Міністерка юстиції Німеччини прибула до Києва напередодні Дня Конституції України

Міністерка юстиції Німеччини Штефані Губіґ 26 червня прибула до Києва з одноденним візитом. Подорож відбувається напередодні Дня Конституції України, який відзначається 28 червня.

Про це пише “Інтерфакс-Україна”.

Губіґ приїхала до української столиці поїздом. Вона зазначила, що це її перший візит до України після призначення на посаду федерального міністра юстиції, хоча раніше вона вже бувала в Києві у 2014 та 2015 роках як державний секретар відомства.

За словами міністра, нинішній візит відбувається в зовсім інших обставинах, оскільки Україна перебуває в умовах війни.

“Я відвідую країну, яка захищає свободу Європи — від Росії, яка хоче силою пересунути кордони. Від Росії, для якої мир і самовизначення нічого не важать”, — наголосила Губіґ.

Головними темами візиту стануть верховенство права та двостороннє співробітництво в судовій сфері. У програмі — участь у конференції, присвяченій річниці Конституції України, а також підписання робочої програми правової взаємодії між двома країнами на найближчі роки.

Губіґ наголосила, що цей документ пов’язаний і з процесом інтеграції України до Європейського Союзу. За її словами, переговори вимагатимуть значних зусиль, але відбуватимуться в атмосфері довіри та поваги.

Міністерка також заявила, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну як у захисті від російського вторгнення, так і в зміцненні верховенства права всередині країни. Вона зазначила, що йдеться про реалізацію принципів Конституції України — захист прав людини, поділ влади та верховенство права.

СБУ повідомила про удари по військових суднах та системі ППО в районі Керчі

Служба безпеки України повідомила про удари по об’єктах російської військової інфраструктури в окупованій Керчі. Під удар потрапили судна військового забезпечення на території суднобудівного заводу “Залив”, а також засоби протиповітряної оборони в районі Керченської протоки.

Про це повідомили в пресслужбі СБУ.

Операцію провели бійці підрозділу “Альфа” СБУ в рамках 40-денної кампанії з ураження російських військових об’єктів. Удари наносилися із застосуванням безпілотників.

За даними української сторони, були уражені кабельні судна проекту 15310 “Волга” та “Вятка”, а також вантажно-пасажирський пором “Петропавловськ”, готовність якого оцінювалася у 96%. Після влучень на об’єктах спалахнула велика пожежа.

У СБУ стверджують, що судна “Волга” та “Вятка” будувалися для Міноборони Росії й призначалися для розгортання системи гідроакустичного спостереження “Гармонія”, яка використовується для підводної військової розвідки. Також ці судна здатні встановлювати неконтактні міни для ураження кораблів, підводних трубопроводів, кабелів та інших об’єктів критичної інфраструктури.

Крім того, безпілотники СБУ уразили озброєння та радіолокаційну станцію зі складу комплексу С-400, який прикривав район Керченської протоки.

У відомстві заявили, що такі удари обмежують можливості Росії використовувати Крим як логістичний і військовий хаб. За оцінкою СБУ, знищення засобів ППО відкриває можливості для нових точкових атак, а пошкодження суден і портової інфраструктури ускладнює постачання російського угруповання.

Україна посилила удари на великі відстані по Росії та змусила Москву перекидати сили ППО

Україна посилює удари з великої відстані безпілотниками по території Росії та намагається змінити хід війни за рахунок стратегії виснаження російських сил. Масштаб атак створює нові проблеми для Москви як на фронті, так і всередині країни.

Про це пише The Telegraph.

За даними видання, минулого тижня Україна провела найбільшу повітряну атаку з початку повномасштабної війни, направивши на Москву близько тисячі безпілотників. Удари, як зазначається, пошкодили великий нафтопереробний завод і змусили російське командування перекидати системи ППО з лінії фронту для захисту столиці.

The Telegraph пов’язує ці атаки з ширшою кампанією проти російської енергетичної та логістичної інфраструктури. Метою таких операцій називають скорочення нафтових доходів Росії, ускладнення постачання військ та посилення тиску на Кремль напередодні можливих переговорів.

