Навроцький зустрівся із Зеленським і закликав до діалогу попри суперечки щодо УПА

Польща та Україна повинні підтримувати дипломатичний діалог попри історичні суперечки, оскільки обидві країни мають спільного ворога в особі Росії.

Про це заявив президент Польщі Кароль Навроцький, передає “Радіо Свобода”.

Він повідомив, що напередодні провів бесіду з президентом України Володимиром Зеленським і не виключає можливості проведення нових переговорів сьогодні, 8 липня.

Навроцький назвав природним фактом те, що сусідні держави, які протистоять Росії, продовжують підтримувати контакти незалежно від суперечностей.

Він нагадав, що Київ зараз веде війну, а Варшава протягом багатьох століть також мала військові конфлікти з Москвою, що є спільною точкою відліку для обох націй.

Однак польський лідер зазначив, що його країна та вся Європа не можуть погоджуватися з героїзацією бійців Української повстанської армії, яких Польща вважає винними у загибелі 120 тисяч своїх громадян. Проте він переконаний, що такі розбіжності не повинні блокувати міждержавну взаємодію.

Радник українського президента Дмитро Литвин підтвердив, що сьогодні, 8 липня, глави держав спробують узгодити робочі графіки для організації повноцінної зустрічі.

США завдали серії ударів по Ірану у відповідь на атаки цивільних суден

Збройні сили США завдали серії ударів по території Ірану у відповідь на агресію Тегерана щодо трьох цивільних комерційних суден, які прямували через Ормузьку протоку.

Про це повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM).

Там наголосили, що атака має на меті покласти на Іран відповідальність за обстріли мирних плавзасобів та створення загроз для їхніх екіпажів.

Видання Axios пише, що цілями операції стали позиції протикорабельних крилатих ракет, майданчики для запуску безпілотників, а також портова інфраструктура.

Крім того, під обстріл США потрапили іранські системи протиповітряної оборони, комплекси берегового спостереження та зенітно-ракетні комплекси.

МОК більше не рекомендує обмежувати участь спортсменів із РФ: в Україні відреагували

Виконавча рада Міжнародного олімпійського комітету тимчасово відновила права Олімпійського комітету Росії та відмовилася від рекомендацій, які обмежували участь російських спортсменів у міжнародних змаганнях.

Про це йдеться на сайті МОК.

Рішення про призупинення санкцій ухвалили за підсумками аналізу Комісії з правових питань. Експерти врахували той факт, що до складу російського комітету більше не входять регіональні спортивні організації з українських територій.

При цьому керівництво МОК продовжуватиме контролювати будь-яку діяльність країни-агресора в цих регіонах і залишає за собою право оперативно вжити нових заходів у разі нагальної потреби.

Крім того, комітет скасував свої рекомендації щодо недопуску збірних та спортсменів із Росії, які діяли з лютого 2022 року та березня 2023 року. Проте організація не планує проводити турніри на території РФ, а також не надсилатиме запрошення на свої заходи членам уряду чи державним чиновникам.

Рішення щодо демонстрації прапора та гімну Росії на майбутніх Олімпійських іграх буде ухвалено пізніше, у відповідний час.

Міністерство закордонних справ України назвало цей крок “тривожним сигналом” для світової спільноти та закликало владу країн, де проходять турніри, заборонити демонстрацію російської державної символіки.

Національний олімпійський комітет України висловив незгоду з МОК і вимагає переглянути рішення. Там назвали його передчасним і необґрунтованим, підкресливши, що об’єктивні обставини не змінилися, а тимчасове відновлення статусу відбулося лише на підставі заяв російської сторони.

У Києві внаслідок нічної атаки РФ пошкоджено адміністративну будівлю та 42 трамваї

В ніч на 8 липня російські війська завдали удару по території України, задіявши 7 ракет та 169 дронів різних модифікацій. ППО змогла збити 139 БПЛА.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Згідно із заявою, противник застосував дві протирадіолокаційні ракети Х-31П, які в підсумку не досягли цілей, а також п’ять балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400, які не були збиті.

