Фінляндія скасувала обмеження щодо ядерної зброї заради безпеки та інтеграції з НАТО

Фінляндія схвалила законодавчі зміни, які скасовують діючі обмеження щодо ядерної зброї. Це рішення стало частиною більш глибокої інтеграції країни в оборонну систему НАТО на тлі погіршення ситуації з безпекою в Європі.

Раніше фінське законодавство забороняло імпорт, виробництво, зберігання та застосування ядерних вибухових пристроїв. Нові норми мають усунути ці правові бар’єри в тих випадках, коли йдеться про оборону Фінляндії, колективний захист НАТО або військову співпрацю з союзниками.

У Гельсінкі наголошують, що йдеться про приведення національного законодавства у відповідність до зобов’язань країни як члена Північноатлантичного альянсу. Фінляндія вступила до НАТО після початку повномасштабного конфлікту в Україні й відтоді поступово перебудовує свою оборонну політику.

При цьому рішення не означає автоматичного розміщення ядерної зброї на фінській території. Воно створює юридичну можливість для таких дій у разі необхідності та дозволяє Фінляндії повніше брати участь у системі ядерного стримування НАТО.

Росія почне завозити бензин морем через дефіцит палива

Росія планує вже в червні розпочати імпорт бензину морським шляхом, щоб покрити нестачу палива на внутрішньому ринку. Партія бензину має прибути через один із західних портів РФ.

Про це повідомляє Reuters.

Для країни, яка традиційно сама була великим експортером нафти та нафтопродуктів, такий крок виглядає нетиповим. Причиною стали наслідки українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі, включаючи НПЗ, нафтопроводи та сховища.

“Росія планує імпортувати паливо морем цього місяця, намагаючись впоратися з дефіцитом бензину після масштабних атак дронів на її нафтопереробні заводи. Росія отримає вантаж бензину через один зі своїх західних портів у червні, що є рідкісним кроком для одного з найбільших у світі експортерів нафти та продуктів нафтопереробки”, — цитує джерела агенція.

Серед останніх об’єктів, де виникали проблеми з переробкою, згадуються завод “Танеко” та Московський НПЗ. На тлі дефіциту російська влада вже обмежила експорт бензину до кінця липня, щоб утримати паливо всередині країни в період підвищеного літнього попиту.

Крім того, Москва розраховує закуповувати бензин у Білорусі та отримувати невеликі обсяги з Казахстану. Однак, за оцінкою видання, ці поставки не зможуть повністю покрити потреби, а морський імпорт буде дорогим і логістично складним тимчасовим рішенням.

Болгарія заблокувала новий пакет санкцій ЄС проти Росії

Болгарія відмовилася підтримати запропонований Єврокомісією 21-й пакет санкцій проти Росії. За даними європейських дипломатів, головною причиною стало намір включити до санкційного списку главу Російської православної церкви патріарха Кирила.

У Софії вважають, що такі обмеження можуть сприйматися як втручання в релігійні питання. Через цю позицію Болгарія висловила незгоду під час обговорення проєкту санкцій на рівні послів країн ЄС.

Крім того, зауваження до нового пакету є й щодо енергетичного блоку. Кілька держав, зокрема Болгарія, висловили побоювання через пропозицію заморозити верхню межу цін на російську нафту, щоб не допустити її подальшого зростання.

Обговорення пакету санкцій продовжиться на засіданні Комітету постійних представників ЄС. Для ухвалення нових обмежень необхідне одностайне рішення Ради ЄС. За даними «Європейської правди», Брюссель розраховує узгодити 21-й пакет до 15 липня, оскільки до цього терміну потрібно оновити механізм цінової межі на російську нафту.

Комунальні служби на окупованому Донбасі почали переходити на бронетранспорт

На окупованих територіях Донецької та Луганської областей газові, енергетичні та аварійні бригади почали отримувати спеціальні броньовані автомобілі.

За даними ЗМІ, цей транспорт передають для захисту комунальників від атак безпілотників та підривів на мінах.

Йдеться про десятки машин із посиленим металевим кузовом та додатковим захистом днища. Його зміцнюють багатошаровими пластиковими матами, стійкими до вологи та розрахованими на зменшення наслідків вибуху.

Заявляється, що броня класу Бр2 має захищати екіпаж від осколків. Такі машини планують використовувати під час виїздів аварійних служб, енергетиків та газовиків у райони, де зберігається загроза ударів дронів та мінна небезпека.

У російських Telegram-каналах причиною такого рішення називають часті атаки на комунальні служби. На цьому тлі навіть ремонтні та аварійні бригади на окупованих територіях змушені працювати в умовах, близьких до бойових.

Росія звинуватила ЗСУ у нападі дрона на автобус із дітьми з Білорусі

Влада Брянської області РФ повідомила про атаку безпілотника на автобус, у якому їхала дитяча футбольна команда з Білорусі. За словами т.в.о. губернатора регіону Єгора Ковальчука, команда з Гомеля прямувала на відпочинок до Геленджика.

