NASA показало Крим у складі Росії під час трансляції сонячного затемнення

NASA опинилося в центрі скандалу після прямої трансляції повного сонячного затемнення 12 серпня. Під час ефіру глядачам показали карту Європи, на якій Крим був відокремлений лінією від материкової частини України, тоді як кордон між півостровом і Росією не був позначений.

Суперечливе зображення з’явилося  на Youtube.

Спірна карта виникла приблизно на 13-й хвилині трансляції, коли демонструвалася траєкторія руху місячної тіні. Прямого напису про приналежність Криму до Росії на зображенні не було, проте нанесені кордони візуально включали півострів до російської території.

Хто саме підготував картографічну основу для трансляції, поки що невідомо. Вона могла бути створена співробітниками NASA, зовнішнім підрядником або отримана зі стороннього картографічного сервісу. Агентство також не повідомляло, яке джерело географічних даних використовувалося.

Станом на ранок 13 серпня NASA публічно не прокоментувало ситуацію і не пояснило, чи була спірна межа наслідком технічної помилки. Офіційної реакції української влади на момент публікації також не було.

Трансляція була присвячена повному сонячному затемненню, смуга якого пройшла через Гренландію, Ісландію, північ Росії, Атлантичний океан та Іспанію. В Україні затемнення можна було спостерігати лише частково.

Понад 40 країн закликали заздалегідь попереджати про запуски балістичних ракет

США, Україна, Велика Британія, Південна Корея, Японія, Туреччина та низка інших держав виступили за обов’язкове попереднє повідомлення про запуски балістичних ракет. Спільну заяву 11 серпня підтримали загалом 41 країна.

Про це йдеться у заяві постійного представництва США у Женеві.

Автори документа заявили, що випробування ракет великої дальності без попередньої згоди підвищують ризик помилкової оцінки подій і можуть призвести до небезпечної ескалації. Особлива увага приділяється міжконтинентальним балістичним ракетам, балістичним ракетам підводних човнів та ракетам-носіям.

Країни пропонують повідомляти про такі запуски щонайменше за 24 години. У повідомленні мають зазначатися тип ракети, передбачуваний район запуску та напрямок польоту. Окремі попередження пропонується надсилати морякам та цивільній авіації.

Підписанти вважають, що такий механізм не обмежуватиме розвиток національних ракетних програм, але дозволить знизити ймовірність прорахунків і випадкового виникнення міжнародної кризи. Ініціатива з’явилася на тлі зростання ракетної активності та посилення побоювань щодо випробувань систем, здатних нести ядерну зброю.

У Дніпрі під час вуличної бійки загинув співробітник міськради

У Дніпрі загинув 29-річний співробітник міської ради Єгор Худяков. Інцидент стався ввечері 9 серпня в Соборному районі міста, де між чиновником і незнайомим чоловіком виник конфлікт, який переріс у бійку.

Про це повідомляє “Суспільне”.

За даними слідства, Худяков зустрів компанію з чотирьох осіб — двох чоловіків і двох дівчат. Під час сварки один із чоловіків завдав йому тяжких травм. Потерпілий помер на місці події.

Поліція затримала 24-річного підозрюваного. Йому висунуто звинувачення в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть. Згідно з українським законодавством чоловікові загрожує від семи до десяти років позбавлення волі.

Загиблий працював інспектором відділу технічного нагляду за поточним ремонтом житлового господарства Дніпровської міськради та був членом партії “Пропозиція”. У 2020 році Худяков балотувався до міської ради, однак депутатом не став. Прощання з ним призначено на 12 серпня.

Джонсон заперечує, що у 2022 році переконав Київ відмовитися від переговорів із Росією

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що під час візиту до Києва навесні 2022 року не закликав Володимира Зеленського припиняти переговори з Росією та продовжувати бойові дії.

Він стверджує, таке трактування подій не відповідає дійсності.

Джонсон сказав, що рішення про подальший опір українське керівництво ухвалювало самостійно. Сам він, як запевняє екс-прем’єр, лише повідомив Зеленському, що Велика Британія продовжуватиме підтримувати Україну, якщо Київ вирішить не припиняти бойові дії.

