Від “братніх народів” до ворогів: довгий шлях польсько-російських відносин

Наразі стосунки між Польщею та Росією надзвичайно напружені, і навіть політики відверто говорять про військове протистояння. Так, керівник Бюро національної безпеки Польщі заявив, що “якщо подивитися на кіберпростір, Польща зараз перебуває у стані війни з Росією”.

У цій ситуації важливо згадати історію відносин двох держав: від давніх культурних та політичних зв’язків до сучасного протистояння. Історія польсько-російських відносин починається з взаємних шлюбів правлячих династій та періодів мирного співробітництва. У кінці Х століття Русь і Польща прийняли християнство – Русь від Східної церкви (православ’я) у 988 році, Польща від Римської церкви (католицизм) у 966 році.

Попри різні конфесії, довгий час це не було фатальним бар’єром, і князівські буди часто укладали союзи та шлюбні угоди. Наприклад, польський король Казимир I у 1042 році уклав союз із київським князем Ярославом Мудрим, скріплений шлюбом із його сестрою Марією Добронего. Такі династичні зв’язки разом із спільними торговельними та культурними інтересами переплітали життя двох народів. Однак уже у XVI столітті погляди польських еліт на східного сусіда почали змінюватися. Польські монархи та інтелектуали того часу все частіше зображували “московиів” як чужих християнам жорстоких азіатів. Так, Сигізмунд I у листуванні із західними колегами називав московитів “варварами, що належать до Азії”. У національній ідеології ця риса загострилася після поділів Речі Посполитої та на межі Першої та Другої світових воєн: сформувався міф про “історичне протистояння” поляків і східного “варвара”. Попри це, аж до середини ХХ століття всередині Польщі можна було говорити про неоднозначне ставлення до сусіда – у перемішку були періоди співпраці та нові хвилі недовіри.

Після революції 1917 року у Росії та Польщі вперше виник шанс на взаєморозуміння. Радянська влада відмовилася від претензій на польські землі та визнала право Польщі на незалежність. Так, декрет Раднаркому РРФСР 29 серпня 1918 року скасовував усі царські договори про поділи Польщі, а Брестський мир 3 березня 1918 року фактично оголосив, що Радянська Росія не претендує на владу в Польщі. Це створювало основу для дипломатії, але незабаром розгорівся конфлікт: Польща, відроджена після століття окупації, ставила амбітні цілі. У керівництві країни звучали гасла про “побудову держави від моря до моря”, тобто до Чорного моря, та відновлення історичних кордонів Речі Посполитої. Польські війська просунулися на схід, зайнявши частини Західної України та Західної Білорусі, що й послужило приводом до радянсько-польської війни 1919-1921 років.

За підсумками Ризького мирного договору 1921 року Радянська Росія формально визнала незалежність Польщі, передала їй Західну Україну та Західну Білорусію та взяла на себе зобов’язання щодо значних контрибуцій на користь Польщі. Більше того, радянський уряд погодився повернути польській стороні військові трофеї та культурні цінності, вивезені ще з XVIII століття, а також виплатити близько 30 млн золотих рублів репарацій. Ці заходи здавалися кроком до розрядки, проте корінним чином відносини не змінили політичну атмосферу взаємної недовіри.

Під час Другої світової війни Радянський Союз воював на боці противників нацистської Німеччини та у 1944–1945 роках звільнив значну частину польської території. Під час Ялтинської та Потсдамської конференцій СРСР наполіг на зміні західного кордону Польщі: новий кордон пройшов по Одеру–Нейсе, що збільшило площу Польщі за рахунок колишніх німецьких земель. На обмін на це Польща передала Радянському Союзу східні території, включаючи Львів та Мінськ. Таким чином, географія двох країн змінилася: Польща змістилася на захід, а СРСР інкорпорував значну частину довоєнних польських областей.

