Президент Фінляндії заявив, що Росія не хоче миру

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що переговорний процес між Україною та Росією зайшов у глухий кут через принципові розбіжності та небажання Москви рухатися до миру.

Про це він повідомив в інтерв’ю норвезькому виданню VG, коментуючи спроби США досягти припинення війни.

За словами Стубба, переговори фактично втратили динаміку, і це може бути пов’язано як із глобальними подіями, зокрема війною на Близькому Сході, так і з тим, що сам процес вичерпав себе.

“Це може бути пов’язано з війною в Ірані, яка відволікає увагу від України. Але також можливо, що переговори просто зайшли в глухий кут і більше не просуваються”, – зазначив президент Фінляндії.

Він підкреслив, що американська сторона вже використала всі доступні дипломатичні інструменти, а ключовим каменем спотикання залишається питання територій, насамперед статус Донбасу.

“Головна проблема в тому, що, як на мене, Росія не хоче миру”, – заявив Стубб

На тлі цих заяв переговори між Києвом і Москвою за посередництва США демонструють відсутність результату попри кілька раундів у 2026 році.

Україна нещодавно направляла делегацію до США, намагаючись активізувати діалог, однак прориву досягти не вдалося.

“На жаль, реального прогресу поки що немає”, – повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з переговорною групою.

Основна суперечка сторін стосується територій, оскільки Москва наполягає на контролі над частинами Донбасу, тоді як Київ категорично відкидає будь-які поступки.

Серед варіантів, які обговорювалися, була ідея створення в регіоні вільної економічної зони, однак жодних домовленостей досягти не вдалося.

Зеленський також наголосив на необхідності переговорів на рівні лідерів, підкресливши, що саме прямий діалог може стати ключем до вирішення конфлікту.

Водночас Стубб застеріг, що зовнішні фактори, включно з геополітичними змінами та можливим послабленням санкційного тиску на Росію, можуть ще більше ускладнити переговорний процес.

Зеленський прибув до Саудівської Аравії і анонсував важливі переговори

Президент України Володимир Зеленський 26 березня прибув з офіційним візитом до Саудівської Аравії та заявив про підготовку важливих переговорів.

Про це глава держави повідомив у Telegram-каналі.

За словами президента, Україна цінує підтримку міжнародних партнерів і готова до подальшої співпраці у сфері безпеки.

“Ми цінуємо підтримку та підтримуємо тих, хто готовий працювати разом із нами заради безпеки”, – зазначив він.

Раніше, 20 березня, Зеленський повідомляв про відправлення на Близький Схід 228 українських фахівців, які допомагають протидіяти загрозам з боку іранських дронів. Вони працюють у кількох країнах регіону, зокрема в Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах і Саудівській Аравії.

У Міністерстві закордонних справ напередодні також заявляли, що ці спеціалісти вже демонструють результати у зміцненні систем протиповітряної оборони та протидії повітряним загрозам у регіоні.

Російська пропаганда заявила про “відкриття неба” країнами Балтії для атак дронів по РФ

У мережі поширюють інформацію про нібито відкриття неба країнами Балтії для ударів по РФ

Про це пишуть проросійські Telegram-канали.

За інформацією останніх стверджується, що Литва, Латвія та Естонія нібито офіційно відкрили свій повітряний простір для українських безпілотників. За даними цих джерел, безпілотники нібито використовуються для атак по Санкт-Петербургу та північно-західним регіонам Російської Федерації.

Як зазначають в окупаційних медіа, для запусків дронів Збройні сили України використовують установки, розташовані в Чернігівській області.

Крім того, російські паблики звертають увагу на те, що за останні кілька днів над Ленінградською областю (територія навколо Петербурга) нібито було знищено понад 100 безпілотників, називаючи цю цифру рекордною.

Наразі офіційного підтвердження від офіційних представників країн Балтії, Міністерства оборони України чи інших офіційних джерел щодо цієї інформації немає.

Українські удари стають далекобійнішими та болючишими попри російські протидії

25-26 березня 2026 року російські Telegram-канали вибухнули емоційними коментарями. Приводом стали масовані удари українських безпілотників по об’єктах у Ленінградській області – зокрема, по портовій інфраструктурі, яка зазнала серйозних пошкоджень. Один із російських користувачів, коментуючи фотографії наслідків, поставив риторичне запитання:

“Якби не блокування телеги та введення білих списків, то вночі хо**и рознесли б Ленінградську область цілком? Цей порт врятували від повного знищення тільки вони?”, – вказав автор.

