Посольство США в Києві повідомляє про ризик “значних повітряних атак”

Посольство США в Києві виступило з офіційною заявою, в якій повідомило громадянам Сполучених Штатів про те, що існує підвищена ймовірність масованих повітряних атак з боку Росії.

Цю інформацію можна знайти на офіційному сайті дипломатичного представництва.

У заяві зазначено, що в останні кілька тижнів Росія значно посилила атаки із застосуванням ракет і безпілотних літальних апаратів по території України. Це становить постійну загрозу для безпеки мирних жителів.

У зверненні посольства Сполучених Штатів Америки міститься заклик до громадян проявляти пильність і бути готовими до можливих надзвичайних обставин. Громадянам рекомендується заздалегідь визначити найближчі укриття і встановити на свої мобільні пристрої надійні додатки, які будуть сповіщати про повітряну тривогу.

У разі сигналу тривоги посольство рекомендує негайно сховатися в найбільш безпечному місці, подалі від вікон. Також рекомендується мати при собі запас води, продуктів харчування та медикаментів. Крім того, необхідно уважно стежити за інформацією від українських властей і служб реагування.

Щодня в Росії випускають 170 дронів “Шахед”

У Російській Федерації щодня виробляють приблизно 170 ударних безпілотних літальних апаратів типу “Шахед” та їх аналогів. До кінця 2025 року планується збільшити цю кількість до 190 одиниць.

Про це повідомило видання “Оборонка” із посиланням на Головне управління розвідки.

У ГУР підкреслили, що мова йде не тільки про збільшення кількості дронів, але і про їх технологічний розвиток. Якщо порівняти комплектації “Шахеда” в 2022 і 2025 роках, то можна побачити значні відмінності. За останній рік конструкція дрона була модернізована кілька разів.

Одним з основних нововведень стала нова конструкція бойових елементів. Тепер крім фугасних і осколково-фугасних боєприпасів, дрони можуть бути оснащені комбінованими — кумулятивно-осколково-фугасними — а також варіантами, які додатково оснащені запальними елементами. Це дозволяє завдавати більш значної шкоди різним типам цілей.

Ще одне нововведення — збільшення маси вибухової речовини з 50 до 90 кг. Також частина дронів тепер оснащується терміналами Starlink, що дозволяє здійснювати дистанційне керування в режимі реального часу.

Нещодавно закордонні кореспонденти висунули гіпотезу про те, що “Шахеди” можуть отримувати доступ до української мобільної мережі і керуватися через Telegram-ботів з використанням українських SIM-карт. Однак Сергій Флеш, український експерт з військових радіотехнологій, спростував ці припущення.

У ГУР підкреслили, що російські безпілотні літальні апарати почали використовувати спеціальні CRPA-антени для захисту своїх приймачів сигналу від перешкод, створюваних системами РЕБ.

Судді з Росії опинилися під підозрою через вироки полоненим бійцям полку “Азов”

Російські судді провели показовий процес над полоненими солдатами “Азова”, які брали участь в обороні Маріуполя. У відповідь Служба безпеки України висунула звинувачення проти російських суддів.

Таку інформацію оприлюднила Служба безпеки України.

У повідомленні відомства йдеться про те, що двом суддям Південного окружного військового суду Російської Федерації було пред’явлено заочне звинувачення. Ці судді, всупереч міжнародним нормам, відправили українських військовополонених до колонії суворого режиму.

У травні та листопаді 2024 року судді Костянтин Простов і Сергій Образцов винесли вирок двом військовослужбовцям Національної гвардії України, засудивши їх до 18 років позбавлення волі. Ці солдати служили в 12-й бригаді спеціального призначення “Азов” і з самого початку повномасштабної війни захищали Маріуполь.

Російські судді провели показовий процес, який був заснований на фальшивих звинуваченнях. У СБУ заявили, що це є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права, оскільки українські військові мають статус комбатантів і в разі полону вважаються військовополоненими. Їх не можна карати за участь у бойових діях.