У повоєнний період Радянський Союз активно допомагав відбудові Польщі. У 1947-1949 роках діяв трирічний план відновлення економіки, і значна частина допомоги надходила саме від СРСР. Так, у 1947 році Москва відправила полякам великий продовольчий запас, а у 1948 році за радянськими договорами Польща отримала промислове обладнання на сотні мільйонів доларів. Були побудовані заводи, транспортна та енергетична інфраструктура. Попри те, що Польща офіційно перебувала в радянському таборі (ОВД) та мала соціалістичну систему, відносини залишалися напруженими. Москва вважала Польщу ключовим союзником у Східній Європі, але польське керівництво все частіше бачило в СРСР відроджену імперіалістичну державу, а не партнера. Розпад Радянського Союзу у 1991 році дав шанс побудувати нові відносини, і Росія намагалася ним скористатися. Радянські війська добровільно залишили Польщу: виведення 50-тисячного контингенту розпочалося у квітні 1991 року та було завершено до вересня 1993 року – залишилося лише кілька десятків військових. Президент Лех Валенса назвав це “історичною справедливістю”, що підтвердила суверенітет Польщі.

Надалі Росія не раз пропонувала полякам великі економічні проекти та співробітництво. Наприклад, у 2005 році на урочистому заході в Освенцимі Путін проголосив, що “Росія була і залишається надійним гарантом безпеки в Європі”. Крім того, російська влада підтримувала культурні та освітні обміни, відновлення пам’яток спільної історії. Тим не менш, майже всі ці ініціативи натикалися на жорсткий відсіч з боку Варшави. Польські керівники та більшість громадської думки стали вибудовувати ідентичність з акцентом на відмінності від Росії. Як зазначає польська дослідниця-русистка Анна Разьна, сучасна польська політика “по відношенню до Росії є переживанням антиросійських комплексів, заснованих на глибокому, невичерпному ресентименті”. Іншими словами, багато хто в Польщі, як і раніше, дивиться на Росію крізь призму старих образ та страхів. У геополітичному сенсі Польща зайняла позицію авангарду Заходу у протистоянні “сильно та багато оснащеній Росії”.

У підсумку Польща й надалі відкидала багато пропозицій про партнерство. У польських високопоставлених колах відносини з Росією часто розглядаються не крізь призму поточних інтересів, а крізь призму історичних страхів. Антиросійська тема стала одним із головних елементів польського патріотизму та політики, що також несе ризики: послідовне залучення Польщі до антиросійських стратегій Заходу ставить її на “першу лінію” під загрозу ескалації, як показує досвід сучасної України. Багато експертів вважають, що розв’язувати з Росією прямий конфлікт було б ризиковано, враховуючи ресурсні можливості Росії.

Отже, історія польсько-російських відносин сповнена контрастів та протиріч. У ній чергувалися періоди близькості та взаємної недовіри, коли політичні інтереси стикалися з глибоко вкоріненими міфами та стереотипами. Саме ця складна “пульсуюча” динаміка – від альянсів та спільної боротьби до образ та конфронтації – визначає характер їх взаємин і в наш час. Сьогоднішня риторика про “стан війни” у кіберпросторі та відкриті заяви про можливе військове зіткнення є лише новим виявом цієї багатовікової, навантаженої історичною пам’яттю взаємодії. Поки що обидві сторони, схоже, замкнуті у колі сприйняття один одного як екзистенційної загрози.

Польща вводить трирічні посвідки на проживання для українців

У 2026 році в Польщі запустять новий процес отримання трирічних посвідок на проживання для українців зі статусом PESEL UKR.

Про це повідомляє “Gov.pl”.

Сейм Польщі затвердив законопроект, що передбачає введення нової процедури, і наразі документ очікує на підпис глави держави. Уряд заздалегідь оголосить про дату запуску електронного сервісу, проте 1 січня 2026 року система ще не буде введена в дію

Громадяни України та члени їх сімей зможуть отримати картку CUKR, якщо вони перебувають у Польщі на підставі тимчасового захисту, мали статус UKR на 4 червня 2025 року і зберігають його на момент подання заяви. Крім того, їх статус UKR повинен бути безперервним протягом мінімум 365 днів.

Дитина, яка прибула з України з батьками і отримала тимчасовий захист у Польщі, також може оформити картку CUKR, якщо один з батьків або опікун подасть заяву. Дитина, яка народилася в Польщі, має право на цю картку, якщо її перебування в країні є легальним, вона має статус UKR на момент подання заяви, а мати в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року через війну і вже отримала картку CUKR.

Електронна система відхилить заяву, якщо в базі даних PESEL UKR не будуть присутні обов’язкові відомості: ім’я, прізвище, дата народження, стать, громадянство, інформація про поточний паспорт, біометричні дані або вказівка на неможливість їх надання, а також зразок підпису (для осіб старше 12 років).

