В Абу-Дабі стартували переговори між Україною, Росією та США

У столиці Об’єднаних Арабських Еміратів, Абу-Дабі, стартували переговори за участю делегацій з України, Росії та Сполучених Штатів Америки.

Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ ОАЕ.

Головною темою, за даними “Axios”, буде питання про території на сході України. Інші подробиці поки залишаються в таємниці.

Раніше, 22 січня, відбулася зустріч представників США з керівництвом Росії. На ній було підтверджено створення робочої групи з питань безпеки, яка об’єднає всі зацікавлені сторони. Успіх цих переговорів здатний значно змінити перебіг конфлікту і ситуацію в регіоні.

Новий американський курс Трампа: як силова геополітика змінює правила гри для України

Після Другої світової війни міжнародні відносини будувалися навколо системи правил, які обмежували пряме застосування сили між великими державами. Навіть коли ці правила порушувалися, країни намагалися зберігати вигляд легітимності через ООН, союзи та дипломатію.

Однак політика Дональда Трампа означає різкий розворот: інтереси США більше не маскуються під універсальні принципи. Вони подаються відкрито – як право сильного. Події у Венесуелі, де Сполучені Штати провели операцію з усунення режиму Мадуро, стали сигналом: Вашингтон повертається до логіки жорсткого примусу. І ця зміна безпосередньо впливає на війну в Україні.

Логіка нового американського курсу проста: якщо США програють Китаю у глобальній економічній конкуренції, потрібно обмежити можливості Пекіна фізично. Не через правила торгівлі, а через тиск, блокади та військові важелі. Сам Трамп неодноразово заявляв, що венесуельська нафта має працювати на Америку, а не на інших гравців, а країни регіону повинні купувати американські товари. Це відтворення моделі колоніальних імперій XIX-XX століть, де війна була формою економічної боротьби. У рамках цієї концепції “міжнародне право” перестає бути стримуючим фактором. Залишається лише інтерес. І саме це робить американську політику більш агресивною та менш передбачуваною.

Для Вашингтона війна в Україні є не лише питанням безпеки Європи, а й важливим стратегічним інструментом. Вона дозволила ще тісніше прив’язати Європейський Союз до США, адже європейські країни, побоюючись Росії, добровільно відмовилися від російських енергоносіїв і перейшли на дорожчі американські постачання, що до 2022 року здавалося майже неможливим. Паралельно підтримка України дає змогу послаблювати Росію без прямої участі американських військових, виснажуючи її ресурси чужими руками. Крім того, ослаблення Москви опосередковано стримує й Китай, адже чим слабшою стає Росія, тим менш корисним союзником вона є для Пекіна. Саме тому для США війна в Україні є не проблемою, а інструментом реалізації власних інтересів.

У самій американській політичній еліті існують два підходи до цього питання. Перший передбачає якнайшвидше завершення війни, щоб зосередитися на протистоянні з Китаєм, а також готовність до певних поступок Росії з метою відірвати її від Пекіна і знизити глобальну напругу. Другий підхід виходить з того, що з Москвою домовлятися безглуздо, тому її слід максимально послаблювати шляхом санкцій, тиску на судноплавство, підтримки України та навіть стимулювання внутрішньої дестабілізації. Поки що Трамп діє в межах першого сценарію, однак події у Венесуелі посилили позиції прихильників жорсткої лінії, і в разі провалу переговорів щодо України Вашингтон може перейти до більш агресивної політики.

Для Києва така радикалізація американського курсу несе серйозні ризики. У разі загострення протистояння між США та Росією Україна може стати першою ціллю будь-якої ескалації, різко зросте ймовірність ракетних і навіть ядерних загроз, а сама країна ризикує опинитися в центрі конфлікту між ядерними державами. Те, що для США є інструментом тиску, для України є питанням виживання.

Водночас Москва продемонструвала здатність вести затяжну війну з великими втратами, сформувавши масову контрактну армію та адаптувавши суспільство до логіки постійних жертв за фінансову винагороду. Це створює для Росії потенційний інструмент впливу в інших регіонах – від Африки до Близького Сходу. Однак війна в Україні виснажує цей ресурс, не приносячи стратегічних дивідендів, а захоплення зруйнованих міст без економічної цінності не зміцнює позиції Росії у новому світовому порядку, а радше стає для неї тягарем.