І далі додав спостереження, яке суперечить офіційній російській наративу: попри всі обмеження мобільного інтернету та месенджерів, нальоти стали більш масовими, ефективнішими та далекобійнішими.

Це зізнання – з вуст людини, яка особисто “випробовує безкінечні проблеми” від запроваджених у РФ обмежень – стає маркером глибоких проблем ворога. Якщо Кремль запроваджував “білі списки” та блокування Telegram для боротьби з українськими дронами, то чому ж удари не лише не припинилися, а й стали потужнішими? Відповідь лежить не в площині технічних обмежень, а в площині системних змін у самій українській стратегії застосування безпілотників.

Російська влада, починаючи з 2025 року, активно розгорнула кампанію з обмеження доступу до месенджерів та інтернет-з’єднання, які, на її думку, використовувалися для наведення дронів. Запровадження “білих списків” дозволених сайтів, уповільнення Telegram, обмеження мобільного інтернету – усе це мало створити перешкоди для українських розрахунків, які нібито отримували координати цілей через відкриті канали.

Однак на практиці ці заходи вплинули передусім на звичайних росіян, ускладнивши їм комунікацію, навігацію та доступ до інформації. Для українських Сил безпілотних систем обмеження стали лише додатковим викликом, на який вони оперативно відреагували. Перехід на захищені супутникові канали зв’язку Starlink, використання власних ретрансляторів, застосування оптоволоконних дронів, нечутливих до РЕБ, – усе це зробило російські обмеження неефективними. Як слушно зауважив коментатор, нальотів стало більше, вони стали далекобійнішими.

Якщо ще рік тому українські дрони вражали цілі переважно в прикордонних областях РФ (Бєлгородській, Курській, Брянській), то тепер географія ударів охоплює Ленінградську область (відстань понад 800 км), Татарстан, Башкортостан, Саратовську область та інші регіони глибокого тилу. Удари по нафтопереробних заводах, портовій інфраструктурі, військових аеродромах стали регулярними.

Це стало можливим завдяки кільком факторам. По-перше, Україна налагодила серійне виробництво далекобійних дронів із дальністю польоту до 1000-1500 км. Апарати типу “Лютий”, “Бобер”, нові розробки з турбореактивними двигунами дозволяють досягати цілей, які ще два роки тому здавалися недосяжними. По-друге, масштаб виробництва – сотні дронів на місяць – дозволяє проводити комбіновані атаки, насичуючи повітряний простір і долаючи російську ППО не стільки технологічно, скільки кількісно.

Свідчення російського автора Telegram-каналу про те, що “нальотів стало більше”, підтверджується й об’єктивною статистикою. Якщо раніше атаки 20-30 дронів вважалися масштабними, то тепер Україна регулярно запускає рої з 100–150, а іноді й понад 200 безпілотників за одну ніч. Така кількість ускладнює роботу навіть найсучасніших комплексів ППО, які фізично не встигають перехоплювати всі цілі.

Масовість досягається не лише нарощуванням виробництва, а й диверсифікацією типів дронів: поряд із дешевими FPV-камікадзе використовуються далекобійні безпілотники-розвідники, дрони-ретранслятори, а також новітні оптоволоконні апарати, які не глушаться засобами радіоелектронної боротьби. Це створює для російської ППО ситуацію, коли кожен новий тип потребує окремого способу протидії.

Спекотна дискусія в російському сегменті Telegram, яку проілюстрував наведений пост, виявила головний парадокс: замість того, щоб зупинити українські удари, Кремль запровадив обмеження, які дратують власне населення, але не впливають на ефективність українських безпілотників.

“Я бачу і особисто відчуваю нескінченні проблеми від запровадження обмежень мобільного інтернету та обмежень месенджерів. І взагалі не бачу якоїсь користі”, – написав автор.

Це визнання стає черговим доказом того, що технологічне лідерство та адаптивність перемагають адміністративні заборони.

Українські удари стали ефективнішими та далекобійнішими не тому, що російські обмеження були недостатніми, а тому, що Україна перебудувала свою дронову армію на принципах децентралізації, технологічної гнучкості та масштабування виробництва. Російські «білі списки» та блокування Telegram виявилися інструментом, спрямованим не на дрони, а на власних громадян. І поки ця стратегія не зміниться, українські безпілотники продовжуватимуть вражати цілі на всій глибині російської території, а громадяни РФ – нарікати на обмеження, які не приносять їм безпеки, а лише додають незручностей.

