Представники Міноборони України та Чехії провели переговори щодо фінансування поставок боєприпасів

Під час зустрічі в українській столиці представники оборонних відомств України та Чехії розглянули перспективи продовження фінансування постачання боєприпасів у рамках чеської ініціативи.

Міністерство оборони України поширило цю інформацію через свою пресслужбу.

Під час зустрічі заступники міністра Сергій Боєв, Валерій Чуркін і Микола Шевцов провели переговори з представниками Міністерства оборони Чехії, під час яких обговорювалася тема постачання боєприпасів.

Зокрема, під час візиту до Києва директора міжурядового агентства з військового співробітництва при Міністерстві оборони Чехії Алеша Вітечки особлива увага була приділена питанню забезпечення своєчасних поставок боєприпасів.

У свою чергу, Боєв зазначив, що в 2025 році необхідно забезпечити фінансування додаткових позицій, враховуючи агресивні дії противника.

“Попри те, що дрони стали одним із ключових засобів ведення війни, артилерія й далі відіграє важливу роль. Тому питання забезпечення наших військових боєприпасами залишається актуальним. Маємо пришвидшувати постачання”, – наголосив він.

В ході зустрічі представники України та Чехії розглянули перспективи подальшого фінансування чеського проекту, а також обговорили плани на кінець 2025 та 2026 роки.

Діалог між Україною і Росією зайшов у глухий кут – WSJ

Російська Федерація здійснює в Україні літню наступальну операцію, прагнучи створити у західних країн ілюзію неминучості своєї перемоги й не виявляючи готовності до мирного врегулювання конфлікту.

Про це інформує “The Wall Street Journal”.

У травні 2025 року російські війська зайняли більше українських територій, ніж у будь-який інший місяць з кінця 2022 року, як повідомляється в статті. Кремль, використовуючи масштабний наступ влітку, намагається переконати західні країни, що підтримка України – це марна трата ресурсів.

Переговори про мир зайшли безвихідь, і знову всі погляди звернулися до поля бою, де, на думку журналістів, і вирішиться результат війни.

Автори статті стверджують, що Росія прагне домогтися на фронті успіхів, які змусять Київ прийняти її вимоги, що по суті означають капітуляцію. Україна ж, навпаки, прагне стримати Росію і завдати її військам значної шкоди, щоб переконати Кремль у тому, що відмова від угоди буде занадто дорогою.

“Російська сторона активно розвиває наступ відразу на декількох напрямках, застосовуючи чисельну перевагу і намагаючись знайти вразливі точки в обороні України”, — повідомляє видання.

За даними WSJ, на сході основною ціллю є місто Костянтинівка — важливий транзитний вузол, який наразі практично оточений. Як зазначає видання, Росія передислокувала сюди підрозділи, які раніше вели наступ на Покровськ.

Фахівці вважають, що це не обов’язково означає зміну тактики. Росія готова жертвувати своїми ресурсами — людьми, технікою і часом — для захоплення навіть тих населених пунктів, які не мають особливого стратегічного значення.

Очікується, що бої за Костянтинівку будуть важкими й тривалими.

Водночас на півночі Росії було зосереджено понад 50 тис. військовослужбовців поблизу Сумської області. Вони просунулися через кордон, прагнучи послабити оборону України й виснажити її ресурси. На думку видання, ймовірна мета — захоплення обласного центру Суми.

Як розповів український військовослужбовець, який перебуває в районі Покровська, російські війська ведуть безперервні атаки, але за кілька місяців не змогли досягти істотних результатів. За його словами, мета Росії — досягти кордону з Дніпропетровською областю.

Крім цього, в Запорізькій області відбувається посилення угруповання противника, про що повідомляє видання WSJ. Згідно з інформацією, отриманою від джерел, знайомих із ситуацією, в цьому регіоні були розміщені деякі підрозділи українських сил спеціального призначення для запобігання можливого наступу.

В Одесі чоловік напав на співробітника ТЦК з ножем

Одеський обласний центр комплектування та соціальної підтримки заявив про напад на військовослужбовця. На співробітника ТЦК напали з ножем.