Служба безпеки звинувачує Простова і Образцова у військових злочинах, зокрема, в порушенні статей 129 і 130 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

На польсько-українському кордоні знайшли покинуті зенітні гармати

У Підкарпатському воєводстві Польщі виявили залишені без нагляду зенітні гармати. Ймовірно, вони були призначені для передачі Україні.

Про це повідомляє RMF24.

У Підкарпатському воєводстві, розташованому на кордоні з Україною, були виявлені безхазяйні зенітні установки. Про це повідомили польські засоби масової інформації.

На даний момент відомо, що ці установки належали приватній компанії, яка, судячи з усього, планувала їх транспортування в Україну.

У Республіці Польща правоохоронні органи ініціювали перевірку за фактом неналежного поводження зі зброєю та боєприпасами, яке було зафіксовано в одній з приватних організацій.

У свою чергу, Яцек Добжинський, представник польського міністра-координатора спеціальних служб, повідомив, що ця компанія мала ліцензію на торгівлю зброєю.

Рада скасувала ввізні мита та ПДВ на товари для виробництва дронів

Парламент прийняв у першому читанні та в цілому два законопроекти (№13305 і №13306), які передбачають скасування ввізних мит і податку на додану вартість для оптоволоконної продукції, що використовується у виробництві безпілотних літальних апаратів.

Голова парламентського комітету з фінансів, податків і митниці Данило Гетманцев повідомив про це в Telegram.

Як він повідомив, народні обранці схвалили проект закону №13305, який передбачає внесення змін до Митного кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від сплати ввізного мита товарів, необхідних для безпеки і оборони, а також усунення технічних невідповідностей.

Крім того, був затверджений проект закону №13306, який вносить зміни до Податкового кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від ПДВ операцій з ввезення товарів, які необхідні для забезпечення безпеки і оборони.

Гетьманцев зазначив, що вжиті заходи створять основу для створення та випуску безпілотних систем, необхідних для захисту України. Ці системи використовуватимуть оптичний кабель для управління та передачі відеозображення.

Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу заради угоди із США

Верховна Рада України внісла поправки до Бюджетного кодексу, які стосуються виконання угоди зі Сполученими Штатами Америки про створення американо-українського інвестиційного фонду для відновлення економіки.

Про це написав Ярослав Железняк.

Під час другого читання законопроекту його схвалили 309 народних обранців.

Депутат підкреслив, що на момент розгляду законопроекту в другому читанні його текст залишився практично без змін.

Внесок України включатиме половину коштів, які будуть отримані після набрання чинності угодою. Ці кошти будуть отримані від ренти на видобуток корисних копалин за новими ліцензіями, а також від видачі нових дозволів на використання надр. Крім того, частина коштів буде отримана від реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.

Нафта дешевшає через побоювання збільшення видобутку ОПЕК+

Вартість нафти на світовому ринку продовжує знижуватися через побоювання щодо збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ і загострення торговельних суперечностей між США і Китаєм.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

Інвестори висловлюють побоювання з приводу того, що надлишок нафти на ринку і нові торговельні обмеження можуть негативно вплинути на світову економіку, посилюючи тиск на ринок енергоресурсів.

Вартість ф’ючерсів на нафту марки Brent впала на 0,4%, досягнувши позначки в $65,4 за барель. Ціна на нафту марки WTI також знизилася і склала $63,16 за барель.

Напередодні обидва види акцій зросли приблизно на 2%. Це було пов’язано з побоюваннями, що поставки можуть бути порушені через масштабні лісові пожежі в Канаді, а також з очікуванням того, що Іран не прийме пропозицію США щодо ядерної угоди, яка могла б пом’якшити санкції проти одного з найбільших світових постачальників нафти.

Незважаючи на існуючі ризики, ринок нафти не зміг продовжити зростання.

“Незважаючи на побоювання щодо поставок нафти з Канади й затяжні переговори між Іраном і США щодо ядерної програми, нафтові ринки не змогли скористатися ситуацією”, – підкреслює Цуесі Уено, старший економіст Інституту досліджень NLI.

