Україна не встигає підготуватися до наступного опалювального сезону через заблоковані €90 млрд

Україна ризикує втратити дорогоцінний час для підготовки до майбутнього опалювального сезону через затримку в отриманні фінансової допомоги від Європейського Союзу.

Про це заявив президент Володимир Зеленський.

Плани щодо запуску проєкту були намічені на березень, однак через призупинення фінансової підтримки у розмірі 90 млрд євро підготовчі роботи довелося зупинити.

“Це елементарне питання, ми повинні підготуватися до наступної зими. І оскільки цей пакет все ще блокується… ми повинні були почати це в березні, але ми дещо втратили час”, — сказав глава держави під час виступу.

Зеленський заявив, що вина за затримку лежить на одному європейському політичному діячі, маючи на увазі прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Президент підкреслив, що подібні дії створюють загрози не тільки для України, але й для безпеки всього європейського континенту.

“Це відбувається через те, що одна особа в Європі постала проти цілої Європи просто для того, щоб задовольнити Москву. І всі це бачать сьогодні. Є докази того, що це лише оборудки з Москвою”, – додав Зеленський.

Президент України, окрім обговорення питань кредитування, торкнувся теми енергетичної безпеки. Він зазначив, що Росія не давала жодних сигналів про можливе перемир’я в енергетичній сфері. Також Зеленський прокоментував заклики західних партнерів скоротити удари по російській нафтовій інфраструктурі в умовах глобальної енергетичної кризи.

“Але хто нам такі сигнали передає – не буду казати, просто не можу. Якщо вони будуть згодні припинити удари по енергетиці – ми будемо відповідати дзеркально”, – зазначив президент.

Вночі Україну атакували 339 ударних дронів

У ніч на 1 квітня Україна зазнала атаки понад трьохсот ударних дронів противника. Більшість безпілотників було збито, але є й влучання.

Про це заявили в Повітряних силах ЗСУ.

Вночі російські військові продовжували обстріли мирних жителів України. У повітрі було зафіксовано 339 ударних безпілотників, включаючи “гербери” та “італмаси”. Приблизно 200 з них були типу “Шахед”.

Ворог здійснив атаку з використанням пускових майданчиків у Брянську, Курську, Орлі, Міллерово, Приморсько-Ахтарську (у Росії), а також у Гвардійському, розташованому на ТОТ Криму, та у Донецьку.

Сили оборони України, включаючи авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи, збили або нейтралізували 298 ворожих БПЛА на всіх напрямках — півночі, півдні, сході, заході та в центрі країни.

У 11 локаціях зафіксовано влучання 20 ударних дронів, а в 5 — падіння уламків.

Захист українців у ЄС може бути обмежений після 2027 року

Єврокомісія у травні представить нову систему перебування українців після закінчення терміну дії тимчасового захисту. Планується запровадити обмеження за регіонами та віком.

“Радіо Свобода” повідомило про це з посиланням на європейських чиновників і дипломатів, обізнаних із ходом дискусій.

В Євросоюзі обговорюють зміни в політиці перебування українців після березня 2027 року, коли закінчиться термін дії механізму тимчасового захисту. Замість повної відмови від цього механізму планується його реформування. Це рішення має важливе стратегічне значення, оскільки воно зачіпає майбутнє мільйонів українців, які проживають у Європі.

У 2022 році швидке гуманітарне рішення стало основою довгострокової політики. Механізм тимчасового захисту надав мільйонам українців право на проживання, працевлаштування та соціальні гарантії без виснажливих бюрократичних процедур. Однак його основна складність полягає в тому, що він розрахований на тимчасове застосування.

У Брюсселі визнають, що конфлікт затягнувся, і потрібне нове рішення, яке виходить за межі короткострокових заходів. Спочатку передбачалося, що українці поступово переходитимуть на інші типи дозволів на проживання, такі як робочі або навчальні візи. Однак цей процес фактично не розпочався. У багатьох країнах умови виявилися надто складними, а бюрократичні процедури — заплутаними та громіздкими. В результаті кількість переходів на інші статуси залишається низькою. Більше того, в ЄС побоюються, що одночасне припинення тимчасового захисту може призвести до масового напливу заяв про надання притулку та перевантаження системи.

Розглядаються кілька варіантів вирішення: продовження захисту у зміненій формі, перехід українців на національні дозволи на проживання або введення нового спеціального статусу. Водночас обговорюється й більш суворий підхід, що включає обмеження за регіоном походження, окремі правила для чоловіків призовного віку та особливий статус для вразливих категорій.

