МЗС України відреагувало на польський законопроект про покарання за “пропаганду ОУН-УПА”

Міністерство закордонних справ України прокоментувало розгляд у польському Сеймі законопроекту, який передбачає кримінальну відповідальність за публічну “пропаганду ідеології ОУН-УПА”.

Представник МЗС України Георгій Тихий заявив, що Київ уважно стежить за ходом розгляду документа та закликає польську сторону до стриманості й виваженого підходу.

В українському зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Польща залишається стратегічним партнером України у протидії російській агресії, європейській інтеграції, економічній співпраці та розвитку міжлюдських контактів.

Також у МЗС висловили вдячність Польщі та польському народу за підтримку, яку Україна отримує з початку повномасштабного вторгнення Росії.

У відомстві зазначили, що чутливі історичні питання мають вирішуватися через професійний діалог на основі взаємної поваги. У Києві вважають, що такі теми не повинні перетворюватися на інструмент політичної риторики.

Законопроект, який розглядає польський Сейм, пропонує внести до Кримінального кодексу Польщі норму про покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років за публічну “пропаганду ідеології ОУН-УПА”.

Нідерланди вичерпали можливості для надання прямої військової допомоги Україні

Нідерланди більше не мають можливостей для надання Україні нової прямої військової допомоги.

Про це заявила міністерка оборони країни Ділан Єшилгьоз-Зегеріус у кулуарах саміту НАТО.

За її словами, країна вже зробила дуже багато для підтримки України і тепер має намір закликати інші держави активніше долучатися до допомоги Києву.

Відповідаючи на запитання про нові запити України щодо ракет для систем Patriot, глава Міноборони Нідерландів заявила, що країна досягла межі своїх спроможностей.

“У нас, як у Нідерландів, більше немає можливостей, тому що ми вже зробили дуже багато”, – сказала вона.

Нідерланди вже виділили 9,1 млрд євро на військову підтримку України. Крім того, заплановано додаткові видатки у розмірі 11,6 млрд євро. Також країна виділила 1 млрд євро на програму PURL, у рамках якої європейські союзники оплачують поставки американського озброєння для України.

Раніше Україна та Нідерланди домовилися про запуск виробництва українських безпілотних систем на території Нідерландів у рамках програми Build with Ukraine. Крім того, Нідерланди оголосили про виділення 500 млн євро на безпілотники та засоби протиповітряної оборони для України.

На Київщині знайшли тіло підозрюваної у справі про замах на Єрмолаєва в Монако

Під Києвом знайшли мертву жінку, яку підозрювали у замаху на підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва у Монако.

Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на джерела в правоохоронних органах.

За даними видання, тіло жінки з вогнепальними пораненнями виявили ввечері 6 липня, близько 23:00.

У матеріалі йдеться, що вона тривалий час переховувалася за межами України — з 22 березня 2025 року до 1 липня 2026 року. За даними джерел, жінку вбили незабаром після її повернення в країну.

Також повідомляється, що за підозрою у вбивстві вже затримано двох осіб. Один із них, за даними джерела видання, є діючим офіцером Головного управління розвідки, другий — колишнім співробітником правоохоронних органів.

Офіційних подробиць щодо справи на момент публікації не наводиться.

У Росії обмежили роботу аеропортів після повідомлень про атаку дронів

У ніч на 7 липня в Росії повідомили про масовану атаку безпілотників. За даними російських джерел, під ударом опинилися Бєлгородська область та Московський регіон.

У Бєлгороді, за попередньою інформацією, після атаки виникла пожежа на території Бєлгородського лінійного управління магістральних газопроводів. Це підрозділ компанії “Газпром трансгаз Москва”, що входить до структури “Газпрому”.

Підприємство відповідає за експлуатацію магістральних газопроводів та транспортування природного газу територією Бєлгородської області.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російська ППО кілька годин відбивала атаку безпілотників, які нібито прямували до столиці. За його словами, було збито дев’ять дронів, а на місцях падіння уламків працюють екстрені служби.

На тлі атаки в Росії вводили обмеження в роботі аеропортів. У Шереметьєво, Внуково та Домодєдово рейси тимчасово приймали й відправляли лише після узгодження зі службами. Також на деякий час призупиняли роботу аеропорти Жуковський, Калуга та Краснодар.

Російські Telegram-канали стверджували, що в повітряному просторі РФ могли перебувати понад 300 українських безпілотників, більшість із яких рухалися в бік Москви. Офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає.

Росія вночі атакувала Україну понад 120 безпілотниками

У ніч на 7 липня російські війська запустили по Україні 123 ударні безпілотники.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Під час атаки використовувалися дрони типу Shahed, зокрема реактивні, а також “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори “Пародія”.

За попередньою інформацією сили протиповітряної оборони збили або придушили 108 ворожих БПЛА. Повітряні цілі знищували на півночі, півдні, у центрі та на сході країни.

При цьому зафіксовано влучання 12 ударних безпілотників у 10 локаціях. Також уламки збитих дронів впали ще в п’яти місцях.

Рютте закликав союзників посилити підтримку України після нових ударів по Києву

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав союзників України продовжувати постачання озброєння та особливо посилити допомогу у сфері протиповітряної оборони.

Про це він заявив на прес-конференції в Анкарі напередодні саміту НАТО.

Рютте зазначив, що Україна змінює ситуацію на полі бою завдяки стійкості, самовідданості та винахідливості своїх Збройних сил. При цьому, за його словами, підтримка з боку НАТО має залишатися постійною, особливо коли йдеться про системи ППО.

