Трамп прибув до Туреччини на саміт НАТО

Президент США Дональд Трамп прибув до Туреччини, де 7–8 липня проходить саміт НАТО. В Анкарі його зустрів президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Про це повідомляє Clash Report.

Протягом двох днів лідери країн Альянсу обговорюватимуть питання євроатлантичної безпеки, оборонного співробітництва та подальшої підтримки України.

Однією з головних подій саміту може стати зустріч Трампа з Володимиром Зеленським. Очікується, що переговори відбудуться 8 липня на полях саміту. Раніше Зеленський заявляв, що під час саміту планує провести низку двосторонніх зустрічей із лідерами країн-партнерів. Серед головних тем — посилення української ППО, військова допомога, постачання ракет та розвиток спільних оборонних проєктів.

За даними CNN, Трамп вирушив на саміт без особливого ентузіазму. Телеканал зазначав, що американський президент, як і раніше, скептично ставиться до ролі НАТО і вважає, що європейські союзники недостатньо підтримують США.

На цьому тлі атмосфера перед самітом залишається напруженою, а увага учасників буде прикута не тільки до загальних рішень Альянсу, а й до окремих зустрічей лідерів.

Військові заявили про удар по танкерам російського “тіньового флоту” в Азовському морі

Пілоти 414-ї окремої бригади безпілотних систем “Птахи Мадяра” в ніч на 7 липня провели операцію в Азовському морі.

За заявою командувача Силами безпілотних систем Роберта Бровді, було уражено вісім танкерів російського “тіньового флоту”, а також суховантаж і пором.

Основними цілями, за його словами, стали судна, які використовувалися для перевезення палива до тимчасово окупованого Криму.

У підрозділі стверджують, що уражені танкери перебувають під міжнародними санкціями. Їх дедвейт становить близько 7 тис тонн, довжина — приблизно 140 метрів, а побудовані вони були у 2006–2012 роках.

Серед уражених суден названо “Венера-3”, “Санар-1”, “Санар-17”, “Климена”, “Тети”, “Олексій Саврасов” та “Пенелопа”. Назва ще одного танкера уточнюється. Бровді також заявив, що протягом ночі на тимчасово окупованих територіях було уражено 58 військових цілей противника.

Крім того, удари, за його словами, наносилися по енергетичній та логістичній інфраструктурі російських сил у Криму.

У Франції затримали громадянина Судану після нападу з ножем

У французькому місті Клермон-Ферран поліція затримала 34-річного громадянина Судану після серії нападів з ножем, унаслідок яких, за попередніми даними, постраждали щонайменше троє людей.

Про це повідомляє Breitbart із посиланням на Le Figaro та місцеву прокуратуру.

За даними французьких ЗМІ, інцидент стався у неділю приблизно о 14:30 за місцевим часом. Спочатку чоловік, імовірно, напав з ножем на свого сусіда, після чого почав атакувати інших перехожих на вулиці.

Коли на місце прибули правоохоронці, підозрюваний, за інформацією Le Figaro, кинувся з ножем на одного з поліцейських. Після цього інший правоохоронець відкрив вогонь. Спочатку нападника поранили в руку, однак, за даними видання, він продовжив рухатися у бік поліцейського, після чого отримав поранення в живіт і бік.

Місцевий прокурор Ерік Серфасс заявив, що тяжкість поранень потерпілих і самого нападника ще мають встановити медики. Він також наголосив, що на цьому етапі слідство не має даних, які б вказували на терористичний характер нападу.

За інформацією прокуратури, підозрюваний раніше вже був засуджений у Клермон-Феррані за образу представників влади, опір, насильство проти поліцейського та погрози вбивством. Серфасс також повідомив, що на момент нападу чоловік перебував під психіатричним наглядом.

У матеріалі зазначається, що попри попередню судимість чоловіка не видворили з Франції. Питання депортації іноземців із кримінальним минулим залишається однією з тем політичних дискусій у країні напередодні президентських виборів наступного року.

Місцеве відділення партії “Національне об’єднання”, яка виступає проти масової міграції, після нападу заявило про погіршення безпекової ситуації в місті. У партії закликали посилити присутність поліції у районах і центрі Клермон-Феррана, розширити відеоспостереження у проблемних зонах, запровадити жорсткіший контроль за ножами та збільшити кількість патрулів у місцях із великим скупченням людей.

МЗС України відреагувало на польський законопроект про покарання за “пропаганду ОУН-УПА”

Міністерство закордонних справ України прокоментувало розгляд у польському Сеймі законопроекту, який передбачає кримінальну відповідальність за публічну “пропаганду ідеології ОУН-УПА”.

Представник МЗС України Георгій Тихий заявив, що Київ уважно стежить за ходом розгляду документа та закликає польську сторону до стриманості й виваженого підходу.

В українському зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Польща залишається стратегічним партнером України у протидії російській агресії, європейській інтеграції, економічній співпраці та розвитку міжлюдських контактів.

Також у МЗС висловили вдячність Польщі та польському народу за підтримку, яку Україна отримує з початку повномасштабного вторгнення Росії.

У відомстві зазначили, що чутливі історичні питання мають вирішуватися через професійний діалог на основі взаємної поваги. У Києві вважають, що такі теми не повинні перетворюватися на інструмент політичної риторики.

