У Раді закликали голову Нацбанку Пишного піти у відставку після обшуків НАБУ

Перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк закликав голову Національного банку України Андрія Пишного подати у відставку після слідчих дій НАБУ. На його думку, голова регулятора повинен самостійно звернутися до парламенту з відповідною заявою.

Про це нардеп розповів в інтерв’ю Radio NV.

21 жовтня НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводили обшуки в приміщенні Нацбанку та за місцем проживання одного зі співробітників. Сам Пишний заявив, що розслідування не стосується ані його особисто, ані діяльності НБУ.

Железняк припустив, що слідчі дії можуть бути пов’язані з обставинами навколо державного Sense Bank та компанії “Карпатнефтехім”. При цьому депутат окремо наголосив, що це його власна версія, а не офіційна інформація слідства.

Якщо Пишний дійсно подасть заяву, питання про його звільнення Верховна Рада зможе розглянути вже 26 жовтня, вважає Железняк. Наразі голова НБУ продовжує обіймати посаду, звинувачень йому не висунуто.

Україна та Фінляндія уклали сім угод на суму 300 млн євро

Україна та Фінляндія уклали сім угод загальним обсягом близько 300 млн євро. Домовленості було досягнуто за підсумками зустрічі Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Києві.

Про це президент повідомив у своєму дописі в Telegram.

Пакет охоплює оборону, енергетику, транспорт та супутникові технології. Київ розраховує активніше використовувати можливості фінських компаній Nokia та ICEYE, зокрема для розвідки та стабільного зв’язку.

Фінляндія також передасть Україні локомотиви та енергетичне обладнання. Додаткові кошти планується спрямувати на захист енергетичної інфраструктури, яка залишається однією з основних цілей ударів.

“Дякую за готовність підтримати нашу логістику та енергетику – це ключові мішені для Росії зараз, і те, що буде більше локомотивів у нас, більше енергетичного обладнання та коштів для захисту енергетики, – це дійсно підтримає”, – написав Зеленський.

Окремий напрямок — будівництво укриттів. Фінляндія очолює відповідну міжнародну коаліцію, а частина проєктів уже реалізується в українських регіонах. Гельсінкі має намір зібрати представників 16 країн для подальшого розширення цієї програми.

Одна з найбільших українських ТЕС повністю зупинила виробництво електроенергії після атаки

Одна з теплоелектростанцій повністю припинила виробництво електроенергії після масштабної атаки. Обладнання станції зазнало серйозних пошкоджень.

Про це поінформували у пресслужбі ДТЕК.

Компанія не розкриває місцезнаходження об’єкта. Інформація про терміни відновлення генерації та стан окремих елементів обладнання також поки що не опублікована. У мережі з’явилася інформація, що відключення електрики зранку фіксувалися на Київщині.

У ДТЕК заявили, що теплоелектростанції компанії з початку бойових дій зазнавали атак понад 230 разів. Енергетичні підприємства неодноразово доводилося відновлювати після пошкоджень.

Лише за останні три дні удари по енергетичній та нафтогазовій інфраструктурі фіксувалися близько 60 разів. Пошкодження енергетичних об’єктів знову призвели до обмежень електропостачання в ряді регіонів.

Євросоюз готує нові позики на суму 70 млрд євро для фінансування України

Єврокомісія розглядає новий механізм фінансування України у 2027 році на суму близько 70 млрд євро. Найбільш імовірним варіантом наразі вважаються спільні запозичення Євросоюзу на міжнародних ринках.

Про це повідомляє “Радіо Свобода” із посиланням на європейських чиновників і дипломатів, обізнаних із перебігом обговорень.

Ідея використати для цих цілей заморожені російські активи фактично зайшла в глухий кут через позицію Бельгії. Прем’єр-міністр Барт де Вевер виступає проти такої схеми, побоюючись юридичних і фінансових наслідків для країни, де зберігається значна частина російських коштів.

При цьому самі активи розблокувати не збираються. У ЄС мають намір зберігати їх замороженими щонайменше до укладання мирної угоди та врегулювання питання про компенсацію збитків Україні.

Нові позики можуть виявитися значно дорожчими за попередні програми підтримки через зростання процентних ставок. Тільки обслуговування вже узгодженого кредиту на 90 млрд євро може обходитися бюджету ЄС приблизно в 3–3,5 млрд євро щорічно.

Додаткова проблема полягає в розподілі навантаження між партнерами. Наразі близько 82 % запланованої міжнародної підтримки України на 2027 рік припадає на Євросоюз та його країни, тому Брюссель розраховує залучити Велику Британію, Канаду, Японію та інші держави. Остаточні пропозиції Єврокомісія має представити до саміту ЄС 26–27 листопада.

