Росія вкотре звинуватило Україну в атаках на енергетичну інфраструктуру

Міноборони Росії вкотре звинуватило Україну в атаках на енергетичну інфраструктуру в прикордонних регіонах.

За даними російського відомства, протягом останніх двох тижнів українські дрони нібито щоденно завдають ударів по енергооб’єктах на території РФ, що, за твердженням Москви, порушує “енергетичне перемир’я”.

Окупанти кажуть, що увечері 3 квітня та вранці 4 квітня у Брянській області внаслідок атаки ударного БПЛА було пошкоджено кілька газопроводів та один з енергетичних об’єктів. У Тамбовській області, за інформацією з російських джерел, 4 квітня о 05:05 за московським часом безпілотник вразив розподільчий надземний газопровід. У Липецькій області близько 08:10 того ж дня, як стверджує Міноборони РФ, внаслідок ще однієї атаки без електропостачання залишилися побутові споживачі.

Офіційні джерела в Україні наразі не коментували ці заяви.

Росіяни захопили Ямполівку та намагаються прорватися до Торського

Ситуація на Лиманському напрямку продовжує ускладнюватися – російські війська повністю захопили населений пункт Ямполівка і просуваються в напрямку Торського та Колодязів.

Про це повідомив український військовослужбовець Павло Бунятов.

За його словами, ворог активізував дії південніше – біля села Торське, а також західніше – у напрямку села Колодязі.

Бунятов зазначає, що наступу сприяє складна лісиста місцевість, у якій російська піхота здебільшого рухається малими групами по одному-двоє осіб, що ускладнює виявлення та протидію.

Раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що Росія зосередила на цьому напрямку значне військове угруповання – у десять разів більше за чисельністю, ніж українські сили в регіоні.

За оцінками аналітиків, найближчим часом можливе подальше просування російських підрозділів у напрямку як на північ – до Борової, так і на південь – до Лимана.

Батько Ілона Маска заявив, що захоплюється Путіним і вважає його сильним лідером

Батько американського підприємця Ілона Маска – Еррол Маск – заявив, що в його родині захоплюються президентом Росії Володимиром Путіним.

Про це він сказав в інтерв’ю, уривки з якого опублікувала ВВС.

“Якщо розглядати Путіна просто як чоловіка, а не в контексті міжнародної політики, складно не відчувати до нього повагу”, – цитує Маска-старшого видання.

Він також додав, що навколо нього багато людей намагаються переконати інших не довіряти Путіну, однак сам він вважає його “прикладом сильного лідера”.

На зауваження журналіста ВВС про те, що саме російський лідер розв’язав повномасштабну війну в Україні, Еррол Маск відповів: “Тільки з часом можна буде зрозуміти, хто насправді її почав”.

Глава МЗС Малі звинуватив Україну у підтримці терористів та назвав “терористичною державою”

Малі вважає Україну “терористичною державою” через її нібито підтримку збройних угруповань у регіоні Сахель.

Про це заявив міністр закордонних справ Малі Абдулайє Діоп під час пресконференції за підсумками зустрічі глав МЗС Росії та так званої “Сахельської трійки” – Малі, Нігеру та Буркіна-Фасо.

“Деякі держави допомагають цим терористам (у Сахелі), організовують їм тил. Наприклад, Україна. Для нас Україна — терористична держава”, – заявив Діоп.

Він також підкреслив, що, на думку влади Малі, Україна є “спонсором тероризму” і “її необхідно зупинити”.

Окрім цього, за словами міністра, Малі, Нігер і Буркіна-Фасо мають намір створити об’єднані збройні сили для боротьби з терористичними формуваннями в регіоні. Цю ініціативу обговорили під час переговорів представників Альянсу держав Сахелю (АДС) із главою МЗС Росії Сергієм Лавровим.

Вороги міцнішають, а партнери стоять у черзі за круасанами: як Україна опинилася сам на сам

Світовий баланс сил стрімко змінюється, і Україна опиняється перед новими викликами. Країни, які ще донедавна вважалися потужними союзниками в протистоянні з агресією, дедалі більше занурюються у власні проблеми.

Американська влада поступово відмовляється від ролі глобального “поліцейського” через внутрішні економічні труднощі й зростання впливу конкурентів на світовій арені. Європа ж, замість збільшувати витрати на оборону, занурюється в комфорт власних міст, де сніданки з круасанами стають ледь не символом згасання великої колись військово-політичної могутності. На тлі цих процесів Україна ризикує залишитися без дієвої підтримки та змушена шукати власні шляхи зміцнення безпеки.

