Анкара запропонувала майданчик для переговорів між Україною та Росією

Туреччина заявила про готовність знову надати майданчик для переговорів між Україною та Росією.

Про це повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан на спільній пресконференції з главою МЗС Канади Анітою Ананд в Оттаві.

За словами Фідана, Анкара виступає за завершення війни шляхом діалогу та на основі міжнародного права. Він зазначив, що наразі дипломатичний процес фактично зупинився, бойові дії посилилися, а сторони зосереджені на спробах досягти військових результатів.

Глава турецького МЗС підкреслив, що переговорний процес необхідно якомога швидше пожвавити. Він заявив, що Туреччина вже повідомила сторонам про готовність знову зібрати делегації України та Росії за столом переговорів на своїй території.

Фідан також торкнувся теми майбутнього саміту НАТО в Анкарі. За його словами, однією з ключових тем стане розвиток оборонної промисловості країн Альянсу, оскільки війна в Україні показала необхідність перегляду оборонних можливостей союзників.

Турецький міністр зазначив, що питання оборонної промисловості більше не є другорядним для НАТО і набуло стратегічного значення. За його словами, дискусії щодо необхідності збільшення оборонних витрат фактично завершені, і тепер країни мають підтвердити готовність виконувати зобов’язання на практиці.

Туреччина раніше вже виступала посередником між Києвом і Москвою. У Стамбулі відбувалися раунди переговорів, а також зустрічі з гуманітарних питань, зокрема щодо обміну полоненими та безпеки судноплавства в Чорному морі.

Українським штурмовикам платитимуть більше за піхотинців країн НАТО

Міністерство оборони України оприлюднило основні елементи нової системи виплат для військовослужбовців. У відомстві заявляють, що вона має зробити грошове забезпечення українських штурмовиків одним із найвищих у світі.

Розрахунок наводить “АрміяInform”,

У більшості армій НАТО піхотинці отримують стабільний місячний оклад, який лише частково залежить від участі в бойових операціях. Так, рядовий армії США отримує від 2 634 до 3 197 доларів на місяць, британський військовий — приблизно від 1 820 до 2 650 доларів, а військовослужбовець Французького іноземного легіону під час бойового розгортання — від 2 150 до 3 800 доларів.

Українська модель побудована інакше: базова виплата становить близько 20 тис грн, а основна частина доходу залежить від фактичної участі в бойових діях. Передбачені доплати за кожен день на бойових позиціях, виконання ударно-пошукових завдань та участь у штурмах із просуванням вперед.

Український військовий, який провів 21 день на позиціях і брав участь в одному штурмі, може отримати за місяць близько 6–6,5 тис доларів. Це перевищує максимальні виплати, які отримують піхотинці США, Французького іноземного легіону та польської армії в зоні бойових операцій.

При цьому в матеріалі підкреслюється, що такі суми залежать від реального виконання завдань і рівня ризику. Окрім грошових виплат, українські військовослужбовці зберігають статус військових державної армії, соціальні гарантії, пенсійне забезпечення та правовий захист.

Зеленський подякував Естонії за підтримку та анонсував переговори в Таллінні

Президент України Володимир Зеленський подякував Естонії за послідовну підтримку України та українських громадян. Окремо він відзначив президента Алара Каріса та першу леді Сір’є Каріс за їхню солідарність.

Про це український лідер написав у Telegram.

9 червня в Таллінні у Зеленського заплановані переговори з представниками країн Північної Європи та Балтії. За словами українського президента, головна мета зустрічей — посилення можливостей України для захисту людей.

“Цінуємо солідарність Естонії та всіх наших партнерів, які допомагають Україні вистояти та наблизити справедливий світ. Дякуємо всім, хто нас підтримує “, – зазначив президент.

Сторони мають намір узгодити позиції перед майбутніми рішеннями на рівні самітів Євросоюзу, G7 та НАТО. Зеленський підкреслив, що Київ очікує від партнерів конкретних рішень у найближчій перспективі.

Окрема програма передбачена для першої леді України. Вона візьме участь у розширенні Глобальної коаліції українських студій, відкритті україномовного аудіогіда в Естонії та зустрічі з представниками Естонського центру міжнародного розвитку.