Трамп заявив про нібито втручання України у вибори США

Президент США Дональд Трамп заявив про нібито втручання України в американські вибори, посилаючись на розсекречені дані розвідки щодо можливого фінансування кампанії Джо Байдена.

Про це він повідомив у соцмережах, додавши матеріал видання Just the News, яке оприлюднило зміст розсекреченого звіту американської розвідки.

За інформацією журналістів, йдеться про перехоплені у 2022 році комунікації українських посадовців, у яких нібито обговорювався план перенаправлення сотень мільйонів доларів із програм, пов’язаних із «зеленою енергетикою», на підтримку передвиборчої кампанії Джо Байдена у 2024 році. При цьому зазначається, що ці матеріали тривалий час не отримали належного розслідування.

Згідно з оприлюдненими даними, директорка національної розвідки США Тулсі Габбард нещодавно дізналася про ці перехоплення та доручила Агентству США з міжнародного розвитку перевірити документи, щоб встановити, чи був реалізований описаний план і чи є підстави для передачі матеріалів до ФБР.

“Уряд України та невстановлені співробітники уряду США через USAID у Києві, як повідомляється, розробили план, згідно з яким сотні мільйонів доларів американських платників податків мали бути спрямовані на інфраструктурний проєкт для України. Цей проєкт мав стати прикриттям для переказу приблизно 90% коштів до Демократичного національного комітету для фінансування кампанії Джо Байдена”, – зазначається у засекреченому звіті.

У документі також стверджується, що організатори нібито передбачали початкове фінансування проєкту, який згодом могли визнати непотрібним, однак на той момент кошти вже були б розподілені й фактично недоступні для повернення чи контролю. Окремо згадується, що частина коштів могла проходити через американські компанії-підрядники, що ускладнювало б відстеження їх використання.

При цьому, за словами джерел, які ознайомилися з матеріалами, немає ознак того, що ці перехоплення були пов’язані з російською дезінформацією, однак також відсутні підтвердження того, що описаний план справді був реалізований або доведений до кінця.

Публікація з’явилася на тлі складних політичних процесів навколо України та переговорів щодо завершення війни, які ведуться за участі міжнародних партнерів. У матеріалі також згадується, що тема можливих корупційних ризиків в Україні періодично піднімається у міжнародному політичному дискурсі.

Зокрема, видання нагадує про резонансні антикорупційні розслідування в Україні, включно з діями НАБУ та САП у справах, пов’язаних з енергетичним сектором, а також про відставку керівника Офісу президента Андрія Єрмака після проведення слідчих дій.

Окремо в матеріалі згадується історія навколо компанії Burisma та участі Хантера Байдена в її керівництві, яка раніше вже ставала предметом політичних дискусій у США, включно з процедурою імпічменту Дональда Трампа у 2019 році.

Водночас у США наголошують, що перевірка розсекречених даних триває, а остаточні висновки щодо достовірності та масштабу можливих порушень поки що не оприлюднені.

Гетманцев заявив про ризик фінансової кризи в Україні

Україна ризикує опинитися на межі фінансової кризи через невиконання міжнародних зобов’язань і можливу втрату зовнішнього фінансування.

Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, виступаючи з трибуни Верховної Ради.

За його словами, у 2025 році Україна не виконала 14 індикаторів програми Ukraine Facility, унаслідок чого не отримала 3,9 млрд євро допомоги. У першому кварталі 2026 року ситуація також залишається складною – жоден із п’яти передбачених показників не був виконаний.

“Ми продовжуємо нашу політичну діяльність у стилі УНР 1918 року. Ми можемо так втратити країну”, – прокоментував Гетманцев.

Гетманцев зазначив, що під загрозою перебуває і подальше фінансування від міжнародних партнерів. Зокрема, Світовий банк може не надати 3,3 млрд доларів, якщо парламент не ухвалить чотири необхідні законопроєкти, серед яких і зміни у сфері залізничного транспорту.

Крім того, за його оцінкою, існує ризик зриву кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро, а також меморандуму з Міжнародним валютним фондом, оскільки у березні можуть бути невиконані структурні зобов’язання.

Росія готує удари по системах водопостачання України – Зеленський

Російські війська планують нову хвилю атак по критичній інфраструктурі України, і серед ключових цілей цього разу можуть опинитися системи водопостачання.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 25 березня.

