В Євросоюзі виникли проблеми з новим лімітом цін на російську нафту

Європейський союз зіткнувся з труднощами в процесі зниження цінової межі на російську нафту. Цьому перешкоджають ризики, пов’язані з ситуацією на Близькому Сході, а також протидія з боку США на зустрічі лідерів країн G7.

Про це пише “Bloomberg”.

Нещодавно Єврокомісія представила проект нового пакету санкцій проти Росії, який включає в себе пропозицію про зниження встановленого G7 стелі цін на нафту з поточних 60 доларів до 45 доларів за барель.

Однак деякі держави-члени Європейського союзу висловили сумніви в тому, що ця ініціатива зможе отримати підтримку всіх урядів ЄС без схвалення Сполучених Штатів.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел, в Брюсселі 16 червня відбулася конфіденційна зустріч послів європейських держав. На цій зустрічі представники деяких країн підкреслили важливість взаємодії з партнерами по G7 при встановленні нового граничного рівня цін на російську нафту. Це свідчить про те, що вони не хочуть діяти без участі Сполучених Штатів Америки.

Після декількох тижнів, протягом яких ціна на російську нафту залишалася нижче встановленої межі в 60 доларів за барель, минулого тижня вартість нафти знову перевищила цей рівень. Причиною зростання цін на вуглеводні стала ескалація напруженості на Близькому Сході між Ізраїлем та Іраном.

Дипломати підкреслили, що недавнє підвищення цін на нафту ускладнило можливість для країн G7 діяти самостійно без участі США.

Сполучені Штати Америки чітко дали зрозуміти, що не підтримують ідею зниження цінового обмеження перед самітом G7 в Канаді. За інформацією, отриманою від джерел, знайомих з ситуацією, остаточне рішення залишається за президентом Дональдом Трампом, і європейські політики все ще сподіваються на зміну позиції США.

Вартість ф’ючерсів на нафту марки WTI різко збільшилася більш ніж на 7% і досягла приблизно 73 доларів за барель. Це стало найзначнішим одноденним зростанням з березня 2022 року.

У КМВА надали оперативну інформацію про обстріли міста

В результаті масованої атаки російських військових, що сталася в ніч на 17 червня, в семи районах Києва були зафіксовані пошкодження. На цей час відомо про 114 постраждалих, з них 68 були госпіталізовані.

Про це повідомляє КМВА.

У медичних закладах міста перебувають двоє дітей у стані середньої тяжкості. Особи чотирьох загиблих вже встановлені, пошук інших триває. Крім того, є інформація про зниклих безвісти після влучання ракети в житловий будинок у Солом’янському районі.

Згідно з інформацією, наданою Комітетом з питань надзвичайних ситуацій, в результаті нападу було зафіксовано численні пошкодження транспортних засобів, а також воронки і руйнування будівель в 30 різних місцях. Співробітники екстрених служб змогли обмежити поширення вогню і повністю загасити пожежі.

Мер Києва Віталій Кличко оголосив 18 червня Днем пам’яті і скорботи у зв’язку із загибеллю людей в результаті масованої атаки противника. У цей день на всіх міських будівлях, що перебувають у муніципальній власності, будуть приспущені прапори. Також рекомендовано приспустити державні прапори на будівлях, що перебувають у державній та приватній власності.

У цей день у місті не проводитимуться жодні розважальні заходи. Роботи з розбору завалів тривають.

Британський посол закликав Росію негайно припинити вогонь

Посол Великої Британії в Україні Мартін Харріс прокоментував напад Росії на українські міста. Він закликав РФ негайно вжити заходів для припинення вогню.

Про це дипломат написав у соцмережі “Х”.

Гарріс охарактеризував дії Росії щодо Києва та інших міст як невибіркові. Ці події служать похмурим нагадуванням про те, що Росія продовжує вести жорстоку війну, в той час як Україна та її союзники прагнуть до справедливого і довгострокового миру.

“Мої співчуття всім, хто втратив своїх близьких. Росія має негайно погодитися на припинення вогню”, – йдеться в повідомленні посла.

Євросоюз продовжив санкції через анексію Криму і Севастополя

Європейський союз ухвалив рішення про продовження обмежувальних заходів щодо Російської Федерації у відповідь на незаконне приєднання Криму і Севастополя. Термін дії санкцій продовжено до 23 червня 2026 року.

Рада ЄС підтвердила це в офіційному документі.

ЄС вперше ввів ці санкції в червні 2014 року.

У них прописана заборона на ввезення продукції з незаконно приєднаних Криму і Севастополя в країни Європейського союзу. Також в них йдеться про те, що не можна інвестувати в інфраструктуру і фінанси, а також надавати туристичні послуги в цих регіонах.

Також накладається заборона на вивезення певних товарів і технологій кримськими компаніями або для використання в Криму в галузі транспорту, зв’язку та енергетики.

Заборони поширюються і на імпорт обладнання, що використовується в сфері розвідки і видобутку нафти, газу та інших корисних копалин.

Європейський Союз вкотре заявив про своє невизнання та рішуче засудження незаконної анексії Криму та Севастополя, яка є порушенням міжнародного права.

У Брюсселі знову звернули увагу на те, що приєднання цих земель до іншої держави суперечить фундаментальним принципам світової спільноти.

У заяві Ради Європейського Союзу підкреслюється, що з 2022 року Російська Федерація все активніше посягає на незалежність і недоторканність території України, розпочавши нічим не спровоковану і невиправдану військову агресію.

