Успіхи ЗСУ не зупиняють російські ракети та піхоту: Україна потребує чесної розмови в Анкарі

У ніч проти 2 липня 2026 року Росія завдала одного з наймасштабніших комбінованих ударів по Україні від початку повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог випустив 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників. Основний напрямок удару – Київ. Мер столиці Віталій Кличко констатував, що це наймасштабніша атака на місто за весь час війни. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, обстріл спричинив пошкодження та руйнування на понад 30 локаціях у всіх районах столиці. Рятувальники повідомили про пожежі та руйнування цивільної інфраструктури й житлових будинків у кількох районах. Пошкоджено понад 20 житлових будинків, а також станцію швидкої допомоги, науковий інститут, готель, та критичні підприємства.

Жертвами цієї атаки стали щонайменше 31 людина, ще 102 особи отримали поранення. У Дарницькому районі Києва з-під завалів зруйнованої дев’ятиповерхівки деблокували 10 загиблих. У ДСНС зазначили, що на місці влучання у 16-поверховий житловий будинок завершено аварійно-рятувальні роботи, вилучено 24 уламки залізобетонних плит загальною вагою близько 53 тонн. 3 липня в Києві оголосили днем жалоби за жертвами цієї атаки. Президент Зеленський після обстрілу заявив, що розраховує на рішення США щодо ліцензій на ракети Patriot.

Українські сили ППО продемонстрували ефективність у боротьбі з крилатими ракетами та безпілотниками: з 34 крилатих ракет Х-101 було збито 31 (94%), з 8 крилатих ракет “Калібр” – усі 8 (100%), а з 496 безпілотників знешкодили 476 (понад 90%). Водночас балістичні ракети залишаються головним викликом. З 24 балістичних ракет “Іскандер-М/С-400” було збито лише чотири. Із чотирьох протикорабельних ракет 3М22 “Циркон” не вдалося збити жодної. Причина – критичний дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Як заявив міністр оборони Михайло Федоров, “за місяць у світі виробляється менше таких ракет, ніж ворог запускає по Україні за цей самий період”. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат наголосив: “щоб збивати балістичні ракети, треба мати чим їх збивати. Систем Patriot достатньо – потрібне постійне постачання ракет”.

Україна вже законтрактувала нові поставки ракет до Patriot, однак вони почнуть надходити лише наступного року. Саме тому Михайло Федоров звернувся з листами до майже 40 країн-партнерів із проханням невідкладно передати ракети Patriot із наявних запасів уже цього місяця. Пропозиція України полягає в тому, щоб партнери передали перехоплювачі зараз, а згодом замінили їх за рахунок майбутніх поставок.

Атаки на України та закордонні візити Президента

1 липня 2026 року – напередодні масованої атаки на Київ – Володимир Зеленський перебував у Дубліні (Ірландія), де взяв участь в урочистих заходах з нагоди початку головування Ірландії в Раді Європейського Союзу. Президента зустрічали на аеродромі Балдоннел, звідки він вирушив до Дублінського замку на офіційну церемонію. Разом із ним у заході взяли участь прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін та президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Варто зазначити, що ще 1 липня, виступаючи на пресконференції в Дубліні, Зеленський заявив, що отримав дані розвідки про готовність російської сторони до масованого удару. Він публічно попередив українців про загрозу: “Ми знаємо, що Кремль уже певний час готував цей масований удар по Україні”. Президент наголосив, що саме цієї ночі Україна може зіткнутися з підвищеною небезпекою, та закликав громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги: «Сьогодні вночі це та загроза, з якою ми стикаємося». Він екстрено перервав візит та повернувся до Києва, знаючи про підготовку ворожої атаки. Як повідомлялося, західні партнери, зокрема США, завчасно попередили Генштаб ЗСУ про обстріл, що готувався у найближчі 72 години.

У Telegram-каналах та ЗМІ одразу почали поширюватися маніпуляції про те, що Зеленський нібито “спеціально поїхав” або “втік” з Києва, знаючи про майбутній удар. Російські пропагандисти стверджують, що президент України навмисно залишив столицю, аби не наражати себе на небезпеку, залишивши киян самих. Окремі російські джерела навіть висувають версію, що Київ отримує дані від західної розвідки завчасно, і це, мовляв, дозволяє евакуювати командні центри, спрятати керівництво.