Попри зростання глобальних протиріч, саме український фронт залишається найбільш небезпечною точкою планети, де безпосередньо задіяна ядерна держава. Припинення бойових дій знизило б ризик прямого зіткнення США і Росії, зменшило б шанси на ядерну ескалацію, стабілізувало б Європу та дало б Україні шанс на відновлення. Геополітична конкуренція між великими державами все одно триватиме, і головне питання полягає лише в тому, чи залишиться вона в межах “холодної” логіки, чи перейде у катастрофічну фазу.

Політика Дональда Трампа означає повернення до світу, в якому сила стає важливішою за правила, а національні інтереси більше не маскуються під універсальні цінності. Сполучені Штати відкрито демонструють готовність застосовувати економічний і військовий тиск для забезпечення власного домінування, не зважаючи на міжнародні норми та усталені механізми стримування. У цій новій реальності Україна перетворилася на елемент глобального стратегічного балансу, інструмент у протистоянні між провідними світовими гравцями. Проте для самої України така роль є вкрай небезпечною. Будь-яка ескалація між ядерними державами неминуче робить українську територію зоною першого удару, підвищує ризики масштабних руйнувань, зростання жертв серед цивільного населення та загрози застосування зброї масового ураження.

Зеленський очікує відповідь Росії на мирний план до кінця місяця

Президент України Володимир Зеленський заявив, що розраховує отримати офіційну відповідь Росії на 20-пунктний мирний план уже до кінця цього місяця.

Про це повідомляє Freedom з посиланням на інтерв’ю глави держави агентству Bloomberg.

За словами Зеленського, українська сторона очікує реакції Москви ще до завершення узгодження зі Сполученими Штатами гарантій безпеки та плану післявоєнного відновлення. Президент зазначив, що Київ уже передав свої зауваження щодо територіальних пропозицій через спеціальних представників США.

Глава держави наголосив, що для України принциповим залишається питання суверенітету та територіальної цілісності. Він нагадав, що Україна не визнає тимчасово окуповані території частиною Росії та наполягає на поверненні контролю над ними в межах міжнародного права.

Зеленський також підкреслив, що будь-які домовленості мають супроводжуватися реальними гарантіями безпеки для України, аби запобігти повторенню агресії в майбутньому.

Сікорський назвав умову справедливого завершення війни в Україні

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що справедливе завершення війни в Україні можливе лише за умови, якщо російські еліти визнають помилковість повномасштабного вторгнення та відмовляться від ідеї відновлення Російської імперії.

Про це він заявив в інтерв’ю TVP World.

За словами очільника польської дипломатії, будь-які спроби досягти швидких компромісів можуть створити ризики для безпеки України та призвести до відновлення агресії в майбутньому. Він наголосив, що мир має бути не формальним, а таким, який унеможливить нову війну.

“Ми здобудемо справедливе вирішення лише тоді, коли російські еліти дійдуть висновку, що первісне вторгнення було помилкою і що мета відбудови Російської імперії є недосяжною”, – наголосив Сікорський.

Міністр зазначив, що керівництво РФ досі переконане, ніби час працює на нього, попри значні людські втрати та зростаючий економічний тиск. На його думку, саме поєднання жорстких санкцій і стабільної військової підтримки України здатне змусити Москву переглянути свою стратегію.

“Подальша деградація російської економіки посадить Росію за стіл переговорів. Путін досі мріє про підкорення усієї України, що є недосяжним”, – переконаний глава МЗС Польщі.

Сікорський також застеріг від повторення дипломатичних помилок минулого та наголосив, що сценарій нових Мінських домовленостей є неприйнятним.

“Нам не потрібен Мінськ-3”, – заявив він.

За словами міністра, будь-яке врегулювання має гарантувати Україні захищені кордони та право на інтеграцію до Європейського Союзу. Окремо Сікорський прокоментував роль Китаю, зазначивши, що Пекін постачає Росії товари подвійного призначення, але не надає летальної зброї.

Трамп підтримав посилення санкцій проти Росії

Президент США Дональд Трамп висловив підтримку двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, який передбачає додаткові обмеження для країн що продовжують купувати російську нафту.

Про це повідомляють американські медіа.

Ініціатором законопроєкту виступив сенатор-республіканець Ліндсі Грем спільно з сенатором-демократом Річардом Блюменталем. За словами Грема, після зустрічі з Дональдом Трампом він отримав “зелене світло” для подальшого просування документа, над яким працював протягом кількох місяців.

Сенатор наголосив, що законопроєкт надає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій проти держав, які купують дешеву російську нафту. На його думку, саме ці доходи дозволяють Кремлю підтримувати військову машину та продовжувати війну.