Про це повідомили в прес-службі обласного ТЦК і СП.

12 червня в Одесі співробітники ТЦК і Національної поліції зупинили чоловіка для перевірки його військово-облікових документів. У відповідь на вимогу надати документи чоловік проявив агресію і спробував втекти. Під час втечі він використовував холодну зброю і завдав ножове поранення військовослужбовцю ТЦК і СП. В результаті чоловіка вдалося затримати, а на місце події була викликана слідчо-оперативна група для документування інциденту. Затриманий був доставлений до відділення поліції для проведення подальших слідчих дій.

“Ми розцінюємо цей злочин як перетин усіх червоних ліній”, – заявили в обласному ТЦК.

Наразі життю та здоров’ю потерпілого військового нічого не загрожує. Йому було надано всю необхідну медичну допомогу.

За фактом нападу проводиться розслідування Службою безпеки України.

“Росія просто бреше Трампу” – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що спокійно сприймає критику з боку Дональда Трампа.

Про це йдеться в інтерв’ю німецькому виданню “Bild”.

Він заявив, що якщо подібні заяви допоможуть наблизити закінчення війни, то він готовий їх підтримати.

“У президента Трампа своя стратегія. Я не маю наміру нікого засуджувати”, — зазначив Зеленський.

Водночас президент зазначив, що, хоча Трамп іноді позитивно відгукується про Путіна, він упевнений: американський лідер прекрасно усвідомлює справжню природу російського президента.

“Президент Трамп бачить, що Росія не є відкритою й чесною у питаннях війни. Я переконаний, що Москва просто бреше Трампу”, – наголосив Зеленський.

У Швеції відбудеться закрита зустріч чиновників щодо України

У Стокгольмі пройде закрита зустріч Більдерберзької групи. На порядку денному — обговорення майбутнього України.

Про це повідомляє “RMF24”.

Як стало відомо, переговори пройдуть з 12 по 15 червня і будуть носити закритий характер. Вони відбудуться в Grand Hotel, і їх не транслюватимуть у прямому ефірі. Також не планується проведення прес-конференцій.

У заході візьмуть участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський і президент Фінляндії Олександр Стубб.

Під час зустрічі, як повідомляється, будуть присутні міністр фінансів Норвегії, колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а також спікер Бундестагу Юлія Клекнер.

Відповідно до інформації, наданої виданням, під час зустрічі планується розглянути питання, пов’язані з відносинами між Європою і США, майбутнім України, економічним становищем Сполучених Штатів, ситуацією в Європі та на Близькому Сході. Також планується обговорити інноваційні розробки в галузі оборони, застосування штучного інтелекту та проблеми міграції.

Прем’єр-міністр Естонії закликав продовжувати тиснути на РФ

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал прокоментував дані Генштабу ЗСУ про те, що втрати російської армії в ході бойових дій на території України склали понад мільйон осіб.

Відповідний допис він зробив у соцмережі “Х”.

Глава уряду Естонії підкреслив, що Росія, як і раніше, не звертає уваги на реальні пропозиції про мир і тільки робить вигляд, що готова до діалогу.

“З 24 лютого 2022 року кількість жертв серед росіян перевищила мільйон. Російський президент відкидає будь-які серйозні мирні ініціативи, лише зображуючи переговори. Потрібно продовжувати тиск на Росію. Це єдиний спосіб досягти справедливого і сталого миру”, — заявив Крістен Міхал.

В Україні почали зводити квартири з укриттями

У Львові з’явиться перший в країні житловий комплекс, в якому в кожній квартирі буде передбачено власне укриття.

Про це повідомляє The Village Україна.

Проект Lviv City, який реалізує компанія VD Group на місці колишнього заводу “Львівприлад”, стане першим в країні, де в кожній квартирі буде передбачено вбудоване безпечне приміщення — сейфті-рум. Архітектурну концепцію проекту розробляє київське бюро Archimatika.

У квартирах з’являться спеціальні приміщення, які в разі небезпеки дозволять мешканцям швидко сховатися. Ці приміщення будуть обладнані товстими залізобетонними стінами, надійними дверима, системами вентиляції та оповіщення. У мирний час вони будуть використовуватися як звичайні кімнати.