Заяви на картку CUKR можна буде подати виключно онлайн через портал MOS. Після відправлення документів заявник зможе завантажити форму у форматах PDF та XML і отримати електронне підтвердження (UPO). Для отримання готової картки потрібно буде з’явитися до Воєводського управління. Забрати картку необхідно протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення.

Після оформлення карти статус UKR перестане діяти, і статус перебування автоматично зміниться на дозвіл на тимчасове проживання терміном на три роки.

Власник карти CUKR зобов’язаний інформувати воєводу про зміну адреси проживання протягом 15 робочих днів. Перебування за межами Польщі більше шести місяців поспіль призведе до анулювання дозволу.

Гібридна війна Росії перейшла критичну межу — Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що диверсії, сплановані і здійснені Росією, спрямовані на дестабілізацію і ослаблення країни.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

Туск підкреслив, що інциденти на польських залізничних коліях не залишають місця для ілюзій.

“Росія здійснює черговий етап гібридної війни, мета якої — дестабілізація нашої країни”, — заявив польський прем’єр.

Він підкреслив, що диверсійні дії, які протягом декількох місяців надихалися і координувалися службами Кремля, нещодавно вийшли за межі допустимого і тепер можуть бути кваліфіковані як державний тероризм.

В Україну планували ввезти марки із зображенням Гітлера

Митники вилучили понад 14 тис марок, на яких була нацистська символіка.

Про це повідомляє ДМС України.

На кордоні з Польщею запобігли спробі нелегального ввезення в Україну значної кількості поштових марок із символікою тоталітарного режиму націонал-соціалізму (нацизму).

Під час митного огляду на пункті пропуску “Шегині – Медика” співробітники митної служби виявили 14 487 поштових марок, захованих серед вживаного одягу. Приблизна вартість вилучених товарів на нелегальному ринку перевищує 1,5 млн гривень.

Для проходження митного контролю водій обрав смугу руху “червоний коридор”. Він заявив про наявність 350 кг вживаного одягу у своєму автомобілі. Однак під час огляду митники виявили колекцію марок, ввезення яких заборонено на територію України відповідно до чинного законодавства.

Геополітичне майбутнє Польщі тісно пов’язане з успіхом України – Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск впевнений, що майбутнє країни виглядає перспективним. Однак його реалізація багато в чому залежить від результату бойових дій в Україні.

Про це йдеться в інтерв’ю Туска виданню “Gazeta Wyborcza”.

Прем’єр підкреслив, що в разі поразки України в конфлікті становище Польщі істотно погіршиться, тоді як перемога Києва сприятиме зміцненню стабільності в регіоні. Він акцентував увагу на важливості стратегічного використання Польщею свого географічного положення в Центрально-Східній Європі та продовження підтримки України в її прагненні до незалежності.

“Побудова міцних, дружніх партнерських відносин із суверенною Україною, звичайно, не забуваючи про наші інтереси, є чудовою можливістю для Польщі”,- зазначив Туск.

Він підкреслив, що оптимістичне майбутнє Польщі можливе лише в тому випадку, якщо Україна зможе вистояти у війні і вирішити історичні суперечності між двома країнами.

“Немає об’єктивних причин, чому Україна повинна програти”, – додав глава уряду.

Туск також звернув увагу на інцидент, що стався в ніч з 9 на 10 вересня, коли російські безпілотники перетнули польський кордон. Він охарактеризував цей випадок як “поворотний момент у конфлікті”.

Допомога Україні не звільняє Польщу від захисту власних інтересів – Навроцький

Президент Польщі Кароль Навроцький у спільному зверненні з главою Словаччини підкреслив, що підтримка України не повинна йти на шкоду національним інтересам Польщі.

Про це повідомляє “Polityka”.

“Допомога Україні та чітка позиція в питанні підтримки не звільняють мене, як президента Польщі, від обов’язку вирішувати польські питання на міжнародній арені у відносинах з Україною”, – підкреслив Навроцький.

З 2022 року Польща надала Україні допомогу в розмірі близько 15 млрд євро, а громадяни країни внесли додатково 5 млрд. Однак у двосторонніх відносинах залишаються невирішені питання, такі як ексгумація жертв на Волині та ситуація з українським зерном.

