У німецькому Ерфурті згоріли шість військових вантажівок – ймовірно, підпал

У місті Ерфурт, що в Німеччині, згоріли шість військових вантажівок.

Про це повідомляє німецьке видання HNA, зазначаючи, що інцидент стався на військовому об’єкті.

Причини пожежі наразі офіційно не розкриваються. Водночас ЗМІ нагадують про нещодавні подібні випадки – зокрема, про підпал військової техніки в Нижній Саксонії. У травні 2024 року відповідальність за аналогічний інцидент у Зольтау взяла на себе радикальна група під назвою Agenda2029.

У своєму зверненні ця група заявляла, що виступає проти військового втручання Німеччини у глобальні конфлікти та закликала до саботажу центрів, які вони вважають “підпалювачами війни”.

Наразі німецька поліція та військові служби проводять розслідування щодо обставин займання в Ерфурті.

Офіційні коментарі від Міноборони Німеччини поки що не оприлюднені.

Президент Румунії вперше скликає Раду з національної безпеки

Нікушор Дан, новий президент Румунії, вперше скликав засідання Вищої ради з національної безпеки. Вона обговорить головні виклики та загрози для країни.

Про це повідомляє “Digi24”.

Нікушор Дан оголосив про проведення засідання Ради з національної безпеки в президентському палаці Котрочень найближчого понеділка, 30 червня.

У центрі уваги буде питання ухилення від оподаткування, яке являє собою “загрозу і ризик для національної безпеки держави”.

У своїх виступах на початку червня Дан уже згадував про намір включити заходи по боротьбі з ухиленням від сплати податків у національну стратегію безпеки і оборони. За приблизними підрахунками, через несплату податків бюджет Румунії втрачає до 40 млрд леїв, що еквівалентно 7,9 млрд євро.

Також планується обговорити потенційні ризики для Румунії в контексті триваючого конфлікту між Росією та Україною, стан румунської армії, питання кібербезпеки та інші аспекти.

Орбан знову виступив із провокаційною заявою про Україну

Перед самітом ЄС прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову висловився проти інтеграції України до Євросоюзу. На його думку, головна проблема — триваюча війна.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

“Якщо ми інтегруємо Україну до ЄС, ми інтегруємо війну”, — заявив Орбан.

Він підкреслив, що не бажає перебувати в одному співтоваристві з державою, яка веде військові дії і тим самим створює загрозу для Європи. Це означає, що якщо одна з країн-членів Європейського союзу бере участь у збройному конфлікті, то ЄС також опиняється в стані війни.

“Нам це не подобається”, – підсумував прем’єр-міністр Угорщини.

У відповідь на запитання журналістки про те, чи сприятиме він відновленню переговорів у разі припинення вогню з боку Росії щодо України, Орбан не дав однозначної відповіді, підкресливши, що наразі не спостерігається жодних ознак припинення вогню.

Саміт НАТО в Гаазі: як нові домовленості вплинуть на Україну

Підсумки нещодавнього саміту НАТО в Гаазі виявилися для України несподівано сприятливими. Попри побоювання, що Київ може лишитися поза увагою ключових документів, Україна не просто згадується у фінальному комюніке, але й стає важливою частиною оборонного планування Європи.

Найвагоміший результат саміту – це включення допомоги Україні до переліку видатків на оборону країн Альянсу. Це означає, що будь-яка країна НАТО, підтримуючи Україну зброєю чи фінансами, офіційно зараховуватиме такі витрати до своїх оборонних бюджетів. Іншими словами, українська безпека відтепер сприймається НАТО як частина спільної європейської безпеки.

Чому це важливо для України?

По-перше, таке рішення дозволить уникнути ситуації, коли держави НАТО скорочують військову підтримку через внутрішньополітичні дебати щодо витрат. Тепер допомога Києву фактично стає обов’язковою статтею витрат, що дає Україні певні гарантії стабільності та передбачуваності підтримки з боку Заходу.

