Єрмак не дозволяв народним депутатам відвідувати офіс президента

Народний депутат від фракції “Слуга народу” Олександр Качура розповів про непрості стосунки з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Про це він сказав в інтерв’ю Апострофу.

Качура стверджує, що між ним і Єрмаком часто виникали розбіжності. Одним із таких випадків стала сварка нардепа Гео Лероса з Єрмаком у його кабінеті, після чого доступ депутатів до президентського офісу було обмежено.

“Він заборонив депутатам заходити тільки за перепустками. Я вважаю, що це було пряме порушення Конституції”, – зазначив нардеп.

Качура повідомив, що в той період він подавав запит на доступ до журналу зустрічей Єрмака, але отримав лише формальну відповідь. Більше того, за його словами, Єрмак звертався до тодішнього спікера парламенту Дмитра Разумкова з проханням “розібратися”, однак той відмовився втручатися.

Повітряні сили знешкодили 146 із 176 російських дронів

У ніч на 8 квітня російські війська здійснили масовану атаку по території України, застосувавши 176 ударних безпілотників різних типів.

Про це повідомляють Повітряні сили України.

За наданими даними, серед використаних засобів ураження були дрони типу Shahed, а також Gerber, ITALMAS та інші, причому близько 120 із них становили саме Shahed.

Українська протиповітряна оборона змогла знищити або подавити 146 ворожих безпілотників, які діяли одразу на кількох напрямках – на півночі, півдні та сході країни.

Водночас зафіксовано 24 влучання ударних БПЛА у 12 різних локаціях, що свідчить про значну інтенсивність атаки.

Окрім цього, в одній із локацій були виявлені уламки збитих дронів, що підтверджує роботу сил ППО та масштаби нічного обстрілу.

У Феодосії атаковано морський нафтовий термінал

Нафтобаза АТ “Морський нафтовий термінал”, розташована у тимчасово окупованій Феодосії, загорілася внаслідок нічної атаки.

Про це повідомляє Telegram-канал Astra.

У ніч на 8 квітня мешканці Феодосії повідомляли про вибухи та пожежу на місцевій нафтобазі. Вогонь було помітно в районі розташування АТ “Морський нафтовий термінал”. Місцева влада пожежу на нафтобазі не підтверджувала.

За словами очевидців, у Феодосії на нафтобазі горять два резервуари: один більший і один менший, загалом пожежу видно на відстані кількох кілометрів.

Генштаб ЗСУ раніше заявляв, що АТ “Морський нафтовий термінал” у тимчасово окупованому Криму – це ключовий вузол постачання ПММ морським шляхом на Кримський півострів та тимчасово окуповані території півдня України.

В Україні зафіксовано понад 600 нападів на співробітників ТЦК

З початку повномасштабної війни в Україні зафіксовано 611 нападів на співробітників ТЦК та СП під час виконання ними службових обов’язків.

Про це Національна поліція повідомила у коментарі для “Інтерфакс-Україна”.

Згідно з інформацією Національної поліції, з 24 лютого 2022 року в результаті нападів загинули троє співробітників територіальних центрів комплектування.

У Харківській області зареєстровано найбільшу кількість нападів – 68 випадків. У Києві зафіксовано 53 напади, а в Дніпропетровській області – 44 випадки.

Поліцейські відзначають збільшення кількості нападів на співробітників ТЦК з кожним роком. Так, у 2022 році було зафіксовано 5 випадків, у 2023 році – вже 38, у 2024 році кількість нападів зросла до 118, а у 2025 році сягнула 341. З початку 2026 року зафіксовано понад 100 випадків опору роботі ТЦК.

За тиждень в Україні сталися три напади на військових ТЦК з тяжкими наслідками.

6 квітня в Харкові стався напад на військовослужбовців під час заходів з оповіщення військовозобов’язаних. Один із громадян завдав ножового поранення військовому.

4 квітня у Вінницькому ОТЦК повідомили, що двоє військовослужбовців отримали ножові поранення.

У Львові 2 квітня 52-річний співробітник ТЦК отримав смертельне ножове поранення в шию.

У лютому глава оборонного відомства Михайло Федоров повідомив про продовження роботи над масштабною реформою мобілізаційної системи в Україні.

У Києві планують підвищити тарифи на проїзд у комунальному транспорті

У Києві планують змінити тарифи на проїзд у комунальному транспорті – автобусах та метро. Віталій Кличко доручив Департаменту економіки та транспорту розробити розрахунки для обґрунтування підвищення вартості проїзду.

Про це мер повідомив у Telegram.

Кличко зазначив, що тарифи на проїзд у громадському транспорті Києва залишаються незмінними з 2018 року і є найнижчими в Україні. При цьому щорічні дотації на транспортну систему становлять 12 млрд грн. Крім того, за його словами, протягом багатьох років держава не компенсує місту витрати на безкоштовний проїзд для пільгових категорій громадян.

“Здорожчання пального, електроенергії, витратних матеріалів, логістики змушує міську владу наблизити вартість проїзду до економічно обґрунтованої”, – зазначив він.

Мер зазначив, що місто потребує значних коштів для виконання плану щодо підвищення енергостійкості до наступної зими. Скорочення дотацій на транспорт дасть можливість перенаправити частину цих грошей на підготовку до наступного опалювального сезону.

