Інформаційна спецоперація: Кремль зібрав зрадників та псевдо-політиків задля дискредитації країн Заходу

Росія та її лояльні Кремлю сили продовжують використовувати пропагандистські методи для виправдання своєї агресії та дискредитації демократичних держав.

8 лютого відбулася чергова інформаційна спецоперація у вигляді так званої “міжнародної відеоконференції” під назвою “Виклики безпеки та шляхи їх подолання в пострадянських країнах”. Захід був організований із так званих політиків та експертів, відомих своїми проросійськими поглядами та підтримкою війни.

Участь у конференції взяли представники Сербії, Вірменії та України, які відкрито озвучували проросійські наративи. Серед учасників, які називали себе українцями, опинилися одіозні фігури, такі як голова партії “Держава” Дмитро Василець та представник правозахисної організації “Родина” Юрій Деркач, які неодноразово просували тези російської пропаганди.

Під час заходу виступаючі повторювали традиційні кремлівські тези про “агресивну експансію НАТО”, “кольорові революції”, “втручання Заходу у внутрішні справи країн” та необхідність консолідації пострадянських держав із Росією.

Зокрема, вірменський політик Андранік Теванян заявив, що НАТО нібито “розгортає конфлікти” на кордонах Росії та використовує для цього колишні республіки СРСР. Він також заявив, що “пострадянським державам необхідно консолідуватися з Російською Федерацією та боротися із прозахідними нелегітимними урядами”.

Скандально відомий проросійський політик Дмитро Василець вкотре озвучив безпідставні звинувачення щодо присутності “таємних військових баз НАТО в Україні” та розповсюдив міфи про “біологічні лабораторії”, які нібито фінансували США.

Сербська учасниця Драгана Трифкович заявила, що НАТО “повністю присутнє в Сербії” і навіть назвала Альянс “терористичною організацією”.

Фактично, конференція стала черговим інформаційним майданчиком для просування російських дезінформаційних наративів та виправдання агресивної зовнішньої політики Кремля. Підсумком заходу стало рішення “посилювати координацію” між представниками пострадянських країн, що є не що інше, як спроба легітимізувати російський вплив на ці території.

Цей захід вкотре доводить, що Росія не припиняє спроб маніпулювати суспільною думкою та формувати ілюзію підтримки своєї політики серед представників інших країн.

Трамп заявив, що війна скоро завершиться: у Київ їде міністр фінансів США

Війна в Україні має завершитися найближчим часом, і Сполучені Штати вже роблять перші кроки у цьому напрямку.

Про це Дональд Трамп написав на сторінці у соцмережі Truth.

Новообраний президент США вже заявив про відправку міністра фінансів Скотта Бессента до Києва для переговорів із Володимиром Зеленським.

“Ця війна повинна і буде завершена скоро. Я відправляю міністра фінансів на зустріч із Зеленським”, – написав Трамп.

За інформацією журналістів, Бессент стане першим представником нової адміністрації Трампа, який відвідає Україну.

Його місія пов’язана не лише з дипломатичними зусиллями щодо припинення війни, а й із питанням доступу США до українських природних ресурсів.

США не повідомлятимуть про нову допомогу Україні на “Рамштайні”

На зустрічі в рамках “Рамштайн” новий міністр оборони Сполучених Штатів Америки Піта Хеґсет не робитиме заяв про те, чи буде надано додаткову військову підтримку Україні.

Про це американський посадовець повідомив The Washington Post.

Хеґсет також не планує проводити двосторонні зустрічі зі своїми українськими колегами. Як повідомило джерело, він, найімовірніше, буде присутній на зустрічі як слухач.

“Міністр підтвердить, що президент Трамп прагне скорішого дипломатичного завершення конфлікту в Україні. Він також наголосить на важливості зміцнення європейського лідерства в питанні надання допомоги Україні в галузі безпеки”, – таку заяву зробив Пентагон перед від’їздом Хеґсета.

Чергове засідання контактної групи з питань безпеки України відбудеться в Брюсселі 12 лютого. Цього разу Велику Британію представлятиме новий керівник.

