Війна – це не лише бойові дії на передовій, а й запекла битва в інформаційному просторі. Кожне слово, кожен заголовок, кожен випуск новин можуть стати зброєю – як для нас, так і проти нас. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат нещодавно звернувся до українських медіа, телеграм-каналів та журналістів із надзвичайно важливим закликом, який варто почути кожному з нас. Він попросив утриматися від формулювань на кшталт “не збито жодної ракети”, адже такими заголовками ми не просто констатуємо факт, а свідомо чи несвідомо підігруємо ворожій пропаганді. Це питання не журналістської етики, а національної безпеки та інформаційної гігієни, якої ми маємо дотримуватися попри будь-які емоції та розчарування.
Чому ж ця, на перший погляд, правдива фраза є такою небезпечною? Ігнат пояснює це гранично чітко: російська пропаганда пильно моніторить український інформаційний простір. Вона бере наші ж заголовки, наші ж дописи, цитує їх і подає власній аудиторії як доказ безсилля української ППО.
“От подивіться, в них не збито жодної ракети”, – кажуть вони, передруковуючи наші ж слова. Замість того, щоб самим створювати фейки, вони використовують наші формулювання.
“Ми робимо всю роботу за Скабєєву, Соловйова”, – наголошує Ігнат. Ворог не шукає правду – він шукає зброю, а ми самі, власними заголовками, даємо її йому в руки. Це не просто прикра помилка – це пряма допомога ворогу в його інформаційній війні.
Інформаційна гігієна під час війни – це не просто порада, а життєво необхідна навичка. Це усвідомлений вибір джерел, критичне мислення та відповідальність за кожне поширене слово. Надто часто, особливо під впливом тривожних новин, ми піддаємося емоціям. Але саме в такі моменти ворог чекає на нашу слабкість.
“Подача інформації є дуже важливою для нас – внутрішньої аудиторії, для сприйняття людей в Україні”, – каже Ігнат.
Наш внутрішній стан, наша віра в Сили оборони, наша психологічна стійкість – усе це залежить від того, як ми подаємо новини. Нагнітання паніки через невдалі чи неповні заголовки не наближає перемогу, а навпаки, сіє розпач і деморалізує суспільство. Не варто забувати, що навіть у ситуаціях, коли балістичні ракети досягають цілей, українські захисники продовжують виконувати свою роботу. Ігнат визнає, що є проблеми із забезпеченням засобів для збиття ворожої балістики через дефіцит ракет. Але він також запевняє, що проводиться “величезна робота”, аби вирішити цю проблему. Замість фокусу на невдачах, варто підкреслювати, що робота над посиленням ППО триває, і підтримка партнерів є критично важливою.
Наша здатність протистояти ворожій пропаганді формується з дрібниць. Уникання емоційних та однобоких заголовків, перевірка інформації, довіра до офіційних джерел – усе це частина інформаційної гігієни. Якщо кожен із нас замислиться перед тим, як поширити новину, і поставить собі запитання:
“Чи не граю я на руку ворогу?”, – ми зробимо крок до зміцнення нашого інформаційного фронту.
Ігнат просить: “Не треба підігравати росіянам у цьому”. Це звернення до кожного з нас – до журналістів, адміністраторів каналів, блогерів і звичайних громадян. Інформаційна гігієна – це наш спільний обов’язок, і дотримуватися його треба незалежно від того, перемагаємо ми чи стикаємося з труднощами.
Навіть найскладніші періоди не повинні ставати приводом для паніки, адже саме в такі моменти ворог розраховує на нашу слабкість. Наша єдність та інформаційна дисципліна є такою ж зброєю, як і ракети Patriot. Тож давайте не робити роботу за Скабєєву та Соловйова, а залишатися свідомими та відповідальними творцями власного інформаційного простору.