За його словами, підготовка до таких ударів уже триває, а реалізувати їх ворог може у найближчі місяці, тому важливо заздалегідь посилити захист інфраструктури на місцях і забезпечити готовність до можливих кризових сценаріїв.

“В кожній громаді має бути серйозне відповідальне ставлення до захисту відповідних обʼєктів. Усі мають розуміти: це питання життєзабезпечення”, – наголосив президент.

Глава держави закликав місцеву владу, керівників комунальних підприємств та сили оборони діяти узгоджено, зокрема посилити фізичну охорону об’єктів водопостачання, підготувати резервні джерела води, а також сформувати запаси реагентів, палива й необхідного обладнання.

Також він підкреслив, що загроза стосується не лише великих міст, а й усіх громад без винятку, адже системи водопостачання залишаються критично важливими для забезпечення базових потреб населення.

Нагадаємо, раніше видання URAUA.INFO вже писало про подібні ризики для водопостачання в Україні та можливі сценарії розвитку ситуації.

Україна завершила вихід із понад сотні угод з Росією та СНД

Україна припинила дію ще 116 міжнародних договорів із Росією, Білоруссю та в межах СНД, завершивши ключовий етап перегляду правової бази відповідно до умов війни.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.

Як пояснив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, загалом Україна припиняє дію 25 договорів, денонсує ще три та виходить із 88 угод. Серед них п’ять укладено з Росією, 23 – з Білоруссю, 87 – у межах Співдружності Незалежних Держав, а також один тристоронній договір між Україною, РФ і РБ.

“Це моя принципова позиція як міністра – позбуватися всього, що може послаблювати Україну, відрізати все, що колись поєднувало нас із державою-агресором, будувати серйозну, стратегічну та довгострокову лінію оборони вільного світу на східному кордоні України, а краще – ще далі за ним”, – прокоментував міністр.

У МЗС наголосили, що цей крок є частиною ширшої політики адаптації законодавства до умов повномасштабної війни та нової архітектури безпеки в Європі.

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, а згодом скасувала низку ключових угод, зокрема щодо безвізового режиму. Крім того, у 2022 році понад 150 міст у різних країнах світу припинили партнерські відносини з російськими містами.

У травні 2025 року уряд ініціював перед парламентом припинення ще кількох угод із РФ та СНД, а наприкінці січня президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з угоди 1992 року щодо охорони державних кордонів і морських економічних зон країн СНД.

Невідомий дрон вдарив по електростанції в Естонії

У ніч на 25 березня російський безпілотник порушив повітряний простір Естонії та влучив у димову трубу електростанції Auvere.

Про інцидент повідомляє Czechia Online з посиланням на матеріали естонського суспільного мовника ERR.

За даними Служби внутрішньої безпеки Естонії, удар стався о 3:43, при цьому безпілотник зайшов із території Росії, а внаслідок події ніхто не постраждав.

Компанія Enefit Power, яка обслуговує електростанцію, заявила, що пошкодження не є критичними, а робота енергосистеми країни не зазнала змін.

Генеральна прокурорка Естонії Астрід Асі зазначила, що наразі немає підтверджень того, що апарат цілеспрямовано атакував саме цей об’єкт або територію країни.

“Це прямі наслідки російської агресивної війни. Можна припустити, що з подібними інцидентами ми стикатимемося й надалі”, – прокоментував керівник Служби внутрішньої безпеки Марго Паллосон.

На тлі цього випадку уряд Естонії провів екстрене засідання для оцінки безпекової ситуації.

Тієї ж ночі подібний інцидент зафіксували і в Латвії, де безпілотник, що прилетів із боку Росії, впав у сільській місцевості на південному сході країни.

Представник збройних сил Латвії Егілс Лещінскіс припустив, що апарат міг збитися з курсу або зазнати впливу засобів радіоелектронної боротьби під час роботи російських систем захисту.

Оновлення (15:35)

У трубу електростанції в Естонії врізався український дрон, який летів на Ленінградську область РФ, і він був не єдиним.

Про це повідомив прем’єр країни Крістен Міхал, передає ERR.

Міністр оборони Ханно Певкур додав, що Україна застосувала в атаці близько 100 дронів. Один із них упав у Латвії, один потрапив у трубу електростанції Auvere, а ще кілька перетнули морський кордон Естонії над Фінською затокою. Не виключено, що деякі дрони могли впасти десь іще (наприклад, у морі).