Ліндсі Грем також повідомив, що голосування в Сенаті може відбутися вже найближчим часом. Він очікує суттєвої двопартійної підтримки, оскільки ініціатива розглядається як важливий елемент тиску на Росію з боку США.

Законопроєкт є частиною ширшої стратегії Вашингтона зі стримування російської агресії. У разі ухвалення нові санкції можуть вплинути не лише на економіку РФ, а й на глобальні енергетичні ринки та відносини США з країнами, які продовжують співпрацювати з Росією у сфері енергоресурсів.

Росія запропонувала США передати Венесуелу в обмін на свободу дій в Україні

Сім років тому Росія демонструвала готовність дозволити США діяти у Венесуелі на власний розсуд в обмін на аналогічне право Кремля в Україні.

Про це пише “The New York Times”.

У матеріалі наводяться свідчення, дані Фіоною Гілл у Конгресі США. Гілл, яка раніше обіймала посаду радниці з питань Росії та Європи в Раді національної безпеки при адміністрації Дональда Трампа, поділилася своїми поглядами на цю тему.

“Спогади про цю пропозицію спливли на тлі неоднозначної реакції Москви на втручання США у справи Венесуели та загострення напруженості між Вашингтоном і Каракасом”, – йдеться в статті.

Гілл стверджує, що Кремль активно використовує ЗМІ і своїх “експертів” для просування концепції “поділу зон впливу”.

У жовтні 2019 року під час слухань у Конгресі вона підкреслила, що росіяни чітко висловлювали намір встановити якийсь незвичайний бартер між Венесуелою і Україною. Ця заява була зроблена більш ніж за два роки до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Вона пояснила, що якщо Сполучені Штати наполягають на своєму праві контролювати регіон свого впливу, то Росія має аналогічне право щодо України.

“Ви хочете, щоб ми пішли з вашого двору, — так вони це говорили. — Але ж і ви перебуваєте на нашому дворі в Україні”, — переказала позицію Кремля Гілл.

Міністерство закордонних справ Росії офіційно висловило засудження дій США у Венесуелі, кваліфікувавши їх як порушення норм міжнародного права. При цьому основним напрямком політики Кремля залишається конфлікт в Україні, де адміністрація президента Дональда Трампа прагне організувати мирні переговори.

Москва прагне знайти баланс: не йти на значні поступки в питанні України, але й уникати погіршення відносин з Білим домом.

Деякі російські чиновники і коментатори відзначили, що США, на їхню думку, відмовляються від принципів міжнародного права на користь принципу “хто сильніший, той і правий”. Цей світогляд, характерний для імперського періоду, викликає схвалення як у Дональда Трампа, так і у Володимира Путіна, як вказують спостерігачі.

Китай прокоментував переговори Зеленського і Трампа у Флориді та закликав до мирного врегулювання

Китай відреагував на переговори між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Дональдом Трампом, які відбулися 28 грудня у Флориді.

Про це заявив речник Міністерства закордонних справ КНР Лінь Цзянь під час брифінгу.

За його словами, Пекін уважно стежить за дипломатичними контактами навколо війни в Україні та аналізує результати зустрічі української й американської сторін на найвищому рівні. Китай, як зазначив дипломат, послідовно підтримує ініціативи, спрямовані на припинення бойових дій і пошук політичного рішення.

“Китай підтримує всі зусилля, що сприяють мирному врегулюванню української кризи, і сподівається, що сторони шляхом діалогу та переговорів якомога швидше досягнуть справедливої, довгострокової та обов’язкової мирної угоди”, – заявив Лінь Цзянь.

У МЗС КНР також наголосили, що виступають за дипломатичний підхід і вважають переговори ключовим інструментом для зниження напруги та стабілізації ситуації в регіоні.

Нагадаємо, зустріч Володимира Зеленського і Дональда Трампа відбулася 28 грудня у Флориді. Після переговорів сторони повідомили про певний прогрес у консультаціях щодо припинення війни та обговорили питання безпекових гарантій для України. Американський президент зазначив, що переговорний процес залишається складним, зокрема через територіальні питання та безпеку, однак діалог за участі європейських партнерів триває.

Зеленський озвучив 20 пунктів мирного плану, який обговорюють на переговорах у США

Президент України Володимир Зеленський представив 20 ключових пунктів мирного плану, який наразі обговорюється під час переговорів у Сполучених Штатах Америки.

За оприлюдненою інформацією, документ охоплює безпекові, політичні, територіальні та економічні питання, а також механізми післявоєнного врегулювання.