Британський політик також заявив, що західні країни не могли нав’язати українській владі рішення про продовження чи припинення конфлікту. При цьому він припустив, що Київ міг розглядати угоду про припинення вогню за лінією зіткнення, що існувала на той момент.

Російська сторона неодноразово виклала іншу версію подій. У Москві заявляли, що навесні 2022 року Росія та Україна наблизилися до можливих домовленостей, однак пізніше Київ відмовився від подальшого переговорного процесу. Серед факторів російські представники називали позицію західних країн та візит Джонсона до Києва.

Переговори між Росією та Україною розпочалися незабаром після початку бойових дій у лютому 2022 року. Кілька раундів відбулися в Білорусі та Туреччині, сторони обговорювали умови можливого врегулювання, однак остаточної угоди підписано не було.

В Україні прогнозують тривалі відключення електроенергії взимку

Українська енергосистема вступає в зиму в помітно ослабленому стані.  Доступна потужність продовжує знижуватися і зараз становить приблизно половину від попереднього рівня.

Таку оцінку навів співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

За несприятливого сценарію взимку тривалість відключень електроенергії може сягати 14–15 годин на добу навіть за помірних морозів. Серед причин експерт називає пошкодження генеруючих потужностей, проблеми з великими підстанціями та загальний знос обладнання.

Одним із найбільш вразливих регіонів вважається Одеська область, де відчувається нестача власної генерації та зберігаються пошкодження магістральних мереж. Серйозні ризики також прогнозуються для Харкова та прифронтових територій.

Складна ситуація може скластися й у Дніпрі, Кривому Розі та Запоріжжі. Обладнання там поступово зношується, а відновлення після пошкоджень часто обмежується терміновими ремонтами без повноцінної модернізації інфраструктури.

Частково знизити навантаження на енергосистему допомагає скорочення промислового споживання. За останні два роки це дозволило вивільнити близько двох гігават потужності, однак цього все одно може виявитися недостатньо для покриття зимового дефіциту в години пікового попиту.

Правозахисники виступили проти передачі Україні старих касетних боєприпасів із Туреччини

Human Rights Watch закликала владу США не дозволяти Туреччині передавати Україні велику партію касетних боєприпасів, які десятиліттями зберігалися на турецьких складах. Йдеться про озброєння, частина якого була виготовлена за американськими ліцензіями, виданими ще в 1987 році.

Відповідна заява оприлюднена на сайті организації.

Передбачувана угода оцінюється в 256 млн доларів. До неї входять 12 пускових установок M270, 70 ракет ATACMS M39, понад 2,5 тис. ракет M26 та 47 тис. артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм. Загалом ці боєприпаси містять понад десять мільйонів суббоєприпасів.

У HRW вважають, що вік цих боєприпасів і високий ризик відмови окремих елементів створюють додаткову загрозу для цивільного населення. Організація нагадала, що касетні боєприпаси вражають значні площі, а нерозірвані елементи згодом можуть роками залишатися небезпечними.

З повідомлення, надісланого Конгресу США 6 серпня, випливає, що американська адміністрація готова дозволити передачу. Туреччина пояснює це прагненням позбутися старих запасів озброєння та спрямувати кошти на модернізацію своєї армії, тоді як Україна розраховує використовувати ці системи для посилення вогневих можливостей.

США не є учасником Конвенції щодо касетних боєприпасів, проте з 2009 року в американському оборонному бюджеті діє обмеження на їхній експорт. Human Rights Watch закликає Конгрес скористатися своїми повноваженнями та заблокувати цю угоду.

Київ припинив удари по танкерам біля Новоросійська після звернення США

Україна призупинила атаки на танкери, що перевозять казахстанську нафту через порт Новоросійськ. Рішення було ухвалено після звернення віцепрезидента США Джей Ді Венса до Володимира Зеленського під час телефонної розмови 31 липня.

Про це пише Financial Times з посиланням на українських посадовців.