Однак ці звинувачення не витримують жодної критики. По-перше, візит до Дубліна не був випадковим – він відбувався в межах заздалегідь запланованої дипломатичної місії з нагоди початку головування Ірландії в ЄС. По-друге, президент не просто “поїхав”, а публічно попередив українців про загрозу та закликав реагувати на сигнали повітряної тривоги. Він не залишив країну в таємниці, а відкрито повідомив про своє рішення та причини його ухвалення. Більше того, одразу після повернення – вже вранці 2 липня – Зеленський відвідав місця влучань у Дарницькому районі Києва, де особисто оглядав наслідки удару та спілкувався з рятувальниками. Там журналісти запитали його, чи буде відповідь на цей обстріл. “Ми за справедливий мир, справедливе закінчення війни. А поки його немає – за справедливі відповіді”, – зазначив президент. Він також наголосив, що жертв могло бути менше, якби партнери вчасно надали Україні ракети для ППО. Після атаки на Київ Зеленський заявив, що 10 людей не виходять на зв’язок. Росія отримає відповідь за удар по Києву – це безумовно.

Виснажливі бої за Донбас та ризик втрати “поясу фортець”

Тим часом на Донеччині тривають запеклі, виснажливі бої. Російські пропагандистські ресурси поспішили заявити про захоплення Костянтинівки. Попри локальні успіхи Сил оборони на окремих ділянках, загальна картина на Донеччині залишається вкрай напруженою. Росія продовжує системний тиск ціною величезних втрат у живій силі. Лише за минулу добу, за даними Генерального штабу ЗСУ, російська армія втратила близько 1290 військовослужбовців. Загальні втрати окупантів з початку повномасштабного вторгнення вже перевищили 1 млн 409 тис осіб. Співвідношення втрат між Росією та Україною, яке більшу частину війни трималося на рівні 2:1 або 3:1, у 2026 році зросло до 8:1 на користь України. Кожен метр української землі ворог поливає кров’ю – російське командування кидає своїх солдатів у м’ясорубку, намагаючись досягти тактичних успіхів.

На Слов’янському напрямку війська РФ штурмували 25 разів, атакуючи населені пункти Крива Лука, Рай-Олександрівка та райони Різниківки. Костянтинівка залишається одним із головних рубежів оборони Донеччини, а Костянтинівський напрямок – одним із найнапруженіших на всій лінії фронту. Російські війська продовжують системний тиск не лише безпосередньо на передові позиції українських військ, а й на транспортні маршрути, логістичні вузли та населені пункти, які забезпечують оборону міста. Противник активно використовує FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, артилерію та авіацію для встановлення вогневого контролю над дорогами, що ведуть до міста. Фактично ворог намагається не лише завдати втрат українським підрозділам, а й максимально ускладнити логістику, переміщення резервів, евакуацію поранених та постачання боєприпасів.

Іноді швидкість просування російських військ така, що прифронтові населені пункти просто не встигають евакуювати. Це призводить до трагічних наслідків серед цивільного населення. За даними поліції, лише протягом першої доби липня 2026 року зафіксовано 1 243 атаки з боку росіян по підконтрольній частині Донецької області. У Донецькій області внаслідок російських атак 3 липня загинули п’ятеро людей, ще 12 дістали поранення. 4 липня одна людина загинула, шестеро зазнали поранень. Росіяни завдали удару по супермаркету у Краматорську – п’ятеро поранених. У Слов’янську внаслідок артилерійського обстрілу поранень зазнала 18-річна дівчина. І це лише офіційно підтверджені дані – реальна кількість жертв може бути значно вищою.

Костянтинівка – одне з ключових міст української оборонної лінії на Донбасі, яке входить до так званого “поясу фортець” разом зі Слов’янськом та Краматорськом. Росіяни розуміють, що Костянтинівка – це ворота до Краматорська – останнього оплоту Донецької області, який Росія хоче захопити, але Україна продовжує утримувати. Саме тому вони кидають у бій усі резерви, не зважаючи на колосальні втрати.

Саміт НАТО в Анкарі: вікно можливостей для України

Саміт НАТО в Анкарі, який розпочнеться 7-8 липня, має стати не просто черговим заходом, а місцем для чесного підбиття проміжних підсумків. За понад чотири роки повномасштабної війни Україна досягла неймовірного: вистояла проти значно більшого агресора, повернула частину тимчасово окупованих територій, деокупувала Чорне море та створила потужний флот безпілотників, який наносить відчутні удари по російській інфраструктурі. Українські воїни довели, що здатні боротися і перемагати, а міжнародна коаліція на чолі з НАТО залишається ключовим фактором нашої стійкості.

