НАТО посилює підтримку України, а США продовжать надавати безпекову допомогу – Умєров

НАТО розширює свої зобов’язання щодо допомоги Україні, тоді як Сполучені Штати продовжать надавати військову підтримку.

Про це заявив міністр оборони України Рустем Умєров, повідомляє РБК-Україна,

“Бачимо, що всі союзники підтримують нас. США продовжать також безпекову допомогу. НАТО буде брати на себе більше зобов’язань щодо надання допомоги та забезпечення підготовки”, – наголосив він.

За даними Financial Times, європейські посадовці висловлюють побоювання, що їм доведеться взяти на себе значну частину витрат на післявоєнну безпеку та відновлення України. Водночас вони стурбовані тим, що були виключені з переговорів між США та Росією щодо можливого завершення війни.

Голова Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що Київ та європейські партнери не можуть бути виключені з майбутніх дипломатичних процесів, які стосуються безпеки України.

У свою чергу, колишній президент США Дональд Трамп, який готується до можливого повернення в Білий дім, заявив, що вступ України до НАТО є “малоймовірним” і “непрактичним”. Водночас він підкреслив, що допомога Україні продовжиться, але у новому форматі, який він назвав “безпечним”.

Трамп готується до переговорів із Росією: чому це не обов’язково “поразка Заходу”?

Після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним і заяв міністра оборони США про те, що Україна не вступить до НАТО і не поверне всі втрачені території, західні “яструби” буквально вибухнули звинуваченнями.

Колишній радник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон та низка європейських політиків назвали це “зрадою інтересів України” та “новою Мюнхенською змовою”. Однак, якщо подивитися на ситуацію ширше, можна помітити, що маневр Трампа не обов’язково прирікає Київ і Захід на поразку.

Зміна риторики в Білому домі — наслідок прагматичної оцінки ситуації. Нова американська адміністрація, прийшовши до влади, виявила, що нагромаджені військові й фінансові зобов’язання на адресу інших країн не завжди узгоджені з інтересами США. В американській економіці зростають внутрішні проблеми, а продовження конфлікту в Україні вже не здається таким вигідним. Тож рішення “заморозити” частину зовнішніх програм і водночас запропонувати шукати шляхи до миру відповідає новій стратегічній логіці Вашингтона.

Тим часом, коли більшість критиків сходяться на думці, що подібні кроки — “подарунок Кремлю”, реальність може виявитися складнішою.

По-перше, переговори не означають автоматичного виконання всіх вимог Росії. США залишаються найбільшим гравцем у НАТО, і їхня жорстка позиція щодо санкцій і військової допомоги Києву може лишатися в тій чи іншій формі. По-друге, мирне врегулювання за активного дипломатичного супроводу Вашингтона здатне дати Україні шанс на відновлення економіки та державних інституцій, що в довгостроковій перспективі буде стабільнішим, ніж безкінечне продовження воєнних дій.

Важливим фактором є й те, що європейські партнери, особливо “партія війни”, звикли до попереднього формату, коли Вашингтон демонстрував максимально жорстку лінію до Москви. Тепер же, бачачи заклики до прямих переговорів, вони бояться, що їхня позиція може залишитися осторонь. Проблема в тому, що Брюссель, Берлін та інші європейські столиці не були готові до того, що США почнуть “грати власну гру”, а отже — доведеться або переглядати власну політику, або ризикувати втратити американську підтримку.

Варто звернути увагу й на те, що Джон Болтон і деякі європейські політики звинувачують Трампа в “зраді” України та інтересів українського народу. Проте не варто забувати, що тимчасовий компроміс не обнуляє попередню допомогу Заходу Києву. “Небезпека” для України часто бачиться в тому, що припинення вогню дасть Росії перепочинок, але й сама Україна може скористатися паузою для відновлення, а якщо США продовжать м’який тиск санкціями, то Москва не зможе безперешкодно накопичувати ресурси.

