Зеленський вивів Єрмака зі складу РНБО та Ставки

Володимир Зеленський 5 грудня виключив Андрія Єрмака, колишнього главу Офісу президента, зі складу Ставки верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони.

Відповідні укази №901/2025 та №902/2025 розміщені на сайті президента України.

Обидва документи набули чинності з моменту їх офіційного оприлюднення.

Станом на 4 грудня, за даними видання “Дзеркало тижня”, Андрій Єрмак продовжував обіймати щонайменше 10 різних посад. Крім участі в Раді національної безпеки і оборони, а також у Ставці верховного головнокомандувача, він є членом Національної інвестиційної ради. Також Єрмак очолює Раду з питань підтримки підприємництва і є заступником голови Національної ради з питань антикорупційної політики.

Андрій Єрмак також обіймає низку значущих посад. Він є головою координаційного штабу з гуманітарних і соціальних питань. Також він є співголовою міжнародної експертної групи “Єрмака-Макфола”, яка займається питаннями санкцій проти Росії. Крім того, Андрій Єрмак — співголова Міжнародної консультативної групи “Єрмака—Расмуссена”. Ця група розробляє гарантії безпеки України.

Він також є головою Комісії державних нагород і геральдики, а також членом президії Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України.

Дрони ЗСУ знову атакували Рязанський нафтопереробний завод

В результаті атаки на стратегічний об’єкт в Росії вийшла з ладу установка низькотемпературної ізомеризації. Вона відіграє важливу роль у виробництві високооктанових компонентів бензину.

Таку інформацію передають російські Telegram-канали.

Дев’ята за поточний рік атака на завод сталася в ніч на 6 грудня. Жителі Рязані та області повідомили про серію вибухів, що спричинили локальні пожежі. Губернатор регіону підкреслив, що постраждалих немає.

Пошкодження отримала установка низькотемпературної ізомеризації Ізомалк-2-лінь-800, призначена для перетворення прямих бензинових фракцій (пентан-гексан) у високооктановий компонент бензину. Цей процес є ключовим у технологічному циклі заводу.

У разі серйозних пошкоджень завод буде змушений припинити роботу, оскільки дана установка є критично важливою.

Росія атакувала енергетичну інфраструктуру у восьми областях України

Вночі 6 грудня Росія завдала масштабного комбінованого удару по українській енергетиці. Під атакою опинилася критична інфраструктура восьми областей.

Про це заявили в Міністерстві енергетики України.

Внаслідок обстрілів відбулися відключення електроенергії в Одеській, Чернігівській, Київській, Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Енергетичні компанії працюють в посиленому режимі, займаючись відновленням пошкоджених мереж та обладнання.

“Аварійно-відновлювальні роботи вже здійснюються там, де це наразі дозволяє безпекова ситуація. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх абонентів”, — повідомили у Міненерго.

В Україні діють графіки погодинних відключень електроенергії, а також обмеження потужності для промислових об’єктів і бізнесу.

У Вашингтоні висловлюють невдоволення угодами Росії з Індією

Росія та Індія уклали угоди, які викликали невдоволення в США. Деякі заяви Москви можуть погіршити відносини між країнами та ускладнити дипломатичний діалог у критичний момент.

Про це повідомляє видання “The Independent”.

Під час візиту до Делі Путін заявив, що Росія готова забезпечити Індію стабільними поставками палива. Ця заява може викликати напругу в міжнародних відносинах, особливо з огляду на поточну політику адміністрації Дональда Трампа.

Після підписання кількох угод про співпрацю з прем’єр-міністром Нарендрою Моді, російсько-індійські ділові зв’язки викликали відгук у США.

У спільній заяві наголошується, що двосторонні зв’язки між країнами зберігають стійкість до зовнішнього тиску. Індія продовжує дотримуватися курсу на взаємодію з Росією, незважаючи на посилення вимог з боку США в частині імпортних обмежень.

Аналітики відзначають, що Вашингтон прагне зменшити залежність Нью-Делі від російських енергоресурсів. Для цього США застосовують економічні інструменти. Зокрема, введено 25-відсоткове мито на імпорт російської нафти з Індії. Це обґрунтовується необхідністю посилити тиск на Москву з метою припинення війни проти України.

Індійська влада поки що не висловила наміру припинити співпрацю з Росією. Більш того, в деяких областях ця взаємодія значно розширилася.

На цьому тлі помічник президента Росії Юрій Ушаков зазначив, що контакти між Москвою і Вашингтоном з питань мирного врегулювання тривають, незважаючи на наявні суперечності. За його словами, російська сторона готова підтримувати діалог з нинішнім американським урядом, незважаючи на наростаючі розбіжності в енергетичному секторі.

Російські військові атакували критичну інфраструктуру на Чернігівщині

Вночі проти 6 грудня Чернігівська область знову зазнала ударів Росії. Безпілотники атакували житлові будинки та об’єкти інфраструктури.

Про це повідомили в Державній службі надзвичайних ситуацій.

У Корюківському районі безпілотні літальні апарати противника атакували житлові будинки та один із цивільних об’єктів.

У Чернігові та Чернігівському районі дрони атакували об’єкти критичної інфраструктури. В результаті ворожих ударів виникли пожежі на місцях влучень.

Рятувальники продовжують роботу, уточнюючи масштаби руйнувань. За попередньою інформацією, постраждалих немає.

“План Б” щодо репараційного кредиту для України зірвався через Угорщину

Позиція Будапешта посилила напругу на переговорах в ЄС. Там тривають пошуки єдиного рішення щодо фінансування допомоги Україні та узгодження механізму використання заморожених російських активів.

