Трамп оголосив про плани зателефонувати Зеленському та Путіну

Президент США Дональд Трамп повідомив, що найближчого понеділка, 19 травня, він має намір зв’язатися телефоном із лідерами України та Росії – Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним.

Відповідний допис американський лідер створив у соцмережі “Truth Social”.

За його словами, під час бесіди з Володимиром Путіним він має намір обговорити питання, пов’язані з припиненням кровопролиття і розвитком торгівлі.

Потім президент США проведе бесіду з президентом України і представниками країн-учасниць Північноатлантичного альянсу.

“Сподіваюся, цей день буде продуктивним, припиниться вогонь, і жорстока війна, якої не повинно було бути, закінчиться. Хай благословить нас Бог!!!”, – додав Трамп.

Спецпредставник президента США Віткофф скасував поїздку в Кремль через позицію Путіна

Президент Росії не проявляє інтересу до мирного плану з 22 пунктів, який був розроблений Віткоффом за участю представників України та європейських країн. У зв’язку з цим американський політик змушений був перенести свій візит до Кремля.

Про це повідомили “Financial Times”.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел, близьких до ситуації, ці 22 аспекти були детально розглянуті під час телефонної розмови між представниками України та США наступного дня.

Від української сторони в розмові брали участь Андрій Єрмак, керівник адміністрації президента України, і Рустем Умеров, міністр оборони України.

Американську сторону представляли Віткофф, державний секретар Марко Рубіо, який нині також є радником із національної безпеки, і Кіт Келлог, спеціальний представник президента США в Києві.

У відповідь на дії Росії Віткофф, котрий вже чотири рази спілкувався з Путіним з лютого, вирішив відкласти свої плани щодо зустрічі з російським лідером цього тижня, як повідомили джерела. За словами людини, близької до Віткоффа, ця поїздка не була запланована.

Американські сенатори закликали Конгрес посилити санкції проти Росії

Пропозиція сенаторів про суворіші санкції стала результатом зустрічі між Росією та Україною, яка відбулася в Туреччині 16 травня і не привела до значущих результатів.

Агентство Reuters повідомило, що зробили такі заяви демократ Річард Блюментал і республіканець Ліндсі Грем.

“Путін продовжить затягувати припинення вогню доти, доки його економіка не постраждає серйозно, аж до фінансової ізоляції”, – заявив Блюменталь.

Він запропонував проголосувати за законопроєкт про санкції, припустивши, що після переговорів у Стамбулі він отримає широку підтримку обох партій.

Грем, який наразі перебуває в Туреччині на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, висловив підтримку законопроєкту і висловив невдоволення рішенням президента Росії не брати участі в переговорах з Україною.

“Про ігри Росії варто сказати: досить”, – наголосив республіканець.

Зокрема, 1 квітня сенатори США, серед яких були Грем і Блюменталь, презентували законопроєкт, спрямований на запровадження санкцій проти Росії. Цей документ був розроблений представниками обох партій і передбачає введення обмежень щодо Росії в разі, якщо дії Кремля перешкоджатимуть мирним зусиллям президента США щодо України.

Серед санкцій, які можуть бути застосовані відповідно до законодавства, – введення підвищених тарифів на імпорт товарів із держав, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти. Розмір мит може досягати п’ятисот відсотків від вартості товару.

Переговори у Стамбулі ознаменували тактичну перемогу РФ – NYT

Переговори в Стамбулі, присвячені врегулюванню українського конфлікту, стали тактичною перемогою для російської влади.

Про це пише видання “The New York Times”.

Редакція пояснює свій погляд тим, що переговори пройшли без укладення угоди про припинення вогню,

Під час прямих переговорів у Стамбулі Росія й Україна досягли угоди про масштабний обмін військовополоненими. Однак, як зазначає видання, сторонам не вдалося дійти компромісу з питання про тимчасове припинення вогню, якого домагалася Україна і більшість її західних партнерів. Також не вдалося домовитися про зустріч лідерів двох країн, що свідчить про збереження дистанції між ними в питанні врегулювання конфлікту.

“Від самого початку було зрозуміло, що стамбульські переговори навряд чи приведуть до значних проривів. Однак ця зустріч стала тактичною перемогою для Путіна, який розпочав переговори, не погодившись на припинення вогню, якого Україна та її західні союзники прагнули як обов’язкової умови для початку діалогу”, – йдеться в публікації.

Хоча на початку тижня були позитивні сигнали стосовно переговорів, президент США Дональд Трамп у четвер висловив думку, що не варто очікувати будь-яких значущих подій до його зустрічі з Володимиром Путіним.

У п’ятницю Трамп повідомив, що може зв’язатися з російським лідером телефоном або організувати особисту зустріч, щойно вони зможуть домовитися про це, зазначає видання.

