У Житомирі застрелено ексбійця “Айдару”: розглядають версію самогубства та диверсії

У Житомирі 17 червня на вулиці Святослава Ріхтера сталася стрілянина, внаслідок якої загинули двоє людей.

Про це повідомляють місцеві пабліки.

За попередніми даними, мова йде про колишнього військовослужбовця добровольчого батальйону “Айдар” Олександра Федосюка, відомого під позивним “Бех”, а також його колишню дружину Юлію.

Місцеві пабліки першими повідомили, що чоловік начебто вбив жінку, після чого наклав на себе руки.

Джерело: zhitomir.info

Наразі на місці інциденту працює слідчо-оперативна група, поліція з’ясовує обставини трагедії. Територія навколо події була тимчасово перекрита.

Водночас, з огляду на військове минуле загиблого, не виключається й інший розвиток подій. Серед ймовірних версій – умисне вбивство із подальшим інсценуванням суїциду, скоєне особами, які могли мати проросійські погляди або навіть бути завербованими спецслужбами РФ.

На тлі широкомасштабної агресії з боку Росії правоохоронні органи України неодноразово фіксували випадки діяльності ворожих агентів і співчутливих до агресора осіб у прифронтових та тилових регіонах.

Остаточні висновки правоохоронці зроблять після завершення слідчих дій.

Канада виділить Україні $1,5 млрд на військову допомогу і посилить санкції проти Росії

Канада повідомила про виділення Україні нового пакету військової допомоги на суму 2 млрд канадських доларів, що становить приблизно 1,5 млрд доларів США.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні зробив цю заяву перед зустріччю з президентом Володимиром Зеленським на саміті G7.

“Ми надаємо додаткову військову допомогу: дрони, гелікоптери, різні боєприпаси. Загалом йдеться про понад 2 млрд дол. прямої військової допомоги Україні”, – сказав Карні.

Крім цього, Канада істотно розширює санкції проти Росії.

“Вводимо санкції проти декількох осіб і понад 40 організацій в Росії та інших країнах. Ці структури допомагають уникати обмежень. Також обмеження торкнуться понад 200 суден тіньового флоту”, – зазначив прем’єр-міністр.

Він також повідомив про те, що Україні буде надано кредит на суму 2 млрд доларів, відсотки за яким будуть виплачуватися із заморожених російських активів.

“Це наш внесок. Ми будемо співпрацювати з європейськими та іншими союзниками, щоб вони також взяли участь. Ми чітко покажемо, що наша підтримка залишиться незмінною, поки українці не отримають справедливий мир”, – підсумував Карні.

Чехія постачатиме боєприпаси в Україну до 2026 року

У планах Чехії — забезпечити Україну боєприпасами до 2026 року. У рамках цієї ініціативи вже охоплено 18 держав, і планується придбати понад 1,5 мільйона снарядів.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

У Празі обговорили продовження програми підтримки Збройних Сил України. В рамках цієї ініціативи планується поставка важких боєприпасів до 2026 року.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що спільні зусилля союзників у закупівлі боєприпасів значно змінили ситуацію на фронті.

“Зараз в українських військ приблизно один снаряд припадає на два російських обстріли. На початку війни співвідношення було один до десяти”, – пояснив глава чеського зовнішньополітичного відомства.

Дипломат зазначив, що програма вже охопила 18 країн. Цього року вона передбачає поставку понад 1,5 млн снарядів.

“Цього року ми маємо намір виготовити більше боєприпасів, ніж у 2024-му, і продовжити цю програму в 2026-му”, – повідомив Ян Ліпавський.

Він також наголосив на необхідності продовження політичної підтримки програми з виробництва боєприпасів після парламентських виборів у Чехії.

Окупанти поповнюють зернові резерви за рахунок ТОТ

У російських регіонах готуються надати інформацію про “рекордні показники” зростання запасів зерна в сховищах.

Про це повідомили активісти руху “Жовта стрічка”.

Окупанти продовжують поповнювати державні запаси зерна в регіонах Росії, використовуючи ресурси фермерів із захоплених територій Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

“Виробники панікують через цьогорічні вимоги росіян щодо обов’язкового продажу частини врожаю до державних резервів регіонів”, — зазначають активісти спротиву на тимчасово окупованих територіях України.