Серед базових положень – підтвердження суверенітету України, укладення угоди про ненапад між Україною та Росією з міжнародним моніторингом на лінії зіткнення, а також надання Україні безпекових гарантій. Зокрема, йдеться про модель, подібну до статті 5 НАТО: у разі нового вторгнення РФ передбачається військова відповідь і відновлення санкцій.

Мирний план передбачає збереження чисельності українських збройних сил на рівні 800 тисяч військових у мирний час, закріплення Росією політики ненападення щодо України та Європи у законодавстві, а також визначення конкретних строків вступу України до Європейського Союзу.

Окремий блок стосується економіки та відновлення. Планується створення кількох міжнародних фондів для післявоєнної відбудови з орієнтовним обсягом фінансування до 800 млрд доларів. Також Україна має прискорити укладення угоди про вільну торгівлю зі США та долучитися до глобального інвестиційного пакета розвитку.

Питання Запорізької атомної електростанції визначено як безкомпромісне. США пропонують модель тристороннього управління, де американська сторона виступає головним менеджером. Україна, своєю чергою, наполягає на варіанті спільного управління ЗАЕС у форматі 50 на 50 між США та Україною.

Найскладнішим пунктом переговорів залишається територіальне питання. Один із варіантів передбачає вихід російських військ з Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей, а на території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей — фіксацію поточної лінії контролю. У разі відсутності згоди розглядається створення вільної економічної зони або винесення всього пакета домовленостей на референдум.

Документ також передбачає обмін полоненими за формулою «всіх на всіх», повернення цивільних, дітей та політичних в’язнів, демілітаризацію Кінбурнської коси, гарантії свободи судноплавства Дніпром і Чорним морем, а також зобов’язання сторін не змінювати досягнуті домовленості силовим шляхом.

Після підписання угоди Україна має провести вибори у найкоротші строки. Сам документ планують зробити юридично обов’язковим, а контроль за його виконанням пропонується покласти на спеціальний Раду миру, очолювану Дональдом Трампом.

Після досягнення згоди всіма сторонами передбачається негайне запровадження повного припинення вогню.

Уразливі місця енергосистеми: чи вистоїть Україна проти зимових атак РФ на підстанції?

Напередодні зими 2025-2026 років енергетична система України знову опинилася під прямим ударом. Росія відновила масовані атаки по ключових об’єктах енергетичної інфраструктури, зосереджуючись не лише на генерації, а й на підстанціях та вузлах передачі електроенергії.

Світові медіа й дипломатичні кола все частіше попереджають про сценарій, за якого українську енергомережу можуть фізично розірвати на частини, унеможлививши передачу електроенергії із заходу на схід країни. У такому разі під загрозою опиняються не лише прифронтові регіони, а й Київ – із ризиком масштабних і тривалих блекаутів.

Наслідки грудневих ударів уже відчутні. За офіційними даними, після масованих атак у середині грудня 2025 року в Одеській області понад 430 тис споживачів досі залишаються без електропостачання, а сотні об’єктів енергетики зазнали пошкоджень. Влада та енергетики запевняють, що відновлювальні роботи тривають цілодобово, однак визнають: удари не припиняються, а навантаження на систему зростає. Водночас експерти наголошують – попри драматичні прогнози, ситуація складна, але не безнадійна.

Однією з ключових вразливостей залишаються підстанції, зокрема їхня найбільш відкрита частина – відкриті розподільчі пристрої, або ОРУ. Саме там розміщене високовольтне обладнання: вимикачі, роз’єднувачі, трансформатори струму та шини, змонтовані просто неба. На ілюстраціях із Чернігівської підстанції чітко видно контраст: трансформатор, захищений бетонним «саркофагом», і повністю зруйновані елементи ОРУ поруч. Як зауважує політик Олексій Кучеренко, другий рівень укриттів справді ефективно захищає трансформатори. Проте проблема полягає в тому, що трансформатор – компактний об’єкт, який можна закрити бетонною оболонкою, тоді як більшість іншого обладнання підстанції залишається відкритою і практично незахищеною.

Фахівці відверто визнають: інженерно захистити ОРУ від ракетних ударів неможливо, а від атак дронів – майже нереально. Саме тому будь-яка ракета, касетний боєприпас чи удар дрона-камікадзе перш за все виводить з ладу відкриті елементи розподілу. За оцінками колишнього керівництва “Укренерго”, бетонними укриттями наразі обладнані лише близько 70-75 найбільших трансформаторів по всій країні. На регіональних підстанціях і менш критичних об’єктах таких укриттів ще менше, що робить їх особливо вразливими.