Окремі держави вже вживають відповідних заходів. Так, Швейцарія визнала певні райони України відносно безпечними, а Норвегія закрила доступ до захисту для деяких категорій чоловіків. Однак подібні кроки стають причиною юридичних дискусій, оскільки вони можуть призвести до дискримінації.

Спочатку передбачається, що нововведення більше торкнуться тих, хто щойно прибув до ЄС з України. Ймовірно, ті, хто вже проживає в Євросоюзі, зможуть зберегти свій поточний статус, щоб не перевантажувати систему. Однак на даний момент остаточне рішення ще не прийнято, і підхід може змінитися в процесі переговорів між країнами.

Одночасно змінюється й ставлення до українців. Раніше на першому місці була безпека, тепер — інтеграція. Важливе значення набувають працевлаштування, знання мови та внесок в економіку, які можуть вплинути на майбутнє становище людини. Європа поступово відмовляється від моделі “тимчасового притулку” на користь довгострокового співіснування, але з новими умовами.

Єврокомісія зобов’язана представити конкретні ініціативи в травні. Після цього їх мають затвердити країни-члени ЄС. Незалежно від обставин, після 2027 року Європа перестане розглядати українців як тимчасове явище. Це питання переходить у сферу довгострокової політики, і від прийнятого рішення залежатиме не тільки доля мільйонів людей, а й майбутній устрій самої Європи.

В Україні побудують завод з виробництва ядерного палива

25 березня Кабінет міністрів України схвалив ініціативу Міністерства енергетики щодо створення виробництва тепловидільних збірок (ТВЗ) для атомних електростанцій.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підписала відповідне розпорядження.

“Погодитися з пропозицією Міністерства енергетики щодо розміщення ядерної установки з виробництва тепловидільних збірок ядерних реакторів атомних електростанцій на території Південноукраїнської міської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області”, — йдеться в тексті документа.

Виконання робіт здійснюватиме компанія “Енергоатом”, відповідальна за управління всіма атомними електростанціями України.

“Рекомендувати акціонерному товариству “Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом” — експлуатуючій організації (оператору) ядерної установки з виробництва тепловидільних збірок ядерних реакторів атомних електростанцій забезпечити виконання робіт з її проектування та будівництва”, — зазначено на сайті уряду.

“Енергоатом” вважає це рішення стратегічно важливим і ключовим для досягнення енергетичної автономії України.

“Кабінет Міністрів України ухвалив стратегічне рішення, яке відкриває нову сторінку в історії вітчизняної атомної енергетики”, – наголошує компанія.

У лютому державний борг України зменшився на $1,8 млрд

Наприкінці лютого державний борг України сягнув 9,21 трлн гривень, що еквівалентно $213,18 млрд.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Станом на 28 лютого державний борг скоротився на 1,41 млрд грн або $1,8 млрд за курсом валют. Зовнішній борг зменшився на 10,08 млрд грн або $1,6 млрд і склав 6,93 трлн грн (близько $160,4 млрд). При цьому внутрішній державний борг збільшився на 16,97 млрд грн і досяг 2,01 трлн грн (приблизно $46,5 млрд). Загальний обсяг гарантованого державою боргу знизився на 8,29 млрд грн і тепер становить 270,55 млрд грн (близько $6,26 млрд).

“Скорочення державного та гарантованого державою боргу в лютому відбулося внаслідок погашення боргових зобов’язань за кредитами країн-партнерів і переоцінки валютних зобов’язань через зміну обмінних курсів станом на кінець місяця порівняно з попереднім періодом”, – повідомили в міністерстві.

Більша частина державного боргу України (65,6%) сформована за рахунок пільгових позик від міжнародних фінансових організацій та урядів країн-партнерів. Ще 21,8% боргу становлять державні цінні папери, випущені на внутрішньому ринку, а 9,2% – на зовнішньому. Решта 3,4% боргу – це позики, отримані від комерційних банків та інших фінансових установ.

У лютому 2026 року Міністерство фінансів провело 12 аукціонів з розміщення облігацій внутрішнього державного запозичення (ОВДЗ), що дозволило залучити до бюджету 56,7 млрд гривень. Крім того, було організовано один switch-аукціон на суму 10 млрд гривень, що сприяло зниженню короткострокових зобов’язань та покращенню структури внутрішнього боргу країни.

До кінця 2025 року відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту досягло 98,15%. Якщо виключити кредити та заборгованість перед Російською Федерацією, цей показник склав 86,3% ВВП.

Росія попереджає країни про наслідки надання українським дронам доступу до повітряного простору

Якщо країни Європейського Союзу дозволять Україні використовувати свій повітряний простір для нанесення ударів дронами по російських портових об’єктах на Балтиці, Москва вживе відповідних заходів.