Також це рішення підкріплює надії України на подальше поглиблення співпраці із західними партнерами у військово-технічній сфері. Відтепер фінансування українського оборонного сектора не буде залежати лише від політичних настроїв окремих країн, а стане невід’ємною частиною довгострокового планування Альянсу. В перспективі це дозволить Києву планувати й реалізовувати масштабні оборонні програми за участю західних компаній, зокрема щодо модернізації збройних сил та розвитку власного військово-промислового комплексу.

Однак є й інші аспекти, що мають неоднозначні наслідки.

У документі відсутні звичні формулювання про Росію як агресора, які були присутні в попередніх резолюціях НАТО. Росія названа головною загрозою для Євроатлантичного простору, але прямі звинувачення у відповідальності за розв’язану війну зникли. Ця м’якість формулювань може свідчити про спроби Заходу залишити двері відкритими для переговорів з Кремлем, що потенційно може викликати занепокоєння Києва щодо довгостроковості позиції НАТО.

Ще одним важливим результатом саміту стало зобов’язання усіх країн Альянсу підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це рішення означає, що НАТО серйозно ставиться до нарощування військової могутності у відповідь на нові загрози. Для України це означатиме, що західні союзники матимуть достатньо ресурсів не тільки для власної оборони, але й для посилення української армії.

Підтвердження всіма 32 членами НАТО відданості знаменитій 5-й статті статуту Альянсу – “напад на одного є нападом на всіх” – ще один позитивний сигнал. Попри спекуляції про те, що Сполучені Штати можуть ослабити цю гарантію за президентства Дональда Трампа, Вашингтон офіційно підтвердив свою залізну прихильність колективній обороні. Це важливо для України, оскільки сильна єдність усередині НАТО знижує ризик агресивних дій Росії проти сусідніх країн, що зміцнює позиції Києва.

Водночас, це вже не перший випадок, коли Альянс демонструє символічні жести замість реальних перспектив членства України. Включення до оборонних бюджетів, звичайно, є значним досягненням, але не вирішує ключового питання – чи може Україна розраховувати на вступ до НАТО у майбутньому? Це питання саміт оминув, залишаючи Київ у невизначеності.

Відсутність чіткої дорожньої карти щодо членства залишається головною проблемою української дипломатії у відносинах з НАТО. Саміт у Гаазі знову наочно продемонстрував, що Альянс хоче уникнути прямого конфлікту з Москвою, уникаючи однозначних зобов’язань щодо прийняття України у свої ряди. В таких умовах Києву доведеться балансувати між підтримкою союзників та власними очікуваннями, не втрачаючи при цьому шансів на дипломатичне вирішення конфлікту.

Таким чином, результати гаазького саміту НАТО можна вважати позитивними, але з певними застереженнями. Україна отримує додаткові гарантії підтримки й інтегрується до системи європейської оборони. Проте відсутність чітких формулювань щодо агресії Росії та перспектив членства в Альянсі нагадує, що дипломатична гра триває, і Києву слід бути готовим як до поглиблення партнерства, так і до складних переговорів щодо майбутнього врегулювання війни. Тож нинішнє рішення НАТО – важливий, але тільки проміжний етап у довгостроковій боротьбі України за свою безпеку та місце в європейській системі оборони.

У Рівному співробітники ТЦК напали на цивільного: що відомо

У Рівному співробітники територіального центру комплектування, за даними місцевих пабліків, застосували силу до цивільного чоловіка.

Кадри інциденту стрімко шириться у соціальних мережах.

Що саме стало причиною конфлікту – наразі невідомо. Свідки події повідомляють, що між чоловіком і представниками ТЦК виникла словесна суперечка, яка швидко переросла у фізичне протистояння.

На оприлюднених кадрах видно, як представники ТЦК поводяться агресивно, а один із них завдає ударів.

Подробиці інциденту та офіційна реакція з боку правоохоронців або військових структур поки що відсутні. Обставини події з’ясовуються.

