Тимур Міндіч подав касаційну скаргу проти президента України Володимира Зеленського.
Про це свідчать дані, опубліковані на порталі “Судова влада України”.
Міндич подав позов з вимогою визнати незаконним і скасувати президентський указ від 13 листопада 2025 року №843/2025, на підставі якого РНБО ввів проти нього санкції.
Відповідачем у справі виступає президент України Володимир Зеленський.
НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника офісу президента Андрія Єрмака у легалізації злочинно отриманих коштів. Слідство стверджує, що під час будівництва котеджного містечка “Династія” під Києвом відмили понад 460 млн гривень.
Про це заявили в НАБУ та САП.
За інформацією слідства, Єрмак входить до організованої групи, яка займалася будівництвом престижного котеджного містечка “Династія” в Козині Київської області. Йому висунуто звинувачення за ч. 3 ст. 209 КК України, що стосується легалізації незаконно отриманих доходів.
Представники відомства повідомили про викриття злочинної групи, яка займалася легалізацією 460 млн гривень, отриманих незаконним шляхом, для будівництва елітних об’єктів під Києвом.
НАБУ повідомило, що схема функціонувала з 2018 року, і в її реалізації були задіяні колишній міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, підприємець Тимур Міндіч та інші особи. У матеріалах справи використовуються умовні позначення для учасників: “Че Гевара”, “Карлсон” і R2.
Слідчі припускають, що в рамках проєкту з будівництва приватних резиденцій у період з 2021 по 2025 рік могли бути легалізовані майже $9 млн, що еквівалентно понад 460 млн гривень.
Згідно з інформацією, наданою НАБУ, у 2018 році Олексій Чернишов (Че Гевара), став одним із засновників ТОВ BLООM Development. Влітку 2019 року ця компанія придбала у Козинської сільської ради в Київській області понад 4 га землі, яка стала основою для запланованого будівництва.
У листопаді того ж року Че Гевара був призначений головою Київської обласної державної адміністрації. У зв’язку з цим він передав свою частку в статутному капіталі компанії своїй дружині. У березні 2020 року Че Гевара став міністром розвитку громад і територій. У травні 2020 року розпочалася розробка концепцій для будівництва приватних резиденцій під назвою “Династія”. Ці резиденції планувалося звести на землях, які повністю або частково належать ТОВ BLООM Development. Засновником цієї компанії є дружина Че Гевари.
Як ынформують в НАБУ, Че Гевара створив команду проєкту “Династія” зі своїх підлеглих для реалізації проєкту. У червні 2020 року Чернишов запросив до участі в будівництві Тимура Міндіча (Карлсон). Приблизно в той самий період до роботи було залучено Єрмака (R2).
Котеджне містечко “Династія” зводили в Козинській сільській раді Київської області.
За інформацією НАБУ, вартість земельних ділянок у Козині, де планували звести “Династію”, за оцінками учасників проєкту, коливалася у межах $4 тис – $20 тис за сотку. При цьому резиденції планували будувати на ділянках загальною площею понад 8 га, які могли коштувати понад $6 млн.
У НАБУ повідомили, що учасники проєкту “Династія” досягли угоди про зведення чотирьох приватних резиденцій для особистого проживання. Площа кожного будинку становить близько 1000 кв м, а вартість одного — приблизно $2 млн. Ці резиденції позначені як R1, R2, R3 і R4. Крім того, учасники проєкту домовилися про будівництво спільного маєтку R0, у якому будуть розташовані спа-зона, басейн і спортзал.
У червні 2021 року стартували масштабні будівельні роботи. На самому початку будівництва було закопано пам’ятну капсулу, яка стала символом цієї важливої події. За інформацією Національного антикорупційного бюро України, дружина священника, який брав участь у церемонії освячення, у 2022 році офіційно оформила право власності на одну з квартир, надану як неправомірну вигоду Чернишову, який обіймав посаду міністра розвитку громад та територій.
НАБУ стверджує, що будівництво резиденції “Династія” не було призупинено навіть за умов бойових дій у Київській області, які розпочалися з повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За інформацією слідства, Чернишов наполягав на продовженні будівництва вже в березні 2022 року.