Слова представника Кремля Дмитра Пєскова наводить агенція “Reuters”.

За минулий тиждень Україна активізувала атаки на російську інфраструктуру для експорту нафти, використовуючи безпілотники для нанесення ударів по балтійських портах Усть-Луга та Приморськ.

“Безумовно, ми вважаємо, що якщо має місце надання повітряного простору для здійснення ворожої, терористичної діяльності проти Російської Федерації, то це зобов’яже нас зробити відповідні висновки. І вжити відповідних заходів. Але тут не головне, що думають у Кремлі. Тут головне, як ситуацію аналізують наші військові, а вони її ретельно відстежують, аналізують і виступають з відповідними пропозиціями, які потім розглядаються”, – сказав Пєсков у вівторок.

За його словами, критичні об’єкти, що мають ключове значення для транспортної інфраструктури Росії, перебувають під захистом. Однак це не гарантує їх повної безпеки від потенційних “терористичних атак”.

В останні місяці українські безпілотники великого радіусу дії систематично завдають ударів по нафтобазах, нафтопереробних заводах, нафтопроводах та експортних портах Росії. Одним із найважливіших об’єктів став порт Усть-Луга, який є одним із найбільших російських портів для експорту нафти та нафтопродуктів. Напередодні Зеленський заявив, що після українських атак експортні можливості порту Усть-Луга знизилися на 60%.

Фрагменти ракети впали поруч із посольством України в Ізраїлі

Вранці біля посольства України в Ізраїлі виявили уламки іранської касетної ракети.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

“Сьогодні вранці частини іранської касетної ракети впали приблизно за 30 метрів від посольства України в Ізраїлі. На щастя, відвідувачі перебували всередині, і ніхто не постраждав”, – зазначив міністр.

Цей інцидент підтверджує, що іранський режим становить небезпеку для всіх у регіоні.

“Він не поважає не лише Віденську конвенцію, а й базові норми людського життя. Важливо, щоб усі були об’єднані у захисті життя від такого терору. Україна робить свій внесок. І тиск на режими в Тегерані та Москві має постійно посилюватися”, – написав Сибіга.

В Одесі напали на військового та стріляли по цивільних

В Одесі під час заходів оповіщення стався конфлікт із застосуванням зброї, унаслідок якого військовий отримав тяжкі поранення, а також постраждала ще одна особа.

Про це повідомили в Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За наданою інформацією, інцидент стався 30 березня близько 19:00 у Пересипському районі міста на вулиці Академіка Заболотного. Під час перевірки документів військові виявили чоловіка, який перебував у розшуку через порушення правил військового обліку. Коли його намагалися доставити до ТЦК, він почав чинити збройний опір.

У результаті нападу офіцер ЗСУ зазнав важких колото-різаних поранень обох ніг. Його стан оцінюється як критичний, лікарі надають необхідну допомогу.

У ТЦК зазначили, що інцидент міг бути пов’язаний із поширенням у соцмережах інформації з анонімних джерел, яка вплинула на поведінку нападника. Дії чоловіка розглядаються як можливий замах на життя військовослужбовця під час виконання службових обов’язків.

Також у відомстві повідомили, що частина цивільних осіб на місці події втручалася в роботу групи оповіщення: блокувала транспорт, кидала каміння та перешкоджала евакуації пораненого.

За попередніми даними поліції, чоловік дійсно напав на військового з ножем. Під час інциденту один із військових застосував травматичну зброю щодо іншої особи. Обох постраждалих доставили до лікарні, їхній стан уточнюється.

Правоохоронці встановлюють усі обставини події, опитують свідків і проводять слідчі дії.

Фінляндія схвалила нанесення Україною ударів по російських нафтових об’єктах

Влада Фінляндії не має наміру вимагати від ЗСУ припинити атаки на енергетичний сектор Росії, навіть після випадкового зальоту дронів у їхній повітряний простір.

Таку заяву зробила глава МЗС Еліна Валтонен в ефірі “Yle”.

Гельсінкі офіційно визнає право України на самостійне визначення цілей для ударів по території противника, включаючи об’єкти нафтової промисловості. Дипломат підкреслила, що уряд країни не вводив і не планує вводити жодних заборон або обмежень на військові дії Києва в тилу ворога.

“Фінляндія не вимагає нічого подібного. Але, звичайно, ми повинні забезпечити, щоб фіни не опинилися в небезпеці. Україні дозволено захищатися. Ми не висуваємо жодних вимог до України щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії”, — наголосила міністерка.