У цьому сенсі така різка реакція “яструбів” у Вашингтоні та Європі свідчить про те, що дипломатична ініціатива Трампа дійсно торкається звичної “схеми” зовнішньої політики Заходу щодо України. Але це не обов’язково означає “чорний день Європи” чи “змову з Москвою”. Нова адміністрація США може прагнути переорієнтувати ресурси та перейти до гнучкішої стратегії. Для України ж це відкриває можливість: замість виснажливої війни отримати шанс на економічне відновлення й зміцнення державного суверенітету дипломатичними методами.

Трамп і Зеленський провели телефонну розмову: обговорювали мир та подальші кроки

Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп провели телефонну розмову, яка тривала близько години.

Про це повідомив Офіс Президента України, а також радник президента Михайло Литвин.

“Продовжена розмова. Про можливість досягти миру. Про нашу готовність працювати разом на рівні команд. Про наші технологічні можливості, зокрема дрони та інші сучасні виробництва. Обговорили наш діалог зі Скоттом Бессентом та підготовку нового угоди щодо безпеки, економічного та ресурсного співробітництва. Президент Трамп поінформував мене про деталі своєї розмови з Путіним”, – заявив Зеленський.

Він наголосив, що Україна найбільше прагне миру та визначає спільні кроки зі США, щоб зупинити російську агресію та гарантувати стабільний і тривалий мир.

“Як сказав президент Трамп, let’s get it done. Домовилися про подальші контакти та зустрічі”, – додав український лідер.

Трамп підтвердив розмову та заявив про намір зупинити війну

Зі свого боку американський лідер також прокоментував спілкування із Зеленським, зазначивши, що переговори пройшли “дуже добре”.

“Я щойно розмовляв з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова пройшла чудово. Він, як і президент Путін, хоче укласти МИР. Ми обговорили безліч тем, пов’язаних із війною, але основна увага була приділена зустрічі, запланованій на п’ятницю у Мюнхені. Делегацію США очолять віцепрезидент Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо. Я сподіваюся, що результати цієї зустрічі будуть позитивними. Настав час припинити цю безглузду війну, яка призвела до масових і абсолютно непотрібних смертей та руйнувань. Нехай Господь благословить народи Росії та України!”, – заявив Трамп.

Нагадаємо, що напередодні екс-президент США провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, яка, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, тривала півтори години.

Наступним кроком стане запланована зустріч американської делегації у Мюнхені, де можуть бути визначені подальші дії щодо врегулювання конфлікту.

Інформаційна спецоперація: Кремль зібрав зрадників та псевдо-політиків задля дискредитації країн Заходу

Росія та її лояльні Кремлю сили продовжують використовувати пропагандистські методи для виправдання своєї агресії та дискредитації демократичних держав.

8 лютого відбулася чергова інформаційна спецоперація у вигляді так званої “міжнародної відеоконференції” під назвою “Виклики безпеки та шляхи їх подолання в пострадянських країнах”. Захід був організований із так званих політиків та експертів, відомих своїми проросійськими поглядами та підтримкою війни.

Участь у конференції взяли представники Сербії, Вірменії та України, які відкрито озвучували проросійські наративи. Серед учасників, які називали себе українцями, опинилися одіозні фігури, такі як голова партії “Держава” Дмитро Василець та представник правозахисної організації “Родина” Юрій Деркач, які неодноразово просували тези російської пропаганди.

Під час заходу виступаючі повторювали традиційні кремлівські тези про “агресивну експансію НАТО”, “кольорові революції”, “втручання Заходу у внутрішні справи країн” та необхідність консолідації пострадянських держав із Росією.

Зокрема, вірменський політик Андранік Теванян заявив, що НАТО нібито “розгортає конфлікти” на кордонах Росії та використовує для цього колишні республіки СРСР. Він також заявив, що “пострадянським державам необхідно консолідуватися з Російською Федерацією та боротися із прозахідними нелегітимними урядами”.

Скандально відомий проросійський політик Дмитро Василець вкотре озвучив безпідставні звинувачення щодо присутності “таємних військових баз НАТО в Україні” та розповсюдив міфи про “біологічні лабораторії”, які нібито фінансували США.

Сербська учасниця Драгана Трифкович заявила, що НАТО “повністю присутнє в Сербії” і навіть назвала Альянс “терористичною організацією”.

