ГУР спростувало чутки про заяву Кирила Буданова щодо загрози існування України

Головне управління розвідки (ГУР) офіційно спростувало заяву глави відомства Кирила Буданова про загрозу існування України, якщо до літа не почнуться переговори з окупаційною країною.

Про це йдеться в Telegram-каналі військової розвідки.

За їхніми словами, наведені якимось джерелом слова Буданова із засекреченої зустрічі парламенту не відповідають дійсності.

У ГУР закликали представників ЗМІ не поширювати чутки, непідтверджену і неперевірену офіційну інформацію, особливо з питань оборони, яка може бути спотворена деякими політиками у своїх інтересах за допомогою журналістів.

Зазначається, що поширення будь-яких повідомлень про те, що обговорюється на секретних нарадах за участю військового та політичного керівництва, шкодить безпеці України та використовується загарбниками у своїх інтересах.

Водночас відомство не заперечує саму участь свого глави у зустрічі з керівництвом парламенту.

Варто нагадати, що раніше видавництво URAUA писало про те, що глава ГУР Кирило Буданов на запитання про те, скільки в України є ще часу, відповів, що якщо до літа не стартують серйозні переговори з РФ, то почнуться дуже небезпечні процеси для країни.

Ривок до Дніпра: чому захоплення Великої Новосілки може змінити розклад на фронті

Які реальні перспективи має російська армія після потенційної окупації Великої Новосілки? Чи справді кремлівське командування націлене на прорив у бік Запоріжжя та Дніпра, і як це загрожує ЗСУ?

За повідомленнями як російських, так і неофіційних українських джерел, війська РФ увійшли у Велику Новосілку — населений пункт на Донеччині, що довгий час відігравав роль одного з ключових вузлів оборони ЗСУ на південному напрямку.

Чому це важливо:

Велика Новосілка була частиною ешелонованого укріпрайону, що стримував потенційні наступальні дії РФ в цьому районі. Якщо росіянам вдасться закріпитися та розгорнути активні дії від Великої Новосілки далі на захід, це створить загрозу оточення українських підрозділів, аналогічно тому, як це сталося під Очеретиним 2024 року.

Нагадаємо, коли впала Очеретина, російське командування просунулося в тил укріпленням ЗСУ на заході, що призвело до падіння Карлівки, Українська та Горняка. Тоді українські захисники, котрі готували оборону більше “спереду”, були змушені відступати, аби не потрапити в оточення.

Потенційний вектор на Запоріжжя і Дніпро: міф чи реальність?

Від Великої Новосілки до Запоріжжя простягається приблизно 125 кілометрів. Якщо розглядати цю територію, варто врахувати:

Гуляйполе й Оріхів — ключові опорні пункти українського південного фронту. Вони розташовані південніше лінії потенційного прориву, тож можуть опинитися у невигідному тактичному становищі, якщо росіяни підуть у “глибину” степу та вийдуть їм у фланг.

Відсутність розгалужених укріплень (за даними військових джерел) на шляху від умовної західної межі Донецької області до передмість Запоріжжя та Дніпра. Втім, українська влада періодично звітує про будівництво ліній оборони, тому сказати, що там “повна порожнеча”, було б перебільшенням.

Відомо, що російський наступ такого масштабу потребує як мінімум двох умов:

Значних резервів у живій силі та техніці, щоб просуватися широким фронтом, уникаючи контрнаступальних ударів ЗСУ по флангах.

Синхронізації атак з іншим напрямками, щоби ЗСУ не могли зосередити всі сили саме тут.

На даний момент можна відзначити, що за два місяці російські війська демонструють чималий поступ на південному заході Донеччини — від Покровська до тієї ж Великої Новосілки. Порівняно з іншими ділянками фронту, де ситуація стабільніша, прогрес РФ саме тут видається відносно динамічним. Це свідчить або про брак у ЗСУ належних укріплень/резервів, або про суттєву концентрацію російських сил, або ж про обидва чинники водночас.