“Вашингтон був стурбований тим, що Україна ще більше дестабілізує нафтові ринки та завдає шкоди американським компаніям, атакуючи танкери, що перевозять нафту з Казахстану до терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) в російському порту Новоросійськ”, – йдеться в повідомленні.

Згадуються насамперед судна, що працюють з терміналом Каспійського трубопровідного консорціуму, через який Казахстан експортує значну частину своєї нафти.

Після 31 липня атак на танкери в районі терміналу КТК не фіксувалося. Українська сторона, як стверджує FT, погодилася не завдавати ударів по інфраструктурі консорціуму та неросійським суднам, якщо вони не перебувають під українськими санкціями і не перевозять російську нафту або інші російські вантажі.

У КТК присутні великі американські компанії. Chevron володіє 50% родовища Тенгіз у Казахстані, ExxonMobil — 25%. Представник адміністрації США підтвердив виданню, що Київ дійсно попереджали про необхідність припинити атаки на неросійські судна та інфраструктуру, пов’язану з постачанням казахстанської нафти.

Раніше удари по терміналу та судноплавству в регіоні вже призводили до перебоїв із транспортуванням. За даними Kpler, у липні обсяг завантаження КТК знизився до 1,3 млн барелів на добу — більш ніж на 300

На тлі проблем із переробкою Росія почала імпортувати бензин з Індії

Росія почала закуповувати бензин індійського виробництва на тлі зниження внутрішнього випуску палива. Перша партія прибула до країни 5 серпня, а постачальником виступила компанія Nayara Energy, серед акціонерів якої є “Роснєфть”.

Про це пише Bloomberg.

Паливо доставляли за складною логістичною схемою. Один із танкерів ще 18 червня завантажив близько 42 тис тонн бензину на нафтопереробному заводі у Вадинарі. Потім вантаж перевантажили на інше судно в єгипетській Даміетті та відправили до Росії. Аналітична компанія Kpler зафіксувала ще кілька подібних поставок.

Імпорт відбувається на тлі зниження завантаженості російських НПЗ. За оцінкою EA Analytics, у липні підприємства переробляли близько 3,6 млн барелів нафти на добу — приблизно на третину менше, ніж зазвичай у цей сезон. Українське видання пов’язує скорочення виробництва з серією атак безпілотників на нафтопереробні підприємства.

Водночас Росія продовжує отримувати паливо з Білорусі та інших сусідніх країн. Bloomberg розцінює появу індійських партій разом із цими поставками як ознаку дисбалансу між внутрішнім виробництвом і попитом на бензин.

На тлі цієї ситуації влада також обмежила експорт палива, прагнучи збільшити пропозицію на внутрішньому ринку. За даними джерела, поставки з Індії можуть тривати й надалі.

Добрі дрони зупинили роботу великого нафтохімічного комплексу в Тобольську

Нафтохімічний комплекс “ЗапСибНефтехім” у Тобольську Тюменської області призупинив роботу після атаки безпілотників.

За даними Reuters, підприємство зазнало пошкоджень, а терміни відновлення виробництва поки що не визначені.

Губернатор Тюменської області Олександр Моор раніше повідомляв про пожежу на одному з промислових об’єктів регіону після атаки дрона, однак конкретне підприємство не називав. “Сібур”, якому належить комплекс, на запит Reuters коментарів не надав.

Наступного дня після інциденту на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі не виставлялися обсяги скрапленого вуглеводневого газу з тобольського пункту відвантаження. Раніше через нього щодня продавали близько чотирьох тисяч тонн технічної пропан-бутанової суміші.

“ЗапСибНефтехім” вважається найбільшим у Росії виробником скрапленого нафтового газу. За даними джерел агентства, підприємство випускає близько шести мільйонів тонн такої продукції на рік, що становить приблизно 40% російського виробництва. Близько половини цього обсягу використовується як сировина на інших нафтохімічних потужностях “Сібура” в Тобольську.

Сили спеціальних операцій вже заявили про свою причетність до атаки на комплекс. Окупанти офіційно не повідомляли про масштаби пошкоджень та терміни повного відновлення роботи підприємства.