В результаті інциденту загинула жінка, яка супроводжувала дітей, — громадянка Білорусі. За даними регіональної влади, поранення отримали шестеро осіб, серед них четверо дітей. У Міністерстві охорони здоров’я Росії при цьому повідомили про сімох постраждалих: одна дитина перебуває у важкому стані, решта — у стані середньої тяжкості.

Подія сталася 17 червня на трасі А-240. У двоповерховому автобусі дитячо-юнацької спортивної школи № 2 міста Речиці перебували 44 пасажири, зокрема 28 дітей. Російські слідчі порушили кримінальну справу щодо теракту.

Українська заперечує причетність до атаки. Представник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов заявив білоруському виданню “Дзеркало”, що Україна не завдавала ударів дронами по Брянській області в момент події. Незалежного підтвердження інформації про атаку саме з боку ЗСУ поки що немає.

В Угорщині перевірять дії правоохоронців у справі про “золотий конвой” Ощадбанку

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про початок розслідування після інциденту з українськими інкасаторами та коштами Ощадбанку. Перевірка має встановити, як діяли угорські державні органи під час захоплення людей та цінностей банку.

Про це Мадяр повідомив у соцмережі Х.

Доручення стосується Національної податкової та митної адміністрації, Центру боротьби з тероризмом та інших структур, які могли бути причетні до операції. Він також заявив, що генеральний прокурор має негайно зайнятися цією справою.

Україна раніше вимагала об’єктивного розслідування всіх обставин інциденту, а також компенсації фізичної та моральної шкоди. У Києві наголошували, що одного повернення майна недостатньо, оскільки винні мають понести відповідальність.

Гроші та цінності Ощадбанку були повернуті Україні 6 травня. Це сталося вже після поразки партії Віктора Орбана “Фідес” на виборах. Раніше угорські ЗМІ повідомляли, що наказ про проведення операції нібито особисто віддавав Орбан.

Міноборони України готує нові правила для військових у СЗЧ

Міністерство оборони України розробляє законопроєкт, який має змінити порядок притягнення до відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення частини. Проблема набула масового характеру: кількість таких випадків уже перевищила 200 тис.

Про це розповів голова відомства Михайло Федоров.

Федоров стверджує, що чинні норми фактично не працюють. За його словами, мова йде не про введення нових покарань або збільшення термінів ув’язнення, а про створення механізму, який дозволить реально доводити такі справи до судових рішень.

Оновлені правила мають стосуватися тих військовослужбовців, які самовільно залишать частину після 12 червня. У Міноборони вважають, що без змін у законодавстві система й надалі залишатиметься неефективною: випадки фіксуються, але вироки майже не виносяться.

При цьому для тих, хто покинув частину до 11 червня 2026 року, діє окремий порядок повернення. Їм надали 100 днів, щоб повернутися на службу без кримінального покарання, подати рапорт, обрати бажану посаду та підрозділ для переведення, а також відновити отримання грошового забезпечення.

Російські акції різко знецінилися після слів Трампа про нафтові санкції

Російський фондовий ринок відреагував падінням на заяву президента США Дональда Трампа про можливе відновлення санкцій проти нафтового сектору РФ. Індекс Московської біржі за підсумками торгів знизився на 2,05%, а протягом сесії опускався до 2475 пунктів — мінімального рівня з 27 жовтня минулого року.

Найбільше впали акції нафтових компаній. Акції “Роснєфті” втратили 5,5%, «Лукойла» — 5,3%, “Сургутнєфтєгаза” — 3,1%. Також подешевшали “Газпром нафта” і “Татнєфть”, чиї підприємства раніше стикалися з наслідками атак безпілотників.

Додатковий тиск на ринок спричинило зниження світових цін на нафту. Brent вперше з березня опустилася нижче 80 доларів за барель, втративши близько 10% вартості за день. Аналітики пов’язують це з очікуваннями деескалації на Близькому Сході та можливим розблокуванням Ормузької протоки.

За оцінками економістів, з початку року російський ринок акцій уже втратив близько 3 трлн рублів капіталізації. Якщо порівнювати з довоєнними рівнями, падіння становить приблизно 13 трлн рублів, а сумарна вартість публічних російських компаній наблизилася до мінімальних значень щодо розміру економіки за останні десятиліття.

У Тростянці після нічного удару знищено всі автозаправки

В ніч на 17 червня російські війська завдали масованого удару по Тростянцю в Сумській області. За даними місцевої влади, внаслідок атаки в місті знищено всі автозаправні станції.

Мер Тростянця Юрій Бова назвав ніч важкою та повідомив, що під удар потрапила міська інфраструктура.

Окрім АЗС, пошкоджень зазнали багато приватних будинків. За попередньою інформацією, серед місцевих мешканців немає загиблих та поранених. Наслідки атаки уточнюються, на місцях працюють профільні служби.

Тієї ж ночі російські безпілотники атакували й інші об’єкти в Сумській області. За даними обласної влади, один із ударів припав на територію кінно-спортивної школи: люди не постраждали, але в результаті атаки загинули коні.