Покровськ: оточення замість лобового штурму

Якщо поглянути на мапу, російська армія в останні місяці не мала мети відкритого штурму Покровська — великого логістичного центру на Донеччині. Натомість ворог зосередився на поступовому обході міста з заходу і південного заходу з метою “перекрити” дороги, що ведуть до Павлограда (Дніпропетровська область), а згодом — просуватися на території сусідньої області, тиснучи таким чином на значну ділянку українського фронту.

Якщо їм вдасться сформувати плацдарм на заході, Покровськ опиниться у своєрідному напівоточенні й не зможе ефективно отримувати підкріплення чи боєприпаси. Це типовий російський “обхідний” маневр, який дозволяє уникати тривалих боїв за великі міста, натомість змушуючи ЗСУ відступати під загрозою оточення.

Поки що залишається невідомим, чи дійсно російське військово-політичне керівництво зробило ставку на наступ через степ у напрямку двох великих індустріальних центрів — Дніпра та Запоріжжя.

Слід зважити:

Відстань. Навіть якщо прорахувати найкоротші маршрути, від лінії Покровськ – Велика Новосілка до Дніпра чи Запоріжжя залишається 120–140 км. Для Росії це значний простір, насичений мінімум декількома “проміжними” українськими вузлами оборони.

Питання резервів. Надати достатньо живої сили та техніки, щоб упевнено просуватися так далеко, — величезний виклик, особливо якщо на інших напрямках (на півночі Донбасу) теж тривають бої.

Альтернативний варіант. Можливо, Кремль все ж націлений на північ Донеччини (Слов’янськ, Краматорськ та ін.), адже “взяття” Донецької області було одним із “символічних” завдань росіян. У такому разі потужний ривок на південному заході в майбутньому може здатися менш пріоритетним. Для ЗСУ було б переважно, щоб Росія витрачала сили у складних лісисто-річкових районах півночі, де оборонятися набагато простіше.

Однак, зважаючи на динаміку загрозливої активності РФ саме в південно-західній частині Донецької області, не можна виключати, що ворог серйозно планує “прорубати” коридор до території Запорізької чи Дніпропетровської областей. Ймовірно, Кремль прагне вийти на критичну лінію, яка фактично “розріже” угруповання ЗСУ.

Чому Україні варто готуватися до оборони

Запоріжжя та Дніпро — це найважливіші логістичні та промислові центри, забезпечують сполучення як усередині країни, так і з південними регіонами. Якщо росіянам вдасться бодай частково перерізати магістралі між Дніпром/Запоріжжям та фронтовими районами, оборона українського півдня опиниться під великим питанням.

Зміна пріоритетів ворожого командування. Поки що немає остаточного сигналу, чи вважають у Москві саме цей напрямок найголовнішим, проте успіх під Великою Новосілкою може підштовхнути російський Генштаб до подальшого тиску.

Сильна оборона step by step. Українське командування, найімовірніше, почне перекидати резерви на захід Донецької та північ Запорізької областей, аби закріпитися на чергових рубежах. Така стратегія може зупинити російський прорив ще далеко від Дніпра, але потребуватиме додаткових сил і засобів, яких може бракувати на інших критичних ділянках фронту.

Захоплення росіянами Великої Новосілки, за умов підтримки подальшого наступу та достатніх резервів, створює ризик масштабного просування на захід — у напрямку Запоріжжя та Дніпра. Водночас це не означає швидких успіхів для РФ: українська армія все ще може організувати ефективну оборону, зокрема у вузлових районах Гуляйполя, Оріхова та безпосередньо на підступах до Дніпра.

Якщо ж російський Генштаб вирішить зосередитися на інших цілях (як-от північ Донеччини), це дасть ЗСУ час зміцнити оборону на південно-західному напрямку. У будь-якому разі, падіння Великої Новосілки стало черговим “дзвіночком”, що південний відрізок фронту може перетворитися на найгарячішу точку року, і ЗСУ слід бути готовими саме тут витримувати масштабні маневри загарбників.

Зрештою, чи стане напрямок на Запоріжжя дійсним пріоритетом для Кремля — ще відкрите питання. Але враховуючи посилення атак і тенденцію обходу великих міст, поки саме цей сценарій виглядає для росіян найбільш вигідним у найближчій перспективі.