Зеленський чекає на доповідь Віткоффа після його переговорів із Путіним

Володимир Зеленський розраховує отримати детальну доповідь спеціального представника президента США Стіва Віткоффа про результати його переговорів із Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі.

Про це глава держави заявив на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо в Києві.

Планується окреме обговорення за участю української, американської та європейської сторін.

Віткофф зустрівся з Путіним 21 жовтня. Американський представник передав російській стороні пропозиції, підготовлені після консультацій Києва, Вашингтона та європейських партнерів в Осло.

Після зустрічі Москва заявила про просування переговорного процесу. Сам Віткофф говорив про наявність передумов для досягнення домовленостей щодо припинення вогню.

За словами Зеленського Росія погодилася на проведення тристоронньої зустрічі на рівні делегацій України, США та Росії. Конкретна дата поки що не узгоджена. Серед можливих майданчиків для нового раунду переговорів називався Абу-Дабі.

Дрони атакували залізничну інфраструктуру Полтави

У ніч на 23 жовтня безпілотники атакували Полтаву. Один із ударів припав на об’єкт залізничної інфраструктури, де після влучання спалахнула пожежа. За попередніми даними, люди не постраждали.

Про це повідомив очільник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.

Вибухи в місті почали лунати ще ввечері. На момент атаки в Полтаві було оголошено повітряну тривогу. Після влучання на місці працювали рятувальники та інші екстрені служби.

Вранці наслідки атаки зафіксували й у Полтавській громаді. Безпілотник впав на відкритій території, а вибухова хвиля пошкодила лінію електропередачі, приватні будинки та господарські будівлі.

Інформація про масштаби пошкоджень залізничного об’єкта уточнюється. Влада також перевіряє, чи вплинула атака на рух поїздів через Полтаву.

США здатні змусити Росію припинити війну – Зеленський

Сполучені Штати мають достатні можливості, щоб чинити тиск на Росію та домогтися припинення бойових дій. Ключову роль у цьому процесі може відіграти американське керівництво.

Про це Володимир Зеленський заявив у відповідь на запитання журналістки Новини.LIVE Галині Остаповець.

Заява пролунала на тлі обговорення майбутнього саміту G20. Київ розраховує, що Вашингтон продовжить брати участь у переговорах і використовувати політичні та економічні важелі впливу на Москву.

Водночас відносини України з адміністрацією Дональда Трампа залишаються напруженими. Останніми тижнями сторони сперечалися через санкції проти Росії, українські удари по російських НПЗ, постачання озброєння та обмеження супутникового зв’язку.

Незважаючи на ці розбіжності, Зеленський продовжує наполягати, що саме США можуть стати головним зовнішнім учасником можливого врегулювання. Конкретних домовленостей щодо нового раунду переговорів або зустрічі лідерів поки що не оголошено.

“Поки що такого сигналу ми не отримували. Розраховуємо”, — сказав український президент.

Трамп заявив про відновлення роботи Starlink для українських військових

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що обмеження на роботу супутникової системи Starlink для України було знято.

Про це американський президент заявив журналістам у четвер, відповідаючи на запитання щодо ситуації зі Starlink.

“Не хочу коментувати, чи дзвонив я сам, чи дзвонив хтось інший, це не має значення. Думаю, головне, що він це повернув”, – заявив він.

Раніше видання The Wall Street Journal повідомило, що Трамп зателефонував Маску й попросив скасувати обмеження швидкості для військової версії супутникового зв’язку. Після цього американські та українські чиновники зафіксували покращення роботи мережі.

Обмеження стосувалися обладнання на платформах, що рухаються з великою швидкістю. Термінали могли втрачати зв’язок при швидкості близько 160 км/год, що створювало проблеми під час використання безпілотників і дронів-перехоплювачів.

Росія почала застосовувати нову модифікацію реактивного безпілотника “Герань-5”

Українські фахівці повідомили про появу нової модифікації російського реактивного безпілотника “Герань-5” — версії К5-К. Головна зміна полягає у використанні оптичної системи навігації.

Про це розповів радник з питань оборонних технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов.

Така система дозволяє апарату орієнтуватися за зображенням місцевості та менше залежати від супутникової навігації. Це ускладнює протидію засобами радіоелектронної боротьби, які зазвичай намагаються придушити або спотворити супутниковий сигнал.

За інформацією Бескрестнова, нова версія також отримала збільшену дальність, швидкість і висоту польоту. Перший подібний апарат українські фахівці виявили близько місяця тому.

Одночасно українська розвідка фіксує застосування нової крилатої ракети “Філін” із заявленою дальністю до 1200 кілометрів.