Кількість жертв теракту в Києві зросла

У Києві 20 квітня в медичному закладі помер чоловік, який отримав поранення від стрільця в Голосіївському районі. Потерпілий перебував у вкрай важкому стані.

Мер Києва Віталій Кличко повідомив про це у своєму Telegram-каналі.

В результаті теракту загинуло семеро людей.

“За інформацією медиків, у лікарні помер чоловік, поранений стрілком у Голосіївському районі. Потерпілий перебував у вкрай важкому стані. Лікарі боролися за його життя, але врятувати його, на жаль, не вдалося”, – йдеться в повідомленні.

У столичних лікарнях проходять лікування семеро людей, які отримали поранення в Голосіївському районі, включаючи одну дитину. З дорослих пацієнтів четверо перебувають у реанімації, а двоє – у відділенні політравми. Усім постраждалим надається повний комплекс медичних послуг.

У Києві чоловік, озброєний вогнепальною зброєю, відкрив вогонь. Потім він сховався в супермаркеті, заблокувавши двері. В результаті інциденту постраждали як випадкові перехожі на вулиці, так і покупці, які перебували в магазині.

На виборах у Болгарії проросійський Радев продовжує зберігати лідерство

Партія “Прогресивна Болгарія” проросійського експрезидента Румена Радева зберігає лідерство після підрахунку 78,24% протоколів дострокових парламентських виборів.

Відповідні дані оприлюднює Центральна виборча комісія Болгарії.

“Прогресивна Болгарія” посідає перше місце з показником у 44,48%.

До парламенту нового скликання проходять такі політичні сили: “Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія” (13,65%), “Герб-СДС” (13,18%), ГНС (“Рух за права і свободи” Деляна Пеєвського) (5,85%) і проросійська партія “Відродження” (4,43%).

Партії МЕЧ, “Велич”, “БСП-Об’єднані ліві” та “Сяйво” отримали менше 4% голосів.

За ніч сили ППО знищили 113 російських дронів

У ніч на 20 квітня російські війська атакували Україну, випустивши 142 дрони, зокрема реактивні “Шахеди”.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

19 квітня о 18:00 російські війська розпочали атаку з використанням 142 ударних безпілотників, серед яких були “Шахед”, “Гербера”, “Італмас” та інші моделі. Удари наносилися з восьми різних напрямків: Курськ, Брянськ, Орел, Міллерово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ (територія Російської Федерації), а також з тимчасово окупованих територій Донецька та Гвардійського в Криму.

Сили оборони України відбивали повітряну атаку за допомогою авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільних вогневих груп.

За попередньою інформацією, системи протиповітряної оборони нейтралізували або придушили 113 безпілотників противника на півночі, півдні та сході країни.

Було зафіксовано 28 випадків влучання ударних БПЛА на 18 локаціях, а також падіння уламків збитих апаратів на 6 локаціях.

Росія турбується про безпеку своїх військових у Придністров’ї

Росія прагне збільшити чисельність своїх військ у невизнаному Придністров’ї через побоювання за його безпеку. Однак на даний момент вона не має для цього можливостей.

Про це заявив глава Офісу Президента Кирило Буданов.

Він повідомив про дані, які вказують на те, що російське командування не відмовляється від намірів активізувати свою діяльність у Придністров’ї.

“Я б це назвав війною страхів. Росіяни бояться за свій контингент і хочуть вжити хоча б якісь заходи, щоб його якось посилити, щоб він був готовий якось реагувати, якщо з ним щось трапиться”, – зазначив Буданов.

Буданов підкреслив, що Україна поінформована про ці наміри і повинна вжити відповідних заходів. На його думку, це є типовою військовою тактикою. Глава ОП заявив, що російське військове угруповання в Придністров’ї не має достатньої чисельності.

“Наростити її вони не можуть, і більше за них бояться”, – зауважив він.

Буданов також засумнівався, що Придністров’я вдасться захопити “без єдиного пострілу”.

“Без жодного пострілу? Я, наприклад, у це не вірю. Якщо поставити питання, чи зможемо ми це зробити? Так, зможемо, з пострілами, але можемо. Проте я вважаю, що це – передчасне питання”, – сказав він.

Україна домовилася з кредиторами про перенесення виплат за державним боргом

Міністерство фінансів уклало угоду з кредиторами про відстрочку платежів. Борг буде погашатися рівними частинами з 2035 по 2039 рік.

Про це повідомило Міністерство фінансів.

Міністр фінансів Сергій Марченко та представники країн-кредиторів, включаючи Канаду, Францію, Німеччину, Японію, Італію, Нідерланди, Велику Британію, США та Республіку Корея, поставили свої підписи під документом.