НАТО може посилити ППО на кордоні Румунії з Україною

Країни НАТО обговорюють додаткові заходи щодо зміцнення протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. Приводом став інцидент у румунському місті Галац, де російський безпілотник влучив у житловий будинок.

Про це пише Reuters.

Міністр закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Цою заявила, що цей випадок прискорив обговорення вже запланованих кроків щодо посилення контролю за повітряним простором. Бухарест передав союзникам список пріоритетних потреб для захисту ділянки кордону з Україною протяжністю близько 650 км.

Серед можливих заходів розглядаються розширення місії повітряного патрулювання НАТО та збільшення мережі радарів, здатних виявляти низьколітаючі цілі, включаючи безпілотники. Франція вже проводить консультації щодо додаткової підтримки, також готовність брати участь висловили Велика Британія, Італія та Іспанія.

“Існує спільне розуміння, що нам потрібно посилити східний фланг загалом, а не лише v Румунії. Це розмова, яку ми ведемо з балтійськими країнами й усіма країнами східного флангу”, — наголосила Цою.

США, за словами глави МЗС Румунії, можуть надати спеціалізовані засоби спостереження та радіолокаційного контролю без істотного збільшення військової присутності в регіоні.

Бухарест розглядає допомогу союзників як тимчасове рішення до модернізації власної системи оборони. На ці цілі Румунія планує спрямувати близько 2 млрд євро протягом найближчих років.

Нове засідання “Рамштайна” щодо України відбудеться в Брюсселі 18 червня

Наступне засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” заплановано на 18 червня. Зустріч відбудеться в Брюсселі напередодні засідання міністрів оборони країн НАТО.

Про це повідомляє “Суспільне”.

Очікується, що однією з головних тем стане подальша військова підтримка України. Раніше міністр оборони України Михайло Федоров називав серед пріоритетів посилення протиповітряної оборони, допомогу українським силам на фронті та розвиток технологічного співробітництва з партнерами.

Попереднє засідання групи відбулося 15 квітня в Берліні на рівні міністрів оборони країн НАТО. В очному форматі в ньому брали участь представники Німеччини, Великої Британії, України, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Решта учасників долучалися онлайн.

За підсумками квітневої зустрічі Київ заявляв про підтвердження подальшої підтримки з боку партнерів. Також повідомлялося про нові внески в оборонні програми, включаючи ініціативу PURL, через яку союзники закуповують озброєння для України.

Туск закликав НАТО не ігнорувати російські погрози та провокації

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країни НАТО повинні серйозно ставитися до заяв і дій російської влади. Так він відреагував на нові погрози з боку заступника голови Радбезу РФ Дмитра Медведєва після інциденту з російським безпілотником у Румунії.

Про це Туск написав у соцмережі “Х”.

Приводом стало влучання російського дрона в житловий будинок у румунському місті Галац. Після цього Медведєв заявив, що громадянам країн Євросоюзу слід готуватися до нових подібних випадків, оскільки, за його словами, “триває війна”.

“Це буде відбуватися й надалі. Триває війна! І громадяни держав ЄС, як населення воюючих країн, не зможуть спати спокійно. Тож заткніть писок. Це поки що квіточки!”, – написав Медвєдєв напередодні.

Туск підкреслив, що подібні заяви не можна сприймати як звичайну риторику. За його оцінкою, російські провокації стають дедалі частішими, тому союзникам по НАТО необхідно враховувати і самі інциденти, і публічні погрози російських посадовців.

“Вчора колишній президент Медвєдєв заявив, що спокійний сон громадян ЄС закінчився. Усім членам НАТО нарешті слід почати серйозно ставитися до цих фактів і слів”, – наголосив польський прем’єр.

Після атаки в Румунії до більш рішучої реакції НАТО закликав і міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Бухарест, у свою чергу, заявив про наявність підстав для консультацій за 4-ю статтею Північноатлантичного договору і попросив союзників посилити засоби боротьби з безпілотниками.

Велика Британія відмовилася підтримати план НАТО щодо додаткової військової допомоги Україні

У НАТО виникли розбіжності щодо пропозиції закріпити обов’язковий мінімальний рівень військової допомоги Україні.  Ініціативу заблокували Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада.