Зниження призовного віку може стати ключем до подальшої підтримки України зі сторони Заходу

Західні журналісти все частіше обговорюють питання того, що нинішній український уряд стикається з необхідністю розв’язати кілька стратегічних питань, аби втримати постійну допомогу з боку західних партнерів.

Серед цих питань — нестача живої сили на фронті, що, на переконання видання, може стимулювати ухвалення рішення про зниження віку мобілізації з поточних 25 років.  Аргумент фахівців полягає в тому, що Україна, яка прагне довгострокових гарантій безпеки і фінансово-військової підтримки, має продемонструвати власну спроможність продовжувати оборону, зокрема через збільшення кількості мобілізованих.

Західні аналітики припускають, що президент України Володимир Зеленський повинен показати рішучість і надати чітку відповідь на питання, як Україна боротиметься із загрозою виснаження людських ресурсів. Захід, особливо США, очікує від Києва конкретних кроків, аби переконатися: Київ здатний утримувати обороноздатність, поки дипломатичні канали шукають шляхи до припинення війни.

У цьому контексті також часто згадується позиція адміністрації президента США Дональда Трампа. Вашингтон прагне жорсткіших санкцій проти Росії, зокрема в енергетичній сфері, та посилення тиску на треті країни, які купують російську нафту. Мета — примусити Москву до серйозних переговорів та недопущення сценарію, коли Росія, призупинивши наступ, зможе знову накопичувати ресурси для поновлення бойових дій. Однак, на думку експертів, задля ефективності такого підходу, українська сторона також повинна демонструвати сили та спроможність протистояти ворожому тиску.

Ставка прихильників такого підходу робиться на те, що Кремль, який поки що не демонструє великого інтересу до реального мирного врегулювання, може змінити власний підхід до війни та оцінити вигоди: витрати на військові дії мають перевищити вигоди від продовження конфлікту великої інтенсивності. У цьому сенсі, аргумент звучить так – швидка домовленість можлива лише за умови відчутно більшого тиску, і не лише економічного, а й військового з боку України за підтримки Заходу.

Таким чином, згідно з оцінками фахівців, зниження призовного віку в Україні може стати як тестом на рішучість української влади та надійність планів Києва щодо розширення оборонної спроможності, так і реальним викликом для росіян. Якщо президент Зеленський піде цим шляхом, Захід може бути більш схильним до подальшої фінансової і військової підтримки. Водночас, якщо Україна не зможе системно розв’язати проблему нестачі живої сили, допомога може опинитися під загрозою — особливо в контексті амбітних планів Трампа та зусиль США змусити Москву до реального діалогу.

Президент США тимчасово відкладає реалізацію мирного плану для України

Глава Сполучених Штатів Америки на певний час призупиняє виконання плану зі встановлення миру в Україні, щоб обговорити ситуацію із союзниками по НАТО.

Про це повідомляє The Telegraph.

Пауза в реалізації реалізації мирного плану Трампа щодо України необхідна, щоб надати можливість європейським союзникам приєднатися до переговорного процесу.

Кіт Келлогг, спеціальний представник США з питань України, повідомив, що перед тим, як остаточно сформулювати план припинення конфлікту, він проведе консультації з лідерами країн-членів НАТО.

Адміністрація США повідомила своїм європейським союзникам, що надасть Україні військову допомогу в обмін на доступ до її стратегічних рідкоземельних ресурсів.

Цього тижня в Мюнхені на конференції з безпеки будуть представлені деякі елементи мирного плану.

Келлогг планує зустрітися з усіма 31 лідерами країн-членів НАТО, що може призвести до подальшого затягування процесу.

Україна погодилася передати США рідкоземельні ресурси на 500 млрд доларів – Трамп

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито погодилася передати Вашингтону рідкоземельні мінерали вартістю 500 млрд доларів.

Про це він сказав в інтерв’ю Fox News.

“Я повідомив їм, що хотів би отримати рідкоземельні мінерали в еквіваленті 500 мільярдів доларів, і вони в принципі погодилися на це. Їхня земля надзвичайно багата на рідкоземельні мінерали, нафту, газ та інші корисні копалини. Я прагну забезпечити безпеку наших інвестицій, тому що ми вже вклали сотні мільярдів доларів в Україну”, — заявив Трамп.

