Україна побоюється, що не зможе розраховувати на підтримку своїх союзників у будь-якому можливому мирному договорі. Тому вона повинна бути готова вистояти самостійно.
Про це повідомляє “Politico”.
Минулого року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала Києву зробити країну непривабливою для нинішніх і майбутніх ворогів, порівнявши її зі “сталевим дикобразом”.
Це передбачає утримання великої і боєздатної армії, значні інвестиції в передові розробки дронів і ракет, а також розширення внутрішнього виробництва військової техніки.
“Україна пережила фундаментальне переосмислення того, що означають гарантії безпеки і на чому вони повинні базуватися”, — сказала Альона Гетьманчук, глава місії України при НАТО.
Вона підкреслила, що раніше увага була зосереджена головним чином на обов’язках партнерів щодо забезпечення безпеки. Однак тепер існує чітке усвідомлення того, що основою будь-яких гарантій безпеки має стати українська армія і оборонна промисловість.
Для досягнення цієї мети Україна повинна побудувати потужний оборонний комплекс, модернізувати систему закупівель, поліпшити процес набору до армії, продовжувати розвивати технології дронів, розширювати парк далекобійних ракет, оснащувати війська сучасними танками, артилерією та авіацією (Київ уже домовився про купівлю до 150 шведських винищувачів Saab JAS-39E Gripen). Крім того, країна потребує значної фінансової підтримки для створення армії, яку Росія не наважиться атакувати знову.
“Майбутня безпека України насамперед стосується стійкості виробництва. Не окремих систем озброєння і не разових технологічних проривів, а здатності оборонної промисловості працювати тривалий час під тиском з прогнозованим результатом”, – сказав Ігор Федірко, генеральний директор Української ради оборонної промисловості.
Україні необхідні гарантії безпеки, оскільки президент США Дональд Трамп не допустив можливості її запрошення до НАТО, що забезпечило б захист відповідно до статті 5 про колективну оборону.
“Крім сильних збройних сил, Україна потребує надійних гарантій безпеки”, – заявив у вівторок у Києві генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Україна, не будучи членом НАТО, змушена покладатися на особливі угоди, які можуть бути менш значущими в порівнянні з зобов’язаннями альянсу. Київ з побоюванням сприймає такі домовленості, згадуючи досвід обману з боку США і Великобританії, коли в 1994 році Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу, а дані обіцянки виявилися порожніми.
“Деякі європейські союзники оголосили, що розгорнуть війська в Україні після укладення угоди. Війська на землі, літаки в небі, кораблі в Чорному морі. США стануть запобіжником”, – сказав Рютте, додавши, що обіцянки безпеки є “міцними”.
Але Росія заявляє, що не підтримає жодних гарантій безпеки для України.
“Ми не знаємо, які гарантії були узгоджені, але, очевидно, це гарантії для українського режиму, який проводив русофобський, неонацистський політичний курс”, – заявив минулого тижня міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Україна висловлює занепокоєння з приводу надійності обіцянок Трампа, враховуючи його часті і різкі зміни в політиці. Наприклад, він то заявляв про намір анексувати Гренландію, то висловлював сумніви в цінності союзників по НАТО, а також демонстрував готовність до зближення з Путіним.
“Чи піде Трамп на війну з Росією заради України? Навряд чи. Чи введе він санкції проти Росії за порушення перемир’я? Сумнівно”, – написав аналітик Тімоті Еш.
Оскільки міжнародні гарантії здаються ненадійними, Україна повинна покладатися на власні сили.
Основний фактор майбутньої сили стримування — численна армія.
Під час мирних переговорів Україна виступала за збереження армії чисельністю 800 тис осіб.
Міністр оборони Михайло Федоров минулого місяця повідомив, що на час війни 2 млн українців перебувають у розшуку за ухилення від призову, а 200 тис військовослужбовців дезертирували зі своїх частин. У разі укладення перемир’я багато солдатів захочуть повернутися до цивільного життя.
Це передбачає значні і дорогі зусилля для формування і утримання великої мирної армії, організацію і належне фінансування якої необхідно забезпечити. Для цього Україні слід підвищити рівень військової підготовки на всіх рівнях, а також провести реформу системи управління, зазначив військовий аналітик Тарас Чмут.
Федоров пообіцяв масштабну цифровізацію та інші реформи. А Костянтин Немічев, заступник командира полку безпілотних систем “Кракен”, закликав до змін у підготовці рекрутів і посилення освіти для офіцерів і сержантів.
“Людина повинна розуміти, що її вчать воювати, і бути готовою до цього. А командири повинні мати лідерські навички … тоді люди не будуть масово залишати частини”, — сказав він.
