Україна отримала близько 400 млн доларів чергового траншу МВФ

31 березня 2025 року до Державного бюджету України надійшов восьмий транш від Міжнародного валютного фонду (МВФ) у розмірі близько $400 млн США (300,47 млн СПЗ).

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Посадовець підкреслив, що ці кошти є результатом успішного проходження сьомого перегляду програми EFF. Він зазначив, що загальний обсяг підтримки від МВФ у межах цієї програми перевищив $10 млрд доларів США.

“Дякую Фонду за допомогу і тісну співпрацю, яка підтримує українську економіку в період війни”, — додав прем’єр.

Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, що за два роки дії програми EFF Україна успішно пройшла сім переглядів, що дозволило залучити понад $10,1 млрд США з передбачених програмою %15,5 млрд США.

Загалом, з початку повномасштабної війни, до держбюджету надійшло $12,8 млрд США фінансової допомоги від Фонду.

“Ми продовжуємо активно працювати над впровадженням спільно визначених реформ за Програмою”, — зазначив Марченко.

На 2025 рік програмою МВФ EFF передбачено до $2,3 млрд США за результатами чотирьох переглядів.

МВФ погіршив прогноз щодо економіки України на 2025 рік

Економіка України демонструє стабільність, але темпи зростання ВВП знизяться через військові дії та інфляцію.

Про це повідомляють у пресрелізі МВФ.

Незважаючи на триваючий конфлікт, економіка України демонструє стабільність. За прогнозами, у 2024 році зростання ВВП становитиме 3,5%, однак у 2025 році воно може сповільнитися до 2-3% через брак робочої сили, пошкодження енергетичної інфраструктури та затяжний конфлікт.

Інфляція продовжує збільшуватися, досягнувши 12,9% у річному вираженні в січні. Це пов’язано, насамперед, зі зростанням цін на продукти харчування та підвищенням заробітної плати. У відповідь на це Національний банк України підвищив ключову ставку на 150 базисних пунктів із грудня.

Станом на січень 2025 року міжнародні резерви України становили 43 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки суттєвій фінансовій допомозі ззовні.

Загрози для економіки залишаються вельми значними через неясність у питаннях війни, можливості мирного врегулювання та подальшого відновлення держави.

В Україні з’являться нові спеціалізовані адміністративні суди

У Верховній Раді ухвалили законопроєкт № 12368-1, який передбачає створення Вищого адміністративного суду. Це рішення було прийнято під час другого читання.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За ухвалення законопроєкту висловилися 234 народні обранці. Формування Вищого адміністративного суду – це одна з умов Міжнародного валютного фонду, виконання якої дає змогу Україні отримувати фінансову підтримку.

У межах законопроєкту пропонується заснувати два нові судові органи – окружний адміністративний суд та апеляційний адміністративний суд. Окружний адміністративний суд розглядатиме справи в першій інстанції, а апеляційний – розглядатиме скарги на рішення окружного адміністративного суду.

Відбір кандидатів у судді відбуватиметься на конкурсній основі. Наразі документ очікує на підпис голови парламенту і президента.

Для проведення конкурсу необхідно сформувати експертну раду, до складу якої увійдуть по три представники від Ради суддів України та від іноземних організацій.

Україна успішно виконала всі етапи програми EFF і розраховує на новий транш від МВФ

Україна повністю пройшла всі шість етапів переглядів щодо програми EFF, отримавши $9,8 млрд У планах на 2025 рік – отримати ще $2,7 млрд.

Про це повідомили в Мінфіні.

Очільник Міністерства фінансів Сергій Марченко та керівник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва провели переговори про організацію підготовки сьомого перегляду угоди EFF. Передбачається, що у найближчий час до країни прибуде комісія МВФ.

Механізм розширеного фінансування України працює протягом останніх двох років. За цей час програма пройшла шість оглядів, що стало історичним досягненням у співпраці з Міжнародним валютним фондом. Завдяки цьому до держбюджету України було залучено приблизно $9,8 млрд із запланованих $15,5 млрд до 2027 року.

“Працюємо над виконанням умов до сьомого перегляду і, як результат, отримання наступного траншу обсягом близько 917,5 мільйонів доларів”,– додав Сергій Марченко.

Міністр фінансів наголосив, що в Україні триває робота з упровадження необхідних реформ, спрямованих на стабілізацію економіки та наближення до вступу до Європейського Союзу. Ключовим інструментом для досягнення цих цілей є програма EFF, яка слугує основою для співпраці з міжнародними партнерами та сприяє залученню масштабного фінансування від донорів, включно з країнами G7 та державами Європейського Союзу.

У 2025 році планується надходження $2,7 млрд від МВФ Ці кошти стануть складовим компонентом плану з міжнародної допомоги Україні, який наразі оцінюють приблизно в $148 млрд.

У Міністерстві фінансів поінформували, що наразі Україна успішно реалізувала 35 структурних заходів, передбачених програмою Механізму розширеного фінансування з МВФ. Ці заходи спрямовані на проведення реформ.

Міжнародний валютний фонд – одне з трьох основних джерел фінансової підтримки України з початку повномасштабного вторгнення, поряд зі США та ЄС.

У Верховній Раді просувають закон про створення нового суду замість ОАСК

Комітет Верховної Ради з питань правової політики погодив законопроєкт, спрямований на створення нового спеціалізованого адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.

Про це повідомляють експерти Центру протидії корупції (ЦПК).

Законопроєкт, зареєстрований 30 грудня 2024 року, викликав низку критичних зауважень з боку громадських організацій. Експерти попереджають, що новий суд може стати інструментом впливу Офісу Президента, оскільки запропоновані механізми відбору суддів розмивають роль міжнародних експертів.

Ключові положення законопроєкту №12368

1.Роль міжнародних експертів звужено

Замість Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка успішно функціонувала під час добору суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), створюється Експертна Рада. Її склад формується наполовину з українських експертів (делегованих Радою суддів), що створює ризики для прозорості конкурсу.

Крім того, представники Офісу Президента, зокрема заступниця керівника Ірина Мудра, пропонують зменшити кількість голосів, необхідних для проходження кандидатів, до простої більшості. Це значно полегшить просування “потрібних” кандидатів.

2.Закритість процесу відбору

У проєкті не передбачено онлайн-трансляцій засідань Експертної Ради чи ВККС, а також співбесід із кандидатами. Відсутність прозорості може ускладнити громадський контроль за процесом добору.

3.Обмежений доступ до конкурсу

Законопроєкт обмежує участь у конкурсі для представників правничої спільноти, зокрема прокурорів і державних службовців, навіть якщо вони мають значний досвід роботи у галузі права.

Контекст і вимоги міжнародних партнерів

Створення нового суду є однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС). Проте, як зазначають у ЦПК, влада прагне формально виконати ці вимоги, зберігши можливість впливу на новий суд.

“Законопроєкт №12368 є спробою замінити ОАСК новим контрольованим судом. Відсутність реальних механізмів добору доброчесних суддів ставить під загрозу незалежність цього органу”, – заявила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.

ЦПК закликає Верховну Раду переглянути положення законопроєкту та повернути до процесу відбору Громадську раду міжнародних експертів у повному складі. Лише такий підхід забезпечить прозорість і незалежність нового суду, а також відповість вимогам міжнародних партнерів.