Окремо видання згадує удари по окупованому Криму. У ніч на середу українські безпілотники вивели з ладу об’єкти енергетичної інфраструктури Севастополя, який залишається важливим логістичним вузлом російських військ. Українська сторона підтвердила ураження головної електроподстанції міста.

У НАТО вважають, що українські удари створюють політичні ризики для Володимира Путіна, оскільки дедалі більше росіян безпосередньо стикаються з наслідками війни. Представники альянсу зазначають, що російська стратегія ізоляції населення від подій на фронті стає менш ефективною.

На цьому тлі Україна посилює тиск і на союзників Росії. Зокрема, Володимир Зеленський висунув Білорусі вимогу прибрати обладнання, яке, за даними Києва, допомагає російським силам наводити безпілотники на українські цілі.

Росія вночі атакувала Україну сімома балістичними ракетами та майже 190 безпілотниками

В ніч на 26 червня Росія завдала по Україні комбінованого удару балістичними ракетами та безпілотниками. По Київській та Полтавській областях було запущено сім ракет “Іскандер-М”.

Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.

Крім того, російські війська застосували 189 безпілотників різних типів. Серед них були ударні дрони Shahed, “Гербера”, “Італмас”, у тому числі реактивні, а також дрони-імітатори “Пародія”.

Ракети запускалися з Брянської та Курської областей Росії. Безпілотники наближалися з напрямків Курська, Орла, Брянська та Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих територій Донецької області та Криму.

За попередніми даними ППО збила або знешкодила 177 цілей. Серед них — три балістичні ракети “Іскандер-М” та 174 безпілотники різних типів.

Водночас зафіксовано влучання чотирьох балістичних ракет та 11 ударних дронів у 12 локаціях. Ще в шести місцях впали уламки збитих цілей. До відбиття атаки залучалися авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи.

Франція та Італія висловили сумніви щодо ініціативи ЄС заборонити в’їзд колишнім російським військовим

У Євросоюзі виникли розбіжності щодо пропозиції заборонити в’їзд колишнім російським військовослужбовцям. Франція та Італія зайняли обережну позицію щодо цієї ініціативи.

Про це повідомляє Bloomberg.

Йдеться про захід, який Єврокомісія запропонувала включити до 21-го пакету санкцій проти Росії. Брюссель хоче вперше обмежити в’їзд до ЄС для осіб, які служили в російських збройних силах після початку повномасштабної війни проти України.

Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Європа має залишатися закритою для тих, хто брав участь у вторгненні. Новий пакет санкцій також стосується енергетики, фінансових послуг, криптовалют, торгівлі та російського “тіньового флоту”.

Для затвердження санкцій потрібна згода всіх 27 країн Євросоюзу. Тому сумніви Парижа та Рима можуть ускладнити переговори або призвести до зміни формулювань майбутнього візового заходу.

Окремі питання викликає практична реалізація заборони. Країнам ЄС доведеться визначити, як перевіряти участь особи в російській армії, які дані використовувати та як розглядати випадки дезертирів, прохачів притулку або людей, яких могли мобілізувати примусово.

Якщо пропозиція залишиться в остаточному тексті пакету санкцій, вона стане одним із найпомітніших візових заходів ЄС щодо російських громадян з початку повномасштабної війни. Поки що це залишається предметом переговорів між країнами Євросоюзу.

Продюсер Sky News розповів про розстріл автівки знімальної групи бійцем “Скелі”

Український журналіст, документаліст і головний продюсер Sky News в Україні Азад Сафаров розповів про випадок, що стався в березні 2025 року під час зйомок поблизу Добропілля. За його словами, бронеавтомобіль знімальної групи був обстріляний біля командно-спостережного пункту 425-го окремого штурмового полку “Скеля”.

Інформацію про інцидент журналіст оприлюднив на сторінці у Facebook.

“Це була звичайна зйомка британського телеканалу Sky News на фронті, поруч з Добропілля. Березень 2025. Ми приїхали на локацію на двох машинах. Одну машину разом з водійкою нашою і прес-офіцером ми залишили в КСП полку. Ми так завжди робимо, щоб не ризикувати надто великою кількістю людей”, – написав Сафаров.

За домовленістю, машину мали сховати, а водійку розмістити в укритті. З’ясувалося, що водійку до укриття не запросили. Вона залишилася в автомобілі сама, а прес-офіцер пішов у безпечне місце. Близько 23:30 до машини підійшов боєць і розстріляв автівку з боку водійського місця.