Загарбники вже почали надавати відомості про заплановану липневу закупівлю пшениці на території, підконтрольній їм, за ціною 7-8 тис. рублів за тонну. В організації підкреслили, що це майже вдвічі дешевше, ніж ціни на російському ринку, і значно нижче, ніж на вільній українській території.

Доходи українців почали зростати набагато повільніше

Збільшення доходів громадян у першу чергу пов’язане із зростанням заробітної плати в приватному секторі та зниженням рівня безробіття. Однак у реальному вираженні це зростання сповільнилося.

Інформацію про це надає НБУ.

У першому кварталі 2025 року, за даними Національного банку України, середня заробітна плата за місяць збільшилася на 24% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також спостерігалося зменшення рівня безробіття, який, за оцінками НБУ, досяг 11% — це мінімальний показник з початку повномасштабної війни.

Експерти відзначають, що заробітна плата в державних організаціях збільшується набагато повільніше, ніж у приватних компаніях, що негативно позначається на загальному рівні доходів населення.

“Приріст реальних зарплат значно стримувався прискоренням інфляції до двознакових темпів”, – йдеться у звіті.

Згідно з інформацією, наданою Національним банком України, ключові фактори, що сприяють збільшенню доходів громадян, продовжують впливати. Економічне зростання триває, як і активність компаній. В умовах жорсткої конкуренції за трудові ресурси підприємства змушені підвищувати заробітну плату.

“Підтримувати високі темпи зростання зарплат підприємствам стає дедалі складніше”, – пишуть аналітики.

Крім цього, кількість безробітних наближається до показників, які були до початку конфлікту. При цьому приплив робочої сили за рахунок повернення мігрантів поки не спостерігається. В результаті, ефект від збільшення зайнятості на доходи поступово слабшає.

“Компенсатором стане очікуване сповільнення інфляції, що підтримає показники зростання доходів у реальному вимірі”, – додали НБУ.

В одній з військових частин на Прикарпатті виявили крадіжку палива

В Івано-Франківській області виявлено схему регулярного розкрадання палива в одній з військових частин.

Про це повідомляє ДБР.

В ході розслідування було встановлено, що ініціатором злочинної схеми був командир роти матеріально-технічного забезпечення. Для реалізації своїх планів він залучив до участі командира одного з підрозділів і водія.

“Зловмисники систематично фальсифікували службову документацію, списуючи пальне нібито на потреби виконання бойових завдань, зокрема — під час повітряних тривог та зльотів авіації”, — йдеться у повідомленні.

Насправді дизельне пальне реалізовувалося місцевим бізнесменам, включаючи власників громадського транспорту, за ціною 40 грн за літр.

Правоохоронці виявили продаж великої партії пального – понад 5 тонн.

Всі троє підозрюваних були взяті під варту. Їм може загрожувати позбавлення волі строком до 15 років.

Україна відкриває стратегічне родовище літію для американських інвесторів

В рамках мінеральної угоди з США Україна затвердила перші кроки для дозволу приватним інвесторам використовувати велике державне родовище літію.

Про це пише “The New York Times”.

Цей проект стане першим, який отримає зелене світло в рамках угоди про копалини. За словами двох посадовців, уряд погодився розпочати підготовку рекомендацій щодо відкриття тендеру для компаній на видобуток літієвого родовища “Добра” в центральній Україні. Це одне з найбільших родовищ літію в Україні — мінералу, критично важливого для виробництва електричних батарей.

Серед ймовірних учасників тендеру — консорціум інвесторів, до якого входить компанія TechMet, енергетична інвестиційна фірма з частковою участю уряду США, і мільярдер Рональд С. Лаудер — близький друг Трампа. Ця група вже давно виявляла інтерес до родовища “Добра”, закликаючи Зеленського відкрити тендер ще наприкінці 2023 року.

Згідно з угодою, половина доходів, які уряд України отримуватиме від видобутку мінералів, буде направлятися в загальний українсько-американський інвестиційний фонд. Ці кошти планують реінвестувати в економіку України, хоча США також претендуватимуть на частину доходів.