Варто зазначити, що подібні випадки із застосуванням сили під час дій співробітників ТЦК останнім часом трапляються все частіше в різних регіонах України. З’являється дедалі більше повідомлень про перевищення повноважень.

Мелоні закликала Трампа проявити “іранську” рішучість щодо Росії

Необхідно вжити жорстких заходів, щоб зупинити бойові дії в Україні та інших зонах конфлікту.

Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні наголосила на цьому після саміту НАТО.

“Для досягнення двох інших важливих угод про припинення вогню — в Україні та Газі — також потрібна рішучість. В Україні Росія, схоже, не прагне до прогресу”, — заявила Мелоні.

Крім того, вона згадала про стан справ у секторі Газа, охарактеризувавши його як “нестерпний”.

“Залежить від визначення”: Трамп поставив під сумнів п’яту статтю НАТО про захист союзників

Президент США Дональд Трамп поставив під сумнів інтерпретацію статті 5 Північноатлантичного договору про захист союзників у разі нападу.

Про це він заявив на борту літака Air Force One дорогою на саміт НАТО в Гаазі, передає Bloomberg.

Відповідаючи на запитання, чи буде Вашингтон дотримуватися статті про колективну оборону членів НАТО, американський лідер сказав, що це “залежить від визначення”, додавши, що у неї є багато трактувань.

Трамп зазначив, що намагається дружити з союзниками і лідерами країн НАТО, пояснивши, що “відданий справі порятунку життів і безпеки”.

Він також запевнив, що дасть точне визначення цього пункту договору, коли приїде на саміт, підкресливши, що не хоче робити це на задньому сидінні літака.

Нагадаємо, що стаття 5 є фундаментальною основою Альянсу, яка була створена після Другої світової війни для захисту західної Європи від СРСР під час Холодної війни і відтоді є основою блоку.

Україна адаптувала свій підводний безпілотник “Toloka” для розмінування Чорного моря

Український підводний безпілотник “Toloka” адаптований для розмінування в Чорному морі. Розробники вже представили свою технологію.

Про це йдеться в повідомленні “Української ради зброярів”.

Згідно з наявними даними, представлене рішення української компанії вже готове для підводного розмінування в акваторіях.

В асоціації наголошують, що підводне розмінування є одним із найдорожчих і найскладніших видів і найслабше регламентованим із юридичного погляду.

Відомо, що з понад 100 підрядників, які займаються розмінуванням в Україні, тільки десять мають сертифікат і досвід для проведення таких робіт.

Зазначається, що наразі в країні заміновано близько 13 500 км² водної поверхні. Сукупні екологічні збитки, завдані бойовими діями у водних об’єктах, оцінюють приблизно у 80 млрд євро.

Варто нагадати, що підводний безпілотник “Toloka” TLK-150 вперше був представлений у квітні 2023 року. Його довжина становить 2,5 метра, а дальність дії – близько 100 кілометрів. Передбачалося, що безпілотник зможе нести боєголовку вагою 20-50 кілограмів.

САП збирається запропонувати звільнити Чернишова під заставу без арешту

Завтра, 25 червня, Вищий антикорупційний суд обере запобіжний захід віцепрем’єру, міністру національної єдності Олегу Чернишову. САП проситиме суд про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Про це в коментарі “Укрінформу” повідомив прессекретар ВАКС Олексій Чемерис.

За його словами, засідання суду щодо обрання віцепрем’єру обмежувального заходу призначено на 25 червня об 11 годині. Клопотання розглядатиме слідчий суддя Віталій Крикливий.

Джерела видання з правоохоронних органів розповіли, що Спеціальна антикорупційна прокуратура у своєму клопотанні попросила суд обрати запобіжний захід у вигляді застави без тримання під вартою.

Варто нагадати, що Чернишова обвинувачують у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди.

Раніше видавництво URAUA писало про те, що обвинувачення українського політика пов’язане із земельною справою, коли він перебував на посаді міністра розвитку громад і територій і створив умови для передачі ділянки держкомпанії, яка потім підписала інвестиційні контракти на її освоєння.