Про це повідомляє “The Telegraph”

План передбачав, що країни Альянсу мають щорічно виділяти на військову підтримку Києва не менше 0,25 % свого ВВП.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що запропонований механізм не отримав одностайної підтримки. При цьому частина країн Альянсу вже витрачає на допомогу Україні суми, порівнянні з цим рівнем або вищі, проте низка союзників виступила проти формалізації такого зобов’язання.

Серед противників ініціативи опинилася і Велика Британія, яка залишається третім найбільшим донором військової допомоги Україні після США та Німеччини. За даними публікації, зараз Лондон виділяє на ці цілі близько 0,1% ВВП.

Раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявляв, що країна щорічно надаватиме Україні не менше 3 млрд фунтів стерлінгів військової підтримки. На цьому тлі суперечка навколо нового механізму показує, що всередині НАТО зберігаються розбіжності з питання довгострокового фінансування військової допомоги Києву.

У Швеції озвучили аргументи на користь приєднання України до НАТО

Україна має отримати чітку та довгострокову перспективу членства в НАТО. Сильні збройні сили та сучасний оборонний сектор значно зміцнять альянс.

Таку заяву зробив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

За даними видання “Politico”, шведський уряд вважає, що будь-яка європейська країна може стати членом НАТО, якщо відповідає встановленим критеріям.

За словами шведського міністра, жодна третя сторона не повинна мати право вето в цьому питанні. Швеція розглядає Україну як важливий елемент для забезпечення безпеки в Європі.

Глава військового відомства Швеції назвав ключові причини, через які зміцнення зв’язків з Києвом є важливим для альянсу: Україна має значний бойовий досвід і значну кількість військових формувань.

«Де ще в Європі ми можемо знайти 110 бригад?», — підкреслив Пол Йонсон.

За його словами, ЗСУ розробили оригінальну та передову систему ведення бойових дій у реальних умовах, а оборонний ринок України вирізняється високою ефективністю серед країн континенту. У результаті повномасштабного вторгнення з боку РФ Україна здійснила дерегуляцію, приватизацію та стимулювала конкуренцію, що дозволило швидко збільшити обсяги виробництва зброї.

Водночас шведський міністр зазначив, що питання про вступ України до НАТО залишається вкрай делікатним і, як і раніше, викликає розбіжності серед членів оборонного альянсу.

“Я визнаю, що є союзники, які проти цього. Але якщо ви запитаєте мене про нашу позицію, то це наша позиція”, — підсумував Йонсон.

Деякі держави-члени НАТО побоюються, що рішучі дії на підтримку Києва можуть призвести до прямого конфлікту з Росією або змусити альянс вступити в активні бойові дії.

У Британії розповіли про випадки перехоплення російськими винищувачами літаків над Чорним морем

Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що минулого місяця російські винищувачі неодноразово перехоплювали розвідувальний літак Королівських ВПС над Чорним морем.

Про це пише BBC, посилаючись на офіційних представників Міноборони.

Російські винищувачі неодноразово підіймалися в повітря для перехоплення британського розвідувального літака, який здійснював польоти над Чорним морем. При цьому, як повідомляється, російські літаки виконували “небезпечні” маневри на зближення.

Російський винищувач Су-35 здійснив небезпечний маневр поблизу британського літака RAF Rivet Joint, що призвело до активації його аварійних систем.

Під час іншого інциденту Су-27 здійснив шість маневрів, наближаючись до британського літака на відстань до 20 футів (приблизно 6 метрів) від його носової частини.

Згідно з інформацією від представників влади, обидва інциденти сталися швидкості приблизно 500 миль на годину.

Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що літак Rivet Joint в середині квітня виконував регулярні польоти з метою забезпечення безпеки східного флангу НАТО.

“Цей інцидент є ще одним прикладом небезпечної та неприйнятної поведінки російських пілотів щодо неозброєного літака, що працює в міжнародному повітряному просторі. Ці дії створюють серйозний ризик аварій та потенційної ескалації”, – заявив британський міністр оборони Джон Гілі.

У міністерстві заявили, що ці події не вплинуть на здатність Великої Британії виконувати свої зобов’язання перед партнерами по НАТО.