У записах НАБУ у справі Sense Bank згадали Гетманцева та Арахамію

НАБУ та САП опублікували нові фрагменти записів, отриманих у рамках операції “Форест Гамп” Розслідування стосується ймовірної схеми легалізації 150 млн гривень, а також можливих спроб встановити вплив на націоналізований Sense Bank.

На опублікованих записах співрозмовниця, якою, ймовірно, є вже звільнена заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, розповідає про можливий інтерес низки політиків до банку.

У розмові згадується голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, який нібито хотів взяти фінансову установу під свою “опіку”. Також звучить ім’я Давида — журналісти припускають, що мова може йти про керівника фракції “Слуга народу” Давида Арахамію.

Зі змісту розмов випливає, що окремі політики нібито могли пропонувати не створювати проблем Sense Bank в обмін на певні домовленості. При цьому НАБУ не ідентифікує безпосередньо всіх осіб, про яких говорять учасники записаних розмов, тому частина прізвищ є інтерпретацією журналістів.

Гетманцев категорично відкинув висловлені твердження. Він заявив, що ніколи не обговорював із Мудрою чи іншими особами можливість встановлення контролю над Sense Bank. Депутат також повідомив про готовність пройти поліграф і дати свідчення детективам НАБУ, щоб зняти підозри, що виникли.

Операція “Форест Гамп” пов’язана з розслідуванням діяльності ймовірної злочинної організації, серед фігурантів якої називаються представники Офісу президента, діючі та колишні депутати. За версією слідства, група могла легалізувати 150 млн гривень готівкою через рахунки Sense Bank та підконтрольних компаній. У матеріалах справи також фігурують можливі спроби втручання в конкурс на посаду керівника САП.

Євген Хмара очолив Міністерство оборони України після кадрових перестановок

Міністерство оборони України очолив Євген Хмара, який раніше обіймав посаду заступника міністра та керував Центром спеціальних операцій “А” Служби безпеки України. Новий керівник оборонного відомства має багаторічний досвід роботи в силових структурах та участі у спеціальних операціях.

При цьому призначенню передувала незвичайна кадрова ситуація. Після відставки попереднього керівника Міноборони Хмара як перший заступник мав тимчасово виконувати обов’язки міністра. Однак його спочатку звільнили з посади першого заступника саме для того, щоб усунути юридичну перешкоду для подальшого призначення повноцінним міністром оборони. Таким чином, звільнення не означало відсторонення Хмари від керівництва відомством.

Хмара народився в Києві в 1984 році, здобув юридичну освіту в Національній академії СБУ і пройшов шлях від оперативного співробітника до одного з керівників українських спеціальних підрозділів. Значна частина його кар’єри пов’язана з Центром спеціальних операцій “А” СБУ.

Після початку повномасштабних бойових дій Хмара брав участь в організації та проведенні спеціальних операцій, а згодом перейшов на роботу до Міністерства оборони. Його досвід у спеціальних службах став однією з основних особливостей біографії нового керівника відомства.

Таким чином, звільнення Хмари з посади виконуючого обов’язки голови Міноборони виявилося проміжним юридичним етапом кадрової процедури, а не політичною відставкою. Обов’язковою умовою для призначення на посаду міністра оборони є цивільний статус. Після завершення необхідних формальностей він отримав можливість очолити Міністерство оборони вже в статусі повноправного міністра. “За” проголосували 312 нардепів.

Зеленський звільнив Ірину Мудру після того, як її ім’я з’явилося в матеріалах НАБУ

Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента України. Кадрове рішення було ухвалено на тлі оприлюднення нових матеріалів Національного антикорупційного бюро, в яких згадується ця чиновниця.

Про це йдеться в указі глави держави.

Ім’я Мудрої фігурує в нових матеріалах НАБУ. Йдеться про розслідування ймовірної корупційної схеми, до якої, за версією слідства, можуть бути причетні представники влади та інші впливові особи.