Попри те, що США досі асоціювалися з неймовірною фінансовою та військовою потужністю, нинішній глава Білого дому робить дедалі скептичні заяви щодо допомоги іншим державам, зокрема Україні. Вочевидь, його позиція зумовлена бажанням утримати переваги для власного електорату: бюджет країни не витримає нескінченних витрат на озброєння та війська, розкидані по всьому світу. Європейські лідери ж усвідомили, що, окрім гарних промов, їм потрібно відповідати на запити виборців. А виборців більше турбує ціна газу й рівень соціальних виплат, ніж зміцнення військового потенціалу. В результаті стратегічні прогалини в обороні стають дедалі очевиднішими, й навіть члени НАТО не мають ані фінансових, ані ресурсних можливостей, щоб забезпечити безпеку сусідів.

Тим часом країни, які демонструють відверто ворожу позицію до України, нарощують свої сили. Приклади з новими постачаннями озброєнь та “оренда” найманців з бідніших регіонів доводять, що агресор відчуває дедалі менший страх перед будь-якими санкціями й погрозами. Ба більше, з боку інших геополітичних гравців лунають сигнали про можливі компроміси з нападником, якщо це дозволить їм отримати дешевші енергоносії та зберегти стабільність на власних ринках. Усе це разом створює вкрай несприятливі умови для України. Світова спільнота розгублена й більше не прагне бути гарантами безпеки для регіонів, які вона вважає “периферійними” для своїх інтересів.

Україна опинилася в ситуації, коли розраховувати на зовнішню допомогу дедалі складніше. Партнери переймаються власними соціальними й економічними труднощами, а їхня підтримка стає швидше символічною, ніж реальною. Водночас сили, що прагнуть знищити українську державність, лише посилюються й зухвало ігнорують будь-які попередження. Єдиним виходом залишається формування потужного внутрішнього потенціалу — як економічного, так і військово-політичного. Без системного розвитку власного військово-промислового комплексу та мудрих дипломатичних кроків шанси виграти цю гру постійно зменшуватимуться. Україні потрібна рішуча консолідація ресурсів, чіткий план дій і свідома готовність відстоювати свої інтереси попри невизначеність у міжнародному середовищі.

Україна виділить ветеранам і їхнім родинам 41 млн грн на розвиток бізнесу — Мінекономіки

В Україні визначено переможців четвертої у 2025 році хвилі грантів для ветеранів війни та членів їхніх сімей. Державну підтримку у сумі 41 млн грн на створення та розвиток власних бізнес-проєктів отримають 84 особи.

Про це повідомила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.

Найбільше переможців програми цього разу зареєстровано в Івано-Франківській, Одеській, Волинській та Київській областях. За словами Тетяни Бережної, ветерани найчастіше обирають бізнес у сферах оптової та роздрібної торгівлі, харчової промисловості, тимчасового розміщування та ресторанного господарства.

Серед 84 грантоотримувачів — 46 безпосередніх учасників бойових дій та 38 членів родин захисників. Більшість (71 людина) отримає гранти до 500 тис грн, дев’ять — до 250 тис гривень, ще четверо отримають максимальну суму — до 1 млн грн.

Загалом від початку 2025 року грантову підтримку отримали вже 279 ветеранів та членів їхніх сімей на суму 137 млн грн. За весь час дії програми держава підтримала 1400 ветеранів та їхніх родичів, інвестувавши у ветеранський бізнес понад 700 млн грн.

Україна першою в світі знищила ракетний крейсер під час бойових дій – Неїжпапа

Україна стала першою країною у світі, яка змогла знищити ракетний крейсер під час реальних бойових дій.

Про це заявив командувач Військово-морських сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа в інтерв’ю виданню “Крим.Реалії”.

“Зараз Україна єдина країна у світі, яка під час війни знищила саме ракетний крейсер. Поки що у цьому питанні ми перші. По-перше, його назва – столиця Росії, по-друге, це флагман флоту, по-третє, це був саме ракетний крейсер”, – наголосив Неїжпапа.

За словами командувача ВМС, крейсер «Москва» виконував завдання з ізоляції зони бойових дій та координував роботу інших російських кораблів у районі від острова Зміїний до мису Тарханкут.