Україна переказала гроші закордонним постачальникам за непоставлену зброю

Україна за три роки виплатила 770 млн доларів іноземним виробникам зброї, яку так і не було отримано.

Financial Times пише про це, посилаючись на документи Міноборони України та внутрішні матеріали.

Як приклад можна навести випадок із 28-річним жителем Аризони Таннером Куком, який володіє невеликим збройовим магазином на околиці Тусона.

Згідно з опублікованою інформацією, у 2022 році організація OTL, що належить Куку, уклала договір на суму 49 млн євро на постачання боєприпасів для збройних сил України.

Українська сторона виплатила 17,1 млн євро як передоплату, але поставки так і не були здійснені. Незважаючи на те, що Україна виграла судовий розгляд у Відні, повернути гроші поки що не вдалося.

Становище у справах погіршується через внутрішні корупційні скандали, про які повідомляє видання. В Україні проводиться розслідування щодо десятків контрактів, які викликають підозри в неправомірному використанні.

Декількох посадовців, пов’язаних з оборонними закупівлями, вже відсторонили від посад, а деяким із них висунули обвинувачення.

Американська журналістка Кендис Оуенс назвала дії Зеленського симуляцією миру

Американська журналістка та політична коментаторка Кендис Оуенс звинуватила президента України Володимира Зеленського в намірах імітувати мирний процес і лише формально брати участь у переговорах.

Вона заявила про це у соцмережі X, коментуючи останні заяви щодо можливих перемовин між Україною та Росією.

Оуенс стверджує, що український лідер нібито “буде робити те, що йому скажуть” та порівняла його дії з діями прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, який, за її словами, лише формально припинив бойові дії в секторі Гази.

Нагадаємо, у ніч на 11 травня президент РФ заявив про готовність до прямих переговорів з Україною без попередніх умов. Він запропонував провести зустріч у Стамбулі 15 травня. У відповідь президент Зеленський написав у Telegram, що буде готовий зустрітися, якщо Росія припинить вогонь, наголосивши на важливості “повної та тривалої” паузи для успішної дипломатії.

Раніше президент США Дональд Трамп також висловив сумніви щодо реалістичності мирної угоди між Києвом і Москвою, вказавши на складність досягнення компромісу за нинішніх умов.

Стамбульський хід Трампа: як один заклик зруйнував ультиматум Києва і ЄС Кремлю

Минуло менше доби відтоді, як у Києві й Брюсселі урочисто малювали “червону лінію” для Кремля – перемир’я з 12 травня або жорсткі санкції без жодних перемовин. І саме стільки знадобилося Дональду Трампу, аби розсипати всю конструкцію.

Вечірнє звернення президента США з простим закликом до Володимира Зеленського – “сісти й негайно поговорити з Путіним” – фактично зняло питання ультиматуму: про припинення вогню перед діалогом Трамп не промовив ані слова.

Така розв’язка виглядає особливо іронічною, зважаючи на те, що саме європейські лідери напередодні відводили собі роль диригентів мирного процесу, а Вашингтону відводили партію другого плану. Та реальність показала: без фінального акорду Білого дому будь-який “концерт” перетворюється на репетицію. Ультиматум збіг, Кремль не спинив вогонь, а замість покарання за непослух з’явився новий формат – стамбульська зустріч 15 травня, на яку Київ уже погодився.

Логіка Банкової зрозуміла: приїхати, вимагати особистої присутності Путіна, перекласти провину за зрив переговорів на Москву й отримати довгоочікуваний санкційний кийок із Вашингтона та ЄС. Проблема лише в тому, що Кремль має симетричний маневр – делегувати будь-якого “уповноваженого” і заявити, що склад делегації – суверенна справа кожної держави. У такому випадку пас Зеленського знову полетить до Трампа: хто ж винен у невдачі й чи треба когось карати?

Між тим розрив позицій сторін щодо ключових пунктів угоди залишився колосальним. Ані Київ, ані Москва поки не вважають своє становище на полі бою настільки критичним, аби піти на поступки, – а значить, шанс на успіх стамбульської зустрічі тримається лише на двох гіпотетичних підвалинах.

Перша: усі гравці вже таємно погодили основні параметри миру, і офіційна зустріч потрібна лише для красивих підписів.

Друга: США та Росія домовилися між собою, а Україна де-факто отримує паузу на фронті в обмін на ресурсні чи політичні гарантії для Москви. Якщо ж цих непублічних компромісів немає, сам факт переговорів опиняється під питанням – а разом із ним і подальша роль Вашингтона.

Що робитиме Трамп у разі провалу?

