Такий запис він опублікував у соцмережі “Х”.
Він запропонував альтернативний варіант, пов’язаний із тимчасовим розміщенням представників ООН у Росії, починаючи з міста Воркути.
Тихий вважає, що громадяни Росії могли б отримати вигоду з будь-якої форми правління, за винятком тієї, яка витрачає значні кошти на військові дії проти України.
Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на чотири анонімні джерела.
За інформацією джерела в Києві, спочатку Вашингтон запропонував Україні внести зміни до проєкту резолюції, щоб пом’якшити її зміст. Однак згодом США представили власний варіант документа та наполягли, щоб Київ відкликав уже узгоджену з партнерами резолюцію.
Українські дипломати були обурені такою пропозицією. Як розповів WP співрозмовник, близький до Офісу президента, рішення Сполучених Штатів викликало “потрясіння” у Києві. Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ не відкликати чинну резолюцію.
“Їхній варіант коротший і містить абсолютно нові формулювання. Багато партнерів вважають, що це більше схоже на заклик до згоди з Путіним, ніж на реальний шлях до миру”, – пояснило українське джерело, додавши, що Київ очікував тиску на Москву, а не на Україну.
Один із європейських дипломатів, коментуючи ситуацію для WP, зазначив, що події не потребують додаткових пояснень.
Про це повідомляє Reuters.
За інформацією журналістів, ця пропозиція значно відрізняється від варіанта, який підтримали в Європі, і містить російську поправку.
Проєкт резолюції, запропонований Вашингтоном, містить лише три пункти. У ньому “шкодують про трагічні втрати, які сталися внаслідок конфлікту між Росією та Україною”. Закликають “якомога швидше покласти край конфлікту” і “до міцного миру між двома країнами”.
Російська сторона також внесла до проєкту резолюції пропозицію, яку можна сформулювати так: “…закликає до якнайшвидшого завершення конфлікту, зокрема, шляхом усунення його першопричин. Крім того, сам проєкт просуває ідею міцного миру між Україною і Росією”.
Постійний представник Російської Федерації при Організації Об’єднаних Націй висловив думку, що це є “позитивним розвитком подій”. За інформацією, отриманою від джерел Reuters, у разі схвалення поправки Москва підтримає резолюцію США.
Тим часом у проєкті резолюції, запропонованому Євросоюзом, йдеться про “повномасштабне вторгнення Росії”. У документі міститься заклик до Кремля негайно припинити військові дії і вивести свої війська з території України.
Голосування щодо проєкту відбудеться в понеділок, 24 лютого, на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.
Цим він поділився в інтерв’ю виданню Welt.
Посадовець вважає, що до такої місії могли б увійти військові не тільки з країн Євросоюзу, а й з держав Глобального Півдня і Кавказу.
Генерал наголосив що для успішного моніторингу ситуації в демілітаризованій зоні, яка могла би проходити уздовж лінії фронту, необхідна присутність великої кількості військовослужбовців – від кількох десятків тисяч осіб.
Він також зазначив, що повноваження місії мають містити можливість застосування зброї та повітряної підтримки, щоб запобігти відновленню бойових дій.
Брігер зауважив, що для впровадження такого плану необхідне політичне рішення, оскільки для його успішної реалізації потрібен широкий спектр можливостей.
“Це означає, що вони також мали б право втілювати припинення вогню із застосуванням зброї та підтримки з повітря. Наразі все це звучить дуже теоретично, але такий сценарій може бути втілений у життя”, – додав генерал.
Водночас військовий скептично відгукнувся щодо ініціативи президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, спрямованої на врегулювання конфлікту шляхом «заморозки» лінії фронту. На думку генерала Брігера, такий підхід може лише погіршити ситуацію, як це сталося у випадку з поділом Корейського півострова.
Про це заявив заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Том Флетчер, повідомляє Ми-Україна.
Флетчер наголосив, що гуманітарні потреби в Україні залишатимуться значними навіть під час паузи у війні. Він зазначив, що особливої уваги потребує розмінування територій, підтримка людей, які повертаються до своїх домівок, та відновлення цивільної інфраструктури.
“Гуманітарні потреби залишатимуться значними навіть у разі паузи у війні. Особливо це стосується розмінування територій та підтримки людей, які повертаються до своїх домівок”, – заявив він.
За його словами, на прифронтових територіях гострою залишається необхідність у забезпеченні укриттів, продовольчої допомоги, відновленні документів, організації підземних шкіл та наданні медичних послуг. Особливу увагу приділяють забезпеченню населення предметами гігієни та розв’язанню енергетичних проблем.
“Україні потрібна допомога із забезпеченням електрики та газу, особливо враховуючи постійні атаки на цивільну інфраструктуру”, – додав заступник генсека ООН.
Флетчер також засудив російські атаки на гуманітарних працівників, назвавши їх порушенням міжнародного гуманітарного права. Це, за його словами, серйозно ускладнює надання допомоги постраждалому населенню.