За даними ДСНС, під удар потрапив Київ, де зафіксовано наслідки обстрілу. У Святошинському районі внаслідок атаки спалахнули адміністративна будівля та склади, а також постраждав гаражний кооператив. У Деснянському районі рятувальники ліквідували загоряння на складських площах.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко пізніше уточнив, що в результаті обстрілу загинула жінка, а ще двоє людей отримали поранення.

В адміністрації додали, що в одному з депо столиці було пошкоджено 42 трамваї PESA. Фахівці планують відновити рухомий склад приблизно за тиждень, а на час ремонту на дороги вийдуть автобуси 1Т і 3Т.

Об’єкт, на якому стався вибух у Вишневому, не належить до ЗСУ – Генштаб

Об’єкт у Вишневому Київської області, на якому після масованої атаки сталася вторинна детонація, не перебуває під управлінням Збройних сил України.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ у відповідь на запит УНІАН.

У Генштабі наголосили, що цей об’єкт не підпорядковується українській армії. Там також нагадали, що залишається чинним розпорядження головнокомандувача ЗСУ, яке забороняє розміщувати склади боєприпасів та інші подібні об’єкти поруч із житловою забудовою та місцями перебування цивільного населення.

В ніч на 6 липня ворог здійснив масовану атаку ракетами та безпілотниками по Києву, його околицях та Київській області. У результаті удару по одному з об’єктів у Вишневській громаді Бучанського району почалася детонація вибухонебезпечних предметів.

Через загрозу повторних вибухів із Вишневого та села Крюківщина евакуювали понад 600 осіб. Крім того, у Вишневській громаді зафіксували погіршення якості повітря: підвищений рівень вуглекислого газу та дрібнодисперсного пилу, який утворюється під час пожеж.

В Одесі повідомили про ракетний удар і шістьох постраждалих

Увечері у вівторок, 7 липня, в Одесі пролунали вибухи. Перед цим Повітряні сили України попереджали про загрозу застосування балістичної зброї з південного напрямку та про швидкісну ціль, що рухалася в бік міста.

Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер заявив, що по Одесі було завдано удару балістичною ракетою з касетною боєголовкою.

За його словами, удар припав на цивільну інфраструктуру Одеської області.

Внаслідок вибухів спалахнула пожежа в будівлі на території виробничого підприємства. Крім того, загорілися автомобілі. На місці працюють рятувальні служби, які займаються ліквідацією наслідків удару.

За попередніми даними, постраждали шестеро людей. Один поранений перебуває у важкому стані, ще троє — у стані середньої тяжкості. Усім постраждалим надають медичну допомогу.

МОН України оновило правила вступу до вишів у 2026 році

Міністерство освіти і науки України внесло зміни до правил прийому до вищих навчальних закладів на 2026 рік. Основна мета нових рішень — розширити можливості для абітурієнтів із прифронтових територій, спростити дистанційне складання іспитів та уточнити порядок розподілу бюджетних місць.

Про це йдеться на офіційній сторінці МОН України.

Одна зі змін стосується регіональних коефіцієнтів. Для вишів Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей встановлено коефіцієнт 1,04, а для навчальних закладів Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської та Харківської областей — 1,07. Ці показники мають підвищити шанси абітурієнтів у регіонах, яким потрібна додаткова підтримка.

Розширено також перелік абітурієнтів, які зможуть складати творчі конкурси та професійні іспити дистанційно. Тепер така можливість передбачена не лише для вступників із тимчасово окупованих територій, а й для тих, хто складав НМТ або ЄВІ в зонах активних або можливих бойових дій. Дистанційний формат також можуть дозволити поліцейським і рятувальникам, які працюють у зоні бойових дій або на прифронтових територіях, за наявності підтверджуючих документів.