Підготовка рекомендацій, за оцінками, триватиме кілька тижнів, і уряд України ще може вирішити не відкривати тендерний процес. Зате рішення українського уряду є сигналом, щоб довести Трампу, що угода рухається вперед, незважаючи на все більші побоювання, що Білий дім може віддалитися від війни.

Білий дім закрив робочу групу з тиску на Росію

Президент США не має наміру жорсткувати свою позицію щодо Росії.

Таку інформацію надає Reuters з посиланням на джерела.

Адміністрація президента США припинила діяльність робочої групи, яка була сформована для розробки стратегій тиску на Росію з метою прискорення мирних переговорів. Група була створена на початку весни, але вже в травні її активність знизилася, оскільки стало очевидно, що американський лідер не має наміру займати більш жорстку позицію щодо Москви.

Незважаючи на заяви про швидке закінчення конфлікту в Україні, через кілька місяців після вступу на посаду Трамп все більше розчаровувався в тому, що його дії не приносять результатів. Він навіть почав висловлювати думку про можливий вихід США з переговорного процесу. У зв’язку з цим, за словами джерел, робота групи стала втрачати свою значимість.

“До кінця вона втратила темп, адже президента не було поруч. Можливо, він хотів робити менше, замість того щоб намагатися більше”, — каже один із співрозмовників.

Раніше про існування цієї організації не було відомо. Припинення її діяльності викличе ще більшу стурбованість в Європі через те, що Трамп демонструє примирливу позицію щодо Росії і не висловлює повну підтримку Україні напередодні саміту НАТО.

Повідомляється, що останній удар по робочій групі був завданий три тижні тому, коли Білий дім прийняв рішення про звільнення більшості членів Ради національної безпеки, включаючи команду, яка безпосередньо займалася питаннями, пов’язаними з конфліктом в Україні.

Робочу групу очолювали співробітники Ради національної безпеки, до її складу також входили представники Державного департаменту, Міністерства фінансів, Міністерства оборони та розвідувальних служб. Зокрема, в групі працював Ендрю Пік, який обіймав посаду головного співробітника Ради національної безпеки з питань Європи та Росії. У травні він був звільнений.

Проте, представники преси відзначають, що позиція Трампа щодо Росії може стати більш жорсткою, незалежно від долі організації. За словами одного з високопоставлених осіб, її створили для розробки можливих сценаріїв дій президента, “якщо він вирішить посилити свою позицію щодо Росії”.

ЄС оновлює механізм призупинення безвізу

В Європейському союзі посилюють контроль за призупиненням безвізового режиму, щоб ефективніше реагувати на випадки його неправомірного використання. Це передбачає розширення переліку підстав і збільшення тривалості санкцій.

Про це оголосила Рада Європейського Союзу.

З 2013 року в Європейському союзі існує процедура, яка дозволяє тимчасово призупиняти безвізовий режим з деякими державами. Наразі Рада Європейського союзу та Європейський парламент досягли попередньої домовленості про внесення змін до цієї процедури.

Серед нових причин для призупинення безвізового режиму тепер значиться візова політика держави, яка може призвести до збільшення кількості несанкціонованих транзитних в’їздів з цих країн до ЄС.

Крім того, на режим безвізу може вплинути законодавство, що дозволяє надавати громадянство в обмін на інвестиції. Також враховуються гібридні загрози і недоліки в законодавстві та процедурах, пов’язаних з безпекою документів.

Ще одним фактором, який може вплинути на режим безвізу, є погіршення відносин між ЄС і третьою країною, наприклад, через порушення прав людини або серйозні порушення Статуту ООН.

Передбачається, що термін тимчасового припинення дії безвізового режиму буде збільшений з дев’яти до 12 місяців, при цьому його можна буде продовжити ще на 24 місяці замість 18.

У цей період Європейська комісія почне переговори з метою спонукати державу, щодо якої були введені санкції, усунути причини, що викликали ці обмежувальні заходи. У разі невиконання вимог Єврокомісії, скасування безвізового режиму може стати остаточним.

Тепер необхідно, щоб Європарламент і Рада ЄС схвалили попередню угоду. Після цього нові правила стануть офіційними.