові видатки до кінця року — аналітик

Україна може зіткнутися з нестачею коштів для фінансування обов’язкових державних видатків уже в четвертому кварталі 2026 року.

Такий прогноз озвучив фінансовий аналітик Олексій Кущ, пов’язавши ризики з недобором податкових надходжень.

За словами Куща, державна скарбниця не порожня: у розпорядженні держави залишаються резерви Національного банку, кошти на казначейському рахунку та ресурси Міністерства фінансів. Однак у разі зниження податкових надходжень і збереження запланованих видатків запас міцності бюджету скорочується.

Найбільш вразливими залишаються захищені статті бюджету, насамперед оборона та соціальні видатки.

“Оцінюємо недобір податків у третьому кварталі, екстраполюємо цей недобір податків на четвертий квартал, отримуємо загалом цей дефіцит податкових надходжень на 26-й рік. І бачимо, що там грошей не вистачає”, — зазначив Кущ.

Коментуючи можливий масштаб проблеми, Кущ також відповів на запитання про можливість помилки при плануванні бюджету приблизно на $30 млрд: “Неможливо, але якщо дуже постаратися, то можна”.

Україна практично вичерпала запас ракет для Patriot перед зимою — Politico

Запаси ракет-перехоплювачів для систем Patriot в Україні практично вичерпані.

Про це повідомляє Politico.

Поставки додаткових ракет залишаються обмеженими. Країни, що мають PAC-2 та PAC-3, зокрема Греція, Іспанія, Японія та Південна Корея, не готові передавати значні запаси, оскільки прагнуть зберегти власні оборонні можливості. Переговори ЄС та НАТО цього тижня не принесли нових конкретних зобов’язань.

За оцінкою військового експерта Дмитра Жмайла, Україна зараз отримує близько 10–20 ракет Patriot на місяць. При цьому Володимир Зеленський оцінював потребу країни для проходження зимового періоду приблизно в 300 перехоплювачів.

Проблема ускладнюється глобальним дефіцитом таких боєприпасів. США поповнюють власні запаси після масштабного використання перехоплювачів в операціях проти Ірану, а наявні виробничі потужності не дозволяють швидко задовольнити світовий попит.

На цьому тлі Україна розраховує й на інші засоби ППО. Франція та Італія планують передати ракети Aster 30 до жовтня, а Німеччина може оголосити про нові поставки боєприпасів для IRIS-T. Додатковою проблемою для Києва залишається фінансування закупівель: дефіцит українського оборонного бюджету цього року оцінюється приблизно в 23 млрд євро.

В Україні майже знищена логістична інфраструктура продуктових мереж

Близько 90 % складської та логістичної інфраструктури українських продуктових торговельних мереж було знищено внаслідок ударів.

Про це заявив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький.

Незважаючи на масштаб пошкоджень, у міністерстві не очікують виникнення системного дефіциту продовольства. За словами Висоцького, торговельним мережам доведеться оперативно перебудовувати логістику та використовувати альтернативні схеми поставок.

“Буде змінено логістику, як то кажуть, “на ходу”, будуть інші варіанти оперативних поставок. Тобто загрози голоду та системного фізичного дефіциту продуктів харчування не буде”, — запевнив Висоцький.

Одним із основних варіантів стануть прямі поставки продукції від виробників до магазинів. Така схема обходиться дорожче, вимагає більше часу та є складнішою з точки зору організації, проте влада вважає її необхідною в умовах пошкодження великих розподільчих центрів.

“Асортимент — так, може дещо постраждати, ми про це попереджали раніше. Але загрози для фізичної наявності, принаймні базових продуктів у найближчих доступних для споживача магазинах, немає, — підкреслив міністр.

Протягом останнього місяця ударам балістичними ракетами та безпілотниками зазнали склади та розподільчі центри кількох великих торговельних мереж, зокрема “Фора”, Varus, “Сільпо” та NOVUS.

У Криму призупинили продаж пального на АЗС та повідомили про відключення електроенергії

У Криму повністю зупинили продаж пального на автозаправних станціях. За даними ЗМІ, бензин і дизель не відпускають навіть за талонами — як приватним особам, так і організаціям.

Про це пише “Економічна првда”

Наразі заправка дозволена лише для транспорту оперативних служб. Звичайні автомобілісти та компанії тимчасово не можуть придбати пальне на АЗС.

Водночас частина півострова зіткнулася з відключеннями електроенергії. Причиною називають перевантаження мереж, пов’язане з пошкодженням енергетичної інфраструктури.

Раніше повідомлялося про удари по транспортних об’єктах, які використовуються для зв’язку Криму з південним напрямком. Зокрема, під удар потрапив автомобільний міст через Генічеську протоку, який використовувався для перевезення зброї, палива та інших ресурсів.