Але водночас варто подивитися на ситуацію об’єктивно. Останні масовані атаки на Київ, під час яких не вдалося перехопити жодної балістичної ракети, оголили критичну проблему: системи Patriot, які стали символом західної підтримки, не мають достатньої кількості ракет-перехоплювачів. Міністр оборони Михайло Федоров визнав, що ворог запускає балістичні ракети швидше, ніж у світі виробляються перехоплювачі Patriot. І це не технічна проблема – це виклик, наразі немає рішення. Не менш напружена ситуація на Донеччині. Російські війська продовжують системний тиск, ціною величезних втрат у живій силі просуваючись уперед. Бої тривають, але росіяни просуваються вперед, активно атакують Слов’янськ та Краматорськ. Влада розширила зону примусової евакуації, але швидкість просування окупантів часом така, що прифронтові населені пункти не встигають евакуювати, що призводить до жертв серед мирного населення.

Тож Анкара – це час для відвертої розмови. Не лише про нові пакети допомоги, а й про те, чому попередні обіцянки не спрацювали повною мірою. Чому ППО досі не закриває небо над усією Україною. Чому російське просування на Донеччині не вдається зупинити. І головне – що потрібно зробити, щоб наступний саміт став місцем не проміжних, а остаточних підсумків – нашої перемоги та справедливого миру.

У Харкові 20-річний хлопець підірвався на невідомому предметі

У Харкові 20-річний місцевий мешканець отримав тяжкі мінно-вибухові травми після того, як спробував розібрати невідомий предмет.

Про це повідомили в Головному управлінні Нацполіції Харківщини.

Хлопець знайшов підозрілий предмет у полі на території Малоданілівської громади. Замість того, щоб повідомити про знахідку екстреним службам, він забрав її додому.

Вдома чоловік спробував розібрати предмет, після чого стався вибух. У результаті детонації він отримав численні осколкові поранення і був госпіталізований.

Повідомлення про потерпілого надійшло до поліції ввечері 5 липня від медиків. Наразі правоохоронці з’ясовують усі обставини події. Вирішується питання щодо внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею про умисне вбивство з позначкою “нещасний випадок”.

Поліція вкотре закликала громадян не торкатися підозрілих предметів, не переносити їх і не намагатися розбирати самостійно. У разі виявлення небезпечної знахідки необхідно одразу звертатися до екстрених служб.

Лубінець заявив про різке зростання скарг на ТЦК і закликав перезапустити систему мобілізації

Чинна система мобілізації в Україні потребує не окремих виправлень, а повного перезапуску. Кількість скарг на порушення з боку ТЦК за останні роки зросла до критичного рівня.

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Якщо у 2022 році офіс омбудсмена отримав 18 таких звернень, то у 2025 році їх стало в 333 рази більше.

“З кожного року я бачив у десятки разів збільшення кількості звернень саме по цьому напрямку. Зрозуміло, що ми побачили системну проблему”, — наголосив Лубінець

За його словами, реальна кількість випадків може бути значно вищою за офіційну статистику, а скарги надходять не лише до українського омбудсмена, а й до міжнародних правозахисних організацій.

Найскладнішу ситуацію він визначив в Одеській, Закарпатській, Львівській та Тернопільській областях. Омбудсмен навів приклади, коли людей із серйозними захворюваннями визнавали повністю придатними та відправляли до війська, після чого вони потрапляли до лікарень або створювали ризики для інших військовослужбовців. Окремо Уповноважений згадав чоловіка із ВІЛ-інфекцією 3-ї стадії, сифілісом, вірусними гепатитами B і C та гнійним сепсисом. Його також мобілізували й поставили в наряд на кухню.

“Кожного ранку, заступаючи на чергування, він повідомляв про свої хвороби і про те, що йому заборонено торкатися предметів, через які інфекція може передатися іншим військовослужбовцям. Жодної реакції не було”, — розповів Лубінець.

Також він розповів про випадок у Миколаєві, де, за його словами, чоловіка 18 діб утримували в приміщенні обласного ТЦК. Пізніше з’ясувалося, що він уже є діючим військовослужбовцем, а під час “мобілізації” отримав травми.

Омбудсман вважає, що однією з головних проблем стала система кількісних показників, через яку центри комплектування прагнуть виконати план за будь-яку ціну. За його словами, це призводить до зловживань, корупції та мобілізації людей, які не повинні потрапляти до армії через стан здоров’я або з інших законних підстав.

