ЗСУ завдали удару по хімічному підприємству в Пермському краї Росії

Українські сили завдали удару по хімічному підприємству “Метафракс Кемікалс” у Пермському краї Росії.

Про це заявив Володимир Зеленський у соцмережах у суботу, 23 травня.

“Вдячний Службі безпеки України за ураження одного з важливих російських військових підприємств. Відстань від нашого кордону — 1700 кілометрів, це Пермський край”, — написав президент

“Метафракс Кемікалс” відіграє значну роль у російській хімічній галузі. Продукція компанії необхідна для десятків військових підприємств країни, включаючи авіатехніку, дрони, ракетні двигуни та вибухові матеріали. Зеленський заявив, що виробничий процес на заводі призупинено.

Зеленський опублікував у мережі відеозапис. На початку ролика можна побачити кадри, на яких об’єкт уже уражений: над ним піднімається дим. Сам об’єкт, розташований на значній відстані, погано розрізнити, видно лише дим на тлі. Далі на відео зафіксовано підліт дрона до цього об’єкта, а в цей час у місті чути вибух.

Телеграм-канал Exilenova повідомив, що дрон атакував хімічний комплекс АКМ компанії “Метафракс” у Губасі, який займається виробництвом аміаку, карбаміду та меламіну.

У ніч на 23 травня дрони атакували й інші регіони Росії. Зокрема, у Новоросійську після удару спалахнула нафтобаза.

У Києві відбулася акція проти залучення трудових мігрантів

Сьогодні, 23 травня, у центрі Києва відбулася акція проти трудової міграції. Учасники виступили проти залучення іноземної робочої сили та заявили про необхідність насамперед забезпечувати роботою громадян України.

Про це повідомляють у телеграм-каналах.

На плакатах і у скандуваннях лунали гасла “Україна для українців”, “Роботи замість мігрантів”, “Ні троянській корові”, “За білу Україну” та інші заклики проти міграційної політики.

Джерело:apostrophe.ua

Приводом для акції стала дискусія, яка в останні тижні активно розгортається в українських соцмережах навколо можливого завезення іноземної робочої сили. Протестну кампанію просували, зокрема, через чати та петиції, а сама тема швидко вийшла за межі інтернет-обговорень.

Організатори та учасники акції стверджують, що влада має робити ставку на повернення українців з-за кордону, підвищення зарплат і захист внутрішнього ринку праці. У тексті петиції до Кабміну міститься вимога відмовитися від політики масового залучення іноземців і створити умови для роботи власних громадян. На сьогодні вона зібрала необхідні 25 тис підписів.

Акція в Києві стала помітним проявом суспільного невдоволення на тлі демографічної кризи, нестачі робочої сили та відсутності чіткої комунікації влади щодо майбутнього ринку праці. Тема міграції вже стала частиною політичного порядку денного і, судячи з сьогоднішнього протесту, залишатиметься чутливою для українського о

Угорщина знову обмежила ввезення української сільськогосподарської продукції

Угорщина посилила обмеження на імпорт деяких українських сільськогосподарських продуктів.

Про прийняте рішення оголосив прем’єр-міністр Петер Мадяр.

Глава угорського уряду в короткій заяві повідомив, що Угорщина відмовляється від наміру покинути Міжнародний кримінальний суд і вводить заборону на ввезення сільськогосподарської продукції з України. Прем’єр-міністр не надав подробиць свого рішення. Проте пізніше в урядовому віснику з’явилася інформація про нові обмеження. Це повідомлення було опубліковано в контексті переговорів між Києвом і Будапештом щодо двосторонніх відносин та європейської інтеграції України.

Угорщина ввела заборону на ввезення деяких українських товарів, включаючи яловичину, свинину, м’ясо птиці, яйця, мед, зернові, борошно, рослинну олію та вино. Ці обмеження частково були введені ще у 2023 році. Після закінчення надзвичайного стану 14 травня 2026 року тимчасові заходи були скасовані, але уряд вирішив поновити заборону. У Будапешті обґрунтували це рішення необхідністю захистити місцевих виробників від тиску з боку дешевших імпортних товарів. Українська сторона поки що не надала офіційного коментаря щодо цього рішення угорського уряду.

ЄС готує позицію для переговорів із Москвою

У країнах Євросоюзу активізується дискусія щодо відновлення прямих контактів із Росією. Це відбувається на тлі спроб знайти шляхи завершення війни в Україні. Європейські лідери обговорюють, чи потрібен спеціальний представник або група посередників для переговорів із Кремлем.

Про це повідомляє “The New York Times”.