У Києві приватні перевізники вже підняли вартість проїзду в середньому з 15 до 20 гривень. Помітно зросли й тарифи на приміські перевезення. Тепер поїздка до Ірпеня чи Вишневого обходиться в середньому у 80 грн, до Броварів – 50 грн, а до Борисполя – від 80 до 100 грн.

БЕБ викрило схему закупівель в “Укргазвидобуванні”

Детективи Бюро економічної безпеки викрили масштабне розкрадання державних коштів під час тендерів “Укргазвидобування”. За даними слідства, зловмисники завдали збитків бюджету на суму 295 млн грн.

Про це інформує пресслужба БЕБ.

Представники з приватної компанії та співробітники держпідприємства організували схему, за якою ціни на продукцію штучно завищувалися. Для цього використовувалися підконтрольні фірми, які створювали видимість конкуренції на торгах, подаючи заздалегідь узгоджені пропозиції.

Виробники продавали товар фігурантам за ринковою ціною, а ті, у свою чергу, перепродавали його державі з націнкою. У рамках 13 договорів отриману різницю виводили в готівку та ділили між членами злочинної групи.

Фігурантам офіційно оголошено про підозру. Розслідування активно триває з метою виявлення всіх учасників розкрадання коштів стратегічного підприємства.

У “Укргазвидобуванні” висловили намір з’ясувати всі деталі події та відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. У компанії повідомили, що кримінальна справа пов’язана з діями колишнього співробітника та представника підрядної організації. Нове керівництво підприємства заявило про готовність надати всі необхідні відомості для проведення розслідування.

Рада не змогла ухвалити законопроєкт про заміщення повноважень секретаря РНБО

Верховна Рада України провалила законопроєкт, який передбачав можливість заміщення секретаря Ради національної безпеки і оборони одним із його заступників.

На засіданні 7 квітня документ підтримали лише 204 депутати.

Законопроєкт №14298 “Про внесення зміни до статті 13 Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони України” був запропонований головою підкомітету з питань державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету з питань нацбезпеки Федором Веніславським.

Відповідно до запропонованої норми, до статті планувалося включити положення про те, що в разі тимчасової відсутності Секретаря РНБО України або його нездатності виконувати свої обов’язки з інших причин, ці обов’язки тимчасово покладаються на одного із заступників Секретаря, якого призначають на цю посаду відповідним рішенням самого Секретаря.

Законодавці мотивували свою пропозицію необхідністю гарантувати безперервну роботу РНБО.

Парламент також не погодився з пропозицією відправити законопроєкт на повторне перше читання. Не знайшла схвалення і пропозиція доопрацювати документ ініціатору, за яку проголосували 209 народних обранців.

Наразі Рустем Умєров обіймає посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Він опинився фігурантом справи про корупційні схеми, організовані Тимуром Міндичем. Згідно з матеріалами слідства, Міндич намагався вплинути на Умєрова, коли той був міністром оборони, з метою забезпечення закупівель у конкретної компанії. Однак Умєров не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим у будь-якому кримінальному провадженні, а є лише свідком.

В Україні планують посилити покарання для ухилянтів

В Україні розглядають питання про посилення покарання за ухилення від призову на військову службу. Розглядається можливість запровадження тюремних термінів понад десять років.

Ідею запропонував генерал-майор та експерт з питань державної безпеки Василь Вовк.

На його думку, Кримінальний кодекс слід змінити таким чином, щоб громадяни автоматично отримували обов’язок з’являтися в територіальні центри комплектування відразу після введення воєнного стану. Якщо ця вимога не буде виконана, має передбачатися суворе покарання – не менше десяти років позбавлення волі.

Вовк зазначив, що наразі часто застосовуються умовні покарання або менш суворі заходи, які не приносять очікуваного результату. На його думку, такий підхід не спонукає громадян відповідально ставитися до своїх обов’язків.

“Нам необхідно переписати статтю Кримінального кодексу так, щоб обов’язок з’явитися в ТЦК виникав одразу після оголошення воєнного стану, а за порушення – карати десять років в’язниці”, – зазначив експерт

Василь Вовк вважає, що лише реальні та тривалі тюремні терміни здатні зміцнити дисципліну та гарантувати виконання зобов’язань, пов’язаних із захистом країни.

Українські дрони атакували великий хімічний завод у Воронезькій області

Увечері 6 квітня українські дрони атакували завод “Мінудобрєнія” у Россоші Воронезької області.

За словами місцевих жителів та даними OSINT-аналітиків, внаслідок нальоту на заводі спалахнула сильна пожежа.

Губернатор Олександр Гусєв підтвердив факт атаки шести безпілотних літальних апаратів, підкресливши, що вони були успішно перехоплені засобами протиповітряної оборони.

Згідно з його твердженнями, загоряння сталося внаслідок падіння уламків, які пошкодили технологічну конструкцію. Під час інциденту одна людина отримала травми і була доставлена до лікарні з опіками середньої тяжкості.

Завод “Мінудобрєнія” відіграє важливу роль в економіці, оскільки займається виробництвом аміаку та аміачної селітри.

Ці компоненти, крім використання в сільському господарстві, слугують основною сировиною для виготовлення вибухових речовин.

Щорічно підприємство виробляє понад 550 тис тонн аміачної селітри та до 1,2 млн тонн нітроамофоски. Це один із провідних хімічних заводів у регіоні, який має ключове значення у постачанні російському військово-промислового комплексу необхідних матеріалів.