Раніше НАБУ повідомило про проведення масштабної спецоперації з викриття злочинної організації. Антикорупційне відомство заявляло, що серед можливих учасників схеми фігурують чинний і колишній народні депутати, а також високопоставлений представник Офісу президента.

На тлі розслідування Зеленський оперативно ухвалив рішення про звільнення Мудрої. При цьому сама згадка про чиновницю в матеріалах розслідування не означає доведення її провини — остаточну правову оцінку діям фігурантів мають дати слідство та суд.

Розслідування триває. Очікується, що НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднять додаткові відомості про ймовірну схему та роль осіб, які фігурують у матеріалах справи.

Україна повернула з російського полону понад ста військовослужбовців

Стало відомо про повернення з російського полону 103 військовослужбовців. Це перший етап чергового обміну, проведеного за дорученням Володимира Зеленського.

Про це заявили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Серед тих, хто повернувся, — військовослужбовці ЗСУ, Військово-морських сил, територіальної оборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України. У рамках обміну також було повернуто кількох офіцерів.

Більшість звільнених мають поранення або тяжкі захворювання. Вони брали участь у бойових діях на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпропетровському та Сумському напрямках. Наймолодший із звільнених народився у 2000 році, найстаршому — 59 років.

Після повернення військовослужбовці мають пройти медичне обстеження. Влада також заявила, що їм буде надано медичну та психологічну реабілітацію, а також передбачені державою виплати.

У Координаційному штабі окремо подякували США та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння в організації обміну. Робота з повернення громадян, які залишаються в російському полоні, триває.

У Хорватії затримали українського водолаза у справі про підрив “Північних потоків”

Йдеться про українського водолаза Володимира Ш., якого вранці затримали в хорватському курортному місті Пула.

Німецьке видання Der Spiegel повідомило нові подробиці про другого громадянина України, якого пов’язують із диверсією на газопроводах “Північний потік”.

Як стверджує Spiegel, раніше підозрюваний уже двічі уникав передачі німецьким слідчим. Влітку 2024 року він перебував у Польщі, однак після спроби затримання за європейським ордером покинув країну й виїхав до України. За даними видання, польсько-український кордон чоловік перетнув на автомобілі українського військового аташе у Варшаві.

Пізніше Володимир Ш. знову опинився в Польщі, де його затримали у вересні 2025 року. Однак польський суд відмовився екстрадувати українця до Німеччини. Суд визнав, що газопроводи могли розглядатися як законна військова ціль, після чого підозрюваного звільнили.

Німецькі слідчі вважають, що до операції могли бути причетні кілька водолазів та українських військовослужбовців. За версією слідства, група орендувала вітрильну яхту у Варнемюнде, вийшла у Балтійське море та встановила вибухові пристрої на трубопроводах.

Розслідування підриву “Північних потоків” триває. Німецька сторона намагається встановити повний склад ймовірної групи та роль кожного з її учасників.

Кабмін звільнив Євгена Хмару з посади заступника міністра оборони України

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про звільнення Євгена Хмари з посади заступника міністра оборони.

Відповідне кадрове розпорядження було ухвалено урядом 19 серпня.

Хмара обіймав посаду заступника голови оборонного відомства та відповідав за один із напрямків роботи міністерства. Рішення про його звільнення з посади стало черговою кадровою зміною у керівництві Міноборони України.

Євген Хмара має значний досвід служби в силових структурах. До переходу в Міністерство оборони він обіймав керівні посади в Центрі спеціальних операцій “А” Служби безпеки України.

Зокрема, Хмара очолював спецпідрозділ СБУ “Альфа”, який бере участь у проведенні спеціальних і бойових операцій. Його діяльність у силових структурах була пов’язана, зокрема, з періодом повномасштабних бойових дій.

Причини прийнятого Кабінетом міністрів рішення у повідомленні не уточнюються. Інформації про подальше місце роботи Хмари та про те, хто може обійняти вакантну посаду заступника міністра оборони, також поки що немає.