За інформацією видання, міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС наступного тижня на зустрічі на Кіпрі мають намір обговорити можливі параметри майбутніх контактів, включаючи формат діалогу та потенційні “червоні лінії” для Європи. При цьому, незважаючи на активні обговорення серед дипломатів, остаточних рішень щодо вибору переговірника поки що не ухвалено.

Кілька високопоставлених чиновників і дипломатів стверджують, що повернення до обговорення діалогу з Росією є значною зміною в політичній стратегії. Після повномасштабного вторгнення 2022 року більшість контактів з Москвою було призупинено.

В ЄС дедалі частіше усвідомлюють труднощі підтримання жорсткої ізоляційної політики. Як повідомляє NYT, спроби США врегулювати конфлікт не привели до значних результатів, а увага Вашингтона переключається на інші міжнародні проблеми. У зв’язку з цим у Європі зростає занепокоєння щодо недостатньої залученості континенту до процесу розробки майбутніх угод щодо України.

Низка європейських політиків переконана, що для посилення впливу ЄС необхідно діяти більш злагоджено та виступати єдиним фронтом на переговорах. Водночас їхні колеги вказують на небезпеку передчасного співробітництва з Москвою.

Представники європейських інститутів, включаючи президента Європейської ради Антоніу Кошту, висловили думку про необхідність підготовки до можливого “вікна” для переговорів. Європа має бути готова взяти участь у цьому процесі, коли трапиться сприятлива нагода.

Деякі експерти вважають, що в Москві змінюється стратегія: хоча раніше Росія була орієнтована на прямі переговори зі Сполученими Штатами, тепер вона все частіше натякає на готовність до взаємодії з європейськими партнерами.

У ЗМІ згадуються діючі та колишні високопоставлені європейські політики як можливі посередники з боку ЄС. Однак на даний момент немає ні офіційних рішень, ні навіть узгодженого списку. Дипломатичні джерела підкреслюють, що всі ці обговорення поки що перебувають на початковій стадії, на рівні концепцій.

У Новоросійську після атаки дронів спалахнуло найбільше нафтосховище на Кавказі

У ніч на суботу, 23 травня, Новоросійськ зазнав атаки безпілотників. У результаті удару сталася пожежа в районі російського нафтового терміналу “Грушова”.

Мер Новоросійська попередив мешканців про атаку, а потім оголосив про загрозу ракетного удару. Він також зазначив, що в прибережних зонах були тимчасово заблоковані дороги.

Місцеві мешканці поширили відеоматеріали, на яких зафіксовано роботу російської системи протиповітряної оборони та потужну пожежу за межами міста. Супутникові знімки, надані NASA FIRMS, підтвердили, що пожежа почалася на території нафтового комплексу.

Пожежа спалахнула в районі нафтотерміналу “Грушова”, що належить компанії “Чорномортранснафта”. Це найбільше нафтосховище на Кавказі, здатне вмістити близько 1,2 млн тонн нафтопродуктів у підземних і наземних резервуарах. На терміналі “Грушова” розташовано 50 резервуарів для зберігання нафти та нафтопродуктів.

Сенатори обох партій США закликають пришвидшити надання допомоги Україні

Група сенаторів від обох партій закликала Пентагон негайно виділити 600 млн доларів на військову допомогу. З цієї суми 400 млн призначені для ЗСУ в рамках програми USAI. Решта 200 млн підуть на підтримку Естонії, Латвії та Литви.

Про це повідомляє “Associated Press”.

Пентагон не встиг надати план витрат до встановленого терміну — 15 травня. Сенатори висловлюють занепокоєння тим, що затримки у підтримці України на четвертому році конфлікту послаблюють можливості Заходу щодо стримування Росії.

Звернення було ініційовано та підписано демократами Діком Дурбіном, Майклом Беннеттом і Кетрін Кортес Масто, а також республіканцями Чаком Грассі, Кевіном Крамером і Томом Тіллісом.

У документі підкреслюється, що протягом чотирьох років український народ демонструє видатну стійкість у боротьбі з російським вторгненням. Проте військовим ЗСУ вкрай необхідна і цілком виправдана додаткова підтримка з боку США.

Понад три тижні тому міністр оборони, виступаючи в Конгресі, заявив, що кошти для України вже “розморожено” і що сенаторам найближчим часом буде представлено детальний план їх використання. Однак оборонне відомство не виконало цю обіцянку, не вклавшись у встановлений термін — 15 травня.

Політики зазначили, що будь-яке зволікання з боку Пентагону, особливо на тлі чуток про можливе скорочення американської військової присутності в Балтійському регіоні, значно знижує здатність Заходу стримувати російську агресію.