Найближчим часом у Раду буде внесено законопроєкт про перехід на накопичувальну пенсію – Жолнович

Найближчими місяцями до Верховної Ради буде внесено законопроєкт про перехід на накопичувальну пенсійну систему з 2026 року.

Про це повідомила на брифінгу міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

За інформацією з документа, пенсії будуть ділитися на базові та страхові. Основна пенсія становитиме 30% від «чистої» мінімальної зарплати, тобто доходу після сплати податків.

Страхова частина залежатиме від стажу та рівня зарплати, а для її розрахунку пропонується запровадити систему пенсійних балів. Вона розраховуватиметься за такою формулою: кількість накопичених балів × 30 % × середня зарплата за останній рік/4200.

Крім того, в пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що виплати можуть бути зменшені в разі нестачі грошей. Також Київ обіцяє скоротити спеціальні пенсії для суддів, прокурорів і поліцейських.

Варто зазначити, що, згідно з меморандумом із МВФ, пенсійна реформа має розпочатися до липня 2025 року. Але в Україні заявляють, що вона розпочнеться у 2026 році.

Чергова бригада ЗСУ розпалася на фронті під Покровськом – Forbes

Вдруге за місяць новостворена бригада ЗСУ розпалася під час операції в напрямку Покровська. Йдеться про 157-у механізовану бригаду.

Про це інформує видання Forbes.

Згідно зі статтею, головними причинами цього стали недостатня підготовка, брак досвідчених солдатів і погана організація.

Співрозмовник видання зазначив, що через відсутність досвідченого ядра, яке могло б підтримати новобранців, нові підрозділи показують низьку боєздатність.

Один з офіцерів бригади вважає, що в ідеалі для створення ядра новобранців потрібно до 30 досвідчених людей. Тим часом у 157-й механізованій бригаді «всі – новачки».

Недоліки в навчанні часто призводять до того, що солдати залишають свої пости, а бригади розпадаються. У результаті командири змушені розформовувати такі бригади і з’єднувати їхні підрозділи з досвідченими частинами.

Критики кажуть, що проблема криється в пріоритетах і рішеннях керівництва Генерального штабу.

У статті йдеться про те, що лідери в Києві явно намагалися довести своїм іноземним союзникам, що у них все ще є стійкість і політична воля для розширення української армії і підтримки боротьби з ворожими військами.

ЄК гарантувала Угорщині та Словаччині відновлення газових переговорів з Україною

Єврокомісія відновить переговори з Україною про постачання природного газу в Європу і залучить до них Угорщину та Словаччину.

Про це пише інформаційне агентство Reuters.

Заява була зачитана послам країн ЄС у понеділок вранці напередодні зустрічі очільників МЗС для обговорення продовження санкцій проти РФ, які мають оновлюватися кожні півроку.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто підтвердив цю інформацію, підкресливши, що його країна отримала запитані гарантії енергетичної безпеки. Єврокомісія зобов’язалася захищати газопроводи, що ведуть до країн-членів ЄС.

За його словами, вона також вимагає від Києва гарантій збереження поставок нафти в ЄС.

Крім того, глава євродипломатії Кая Каллас повідомила, що під час сьогоднішнього засідання міністри закордонних справ ЄС все таки погодили продовження обмежень проти країни-агресора.

Асоціація міст України заявляє про тиск на місцеву владу та закликає Зеленського втрутитися

Асоціація міст України заявляє, що країною прокотилася хвиля арештів і затримань мерів, звинувачуючи силовиків у тиску на місцеву владу.

Про це сказано у зверненні спільноти до президента України Володимира Зеленського.

Там ідеться, що тиск на місцеву владу продовжує посилюватися. За місяць 2025 року правоохоронні органи та судова влада вже порушили закон, процедури та процесуальні норми щодо голів малих громад.

Асоціація наводить як приклад мера Нетішина, якого відсторонили від посади на 2 місяці та помістили під домашній арешт у зв’язку із закупівлею БПЛА для ЗСУ, мера Дрогобича, якого доправили до ТЦК на святкування Дня соборності, а також мера Ірпеня, якого відправили до в’язниці «за законний виїзд за кордон із дворічним сином, у якого померла мама».