Фактично, конференція стала черговим інформаційним майданчиком для просування російських дезінформаційних наративів та виправдання агресивної зовнішньої політики Кремля. Підсумком заходу стало рішення “посилювати координацію” між представниками пострадянських країн, що є не що інше, як спроба легітимізувати російський вплив на ці території.

Цей захід вкотре доводить, що Росія не припиняє спроб маніпулювати суспільною думкою та формувати ілюзію підтримки своєї політики серед представників інших країн.

Російський ракетний удар по Києву: руйнування, пожежі та жертви

У ніч на 12 лютого російська армія завдала масованого ракетного удару по Києву, застосувавши балістичні ракети. Внаслідок атаки зафіксовано численні руйнування, пожежі та жертви серед мирного населення.

За даними МВС України, в Оболонському районі внаслідок обстрілу загинула одна людина, ще четверо отримали поранення, серед них – дитина.

“Рятувальники працюють на місці ударів, ліквідуючи наслідки обстрілу. Вогонь охопив кілька об’єктів, у тому числі офісну будівлю”, – зазначили в міністерстві.

Загоряння також сталися у Голосіївському, Подільському, Святошинському та Солом’янському районах, зокрема на дахах багатоквартирних будинків.

Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що всі екстрені служби працюють над ліквідацією наслідків атаки:

“Пожежі тривають, зокрема у промислових зонах. В Оболонському районі частково зникло електропостачання”, – заявив Кличко.

Попри серйозні руйнування, критичні об’єкти інфраструктури залишилися неушкодженими. Водночас повітряна тривога охопила всю країну.

Голова Офісу Президента Андрій Єрмак засудив чергову терористичну атаку Росії:

“Це ще одне свідчення того, як окупанти продовжують нищити Україну. Відповідь буде”, – наголосив Єрмак.

Рятувальники продовжують роботу, фіксуючи наслідки російського удару, а влада закликає мешканців столиці не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

Кличко про майбутнє України: війна може завершитися за два місяці, але можливі внутрішні протистояння

Міський голова Києва Віталій Кличко висловив припущення, що активні бойові дії можуть завершитися вже за місяць-два, однак після цього країна може зіткнутися з внутрішніми викликами та політичним протистоянням.

Про це посадовець заявив під час форуму Демократичної стійкості України.

“Ми можемо моделювати завершення бойових дій, сподіваємося, через місяць-два. Незрозуміло, на яких умовах, але я впевнений, що це складно буде назвати позитивним… Так званий компроміс може бути дуже болісним для кожного українця”, – сказав Кличко.

Він наголосив, що після війни в Україні ймовірно відбудуться вибори, які можуть супроводжуватися гострою політичною боротьбою та протистоянням між основними політичними силами.

“Я дуже боюся, щоб не було якихось безладів у цьому напрямку, і, не дай Боже, говорити про якесь суспільне протистояння. Ми бачимо на прикладі історії інших країн, що після військових дій, враховуючи депресивний настрій, такі речі вже відбувалися”, – підкреслив мер Києва.

Водночас Кличко застеріг, що країні необхідно бути готовою не лише до відновлення після війни, а й до можливих внутрішніх викликів, які можуть виникнути на політичному рівні.

“Успенівський мішок”: що відбувається та чому десятки воїнів ЗСУ вважаються зниклими

Після низки публікацій у ЗМІ про нібито створений “Успенівський мішок” на південь від Курахового з’являється дедалі більше інформації про зниклих безвісти українських військовослужбовців.

Журналісти поспілкувалися з родинами тих, хто ще в грудні опинився в напівоточенні, але так і не вийшов із нього. Офіційні представники військового командування поки не підтверджують цю інформацію, тоді як воєнкори та самі родичі б’ють на сполох.

Зникнення у “мішку”: свідчення рідних

Сестра одного з бійців Артема, який перебував у селі Трудовому, розповідає, що з кінця грудня брат не виходив на зв’язок. Спершу командир повідомив, ніби після ротації почався потужний обстріл, і ніхто не знає, куди поділися солдати. Згодом версія змінилася: буцімто четверо бійців вирішили самостійно виходити з оточення вночі, їх супроводжували дроном, але потім вони потрапили під атаку.