Варіантів кілька, і всі неоднозначні. Збільшити поставки озброєнь і вдарити по РФ санкціями – ризик розвалити будь-яку комунікацію з Кремлем. Притиснути Київ, щоб той прийняв частину російських вимог – але чи погодиться на це Зеленський навіть під загрозою скорочення допомоги? Можна лишити військову підтримку на нинішньому рівні, перекидаючи витрати на європейців, і при цьому обмежитися символічним тиском на Росію. А можна й зовсім “вимити руки” – відійти від українського питання, згорнувши і переговори, й постачання зброї.

ЄС, звісно, погрожує власними діями – від Taurus до морської блокади російських танкерів. Та, по-перше, арсенал санкцій у Брюсселя майже вичерпано; по-друге, без твердих безпекових гарантій США європейці навряд чи ризикнуть переходити межу, за якою починається пряма конфронтація з ядерною державою.

Отже, події найближчих днів стануть лакмусовим папірцем: чи здатен Захід виробити спільну лінію без американського ультиматума, чи ж кінцева режисура конфлікту так і залишиться за Овальним кабінетом. А поки що головна інтрига полягає не в тому, чи поїде хтось до Стамбула, а в тому, чию саме гру врешті-решт вирішить зіграти Дональд Трамп – арбітра, союзника чи байдужого спостерігача.

Глава уряду Естонії заявив про спільний тиск Заходу на Росію задля припинення війни

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що США, європейські країни та Україна нарешті почали координувати дії, аби посилити тиск на Росію для припинення бойових дій.

Про це він повідомив після онлайн-зустрічі з учасниками “коаліції охочих”, яка відбулася в Києві.

“Можливо, ми досягли моменту, коли США, прагнучи 30-денного припинення вогню і контролюючи дотримання санкцій, і Європа разом з Україною починають діяти узгоджено. Тепер основний тиск спрямований на Росію”, – сказав Міхал.

Крім того, естонський політик зазначив, що в оточенні президента США Дональда Трампа зростає нетерпіння щодо позиції Москви у військовому конфлікті. Це, на його думку, може пришвидшити дипломатичні зусилля в напрямку врегулювання ситуації.

Заява Трампа про безпеку Європи може вплинути на обсяги допомоги Україні – NYT

Заява президента Трампа про те, що США не повинні так активно гарантувати безпеку Європи, може призвести до того, що союзники, які намагаються посилити свою військову міць, будуть змушені скоротити допомогу Україні.

Про це пише “The New York Times”.

З моменту, коли Дональд Трамп обійняв посаду президента, він заявив про намір припинити підтримку України з боку Сполучених Штатів. Це викликало побоювання у європейських лідерів щодо можливості поставок зброї, необхідної Україні.

Коаліція європейських держав, які висловлюють підтримку Україні, активно працює над тим, щоб забезпечити постачання озброєння на свої території відтоді, як президент Трамп чітко позначив необхідність збільшення відповідальності Європи за безпеку України і свою власну.

Це одна з причин, через яку Верховна Рада України більшістю голосів підтримала в четвер угоду про передачу Сполученим Штатам частини майбутніх доходів від продажу природних ресурсів, включно з корисними копалинами. Хоча ця угода не гарантує безпеку, вона залишає відкритою можливість для продовження поставок американської зброї та іншої військової підтримки.

“Він сказав мені, що йому потрібно більше зброї, але він говорить це вже три роки”, – сказав Трамп після зустрічі з Володимиром Зеленським минулого місяця в Римі.

Країни Європи в рамках співпраці надали приблизно половину від загальної суми в 130 млрд доларів, які були спрямовані на підтримку України з моменту початку російської агресії у 2022 році. Решту коштів надали Сполучені Штати.

У п’ятницю США дали згоду на передачу Україні 125 артилерійських снарядів великої дальності та 100 ракет до системи Patriot із запасів Німеччини. Це вкрай важливе озброєння виробляється в США і не може бути вивезено за межі країни без дозволу американського уряду, навіть якщо воно належить іншій державі.

Тоді як європейські лідери та інвестори, найімовірніше, мають намір збільшити фінансування виробництва зброї, керівники галузі та експерти пророкують, що для запуску виробничих ліній знадобиться близько десяти років.

“Вони стикаються з подвійною проблемою – необхідністю переозброюватися самим і постачати в Україну, а промислових потужностей недостатньо для виконання обох завдань”, – заявив Метью Севілл, директор відділу військових наук Королівського інституту об’єднаних служб.

В Україні щорічно виробляють мільйони безпілотних літальних апаратів, зокрема дешевих дронів-камікадзе, щоб скоротити витрату артилерійських боєприпасів.

За словами представника західної розвідки, який уважно відстежує ситуацію на фронті, українські військові стали більш ефективно використовувати зенітні ракети Patriot, застосовуючи дешевші засоби для відбиття менш значних загроз.

“Вони хотіли б отримати більше крилатих ракет, більше балістичних ракет і безліч іншої зброї, але наразі їм доведеться заповнити цю прогалину”, – додав аналітик.