Згідно із заявою, це лише кілька з численних випадків за перший місяць цього року, коли громади позбавляються своїх обраних лідерів унаслідок штучних методів державної влади.

Асоціація закликає Зеленського втрутитися в ситуацію, об’єднавши зусилля всіх органів публічної влади.

Найбільше обмежень на карткові перекази матимуть студенти та пенсіонери – експерт

З 1 лютого в Україні набувають чинності нові правила щодо обмежень на карткові перекази. Найбільші обмеження торкнуться клієнтів, віднесених банками до категорії «високого ризику».

Про це розповів ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко в ефірі телеканалу «Київ24».

За його словами, студенти, пенсіонери та інші клієнти з низьким або незадекларованим доходом будуть найбільш зазнавати цих обмежень. Для них ліміт переказів становитиме до 50 тисяч гривень на місяць.

Савченко стверджує, що ці заходи спрямовані на посилення контролю за фінансовими потоками і зниження ризику відмивання грошей. Банки самостійно визначатимуть рівень ризику клієнта, враховуючи його економічну активність і наявність офіційних джерел доходу.

За його інформацією, для клієнтів із «середнім» і «низьким» рівнем ризику ліміти будуть значно вищими – до 150 000 гривень на місяць.

Зазначається, що для уникнення можливого блокування рахунків, банківські установи просять клієнтів заздалегідь повідомляти про заплановані великі зняття або перекази готівки.

Зміни вже викликали реакцію, оскільки обмеження можуть виявитися незручними для студентів і пенсіонерів, які часто отримують фінансову допомогу від родичів.

Росія завдала ударів по Донеччині: є загиблий і поранені

Російські війська протягом доби атакували п’ять населених пунктів Донецької області, спричинивши руйнування та жертви серед мирного населення.

Про це повідомляє Національна поліція України.

Атакам піддалися Костянтинівка, Мирноград, Покровськ, Родинське та Торецьк. Унаслідок обстрілів пошкоджено 17 цивільних об’єктів, серед яких 11 житлових будинків.

У Покровську російські сили завдали ударів артилерією та дронами, внаслідок чого загинула жінка, а також пошкоджено автомобіль. У Мирнограді ворожий удар безпілотника також пошкодив транспортний засіб.

У Костянтинівці російські окупанти скинули три авіабомби «ФАБ-250» та двічі обстріляли місто артилерією. Постраждали четверо людей, пошкоджено 4 багатоквартирні та 7 приватних будинків, гараж, автомобіль і дві лінії електромереж.

Правоохоронці також зафіксували, що 25 січня внаслідок обстрілів у Часовому Яру загинув мирний мешканець.

Як повідомляють аналітики проєкту DeepState, в ніч проти 27 січня спостерігалося просування російських військ у районі Торецька, Андріївки та Новоєлизаветівки.

Донецька область залишається однією з найбільш постраждалих від російської агресії, з численними жертвами та зруйнованою інфраструктурою.

Зеленський прибув до Польщі для участі в церемонії вшанування пам’яті жертв Освенцима

Президент України Володимир Зеленський прибув до Польщі для участі в урочистих заходах, присвячених 80-річчю визволення концентраційного табору Освенцим.

Про це розповів журналістам прессекретар глави держави Сергій Нікіфоров.

За його словами, у програмі візиту також заплановані двосторонні зустрічі, зокрема, з головою Європейської ради Антоніу Коштою та президентом Франції Еммануелем Макроном.

Крім того, повідомляється, що у зв’язку з майбутньою річницею обговорюється можливість участі прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху в заходах у Польщі.

Відомо, що раніше Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт ізраїльського політика. Однак нещодавно Варшава ухвалила резолюцію, що гарантує його «вільну і безпечну участь».

Варто нагадати, що 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У Польщі відбуватимуться меморіальні заходи, у яких братимуть участь лідери низки країн, а також група з 50 колишніх в’язнів Аушвіца.