За інформацією Національного антикорупційного бюро України, у липні 2025 року Міндич, щоб запобігти розкриттю схеми відмивання грошей, яка могла бути розкрита у зв’язку з пред’явленням Чернишову підозри, прийняв рішення тимчасово призупинити будівельні роботи та законсервувати об’єкт.
Після того як інформація про будівництво “Династії” стала відома в ЗМІ, власники вжили заходів, щоб уникнути арешту своїх земельних ділянок та об’єктів незавершеного будівництва. Проте, в ході розслідування Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і наклав арешт на п’ять об’єктів незавершеного будівництва та земельні ділянки в Козині.
Детективи та прокурори також оглянули котеджне селище. 28 листопада 2025 року співробітники НАБУ провели обшуки в будинку Андрія Єрмака, який на той момент обіймав посаду керівника Офісу президента. Ці слідчі заходи були пов’язані з гучною справою “Мідас”. Вона стосувалася великої корупційної схеми, організованої в компанії “Енергоатом”.
Після того як Єрмак став фігурантом розслідування, він відмовився від коментарів журналістам, заявивши, що не має наміру висловлюватися до закінчення слідства.
“Коли закінчаться слідчі дії, я надам коментар”, — додав Єрмак.
Офіс президента вже виступив із першою заявою про підозру щодо Єрмака.
“Як бачимо, процесуальні дії ще відбуваються, то поки що зарано давати оцінки”, – заявив журналістам радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.
Питання про те, як ключові фігуранти операції НАБУ та САП “Мідас” — Олександр Цукерман і Тимур Міндич — змогли покинути Україну до обшуків та оголошення підозр, досі не отримало офіційної відповіді. Уже понад півроку це питання залишається без роз’яснення.
“Українська правда” повідомляє про третю серію так званих “плівок Міндіча”.
Журналісти повідомили, що в листопаді 2025 року в ЗМІ з’явилася інформація про те, що потенційним джерелом витоку даних про заплановану операцію міг бути тодішній заступник голови САП Андрій Синюк.
Після оприлюднення результатів розслідування він пішов у відставку, а антикорупційні служби повідомили про продовження вивчення всіх деталей виїзду підозрюваних за кордон. Цукерман і Міндич заявили, що покинули Україну законно і без будь-яких порушень.
Нові матеріали, що опинилися в розпорядженні редакції, ставлять під сумнів цю версію. Зокрема, серед них є фрагмент слідчих документів зі стенограмою бесіди двох обвинувачених у справі — Дмитра Басова та Ігоря Миронюка.
Журналісти з’ясували, що за два місяці до початку розслідування обговорювалася ідея залучення Синюка для отримання даних, що стосуються антикорупційних справ.
Обвинувачені розглядали питання про те, що Синюка не можна використовувати постійно, а лише у найважливіших випадках. Вони також обговорювали можливість перевірки Синюка в рамках інших корупційних розслідувань, щоб з’ясувати, наскільки йому можна довіряти. 16 жовтня заступник керівника САП, використовуючи внутрішню базу даних, перевірив, чи згадуються обвинувачені у справі “Мідас” в інших провадженнях.
26 жовтня, через десять днів після того, як Синюк отримав доступ до внутрішніх баз даних, Володимир Цибульський, імовірно водій або помічник Цукермана, повідомив, що їм з начальником необхідно терміново вирушити у відрядження до Відня.
Народний депутат Олексій Гончаренко з фракції “Європейська Солідарність” опублікував нові записи розмов, пов’язаних зі справою НАБУ та САП, порушеною після операції “Мідас”.
Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк, який також опублікував фрагменти розмов зі справи “Міндічгейт”, заявив, що роздруківки з цими записами “злила” сторона захисту.
На записах, як повідомляється, фігурують бізнесмен Тімур Міндіч, Олександр Цукерман і чинний секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров.
“І так, за форматом документа і, головне, “шапкою” першої сторінки я прямо можу стверджувати — це матеріали, які надійшли від сторони захисту. Тут взагалі вже без сумнівів”, — зазначив Железняк.