В рамках проекту планується створення повноцінного укриття для загального користування з розвиненою інфраструктурою, що включає медичний блок, дитячу кімнату, зону для приготування їжі та інші об’єкти.

В Archimatika підкреслюють, що в Україні раніше не було досвіду проектування подібних систем. Для розробки концепції архітектори залучили фахівців Державної служби надзвичайних ситуацій і вивчили ізраїльські стандарти безпеки.

G7 розглядає можливість зниження порогу цін на російську нафту до $45

Деякі країни “Великої сімки” планують самостійно зменшити граничну ціну на російську нафту до $45 за барель. Навіть якщо президент США Дональд Трамп вирішить проти, G7 готова продовжувати діяти.

Про це інформує агентство “Reuters” з посиланням на джерела, знайомі з ситуацією.

Підкреслюється, що в питанні зниження цін лідирують Велика Британія та Європейський союз. Зокрема, Італія, Франція, Німеччина, Велика Британія та Канада підтримують цю ініціативу. Водночас позиція Сполучених Штатів Америки та Японії поки що не чітка.

За інформацією, що надходить із джерел, зниження вартості нафти на світовому ринку зробило неактуальним обмеження в 60 доларів. Це призвело до нових дискусій про необхідність зниження ліміту для Росії.

Водночас глави держав G7 зберуться 15–17 червня в Канаді для обговорення питання про цінову межу, яка була узгоджена наприкінці 2022 року.

“Європейські країни хочуть знизити ціну на нафту з 60 до 45 доларів. Канада, Велика Британія і, можливо, Японія вже виявили інтерес. Ми плануємо використовувати G7, щоб переконати США приєднатися”, – повідомляє джерело агентства.

Проте, для затвердження пакету потрібна згода всіх держав-учасниць, що може зайняти деякий час.

США не зобов’язані підтримувати зниження обмежень, оскільки Британія домінує у світовому страхуванні морських перевезень, а ЄС впливає на танкерний флот. Однак, якщо мова йде про долари і банківську систему США, їх роль стає важливою.

Чорногорія долучиться до місії ЄС з навчання українських військових

Після дев’яти місяців “очікування” депутати парламенту Чорногорії вирішили відправити солдатів армії Чорногорії до місії Європейського союзу, яка надає військову допомогу Україні.

Про це повідомляє “Radio Slobodna Evropa”.

Дев’ять місяців тому проект рішення був представлений на розгляд парламенту, але до його прийняття справа дійшла тільки зараз.

49 з 81 депутата висловилися на підтримку цього рішення.

В обґрунтуванні рішення про направлення військовослужбовців Чорногорії в місію Європейського союзу вказується, що це необхідно для зміцнення обороноздатності України і захисту її суверенітету в межах міжнародно визнаних кордонів. Крім того, це є заходом стримування і реагування на поточні дії Росії і потенційні загрози з боку інших держав-агресорів.

Представники опозиційних сил висловили невдоволення діями спікера парламенту Андрія Мандича, який виступає проти членства в НАТО і підтримує політику президента Росії. Вони вважають, що спікер перешкоджає прийняттю відповідного рішення.

Його політична сила, яка входить до коаліції, не підтримує приєднання до Альянсу і заходи, вжиті Чорногорією щодо Росії через її дії стосовно України.

У 2017 році, коли при владі перебувала Демократична партія соціалістів (ДПС), Чорногорія стала членом НАТО. Однак у 2020 році ця партія була усунена від влади.

“Дев’яносто відсотків нинішньої парламентської більшості не підтримали вступ до НАТО”, – нагадала ДПС, коментуючи відкладення голосування на дев’ять місяців.

У своїй заяві Драган Крапович, міністр оборони Чорногорії, неодноразово підкреслював, що в рамках цієї місії не планується задіяти військовослужбовців Чорногорії на території України.

“Хочу, щоб це було гранично ясно. Я проти. Всі події місії проходять в ЄС, в Польщі та Німеччині”, – підкреслив міністр.