Греція не має наміру передавати Україні ракети для комплексів С-300

Україна й надалі відчуває нестачу ракет для зенітних комплексів С-300 на тлі тривалих бойових дій та високого навантаження на систему протиповітряної оборони.

За даними Forbes, Київ шукає додаткові джерела таких боєприпасів, однак розраховувати на поставки з Греції найближчим часом, судячи з наявної інформації, не доводиться.

Україна паралельно співпрацює зі США в рамках проєкту, що передбачає модернізацію старих радянських ракет С-300 та розробку нових перехоплювачів. Перші результати цієї програми очікуються до кінця 2026 року. При цьому передбачувані обсяги виробництва можуть виявитися відносно невеликими — близько 100–200 ракет щорічно.

Одним із потенційних постачальників могла б стати Греція, на озброєнні якої залишаються комплекси С-300ПМУ-1 і відповідний запас ракет. Однак Афіни поки що не готові розлучатися з цими системами. Грецька влада розглядає їх як елемент власної оборони на тлі напруженості у відносинах із Туреччиною.

Раніше обговорювалися варіанти, за яких Греція могла б передати Україні наявні С-300 в обмін на отримання інших сучасних засобів протиповітряної оборони. Проте остаточного рішення про таку передачу прийнято не було, а модернізація грецької ППО не передбачає швидкої відмови Афін від російських комплексів.

Київ продовжує шукати доступні за кордоном запаси боєприпасів для С-300 і водночас розвивати альтернативні засоби перехоплення. Проблема поповнення ракетного арсеналу ППО залишається актуальною для України на тлі триваючих російських повітряних атак.

НАБУ проводить спецоперацію у справі про можливу корупційну схему за участю високопосадовців Офісу президента

Національне антикорупційне бюро України повідомило про проведення спеціальної операції, пов’язаної з викриттям ймовірної злочинної організації. До можливої схеми можуть бути причетні чинний та колишній народні депутати, а також високопоставлені представники Офісу президента.

Про це повідомили в НАБУ.

На першому етапі НАБУ не розкрило подробиць розслідування, пообіцявши надати додаткову інформацію пізніше. ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляють, що перевірка може стосуватися низки чиновників, політиків та представників фінансового сектору.

Офіційний список фігурантів та конкретні епізоди, які їм можуть інкримінуватися, поки що не опубліковані. Журналісти називають серед підозрюваних заступницю голови офісу президента Ірину Мудру, народного депутата від колишньої “ОПЗЖ” Вадима Столара, ексдепутата Максима Микитася, посадовців Міністерства юстиції та представників “Сенс банку”.

Слідчі дії тривають. Очікується, що НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура згодом розкриють деталі ймовірної схеми, можливі ролі її учасників та правову кваліфікацію виявлених епізодів.

Розслідування вже викликало широкий резонанс, оскільки мова може йти про представників вищих органів влади та народних депутатів. Остаточні висновки щодо причетності конкретних осіб можуть бути зроблені лише після офіційного оприлюднення матеріалів слідства.

Росія атакувала Україну балістичними ракетами та десятками безпілотників

У ніч на 19 серпня російські війська завдали комбінованого удару по території України. Для атаки було застосовано дві балістичні ракети “Іскандер-М”, а також 65 безпілотників різних типів, зокрема ударні та імітаційні дрони.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Повітряні цілі запускалися з кількох напрямків. До відбиття атаки залучалися авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем.

За інформацією Повітряних сил України, до ранку вдалося збити або придушити більшу частину безпілотників. Водночас повністю відбити атаку не вдалося: влучання було зафіксовано в кількох локаціях, ще в ряді місць впали уламки знищених повітряних цілей.

Українські військові продовжують уточнювати наслідки нічних ударів. Інформація про масштаби пошкоджень інфраструктури та можливих постраждалих надходить від регіональних властей.

Експерти ISW відзначають розширення можливостей Росії щодо застосування далекобійних безпілотників. Це дозволяє проводити атаки з кількох напрямків одночасно та збільшувати навантаження на українську систему протиповітряної оборони.