Серед пропозицій Лубінця — відмова від планових показників, перетворення ТЦК на сервісні центри для військовозобов’язаних та обов’язкове використання бодікамер співробітниками центрів комплектування.

Він наголосив, що відповідальність за реформу системи має взяти на себе керівництво Міністерства оборони. За даними військового омбудсмена Ольги Решетилової, близько 7% мобілізованих мали законну відстрочку, яку в ТЦК проігнорували.

Україна вимагає термінового засідання Радбезу ООН після нових масованих атак Росії

Україна звернулася з вимогою терміново скликати засідання Ради Безпеки ООН після чергових масованих ракетно-дронових ударів Росії по українських містах.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

За його словами, приводом для звернення стала друга за кілька днів масштабна атака Росії, яка призвела до нових жертв серед мирного населення.

Сибіга заявив, що кожна російська ракета, випущена по Україні, становить загрозу не лише українцям, а й усій міжнародній системі безпеки. За його словами, Москва намагається показати, що сила може замінити право, а жорстокість залишиться без наслідків.

“Ми закликаємо головування Демократичної Республіки Конго в Раді Безпеки та її членів підтримати запит України. Запізнілі або слабкі реакції не здатні зупинити терор. Це може зробити лише рішуча, принципова та своєчасна відповідь”, – наголосив Сибіга.

Міністр також нагадав, що попередній масований удар 2 липня забрав життя щонайменше 31 мирного мешканця Києва. Після нової атаки 6 липня кількість загиблих і постраждалих продовжує зростати.

У МЗС України заявляють, що міжнародна спільнота має діяти єдиним фронтом, щоб стримувати російську агресію та домагатися справедливого й сталого миру відповідно до Статуту ООН.

У Вишневому після нічної атаки попередили про ризик повторної детонації

У Вишневому Київської області після масованої російської атаки в ніч на 6 липня зберігається загроза повторної детонації вибухонебезпечних предметів.

Про це повідомив голова Київської обласної адміністрації Микола Калашник.

За його словами, перебувати поруч із місцем ураження небезпечно, тому мешканців просять не наближатися до зони, де продовжують працювати фахівці.

З міста частково евакуюють людей. Станом на ранок із Вишневого вивезли 479 мешканців. Для тих, кому потрібно покинути місто, відкрили пункти евакуації у Вишневому на вулиці Європейській, 30, та у Крюківщині на вулиці Балукова, 1Е.

У результаті атаки на Київську область кількість загиблих зросла до трьох. Також відомо про 26 постраждалих, серед них двоє дітей — дев’ятимісячне немовля та 12-річна дитина. До лікарень доставили 18 осіб, троє з них перебувають у важкому стані. Ще кільком постраждалим надали допомогу на місці.

Калашник закликав мешканців не чіпати підозрілі предмети, не переміщувати їх і не намагатися знешкодити самостійно. У разі виявлення таких предметів потрібно одразу телефонувати за номерами 101 або 102.

Через загрозу безпеці тимчасово змінено організацію руху на окремих залізничних ділянках. «Укрзалізниця» задіяла резервні маршрути, а на фастівському напрямку організовано автобусне сполучення між Бояркою та Києвом.

За даними обласної влади, пошкодження після атаки зафіксовано в Бучанському, Вишгородському та Броварському районах.

Українські правоохоронці розшукують причетних до замаху на Єрмолаєва в Монако

Українські правоохоронці встановлюють можливих виконавців та замовників замаху на підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва та членів його родини в Монако.

Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора України.

У відомстві заявили, що правоохоронці проводять заходи для встановлення можливого виконавця злочину на території України, а також осіб, які могли бути причетні до його організації або замовлення.

Офіс Генпрокурора також взаємодіє з компетентними органами Монако та іноземними партнерами для обміну інформацією та координації подальших процесуальних дій.

Крім того, українська сторона ініціює створення міжнародної слідчої групи. В ОГП вважають, що це дозволить ефективніше координувати розслідування, встановити всіх причетних та притягнути їх до відповідальності.

Кримінальне провадження за фактом замаху було відкрито 1 липня. Досудове розслідування проводить Головне слідче управління Нацполіції України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора та оперативним супроводом Департаменту стратегічних розслідувань.