“Меморандум продовжує попередні домовленості 2022 та 2023 років і є важливим елементом міжнародної фінансової підтримки України”, – йдеться в повідомленні.

Документ передбачає перенесення термінів сплати державного та гарантованого державою боргу, який мав бути погашений у лютому 2026 року. Відповідно до Меморандуму, обслуговування та погашення цього боргу буде перенесено на кінець лютого 2030 року. Це рішення відповідає новій програмі Міжнародного валютного фонду.

Відкладені платежі будуть погашатися після завершення цього етапу рівними піврічними траншами у період з 2035 по 2039 роки, з урахуванням нарахування відсотків.

Марченко висловив вдячність міжнародним партнерам і наголосив, що це рішення має величезне значення для України, оскільки значно зменшує боргове навантаження на державний бюджет.

“Відстрочка платежів дає змогу спрямувати вивільнені фінансові ресурси на першочергові потреби держави, зокрема фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки”, – зазначив Марченко.

Зеленський візьме участь у зустрічі з питань безпеки в Ормузькій протоці

Президент України Володимир Зеленський візьме участь у міжнародній зустрічі з питань безпеки в Ормузькій протоці. На цьому заході зберуться світові лідери, щоб скоординувати свої дії.

Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі

Президент зазначив, що безпека судноплавства в Ормузькій протоці стала важливою глобальною проблемою, і світова спільнота усвідомлює її значення для світової стабільності. Він вказав, що поточна ситуація нагадує події 2022-2023 років, коли Росія прагнула блокувати Чорне море.

Глава держави підкреслив, що Україна успішно впоралася із забезпечення охорони в Чорному морі, і цей приклад може слугувати уроком для усієї світової спільноти. За його словами, зараз стало ясно, що захист морських маршрутів — це проблема не лише регіонального, а й глобального масштабу.

Володимир Зеленський зазначив, що для забезпечення безпеки на морських просторах необхідно об’єднати зусилля країн. Він також висловив упевненість у тому, що міжнародні партнери проявлять солідарність і рішучість у відповідь на поточні загрози.

На фронті загинув захисник України Шейн Томас Такетт

У бою з окупантами загинув американець Шейн Томас Такетт, який приєднався до лав Збройних сил України минулого року. Повідомляється, що його вбили 30 листопада 2025 року в районі населеного пункту Золотий Колодязь.

Інформація про це з’явилася в соцмережах.

Влітку 2025 року Такетт повідомив близьким про намір вирушити до України. Рідні намагалися відрадити його від цього кроку, нагадуючи про сім’ю та новонародженого сина, однак він прийняв рішення брати участь у бойових діях. У серпні 2025 року він приєднався до українського спецназу.

Загибель Шейна Такетта стала важкою втратою для його родини та близьких. За повідомленнями джерел, під час тієї ж операції загинули й інші іноземні громадяни, які воювали на боці ЗСУ.

Тіло Такетта, як стверджується, було відправлено до Сполучених Штатів у березні 2026 року.

Приватна система ППО знищила перший реактивний Shahed

Приватна система протиповітряної оборони знешкодила перший реактивний дрон у Харківській області.

Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

У листопаді уряд ініціював проєкт приватної системи протиповітряної оборони. Цей проєкт дає можливість підприємствам, незалежно від їхньої форми власності — чи то приватні, державні чи комунальні організації, створювати свої підрозділи ППО, які перебуватимуть під контролем військового керівництва.

Про перші збиті дрони Федоров повідомив 30 березня. Але зараз стався перший випадок, коли було збито реактивний дрон, що летів зі швидкістю понад 400 км/год.

Наразі на дев’ятнадцяти підприємствах створюються приватні підрозділи протиповітряної оборони. Ці підрозділи інтегровані в єдину систему управління Повітряних сил і функціонують як частина загальної структури протиповітряної оборони.

Король Карл XVI Густав вперше з 2008 року відвідав Україну

Король Швеції Карл XVI Густав прибув із візитом до Львова 17 квітня.

Про це повідомляє шведський мовник “SVT”.

У поїздці короля супроводжує Марія Мальмер Стенергард, яка обіймає посаду міністра закордонних справ Швеції.

Візит включає відвідування шкіл і лікарень у Львові з метою вивчення досвіду, отриманого під час військових дій.

Король Карл XVI Густав зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, і вони разом відвідали церемонію покладання квітів на могили загиблих українських солдатів.

Король Швеції вперше відвідує Україну після початку конфлікту в Україні.