Російська тактика це враховує. Під час атак 13-14 грудня ворог цілеспрямовано бив саме по об’єктах розподілу та передачі електроенергії, зокрема по підстанціях НЕК “Укренерго”. Найпотужніші удари припали на Одеську область, де було пошкоджено десятки підстанцій, що спричинило масштабні перебої не лише зі світлом, а й з водопостачанням та каналізацією. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підтвердив, що вперше проти підстанцій масово застосовувалися ракети з касетними боєприпасами, хоча, за його словами, втрати обладнання залишилися відносно обмеженими.

Проте загальний контекст робить такі удари особливо небезпечними. З початку повномасштабної війни Україна втратила понад 18 ГВт генеруючих потужностей, значна частина яких залишилася на тимчасово окупованих територіях. За таких умов атаки на лінії передачі фактично «вирізають» цілі області з енергосистеми, навіть якщо генерація зберігається. Наразі енергетикам вдалося відновити електропостачання для понад 184 тис споживачів в Одеській області, однак більш як 430 тис людей і далі залишаються без світла.

Пошкодження магістральної інфраструктури призвели до втрати значної частини міжрегіональних зв’язків, через що система фізично не може приймати та передавати згенеровану електроенергію. Це змусило вивести з роботи атомні енергоблоки: щонайменше один реактор було зупинено, інші тимчасово відключені від мережі з міркувань безпеки. Концентрація ударів по ключових підстанціях створює ризик повного припинення постачання електроенергії з АЕС до північних і центральних регіонів.

Експерти наголошують, що Київ і центр України традиційно є енергодефіцитними. За словами Михайла Гончара, у разі виходу з ладу підстанцій, які забезпечують перетік електроенергії із західних АЕС, відключення можуть повторити сценарії зими 2022-2023 років. Частина аналітиків уже попереджає, що Київ і східні регіони перебувають “на межі повного відключення”, і лише оперативні дії енергетиків разом із дипломатичними зусиллями дозволяють відтермінувати найгірший сценарій.

Паралельно триває інтенсивна відбудова. За даними Міністерства енергетики, аварійні бригади погодинно відновлюють живлення критичної інфраструктури, а “Укренерго” та обласні мережі перенаправляють потоки електроенергії альтернативними маршрутами там, де це можливо. Ключовим фактором залишається час і наявність запасних компонентів. Наразі, за офіційними оцінками, резервів обладнання достатньо для ремонту пошкоджених трансформаторів, однак експерти застерігають: у разі збереження нинішньої інтенсивності атак запасів аварійного обладнання може вистачити лише на кілька потужних хвиль ударів.

Уряд намагається діяти на випередження. Схвалено спеціальну постанову “Про заходи забезпечення постачання електроенергії в осінньо-зимовий період 2025/26 року”, яка передбачає комплекс стабілізаційних кроків. Водночас, як зазначає енергетичний експерт Володимир Омельченко, головною загрозою залишаються не морози, а саме обстріли енергетичної інфраструктури. За його словами, українцям варто готуватися до перевірки пропускної здатності мереж, імпортних контрактів і витривалості системи під ударами, а не до аномальних температур.

Отже, чи здатна Україна витримати це випробування? На відміну від попередніх років, держава входить у зимовий сезон із суттєво вищим рівнем підготовки. Понад 70% найбільших трансформаторів “Укренерго” вже захищені бетонними укриттями, на десятках інших об’єктів триває будівництво нових захисних споруд, а державний резерв фінансує укріплення понад сотні критичних пунктів. Розгортаються альтернативні джерела генерації, мобільні турбіни, сонячні установки на об’єктах водопостачання, а система ППО адаптується до нових загроз.

Водночас противник також змінює тактику, переходячи до концентрованих ударів десятками дронів і ракет по окремих вузлових об’єктах. Фактично війна за енергетику входить у нову фазу, де Україна переходить від екстреної реакції до системного укріплення, а Росія намагається “пробити” мережу масованістю й точністю. Підсумок очевидний: попри суттєві напрацювання, стійкість енергосистеми цієї зими напряму залежить від інтенсивності атак. За оцінками окремих представників влади, навіть часткове енергетичне “перемир’я” могло б стати найпростішим способом уникнути пікових блекаутів. До того моменту Україна змушена тримати оборону на енергетичному фронті – ремонтами, резервами та міжнародною підтримкою, сподіваючись вистояти під зимовим тиском РФ.