Сафаров повідомив, що водійка не постраждала, оскільки автомобіль був броньований. Після стрілянини, за його словами, інший військовий почав збирати гільзи й вимагав, щоб вона негайно поїхала. Коли водійка спробувала пояснити, що їй наказали залишатися на місці, їй нібито пригрозили новими наслідками.

Після цього жінка поїхала, дісталася до іншої бригади та зв’язалася зі своєю командою. За словами Сафарова, на автомобілі після інциденту нарахували 12 кульових отворів.

“Дванадцять. Нам дуже пощастило, що машина броньована. Так, це була зйомка з 425 полком Скеля. Та сама Скеля. З нами за всі ці роки ніколи такого не траплялось”, – додав журналіст

Він заявив, що командир полку після інциденту вибачився й пообіцяв провести службову перевірку, однак результатів, за словами Сафарова, досі немає. Він також стверджує, що звернення до пресцентру напрямку та Генштабу не викликали жодної реакції.

Сафаров пояснив, що понад рік не оприлюднював цю історію, вважаючи її, можливо, поодиноким випадком. Однак на тлі нових публікацій про полк “Скеля” він вирішив розповісти про те, що сталося. Раніше навколо підрозділу розгорівся скандал після розслідування щодо смертей новобранців, жорстокого поводження та умов утримання в навчальних центрах. Після публікацій Державне бюро розслідувань України розпочало досудове розслідування.

Сирський заявив про необхідність створення нових бригад у зв’язку з планами Росії розширити фронт

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Україні необхідно формувати нові бригади, а не лише поповнювати вже існуючі підрозділи. За його словами, це пов’язано з планами Росії розширити лінію активних бойових дій на півночі України.

Про це віно розповів у коментарі LIGA.net.

Сирський зазначив, що російські війська не змогли досягти потрібних результатів на основних напрямках і тепер намагаються збільшити зону бойових дій. За його словами, можливе розширення фронту може становити близько 160 км.

Главком підкреслив, що Росія зберігає перевагу в кількості особового складу та озброєння. У таких умовах Україні потрібні нові військові частини, щоб стримувати можливий наступ і утримувати територію.

“Ворог, до речі, скорегував свої плани й збирається цього року ще створити нові дивізії та п’ять бригад. Ми вимушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано”, – підкреслив Сирський.

Він додав, що лінія фронту розширюється не тільки за шириною, а й у глибину. Тому створення нових підрозділів, за його словами, стає необхідним елементом оборони.

Фінляндія виділить ще 40 млн євро на закупівлю американської зброї для України

Фінляндія виділить додаткові 40 млн євро на ініціативу PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для України.

Про це повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.

Заява пролунала під час відкриття Конференції з відновлення України в Гданську. Орпо наголосив, що оборонна підтримка Києва з боку Фінляндії залишається стабільною.

За словами фінського прем’єра, його країна вже передала Україні 33 пакети військової допомоги. Тепер Гельсінкі додатково долучиться до фінансування закупівель озброєння у США.

Орпо також заявив, що Фінляндія продовжуватиме підтримувати Україну як майбутнього члена Європейського Союзу.

“Нова пошта” почала доставляти відправлення до поштоматів вночі

“Нова пошта” запустила нічну доставку посилок до поштоматів. У травні компанія вже доставила таким чином майже 160 тис відправлень.

Про це повідомили у пресслужбі “Нової пошти”.

Сервіс працює з 22:00 до 07:00 у п’яти містах України: Києві, Одесі, Львові, Полтаві та Дніпрі. Завдяки цьому клієнти можуть забрати посилку з поштомату ще до початку робочого дня.

Поки що нічна доставка діє в пілотному режимі. У компанії заявляють, що після завершення тестування планують поширити цей формат на всі міста-мільйонники та обласні центри України.

У “Новій пошті” пояснюють, що мета проєкту — зробити логістику швидшою та непомітною для клієнта: людина прокидається, а відправлення вже знаходиться в поштоматі.

Паралельно компанія скорочує середні терміни доставки. Якщо в січні доставка до поштомату займала в середньому 26,5 години, то в травні цей показник знизився до 20,5 години.