Грецьке торговельне судноплавство дедалі частіше опиняється під загрозою через бойові дії в Чорному морі. Черговий інцидент стався поблизу Новоросійська, де було атаковано судно, що належить грецькій компанії. Хоча відповідальність за удар офіційно ніхто не взяв, подібні випадки можуть ускладнити відносини України з державами, які підтримують її у війні проти Росії.
Два судна атакували протягом кількох днів
Як повідомило грецьке видання Proto Thema, 18 серпня поблизу Новоросійська було атаковано балкер ANNA S, пов’язаний із грецькою компанією Neptune Tradebulk Inc. Судно під прапором Ліберії перебувало без вантажу та прямувало до російського порту для завантаження зерна.
Після влучань безпілотників на борту виникла пожежа. Усі 21 член екіпажу залишили судно, їх підібрав інший торговельний корабель – Elina B. Приблизно через п’ять годин під удар потрапило і рятувальне судно. Попри пошкодження, воно продовжило рух у напрямку турецького порту.
Цей випадок став уже другим інцидентом із грецьким судном за кілька днів. Танкер Skiros, яким керує афінська компанія Canis Minor, був атакований після завантаження нафти на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму.
За даними Bloomberg, на борту перебувала саме російська нафта. Люди не постраждали, витоку нафтопродуктів не сталося. Виконавця атаки агентство не назвало.
У липні серія ударів по суднах поблизу термінала КТК уже призводила до перебоїв із завантаженням та скорочення видобутку на казахстанських родовищах. На цей маршрут припадає близько 2% світового постачання нафти, тому будь-які атаки в районі Новоросійська впливають не лише на Росію, а й на Казахстан, західні енергетичні компанії та міжнародне судноплавство.
Україні важливо берегти підтримку партнерів
Наприкінці липня віцепрезидент США Джей Ді Венс попросив президента Володимира Зеленського припинити удари по інфраструктурі КТК та іноземних танкерах, які перевозять казахстанську нафту.
Як писала Financial Times, Україна погодилася не атакувати об’єкти консорціуму та неросійські судна, якщо вони не перебувають під українськими санкціями й не перевозять російські вантажі.
Київ має повне право послаблювати економічні можливості Росії, яка фінансує агресію коштом експорту енергоносіїв. Удари по військовій логістиці та російському тіньовому флоту залишаються важливим елементом української оборони. Водночас операції в Чорному морі потребують максимально точного вибору цілей.
Греція підтримує Україну на міжнародній арені, однак повинна захищати власний торговельний флот і економічні інтереси. Якщо грецькі компанії регулярно зазнаватимуть збитків, а екіпажі опинятимуться під загрозою, суспільна та політична підтримка України в цій країні може послабитися.
Подібні ризики вже викликали занепокоєння Афін після виявлення біля острова Лефкада морського безпілотника, який грецька сторона пов’язала з Україною. Тому Києву варто скоригувати застосування морських дронів: чіткіше перевіряти належність суден, характер вантажу та їхній санкційний статус.
Україна зацікавлена не лише в завданні економічних втрат агресору, а й у збереженні довіри союзників. Навіть результативна військова операція може мати невигідні політичні наслідки, якщо через неї партнерів України ставатиме менше.