“Як вони вважали, для того, щоб не допустити кораблі НАТО в цей район, або щоб ми не змогли вивести свої кораблі та катери”, – пояснив віцеадмірал.

Олексій Неїжпапа також додав, що успішна українська операція проти крейсера стала потужним сигналом для російського флоту.

“Ми зрозуміли: якщо нам це вдасться, противник вже не зможе наближатися так близько до наших берегів, і ми відженемо його від Одеси”, – підкреслив командувач ВМС України.

Нагадаємо, ракетний крейсер “Москва”, флагман Чорноморського флоту РФ, було потоплено у середині квітня 2022 року. За інформацією українських військових, корабель був уражений двома протикорабельними ракетами “Нептун”, що призвело до детонації боєприпасів і серйозних пошкоджень.

Україна не поступиться територіями і не прийме обмежень оборони – Сибіга

Україна категорично відкидає будь-яке визнання анексованих Росією територій та не погодиться на будь-які обмеження обороноздатності власної армії.

Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спільної пресконференції зі своїм литовським колегою Кястутісом Будрісом у Києві, повідомляє пресслужба МЗС України.

“Ми ніколи не визнаємо жодні вкрадені Росією території, не погодимося на жодні обмеження нашої армії чи обороноздатності, не дозволимо нікому блокувати наш вибір союзів і альянсів”, – наголосив Сибіга.

Глава МЗС зазначив, що зміцнення українських військ і посилення стримування Росії є пріоритетними завданнями як зараз, так і після завершення війни.

Крім того, Андрій Сибіга поінформував литовського дипломата про підсумки важливих переговорів у Саудівській Аравії, окремо підкресливши принципову та незмінну позицію української сторони.

Міністр подякував Литві за постійну підтримку України, особливо за активну участь у проєкті “Коаліція рішучих”, проведення тренувань українських військових, лікування поранених, ремонт пошкодженої військової техніки.

Нова стратегія санкцій: як США перетворюють російські доходи на інструмент миру

У світі, де економічний тиск стає одним із головних засобів впливу на міжнародну політику, нова ініціатива США зосереджена на тому, щоб змусити російський нафтогазовий сектор сплачувати “універсальний тариф”.

Проблема полягає в тому, що протягом останніх років широкомасштабні санкції вже вичерпали свій вплив, і тому необхідно шукати нові механізми, здатні не лише збільшити доходи казначейства США, але й зменшити фінансові можливості для ведення агресивної політики.

Запропонована ідея передбачає, що будь-яка компанія чи приватна особа, яка бере участь у продажу російської нафти та газу, змушена буде сплачувати спеціальний збір за кожну поставку. Цей збір, починаючи з невеликої суми, з часом зростатиме, якщо не буде досягнуто домовленостей щодо припинення воєнних дій. Механізм вторинних санкцій охоплюватиме всю ланку постачань – від власників танкерів і страховиків до кінцевих покупців. Такий підхід здатний не лише генерувати значні надходження для бюджету США, але й створювати додатковий економічний тиск на російський ринок, змушуючи його діяти більш обачно.

Ідея універсального тарифу має двосторонній ефект. З одного боку, вона посилює фінансове навантаження на державний бюджет Росії, що залежить від експорту викопного палива як основного джерела доларових доходів. З іншого боку, ці надходження можуть стати важливим ресурсом для американського бюджету, потенційно використаним для фінансування допомоги Україні або інших стратегічних напрямків. Такий фінансовий важіль може стати каталізатором для переговорів щодо мирного врегулювання конфлікту, оскільки додатковий тиск на експорт може примусити російський сектор шукати компроміс.

Новий підхід до санкцій також має вплив на глобальний нафтовий ринок. Незважаючи на те, що російські компанії вже стикаються з жорсткою конкуренцією і змушені продавати нафту за зниженими цінами, введення тарифних зборів створить додаткові витрати для всіх учасників ринку. Це може призвести до ще більшої дисконтації, що, водночас, збільшить економічний тиск на країну, залежну від експорту викопного палива.

Таким чином, нова стратегія санкцій відображає прагнення США застосувати більш тонкі та гнучкі економічні важелі для досягнення політичних цілей. У той же час, вона відкриває новий фронт боротьби за глобальний вплив, де економічні механізми можуть стати ключовим інструментом для стимулювання переговорного процесу. Рішення, які прийматимуться в найближчі тижні, матимуть значний вплив не лише на ситуацію в окремих регіонах, але й на загальний баланс сил у світовій економіці та політиці.