Железняк уточнив, що запис розмови було зроблено 8 липня 2025 року, тобто до зміни складу уряду, яку прозвали “перестановкою ліжок” (17 липня), і до нападів на НАБУ та САП (22 липня).
В одній із розмов між Міндічем та Умєровим, як свідчать опубліковані уривки, обговорювалися питання кадрового призначення. Вони розглядали, кого і на які посади слід призначити в Кабінеті міністрів. Міндіч висловив невдоволення одним із кандидатів, заявивши, що це “не наша людина, віддана лише своїм інтересам”.
Далі Міндіч запропонував призначити якогось “Мішу” на посаду віце-прем’єр-міністра, і Умєров, судячи з наявних даних, підтримав цю ідею.
Під час розмови також згадувався кандидат на посаду міністра оборони. Железняк припустив, що мова могла йти про главу МВС Ігоря Клименка, оскільки на той час його розглядали як можливого претендента на цю посаду.
У опублікованому Гончаренком фрагменті зафіксовано, що Міндіч не схвалював можливе призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони.
Далі Міндіч і якийсь “відвідувач” обговорюють Євгена Корнійчука, чинного посла України в Ізраїлі. За інформацією Гончаренка, “відвідувач” — це Сергій Шефір, колишній радник президента. Корнійчука планували призначити послом у Німеччині, але, як випливає з оприлюднених розмов, цього не сталося через те, що його кандидатуру “збили”.
Також з оприлюднених розмов стало відомо, що Міндіч і Умєров порушували питання про призначення посла України у Сполучених Штатах. Серед можливих кандидатів називалися Умєров, Денис Шмигаль, колишній міністр енергетики Герман Галущенко, пов’язаний з корупційним скандалом в енергетиці, та Ольга Стефанішина.
Галущенко, за словами Умєрова, був “хорошим” кандидатом, оскільки був “ментально близьким”. Міндіч підтримав цю думку, зазначивши, що Галущенко “зрозумілий”. При цьому Міндіч не був у захваті від кандидатури Стефанішиної, яка згодом і була призначена послом.
У розмові Міндіч також згадав Світлану Гринчук, яка раніше обіймала посаду заступника Галущенка в Міністерстві енергетики. Після певних кадрових змін вона очолила це відомство. Як і Галущенко, Гринчук опинилася втягнутою у “Міндічгейт”, через звинувачення у корупції в енергетичному секторі. На думку Міндіча, Гринчук могла бути призначена послом у США “для дєда”. Під цим, ймовірно, мається на увазі президент США Дональд Трамп.
Умєров у розмові з Міндічем розмірковував про можливість свого призначення на посаду спецпредставника президента, що дозволило би йому також відвідувати США.
У матеріалах також згадується “проєкт 23”. Железняк підкреслив, що цей епізод залишається незавершеним через брак інформації. На думку депутата, “проєкт 23”, ймовірно, є “общаком” або аналогічним механізмом фінансування, який використовувався для покриття певних витрат.
В опублікованому уривку Міндіч та Умєров обговорюють “проєкт 23”. Умєров ставить щодо нього запитання. Він каже, що “не треба з Rheinmetall”. Міндіч відповідає, що “немає нікого іншого”.
У розмові піднімається питання про те, що “існує одна проблема”, а саме — “що і коли зайде”. Потім обидва співрозмовники обговорюють якусь невизначену особу, яка володіє значною кількістю “кешу” і “не несе жодних витрат”.
Про це пише видання “Українська правда”.
25 листопада секретар РНБО виступив як свідок. За інформацією журналістів, бесіда пройшла в конструктивному ключі, і Умєров дав вичерпні відповіді на всі питання слідства.
Раніше народний депутат Олексій Гончаренко, посилаючись на розслідування НАБУ, стверджував, що Тимур Міндіч, підозрюваний в рамках операції “Мідас”, впливав на Рустема Умєрова в питанні придбання бронежилетів, які не пройшли перевірку якості.