Допомогу в розмірі 400 млн доларів передбачено в рамках програми USAI на фінансування виробництва та закупівлі нового озброєння для України на американських військових заводах. Закон про національну оборону затвердив це фінансування в грудні 2025 року.

Вночі Росія атакувала Україну 124 дронами

У ніч на 23 травня російські військові здійснили атаку на Україну, задіявши 124 БПЛА. Серед них були дрони типу Shahed, зокрема реактивні, а також апарати «Гербера», «Італмас» та імітаційні дрони “пародія”.

Про це повідомили повітряні сили ЗСУ.

Системи протиповітряної оборони нейтралізували 102 безпілотні літальні апарати, включаючи дрони типу Shahed, Гербера, Італмас та інші на півночі, півдні та сході.

Повітряні сили повідомили про 12 ударів безпілотників у дев’яти різних локаціях. Уламки дронів також виявлено в п’яти локаціях.

У Британії розповіли про випадки перехоплення російськими винищувачами літаків над Чорним морем

Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що минулого місяця російські винищувачі неодноразово перехоплювали розвідувальний літак Королівських ВПС над Чорним морем.

Про це пише BBC, посилаючись на офіційних представників Міноборони.

Російські винищувачі неодноразово підіймалися в повітря для перехоплення британського розвідувального літака, який здійснював польоти над Чорним морем. При цьому, як повідомляється, російські літаки виконували “небезпечні” маневри на зближення.

Російський винищувач Су-35 здійснив небезпечний маневр поблизу британського літака RAF Rivet Joint, що призвело до активації його аварійних систем.

Під час іншого інциденту Су-27 здійснив шість маневрів, наближаючись до британського літака на відстань до 20 футів (приблизно 6 метрів) від його носової частини.

Згідно з інформацією від представників влади, обидва інциденти сталися швидкості приблизно 500 миль на годину.

Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що літак Rivet Joint в середині квітня виконував регулярні польоти з метою забезпечення безпеки східного флангу НАТО.

“Цей інцидент є ще одним прикладом небезпечної та неприйнятної поведінки російських пілотів щодо неозброєного літака, що працює в міжнародному повітряному просторі. Ці дії створюють серйозний ризик аварій та потенційної ескалації”, – заявив британський міністр оборони Джон Гілі.

У міністерстві заявили, що ці події не вплинуть на здатність Великої Британії виконувати свої зобов’язання перед партнерами по НАТО.

У трьох областях України проводять обшуки в управліннях Нацполіції

У середу, 20 травня, у Тернопільській, Житомирській та Івано-Франківській областях проводять обшуки в головних управліннях Національної поліції.

Про це повідомила ЗМІ речниця Нацполіції Юлія Гірдвіліс.

“Так, обшуки проводяться у трьох регіонах. Національна поліція сприяє проведенню всіх процесуальних дій”, – зазначила Гірдвіліс.

Волонтер і радник міністра оборони Сергій Стерненко поділився фотографіями, на яких видно, як люди у формі з написом “СБУ” заходять до регіональних будівель поліції. Крім того, він опублікував знімки з доларами та євро, вилученими під час слідчих заходів.

Журналіст-розслідувач Тарас Середич та народний депутат Олексій Гончаренко заявили про затримання кількох високопосадовців під час отримання хабара. За непідтвердженою інформацією, до їх числа можуть входити голова поліції Івано-Франківської області Сергій Беспалько, заступник голови поліції Івано-Франківської області Володимир Яцюк, перший заступник керівника слідчого управління поліції Тернопільської області Андрій Ткачик та заступник начальника поліції Житомирської області Ілля Гулеватий.

Гончаренко зазначив, що серед осіб, підозрюваних у причетності до справи, фігурує помічник заступника міністра внутрішніх справ В. Воробей. Однак Мар’яна Рева, директорка департаменту комунікацій МВС, наголосила, що в структурі міністерства немає посади з такою назвою, а Воробей є водієм автогосподарства.

У вівторок, 19 травня, Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою провели обшуки у Верховному суді в рамках розслідування корупційної справи.

Оновлено : 17:48

За інформацією Служби безпеки України, посадовці створили систему “кришування” осіб, які поширюють відвертий контент в інтернеті.

У ході розслідування було заарештовано кількох високопоставлених співробітників поліції, зокрема керівництво Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, заступників начальників поліції в Тернопільській та Житомирській областях, а також посередника, який займався передачею інформації в рамках системи обслуговування підрозділів МВС.

Під час обшуків правоохоронці вилучили грошові кошти та інші докази, які можуть вказувати на отримання незаконної винагороди. Усім затриманим висунуто звинувачення за статтею 368 Кримінального кодексу України.

Досудове розслідування триває, і слідчі активно виявляють усіх учасників злочинної схеми.