“Тиждень без їжі і води, ніякої ротації ніхто не організував, тому вони були змушені йти без наказу, – говорить Наталя, сестра військового. – Десятьох ми так і не знайшли. Узагалі я вже розшукала понад 30 родин, чиї хлопці зникли саме в цьому “Успенівському мішку”. Тепер усі ми разом пишемо заяви в ДБР, чекаємо на реакцію”.

Подібні історії мають і інші рідні. Наприклад, про бійця на ім’я Нікіта, який зник 19 грудня, коли вперше вийшов на “нуль”. Або про групу з п’яти військових, які теж пропали безвісти, і з ними досі немає зв’язку. Примітно, що офіційних повідомлень про їхню долю немає, а командування, кажуть родичі, не надає чіткої інформації.

Що таке “Успенівський мішок”

Із різних джерел випливає, що на південь від Курахового виник так званий “мішок” – територія, з якої ЗСУ не встигли вчасно вивести підрозділи, коли російські війська почали оточувати з трьох боків. За словами журналістки-воєнкорки Юлії Кірієнко-Мерінової, проблема посилилася, коли українські сили не отримали вчасної команди відходити на вигідніші рубежі.

“Якщо фланги падають, рішення сидіти у напівоточенні – злочинне. А потім росіяни зайшли і з четвертого боку, – пише Кірієнко-Мерінова. – Кілька підрозділів опинилися відрізаними. Команди на вихід не було, і багато хто або потрапив у полон, або зник безвісти, коли намагався вийти самостійно”.

В офіційних зведеннях цю ситуацію не визнавали, наполягаючи, що ніяких наказів «триматися за будь-яку ціну» не було і що більшість бійців виведено. Втім, значна кількість родичів зниклих солдатів свідчить про протилежне.

Відсутність координації та команд

Найчастіше солдати і волонтери критикують те, що в момент, коли противник почав оточувати їхні позиції, жодних офіційних наказів на відхід так і не пролунало. Дехто стверджує, що це призвело до плутанини: одні підрозділи вважали, що потрібно тримати оборону за будь-яку ціну, інші самовільно виходили з лінії вогню без наказу, побоюючись оточення.

Як наслідок, утворилася ситуація, коли групи українських військових різної чисельності протягом кількох днів (а часом і довше) перебували без їжі, без підтримки, під постійним вогнем росіян і не могли отримати ні допомоги, ні зрозумілої координації з боку командування.

Позиція військових кореспондентів

Деякі воєнкори, які працюють у районі Курахового, підтверджують, що “кілька рот ЗСУ дійсно опинилися в дуже складній ситуації через проблеми з вчасним наказом на відхід, а потім низка бійців, імовірно, зникла безвісти чи опинилася в полоні”. Одночасно з цим наголошується, що офіційні структури досі не дали чітких пояснень, як так сталося і де саме перебувають відрізані військові.

“Командування стверджує, що все під контролем, але 30 родин шукають рідних. Хлопців немає серед полонених, не фігурують вони і в списках госпіталів. Тобто люди фактично розчинилися”, – пише один із кореспондентів.

Попри звернення родичів до ДБР, Міністерства оборони та інших відомств, реакція залишається неоднозначною. З одного боку, відомо, що заяви прийняті, з іншого – ніякої конкретики чи публічних звітів щодо розслідування зникнень поки немає. Військові чиновники загалом уникають детальних коментарів, посилаючись на секретність операцій, складність обстановки або брак достовірних даних.

Наслідки та питання

В першу чергу, рідні зниклих солдатів хочуть почути хоча б офіційні версії чи припущення про подальшу долю військових. Не менш актуальними є питання до військового керівництва: чи справді не було можливості вивести людей, чи дійсно не було шансів провести евакуацію? Суспільство має право знати, чому десятки або й сотні воїнів ЗСУ опинилися в такому ризикованому становищі без забезпечення і чіткого наказу.