За даними слідства, 29 червня 2026 року біля житлового будинку в Монако спрацював вибуховий пристрій. У результаті постраждали троє членів однієї сім’ї, їх госпіталізували.

Провадження відкрито за статтею про закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб зап замовленням та вчинений способом, небезпечним для життя людей.

У Мілані мігранта з Гамбії затримали після нападу з ножем на чоловіка

В італійському Мілані 22-річного громадянина Гамбії затримали за підозрою у замаху на вбивство після нападу з ножем на 55-річного чоловіка, якому завдали 22 удари.

Про це повідомляє NewsFire.

За даними медіа, напад стався біля бару на вулиці Альфонсо Капечелатро, неподалік від відомого стадіону Сан-Сіро. Підозрюваним у справі є Ламін Сайділлі, якого італійські правоохоронці ідентифікували як нападника.

Як зазначається, потерпілий перебував біля бару разом із сином, коли на нього раптово напали з ножем. За попередніми даними, чоловіки не були знайомі між собою, а слідство не встановило жодного попереднього зв’язку між нападником і жертвою.

Після атаки підозрюваний намагався втекти з місця події, однак його зупинив 38-річний єгиптянин Собхі Резк Аззам, який став свідком нападу. Чоловік, який працює муляром, фізично стримав нападника та утримував його на землі до прибуття поліції.

Постраждалого чоловіка госпіталізували у критичному стані. За даними медіа, він дістав тяжкі поранення, зокрема серйозне ушкодження печінки та колапс легені.

Правоохоронці повідомили, що Сайділлі має психіатричні проблеми. Водночас під час розслідування поліція встановила, що до нападу він протягом десяти років жив в Англії.

За інформацією Il Giornale, під час затримання у гаманці підозрюваного знайшли кілька записів, які поліція описала як мотиваційні повідомлення. Зміст цих записів у матеріалі не розкривається.

Сайділлі офіційно висунули обвинувачення у замаху на вбивство. Він залишається під вартою, а розслідування нападу триває.

У Повітряних силах попередили про ризик нового масованого удару з боку Росії

Росія може найближчим часом знову завдати масованого удару по Україні.

Про це заявив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За його словами, у російської армії поки що є ресурси для нових атак, зокрема із застосуванням балістичних ракет по Києву чи інших регіонах України.

Ігнат закликав українців уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги й не ігнорувати їх. Він зазначив, що російські можливості не безмежні, проте зараз Москва здатна проводити масштабні атаки з певною періодичністю.

За словами представника Повітряних сил, у середньому такі удари відбуваються приблизно раз на десять днів, але Росія може скоротити цей проміжок і атакувати навіть наступного дня.

Окремо Ігнат звернув увагу на проблему перехоплення балістичних ракет. За його словами, Україні насамперед потрібні ракети для систем Patriot, оскільки саме їх зараз серйозно бракує. Він пояснив, що Росія робить ставку на балістику саме тому, що такі цілі складніше збивати, ніж крилаті ракети чи безпілотники.

Про нестачу ракет-перехоплювачів також говорив Володимир Зеленський. За його словами, українські військові показали хороші результати під час відбиття дронів і крилатих ракет, однак проти балістичних ракет можливостей недостатньо саме через обмежені поставки перехоплювачів.

У ніч на 6 липня Росія завдала масованого удару по Києву та області. За даними Повітряних сил, ППО не змогла збити жодної балістичної ракети.

У Ярославлі повідомили про атаку на район одного з найбільших НПЗ Росії

У ніч на 6 липня в російському Ярославлі повідомляли про атаку безпілотників. Моніторингові ресурси припускають, що під удар міг потрапити нафтопереробний завод “Славнєфть-Ярославнєфтєоргсінтез”.

Про це повідомив Telegram-канал Exilenova+.

За даними каналу, перші повідомлення про атаку з’явилися близько четвертої ранку. Пізніше в мережі почали публікувати фото та відео, на яких видно стовп диму.

Офіційного підтвердження ураження підприємства на момент публікації не було.

У Ярославлі розташований “Славнєфть-ЯНОС” — один із найбільших нафтопереробних заводів Росії. Підприємство входить до п’ятірки найбільших НПЗ країни і щорічно переробляє близько 15 млн тонн нафти.

Завод виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний керосин, мазут, бітуми та оливи. Контрольний пакет акцій материнської компанії “НГК “Славнєфть” належить “Роснєфті” та “Газпрому”.

Ярославль розташований на відстані понад 700 кілометрів від державного кордону України.