В Україні стало більше підроблених гривень

В Україні спостерігається збільшення кількості фальшивих банкнот національної валюти. За підсумками 2024 року на один мільйон справжніх купюр припадало приблизно п’ять фальшивих, тоді як у 2023 році цей показник був удвічі меншим.

Таку інформацію оприлюднили в Національному банку.

Злочинці найчастіше підробляли банкноти старого зразка, які були випущені до 2015 року. Особливо часто підроблялася банкнота номіналом 500 гривень, яка становила 78% від усіх виявлених фальшивих грошей.

“Рівень підробки банкнот національної валюти за результатами 2024 року зазнав помірного зростання порівняно з надзвичайно низькими показниками 2022-2023 років. І наблизився до значень 2021 року, що передували повномасштабному вторгненню”, – зазначається у повідомленні.

Водночас у Національному банку зазначили, що ситуація перебуває під контролем і не становить небезпеки для економіки України.

Крім того, варто звернути увагу на те, що в 2024 році спостерігається помірне зростання кількості фальшивих банкнот у національній валюті. Це може бути пов’язано з посиленням активності шахраїв.

Мікроавтобус з українськими пасажирами потрапив у ДТП у Румунії

У Румунії сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода, в якій зіткнулися легковий автомобіль і мікроавтобус, що перевозив пасажирів з України.

Про подію інформує румунське видання Glasul Nordului.

Інцидент стався в населеному пункті Вакулешті, який знаходиться в повіті Ботошани.

У мікроавтобусі їхали 17 жителів Буковини. За попередньою інформацією, травми отримали щонайменше семеро людей, але деякі джерела кажуть про дев’ятьох постраждалих. Деяких з них доставили до лікарні, в тому числі одну пасажирку у важкому стані.

Згідно з даними, опублікованими в місцевих ЗМІ, зіткнення могло статися через те, що водій легкового автомобіля, ймовірно, заснув за кермом і виїхав на зустрічну смугу.

Українцям надходять рахунки за опалення навіть влітку

У червні мешканці України продовжують отримувати рахунки за опалення, хоча опалювальний період вже закінчився.

“Миколаївоблтеплоенерго” пояснило ситуацію.

Це пов’язано з тим, що в Україні з 2024 року діє двоставковий тариф, який передбачає обов’язкову щомісячну оплату частини вартості послуги незалежно від сезону.

Згідно з новою системою нарахувань, тариф складається з двох компонентів: змінного і постійного. Змінний компонент — це оплата за фактичне споживання тепла в опалювальний період, а постійний — розподіляється рівномірно на всі 12 місяців року. Саме цей постійний компонент і формує платіжні документи, які приходять навіть у літні місяці.

В обласному управлінні теплопостачання підкреслюють, що подібна схема дозволяє організаціям підтримувати стабільний рівень прибутку протягом усього року. Це необхідно для покриття поточних витрат: оплати праці співробітників, проведення ремонтних робіт на теплових мережах, підготовки до наступного сезону, обслуговування обладнання та інших операційних потреб.

Крім того, двоставковий тариф покликаний забезпечити більш рівномірний розподіл навантаження на споживачів протягом року, що дозволяє знизити фінансове навантаження в період зимових пікових платежів.

Угорщина заблокувала рішення Ради ЄС з енергетики

Угорщина заблокувала ініціативу Єврокомісії, спрямовану на відмову від імпорту нафти і газу з Росії.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто зробив цю заяву в соцмережі “X”.

“Через загострення ситуації на Близькому Сході ми вирішили не вносити цей план”, – заявив Сійярто.

Глава МЗС Угорщини заявив, що питання енергетики є сферою відповідальності національного рівня, і тому Брюссель не повинен втручатися в цю галузь.

Він вважає, що ініціатива Єврокомісії становить загрозу для угорської незалежності та стабільності в сфері енергетики.

Європа випередила США за обсягом допомоги Україні

З червня 2022 року Європа вперше з початку конфлікту в Україні випередила США за обсягом загальної підтримки, яку вона надає Україні. Ця підтримка включає в себе як військову допомогу, так і фінансову та гуманітарну.

Свіжі дані щодо цього опублікував інститут Kiel Institute for the World Economy.

У період з березня по квітень 2025 року Сполучені Штати Америки не надали Україні жодної нової допомоги. У той же час європейські країни, хоча і не в рівній мірі, але значно збільшили підтримку. Лідерами в цьому відношенні стали скандинавські держави і Великобританія. Німеччина, навпаки, продовжила діяти обережно, а Іспанія та Італія обмежилися символічними внесками.

За два місяці Євросоюз надав військову допомогу Україні на суму 10,4 млрд євро, а також гуманітарну та фінансову підтримку в розмірі 9,8 млрд євро. Це рекордний обсяг допомоги за будь-який двомісячний період з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У той же час Німеччина обмежилася сумою в 650 млн євро, що на 70% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Іспанія та Італія виділили лише 10 і 20 млн євро відповідно.

Слід підкреслити важливість фінансової підтримки, наданої європейськими організаціями. За перші чотири місяці 2025 року обсяг цієї підтримки склав 12,2 млрд євро.

“Європа заповнила прогалину. Поки невідомо, чи стане це тимчасовим явищем або початком тривалої зміни її ролі як головного прихильника України”, – зазначив Крістоф Требеш, керівник проекту Ukraine Support Tracker.

Незважаючи на те, що Вашингтон став надавати менше підтримки, Європа готова взяти ініціативу на себе. Однак експерти зазначають, що це може стати стійкою тенденцією тільки за умови збереження політичної волі, єдності та стабільності на фронті.