Про це пише “Politico”.

Рішення уряду Віктора Орбана не підтримувати випуск спільних облігацій поглибило розбіжності з приводу кредитного механізму, який лідери Європейського Союзу планують затвердити в найближчі тижні.

Цей крок ускладнив процес підготовки альтернативного джерела фінансування в разі, якщо ЄС не зможе використовувати заморожені державні активи Росії для часткового покриття масштабного кредиту Україні.

Угорщина відмовилася брати участь у випуску єврооблігацій, які планувалося використовувати як резервний механізм для залучення до 165 мільярдів євро.

Будапешт відмовився підтримати компроміс щодо заморожених активів, що посилило тиск на переговори. Ця заява пролунала напередодні зустрічі канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером. Політики обговорювали, як знайти рішення, яке влаштує всі сторони.

“Я дуже серйозно ставлюся до побоювань і заперечень прем’єр-міністра Бельгії. Я не хочу його переконувати, я хочу переконати його в правильності запропонованого нами шляху”, – підкреслив Мерц.

Німеччина готова компенсувати 25% витрат, проте Брюссель наполягає на впровадженні більш широких страхових механізмів з боку всіх країн-членів ЄС.

Єврокомісія запропонувала два інструменти для підтримки України: випуск єврооблігацій і отримання кредиту, забезпеченого активами країни. Ці заходи спрямовані на запобігання зниження українських резервів навесні 2025 року. Брюссель заявляє, що пакет заходів враховує ключові ризики і зауваження, висловлені Бельгією.

Польща підняла винищувачі через нічну атаку Росії на Україну

Крилаті ракети РФ атакували західні області України. У відповідь Польща підняла в повітря свою військову авіацію.

Про це інформує Оперативне командування Збройних Сил Польщі.

Вранці 6 грудня західні регіони України зазнали атаки крилатих ракет, запущених Російською Федерацією.

Повітряні сили України повідомили про запуск крилатих ракет у напрямку Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей.

У відповідь на активність дальньої авіації РФ у повітряному просторі Польщі були запущені операції військової авіації.

Згідно з чинними протоколами, оперативне командування Збройних Сил мобілізувало необхідні ресурси і сили. Винищувачі залишили бази і були підняті в повітря, а системи протиповітряної оборони і радіолокаційного спостереження були приведені в стан бойової готовності.

“Ці заходи спрямовані на запобігання загрозам і захист повітряного простору, особливо поблизу регіонів, що піддаються небезпеці”, – йдеться в повідомленні Оперативного командування Збройних Сил Польщі.

Україна ризикує втратити заморожені мільярди Кремля

Якщо війна завершиться, Україна може не повернути заморожені активи Центробанку Росії. Адміністрація президента США Дональда Трампа планує повернути ці кошти Москві.

Такою інформацією поділилися джерела видання “Politico”.

Під час свого літнього візиту до США спеціальний представник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван отримав чітку вказівку від американських чиновників. Адміністрація Трампа наполягає на поверненні російських активів після укладення мирної угоди.

Після візиту О’Саллівана президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен запропонувала країнам ЄС план щодо використання заморожених у депозитарії Euroclear суверенних активів Росії на суму близько 140 млрд євро. Ці кошти пропонується направити на надання Україні “репараційного кредиту”. Особливість цього кредиту полягає в тому, що Україна повинна буде повертати отримані кошти тільки в разі, якщо Росія після завершення конфлікту виплатить репарації.

Один з дипломатів стверджує, що це спроба ЄС закріпити за активами певну політичну формулу, характерну для Європи. У зв’язку з цим існує ймовірність, що Трамп може не підтримати цей сценарій.

Після того як у листопаді стала відома інформація про мирний план американської адміністрації, з’ясувалося, що Трамп пропонував виділити 100 млрд доларів із заморожених російських активів на відновлення та інвестування в Україну під контролем США. Решту коштів передбачалося передати в окремий американо-російський фонд. Ці плани США щодо розподілу активів між собою і Росією, навіть якщо частина коштів формально призначалася для допомоги Україні, викликали обурення у чиновників Європейського союзу.

Зеленський виділив чутливі моменти мирного плану

Володимир Зеленський зробив нову заяву про мирний план, заснований на американському проекті. Президент визначив найважливіші та найсуперечливіші для України теми документа.

Український президент виступив із заявами на спільній пресконференції з прем’єром Ірландії Мікхолом Мартіном.

Президент України наголосив, що взаємодія з партнерами на міжнародних переговорах залишається активною. Під час зустрічей у Женеві та Флориді вдалося узгодити 20 пунктів, проте деякі аспекти потребують подальшого опрацювання.

“Простих рішень не буде. Питання не в складності їх ухвалення. Я здатний приймати рішення – важливо, щоб вони були справедливими”, – наголосив Зеленський у своїй промові.

Президент виділив три ключові аспекти мирного плану, які викликають найбільше занепокоєння. Це питання, пов’язані з територіальними претензіями, гарантуванням безпеки для України і розблокуванням заморожених російських активів. За інформацією глави держави, представники США і України продовжують активну роботу над цими пунктами.

Він підкреслив, що саме Росія ініціювала цю війну, але зараз важливо завершити її так, щоб запобігти подальшим вторгненням в Україну. Зеленський вказав на реальну загрозу повторення подібних дій і наголосив на необхідності її запобігання.

“Загроза, що РФ через рік знову вторгнеться в Україну, реальна. Ми повинні завершити війну так, щоб цього не було”, – сказав глава держави.