Для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій та з районів активних бойових дій змінили умови використання квоти-2. Раніше діяло обмеження щодо дати переміщення, тепер його скасували. Завдяки цьому скористатися квотою зможе більше абітурієнтів.

Крім того, МОН уточнило механізм адресного розподілу бюджетних місць. Для більшої прозорості конкурси розділять за результатами НМТ, ЄВІ та ЄФВВ, а також за підсумками внутрішніх іспитів вишів. При цьому відеозапис іспитів залишається обов’язковим, але записи за участю людей з інвалідністю, мешканців тимчасово окупованих територій, поліцейських та рятувальників не оприлюднюватимуть — їх збережуть лише для перевірки у приймальній комісії.

Українські ритейлери змінюють логістику після ударів по складах

З початку 2026 року в Україні зафіксували щонайменше 25 випадків пошкодження або знищення складської та логістичної інфраструктури. Під удари потрапляли як локальні об’єкти, так і великі розподільчі центри торговельних мереж та операторів доставки.

Про це пише “РБК-Україна”

Серйозних втрат зазнали кілька великих компаній. Серед них називають логістичний центр Roshen у Яготині, розподільчий центр АТБ у Дніпрі площею 37,5 тис квадратних метрів, а також компанію “Клевер Сторс” у Луцьку, яка, за даними українських джерел, втратила більшу частину складських потужностей.

Окрему увагу українські ЗМІ приділяють “Новій пошті”. За останні три місяці компанія втратила щонайменше вісім об’єктів у різних регіонах — від Луцька та Одеської області до Харкова, Запоріжжя, Києва, Дніпра та Сум. На цьому тлі бізнесу доводиться перебудовувати маршрути, шукати резервні майданчики та швидше перерозподіляти товарні потоки.

Поки що великих перебоїв із продуктами та доставкою, за оцінками учасників ринку, вдається уникнути. Постраждалі компанії заявляють, що перенаправляють поставки через інші склади та термінали, щоб магазини продовжували отримувати товари, а клієнти — посилки.

Змінилася й сама модель логістики. Замість одного великого центрального хабу компанії дедалі частіше роблять ставку на кілька регіональних складів. Такий підхід обходиться дорожче, але знижує ризики: у разі втрати одного об’єкта мережа може продовжувати роботу за рахунок інших майданчиків.

Сибіга заявив про самостійні удари вглиб Росії

Україна більше не звертається за дозволом до третіх країн для нанесення дальнобійних ударів по військових об’єктах на території Росії.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підкресливши, що Київ вважає такі дії частиною права на самооборону, закріпленого в статті 51 Статуту ООН.

За словами глави українського МЗС, війна переходить у нову фазу. На перший план, як він стверджує, виходять технології, швидкість впровадження нових рішень та розвиток безпілотних систем. Саме дрони, за оцінкою Сибіги, вже помітно змінюють характер бойових дій.

Окремо міністр заявив про ефективність українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Він навів дані, згідно з якими за перші п’ять місяців 2026 року в Росії було зупинено понад 1700 нафтових свердловин. У Києві вважають, що це впливає на здатність Москви фінансувати військові витрати та підтримувати роботу оборонної промисловості.

Сибіга також зазначив, що Україна вже виступає не лише як країна, що отримує допомогу від союзників. За його словами, накопичений бойовий досвід, розвиток оборонних технологій та проведення власних операцій дозволяють Києву позиціонувати себе як партнера, який сам робить внесок у безпеку інших держав.

“Україна більше не лише потребує захисту – вона стала постачальником безпеки та надійним партнером, який робить внесок у зміцнення безпеки, зокрема на Близькому Сході”,– заявив Сибіга.

Очільник МЗС України вважає, що позиції Києва на міжнародній арені зміцнилися завдяки підтримці партнерів, діям українських військових та єдності західних країн. Надалі Україна має намір розвивати оборонно-промисловий комплекс, нарощувати виробництво безпілотників та продовжувати операції проти військових цілей на території Росії.