Інвестори прагнуть зафіксувати прибуток, але виявляють обережність через потенційні ризики, пов’язані з введенням нових мит і торгових обмежень для світової економіки.

Наростає напруженість у торговельних відносинах між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою.

Лідер США Дональд Трамп заявив, що Китай не виконує умови угоди про скасування мит. У Білому домі заявили, що на поточному тижні може відбутися телефонна розмова між Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном.

На цьому тлі Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) переглянула свої очікування щодо зростання світової економіки. У звіті організації зазначається, що торгова війна, розпочата адміністрацією Трампа, все сильніше позначається на економіці США.

Удари українських дронів по Росії збільшують ризик ескалації – Келлог

Представник президента США по Україні повідомив, що ймовірність загострення конфлікту в Україні значно збільшилася після того, як українські війська застосували безпілотні літальні апарати для атаки на чотири авіабази, розташовані на території Росії.

Про це повідомляє “Reuters”.

“Рівень загрози зростає. Я говорю про те, що сталося на вихідних. Люди повинні усвідомити: у сфері національної безпеки атака на елемент системи виживання противника, наприклад, на ядерну тріаду, збільшує ризик. Адже неможливо передбачити, як інша сторона відповість на такі дії”, – заявив Кіт Келлог.

В агентстві підкреслюють, що Росія і Сполучені Штати Америки спільно контролюють приблизно 88% всієї ядерної зброї. В обох країнах є три основні способи застосування ядерних боєголовок, які називають ядерною тріадою: стратегічні бомбардувальники, міжконтинентальні балістичні ракети наземного базування і балістичні ракети підводного базування.

Келлог також зазначив, що пошкодження російських бомбардувальників на вихідних не становлять серйозної загрози, а ось психологічний вплив на Росію може бути значним. Особливо його турбують непідтверджені повідомлення про атаку України на військово-морську базу на півночі Росії.

НАТО може включити допомогу Україні до своїх оборонних витрат

Наразі обговорюється можливість включення нових закупівель військової техніки для України та інвестицій у військово-промисловий комплекс країни до складу нової видаткової квоти.

Про це пише “Euractiv”, посилаючись на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

Держави, що входять до Північноатлантичного альянсу, обговорюють можливість включення фінансової допомоги, призначеної для посилення Збройних сил України, до категорії “оборонних витрат”. Це може стати частиною нової стратегії Альянсу, спрямованої на збільшення частки оборонного бюджету до 5% від ВВП.

В рамках саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі 24-25 червня, планується прийняти загальну угоду щодо збільшення витрат на оборону. У зв’язку з цим пропонується розглянути можливість врахування нових закупівель військової техніки для України та інвестицій в український військово-промисловий комплекс як частину нової квоти витрат.

Наразі ця пропозиція перебуває на стадії обговорення і може бути змінена до саміту.

Зараз держави-учасниці орієнтуються на рівень у 2% від ВВП, який вони витрачають на оборону. Пропонується збільшити цей показник до 5%. З них 3,5% повинні бути спрямовані на основні оборонні потреби, такі як закупівля військової техніки та виплата заробітної плати військовослужбовцям. Решта 1,5% будуть використані для більш широкого кола «пов’язаних з обороною» витрат.

В рамках цієї дискусії союзники обговорюють, які саме витрати можуть бути включені в цю категорію. Зокрема, мова йде про витрати на кібербезпеку та інфраструктуру.

Джерела повідомляють, що 32 країни НАТО домовилися враховувати в бюджеті тільки нові витрати на допомогу Україні. Йдеться про суму до 1,5%. При цьому пожертви військової техніки з існуючих запасів не будуть враховуватися, щоб уникнути дублювання витрат. Адже ці витрати вже були закладені в момент закупівлі техніки.

Проте, нові замовлення на заміну раніше наданого обладнання будуть враховуватися як частина основних витрат на оборону в рамках встановленого ліміту в 3,5%. При цьому гуманітарна допомога або фінансування з інших джерел, наприклад, для підтримки енергетичної інфраструктури України, не будуть включені до витрат на оборону НАТО.