Якщо факти підтвердяться, “Успенівський мішок” може стати ще однією болісною точкою в дискусії про якість управління військами. Відмова вчасно відвести підрозділи й відсутність евакуаційних дій можуть свідчити або про збої в комунікації, або про брак розуміння загальної тактичної обстановки.

Ситуація з “Успенівським мішком” на південь від Курахового – це не лише історія конкретного оточення та зникнення десятків українських солдатів. Вона порушує більш глибокі питання взаємодії командирів із підлеглими, ефективності координації в умовах складної оперативної обстановки та прозорості в ухваленні рішень. Поки родичі шукають інформацію про зниклих, офіційні структури зобов’язані або розпочати відкрите розслідування, або надати докази, які пояснили б, що насправді сталося в цьому “мішку” і чому вдалося уникнути евакуації не всім. Ажіотаж навколо цієї ситуації свідчить: суспільство потребує чітких відповідей, а не чергових загальних фраз про “складні умови на фронті”.

Обстріли Херсонської області: війська РФ поранили дитину і поліцейського зі службовим собакою

Росіяни завдали удару по житлових кварталах Херсонської області. Унаслідок обстрілів, що сталися 9 лютого 2025 року, постраждали п’ятеро мирних жителів, серед них – 11-річна дитина та поліцейський-кінолог зі службовим собакою.

За інформацією поліції Херсонської області, вранці окупанти відкрили вогонь із реактивних систем залпового вогню по Центральному району Херсона.

Під обстріл потрапили житлові будинки, внаслідок чого поранення дістали дві жінки віком 33 і 57 років та дитина.

У Дніпровському районі російські війська атакували блокпост за допомогою FPV-дрона. Унаслідок атаки постраждав 33-річний співробітник поліції та його службовий собака. Поліцейського з уламковими пораненнями обличчя і рук доправили в лікарню, а собаку – у ветеринарну клініку.

Джерело: Telegram-канали

Виправдання з боку агресора та реакція місцевих мешканців 

У Міноборони РФ традиційно заявили, що удари нібито завдавали виключно по скупченнях живої сили, складах і техніці ЗСУ, розташованих у житловій забудові.

Як відмічають правоохоронці, на тлі постійних обстрілів і руйнувань у деяких районах зростає соціальна напруженість. Місцеві мешканці, які відмовилися від евакуації, стикаються із важкими умовами життя та висловлюють роздратованість.

Крім того, через втому від війни та вплив російської пропаганди поліцією частіше фіксуються випадки конфліктів між цивільними та українськими військовими. Люди асоціюють присутність особового складу чи техніку із загрозою для власного життя через страх нової атаки зі сторони ворога.

Водночас командування ЗСУ продовжує роботу зі зміцнення оборони та роз’яснення ситуації серед населення, наголошуючи, що російські війська використовують тактику терору проти мирних громадян.

Трамп запропонував Зеленському угоду на $500 млн: що Україна може отримати натомість

Президент США Дональд Трамп висловив намір укласти з Україною угоду на суму $500 млн щодо видобутку корисних копалин і газу в обмін на гарантії безпеки.

Про це він заявив в інтерв’ю The New York Post.

За словами Трампа, ця домовленість може стати частиною ширшої мирної ініціативи, яка дозволить завершити війну в Україні. Він наголосив, що такий підхід є “взаємовигідним” і сприятиме стабільності в регіоні.

Запропонована Трампом угода викликала критику серед західних партнерів України. Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував ідею пов’язувати допомогу Києву з доступом до природних ресурсів.

“Україна бореться з агресією, і Німеччина підтримує її без очікувань вигоди в майбутньому. Це має бути позиція кожної країни”, – заявив Шольц в інтерв’ю RND.

Також він назвав підхід Трампа “егоїстичним і неприйнятним”, наголосивши, що безпека України не повинна ставати предметом торгів.

Водночас, Трамп підтвердив, що розглядає можливість особистої зустрічі з Володимиром Зеленським. За його словами, це може відбутися вже наступного тижня.

Президент України, своєю чергою, зазначив, що українська сторона зацікавлена в переговорах із Трампом ще до його можливої зустрічі з представниками Кремля.