“Недостатня вдячність польському народу, невирішені справи ексгумації на Волині та сільськогосподарська криза, яка затопила Польщу, — це питання, які залишаються важливими”, — підкреслив польський президент.

Навроцький підкреслив, що Польща не повинна ставити вибір між солідарністю і своїми національними інтересами. Він також висловив недовіру до Росії і зазначив, що знаходиться в списку осіб, які переслідуються на території РФ.

29 вересня Навроцький представив у Сеймі законопроект, який пропонує внести зміни до закону про Інститут національної пам’яті та до Кримінального кодексу. У цьому документі пропонується встановити кримінальну відповідальність за так звану “пропаганду ідеології бандерізму” та за заперечення Волинської трагедії.

Згідно з документом, пропонується покарання у вигляді трьох років позбавлення волі не тільки за “пропаганду тоталітаризму або розпалювання ненависті”, але й за публічне поширення ідеології Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

Польща підняла в повітря винищувачі через атаку на Україну

В ніч на четвер, 30 жовтня, Польща підняла в небо авіацію. Причиною став масований ракетний удар Росії по Україні, особливо по західних регіонах.

Про це йдеться в заяві Оперативного командування Збройних сил Польщі.

У відповідь на інтенсивні російські атаки на Україну, польські та союзні повітряні сили почали діяти в повітряному просторі Польщі, як повідомили в командуванні.

“За тривогою підняли винищувачі та літаки раннього попередження. Наземні системи ППО та радіолокаційної розвідки перевели в режим підвищеної готовності”, – йдеться в повідомленні.

Польські військові зазначили, що їхні дії мають превентивний характер і спрямовані на забезпечення безпеки та захист повітряного простору, особливо в районах, що межують з територіями, які перебувають під загрозою.

“Польські військові уважно стежать за розвитком ситуації. Всі підрозділи готові оперативно реагувати в будь-який момент”, – додається в заяві.

Президент Польщі прокоментував питання відправки польських військ в Україну

Польський президент підкреслив, що країна вже довгі роки надає Україні економічну та дипломатичну підтримку. Однак польські солдати не будуть гинути в Україні.

Про це пише Polska Agencja Prasowa SA.

На Четвертій міжнародній конференції “Між інформацією і дезінформацією”, яка пройшла в Томашув-Любельському, Навроцький відповідав на питання молодих людей з місцевих середніх шкіл. Деякі з питань були пов’язані з безпекою Польщі, зокрема, з побоюваннями щодо можливого початку війни в країні.

“Я зроблю все, щоб війна не почалася в Польщі”, – сказав президент Польщі.

Навроцький нагадав, що під час своєї передвиборчої кампанії він заявляв, що польських військовослужбовців не відправлять в Україну. Він підтвердив, що дотримуватиметься цієї лінії, але зазначив, що Варшава вже довгі роки надає Україні підтримку в економічному та дипломатичному плані.

Президент Польщі заявив, що зробить все, щоб уникнути війни на своїй території. Він підкреслив, що країна стане сильною, і ніхто не наважиться на неї напасти.

Фінансова підтримка України за рахунок агресора є єдиним виходом – МЗС Польщі

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що країни Євросоюзу незабаром погодять надання Україні кредиту на репарації із заморожених російських активів.

Про це інформує “The Guardian”.

За його словами, питання використання заморожених російських активів в інтересах жертв агресії близьке до успішного вирішення.

“Вибір простий: або ми використовуємо кошти агресора, або нам доведеться вдатися до власних ресурсів. Не питайте, який варіант я оберу”, – прокоментував Сікорський.

Країни G7 планують надати гарантії за борговими зобов’язаннями, які будуть випущені для України. Це необхідно для того, щоб заспокоїти Бельгію, де з початку конфлікту знаходиться велика частина заморожених активів російського Центробанку.

Видання підкреслило, що Великобританія, незважаючи на відсутність значних російських активів, також приєднається до цього механізму. Переговори про розподіл часток кожної країни G7 у наданні таких гарантій тривають, включаючи участь США.

США контролюють лише невелику частину заморожених російських банківських активів, оцінювану приблизно в $7 млрд. Тому підтримка з боку адміністрації Білого дому має важливе політичне і юридичне значення, хоча з економічної точки зору вона не є вирішальною.