Законопроект, який розглядає польський Сейм, пропонує внести до Кримінального кодексу Польщі норму про покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років за публічну “пропаганду ідеології ОУН-УПА”.

Нідерланди вичерпали можливості для надання прямої військової допомоги Україні

Нідерланди більше не мають можливостей для надання Україні нової прямої військової допомоги.

Про це заявила міністерка оборони країни Ділан Єшилгьоз-Зегеріус у кулуарах саміту НАТО.

За її словами, країна вже зробила дуже багато для підтримки України і тепер має намір закликати інші держави активніше долучатися до допомоги Києву.

Відповідаючи на запитання про нові запити України щодо ракет для систем Patriot, глава Міноборони Нідерландів заявила, що країна досягла межі своїх спроможностей.

“У нас, як у Нідерландів, більше немає можливостей, тому що ми вже зробили дуже багато”, – сказала вона.

Нідерланди вже виділили 9,1 млрд євро на військову підтримку України. Крім того, заплановано додаткові видатки у розмірі 11,6 млрд євро. Також країна виділила 1 млрд євро на програму PURL, у рамках якої європейські союзники оплачують поставки американського озброєння для України.

Раніше Україна та Нідерланди домовилися про запуск виробництва українських безпілотних систем на території Нідерландів у рамках програми Build with Ukraine. Крім того, Нідерланди оголосили про виділення 500 млн євро на безпілотники та засоби протиповітряної оборони для України.

На Київщині знайшли тіло підозрюваної у справі про замах на Єрмолаєва в Монако

Під Києвом знайшли мертву жінку, яку підозрювали у замаху на підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва у Монако.

Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на джерела в правоохоронних органах.

За даними видання, тіло жінки з вогнепальними пораненнями виявили ввечері 6 липня, близько 23:00.

У матеріалі йдеться, що вона тривалий час переховувалася за межами України — з 22 березня 2025 року до 1 липня 2026 року. За даними джерел, жінку вбили незабаром після її повернення в країну.

Також повідомляється, що за підозрою у вбивстві вже затримано двох осіб. Один із них, за даними джерела видання, є діючим офіцером Головного управління розвідки, другий — колишнім співробітником правоохоронних органів.

Офіційних подробиць щодо справи на момент публікації не наводиться.

У Росії обмежили роботу аеропортів після повідомлень про атаку дронів

У ніч на 7 липня в Росії повідомили про масовану атаку безпілотників. За даними російських джерел, під ударом опинилися Бєлгородська область та Московський регіон.

У Бєлгороді, за попередньою інформацією, після атаки виникла пожежа на території Бєлгородського лінійного управління магістральних газопроводів. Це підрозділ компанії “Газпром трансгаз Москва”, що входить до структури “Газпрому”.

Підприємство відповідає за експлуатацію магістральних газопроводів та транспортування природного газу територією Бєлгородської області.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російська ППО кілька годин відбивала атаку безпілотників, які нібито прямували до столиці. За його словами, було збито дев’ять дронів, а на місцях падіння уламків працюють екстрені служби.

На тлі атаки в Росії вводили обмеження в роботі аеропортів. У Шереметьєво, Внуково та Домодєдово рейси тимчасово приймали й відправляли лише після узгодження зі службами. Також на деякий час призупиняли роботу аеропорти Жуковський, Калуга та Краснодар.

Російські Telegram-канали стверджували, що в повітряному просторі РФ могли перебувати понад 300 українських безпілотників, більшість із яких рухалися в бік Москви. Офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає.

Росія вночі атакувала Україну понад 120 безпілотниками

У ніч на 7 липня російські війська запустили по Україні 123 ударні безпілотники.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Під час атаки використовувалися дрони типу Shahed, зокрема реактивні, а також “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори “Пародія”.

За попередньою інформацією сили протиповітряної оборони збили або придушили 108 ворожих БПЛА. Повітряні цілі знищували на півночі, півдні, у центрі та на сході країни.

При цьому зафіксовано влучання 12 ударних безпілотників у 10 локаціях. Також уламки збитих дронів впали ще в п’яти місцях.

Рютте закликав союзників посилити підтримку України після нових ударів по Києву

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав союзників України продовжувати постачання озброєння та особливо посилити допомогу у сфері протиповітряної оборони.

Про це він заявив на прес-конференції в Анкарі напередодні саміту НАТО.

Рютте зазначив, що Україна змінює ситуацію на полі бою завдяки стійкості, самовідданості та винахідливості своїх Збройних сил. При цьому, за його словами, підтримка з боку НАТО має залишатися постійною, особливо коли йдеться про системи ППО.

Генсек НАТО нагадав, що Росія продовжує завдавати масованих ударів по українських містах, включаючи чергову атаку, що сталася минулої ночі.

“Усі союзники мають зробити все можливе, щоб наша підтримка України продовжувала надходити. Тому що безпека України так тісно пов’язана з нашою власною”, — заявив очільник НАТО.

Також генсек заявив, що невибіркові удари Росії по цивільному населенню виглядають як ознака відчаю. При цьому він підкреслив, що таким способом Росія не зможе виграти війну.

Окремо Рютте позитивно оцінив українські удари на великі відстані по об’єктах російського ВПК та енергетики, а також успіхи України у стримуванні просування російських військ.