Генсек НАТО нагадав, що Росія продовжує завдавати масованих ударів по українських містах, включаючи чергову атаку, що сталася минулої ночі.

“Усі союзники мають зробити все можливе, щоб наша підтримка України продовжувала надходити. Тому що безпека України так тісно пов’язана з нашою власною”, — заявив очільник НАТО.

Також генсек заявив, що невибіркові удари Росії по цивільному населенню виглядають як ознака відчаю. При цьому він підкреслив, що таким способом Росія не зможе виграти війну.

Окремо Рютте позитивно оцінив українські удари на великі відстані по об’єктах російського ВПК та енергетики, а також успіхи України у стримуванні просування російських військ.

У Харкові 20-річний хлопець підірвався на невідомому предметі

У Харкові 20-річний місцевий мешканець отримав тяжкі мінно-вибухові травми після того, як спробував розібрати невідомий предмет.

Про це повідомили в Головному управлінні Нацполіції Харківщини.

Хлопець знайшов підозрілий предмет у полі на території Малоданілівської громади. Замість того, щоб повідомити про знахідку екстреним службам, він забрав її додому.

Вдома чоловік спробував розібрати предмет, після чого стався вибух. У результаті детонації він отримав численні осколкові поранення і був госпіталізований.

Повідомлення про потерпілого надійшло до поліції ввечері 5 липня від медиків. Наразі правоохоронці з’ясовують усі обставини події. Вирішується питання щодо внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею про умисне вбивство з позначкою “нещасний випадок”.

Поліція вкотре закликала громадян не торкатися підозрілих предметів, не переносити їх і не намагатися розбирати самостійно. У разі виявлення небезпечної знахідки необхідно одразу звертатися до екстрених служб.

Лубінець заявив про різке зростання скарг на ТЦК і закликав перезапустити систему мобілізації

Чинна система мобілізації в Україні потребує не окремих виправлень, а повного перезапуску. Кількість скарг на порушення з боку ТЦК за останні роки зросла до критичного рівня.

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Якщо у 2022 році офіс омбудсмена отримав 18 таких звернень, то у 2025 році їх стало в 333 рази більше.

“З кожного року я бачив у десятки разів збільшення кількості звернень саме по цьому напрямку. Зрозуміло, що ми побачили системну проблему”, — наголосив Лубінець

За його словами, реальна кількість випадків може бути значно вищою за офіційну статистику, а скарги надходять не лише до українського омбудсмена, а й до міжнародних правозахисних організацій.

Найскладнішу ситуацію він визначив в Одеській, Закарпатській, Львівській та Тернопільській областях. Омбудсмен навів приклади, коли людей із серйозними захворюваннями визнавали повністю придатними та відправляли до війська, після чого вони потрапляли до лікарень або створювали ризики для інших військовослужбовців. Окремо Уповноважений згадав чоловіка із ВІЛ-інфекцією 3-ї стадії, сифілісом, вірусними гепатитами B і C та гнійним сепсисом. Його також мобілізували й поставили в наряд на кухню.

“Кожного ранку, заступаючи на чергування, він повідомляв про свої хвороби і про те, що йому заборонено торкатися предметів, через які інфекція може передатися іншим військовослужбовцям. Жодної реакції не було”, — розповів Лубінець.

Також він розповів про випадок у Миколаєві, де, за його словами, чоловіка 18 діб утримували в приміщенні обласного ТЦК. Пізніше з’ясувалося, що він уже є діючим військовослужбовцем, а під час “мобілізації” отримав травми.

Омбудсман вважає, що однією з головних проблем стала система кількісних показників, через яку центри комплектування прагнуть виконати план за будь-яку ціну. За його словами, це призводить до зловживань, корупції та мобілізації людей, які не повинні потрапляти до армії через стан здоров’я або з інших законних підстав.

Серед пропозицій Лубінця — відмова від планових показників, перетворення ТЦК на сервісні центри для військовозобов’язаних та обов’язкове використання бодікамер співробітниками центрів комплектування.

Він наголосив, що відповідальність за реформу системи має взяти на себе керівництво Міністерства оборони. За даними військового омбудсмена Ольги Решетилової, близько 7% мобілізованих мали законну відстрочку, яку в ТЦК проігнорували.

Україна вимагає термінового засідання Радбезу ООН після нових масованих атак Росії

Україна звернулася з вимогою терміново скликати засідання Ради Безпеки ООН після чергових масованих ракетно-дронових ударів Росії по українських містах.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

За його словами, приводом для звернення стала друга за кілька днів масштабна атака Росії, яка призвела до нових жертв серед мирного населення.

Сибіга заявив, що кожна російська ракета, випущена по Україні, становить загрозу не лише українцям, а й усій міжнародній системі безпеки. За його словами, Москва намагається показати, що сила може замінити право, а жорстокість залишиться без наслідків.

“Ми закликаємо головування Демократичної Республіки Конго в Раді Безпеки та її членів підтримати запит України. Запізнілі або слабкі реакції не здатні зупинити терор. Це може зробити лише рішуча, принципова та своєчасна відповідь”, – наголосив Сибіга.

Міністр також нагадав, що попередній масований удар 2 липня забрав життя щонайменше 31 мирного мешканця Києва. Після нової атаки 6 липня кількість загиблих і постраждалих продовжує зростати.

У МЗС України заявляють, що міжнародна спільнота має діяти єдиним фронтом, щоб стримувати російську агресію та домагатися справедливого й сталого миру відповідно до Статуту ООН.