За його словами, під час війни США надали Україні фінансову допомогу на сотні мільярдів доларів, і він хоче, щоб ці кошти були “захищені”.

“Вони ж можуть підписати угоду, а можуть і не підписати. Можливо, у майбутньому всі вони стануть російськими, а можливо, й ні. Але ми витратили на це великі фінанси, і я хочу повернути ці кошти. Я відверто сказав їм: “Мені потрібно близько 500 мільярдів доларів у вигляді рідкоземельних ресурсів”. І вони в цілому згодні”, — наголосив Трамп.

Офіційної реакції української влади на такі заяви наразі немає.

Скорочення фінансування від США загрожує розслідуванню воєнних злочинів РФ в Україні

Дії адміністрації Дональда Трампа, спрямовані на обмеження зовнішнього фінансування, вплинули на роботу міжнародних ініціатив, які займаються розслідуванням воєнних злочинів Росії в Україні.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року було відкрито понад 140 тисяч кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, вчинених російськими військовими. Значна частина цих справ розслідувалася за підтримки міжнародних партнерів, зокрема США.

За даними агентства, у внутрішньому українському документі, присвяченому питанню американського фінансування, йдеться про шість ключових проєктів Генеральної прокуратури України (ГПУ), які отримували фінансову підтримку США. Загальна сума фінансування цих ініціатив становила 89 млн доларів.

Згідно з інформацією від п’яти незалежних джерел, щонайменше п’ять із цих програм були призупинені. Співробітники, залучені до їх реалізації, працювали над збором доказів на місцях бойових дій, розробкою антикорупційних механізмів та реформуванням системи прокуратури України.

Через скорочення фінансування змушені були припинити свою діяльність близько 40 фахівців, залучених міжнародною програмою з кримінального правосуддя Джорджтаунського університету. Це може серйозно вплинути на процес документування злочинів та подальше притягнення Росії до відповідальності.

Трамп запропонував Зеленському угоду на $500 млн: що Україна може отримати натомість

Президент США Дональд Трамп висловив намір укласти з Україною угоду на суму $500 млн щодо видобутку корисних копалин і газу в обмін на гарантії безпеки.

Про це він заявив в інтерв’ю The New York Post.

За словами Трампа, ця домовленість може стати частиною ширшої мирної ініціативи, яка дозволить завершити війну в Україні. Він наголосив, що такий підхід є “взаємовигідним” і сприятиме стабільності в регіоні.

Запропонована Трампом угода викликала критику серед західних партнерів України. Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував ідею пов’язувати допомогу Києву з доступом до природних ресурсів.

“Україна бореться з агресією, і Німеччина підтримує її без очікувань вигоди в майбутньому. Це має бути позиція кожної країни”, – заявив Шольц в інтерв’ю RND.

Також він назвав підхід Трампа “егоїстичним і неприйнятним”, наголосивши, що безпека України не повинна ставати предметом торгів.

Водночас, Трамп підтвердив, що розглядає можливість особистої зустрічі з Володимиром Зеленським. За його словами, це може відбутися вже наступного тижня.

Президент України, своєю чергою, зазначив, що українська сторона зацікавлена в переговорах із Трампом ще до його можливої зустрічі з представниками Кремля.

Чехія закликає до посилення озброєння України: Ліпавський зустрівся зі спецпредставником США

Глава зовнішньополітичного відомства Чехії Ян Ліпавський провів зустріч із Кітом Келлогом у столиці Сполучених Штатів.

Чеський дипломат повідомив про це в соцмережі “Х”.

У Вашингтоні головний дипломат Чехії провів зустріч зі спецпредставником президента США Кітом Келлогом.

Під час зустрічі Ліпавський акцентував увагу на тому, що Україна має бути добре озброєна, щоб вести переговори з позиції сили. Він також висловив зацікавленість Чехії в тому, щоб Росія більше не здійснювала агресивних дій щодо своїх сусідів.

“Україна повинна бути добре озброєна, щоб мати можливість вести переговори на рівних. Очевидно, що Чехія прагне до того, щоб Росія ніколи більше не нападала на свого сусіда”, – написав він.

Ліпавський повідомив, що Келлог цікавився позицією Чехії щодо дій Росії.