У Києві оголошено повітряну тривогу та задіяно ППО

У Києві вранці 27 серпня пролунали вибухи на тлі оголошеної повітряної тривоги. Міська влада повідомила про задіяння сил протиповітряної оборони та закликала мешканців залишатися в укриттях до відбою.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

Повітряні сили України попереджали про рух безпілотників у напрямку столиці. У зв’язку з загрозою атаки в Києві та низці інших регіонів було оголошено повітряну тривогу.

Після появи повітряних цілей у місті було чутно вибухи. Влада наголосила, що робота ППО триває, і попросила мешканців не залишати безпечні місця.

Інформація про можливі влучання, руйнування або постраждалих на момент перших повідомлень не наводилася. Наслідки атаки уточнюються.

Українські служби продовжують відстежувати повітряну обстановку та попереджати населення про зміну напрямку руху безпілотників.

Вночі Україну атакували 127 БПЛА

У ніч на 23 серпня російські війська здійснили чергову масштабну атаку безпілотниками на територію України. Загалом було зафіксовано 127 ударних та імітаційних БПЛА, запущених з кількох напрямків.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Основу повітряної атаки становили безпілотники типу “Шахед”, а також апарати “Гербера” та дрони інших типів. Для відбиття нальоту було задіяно авіацію, зенітні ракетні підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби, безпілотні системи та мобільні вогневі групи.

Силам протиповітряної оборони вдалося збити або придушити більшу частину запущених апаратів. Перехоплення повітряних цілей здійснювалося в різних регіонах країни.

Повітряні сили повідомили про влучання 27 ударних безпілотників у 22 локаціях, а також про падіння уламків знищених апаратів на 3 локаціях. Інформація про наслідки ударів уточнюється.

Зеленський назвав нічний удар по Києву одним із наймасштабніших за останній час

Нічна атака російських військ стала однією з наймасштабніших. За його словами, під час удару застосовувалися ракети різних типів та 168 безпілотників. Найсерйозніші наслідки зафіксовано в Києві та Київській області.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський.

“Цей російський удар був одним із найбільш цинічних, прорахованих і масштабних”, – написав президент.

Лише в столичному регіоні пошкоджено близько 30 житлових будинків, школу, дитячу лікарню та дитячий садок. Кількість загиблих у Києві сягнула 15 осіб. Для ліквідації наслідків ударів у Києві, Броварах та Борисполі залучено понад 600 рятувальників та співробітників поліції.

Зеленський повідомив, що українській протиповітряній обороні вдалося перехопити всі крилаті ракети “Калібр”, застосовані під час атаки. Загальна ефективність перехоплення крилатих ракет оцінюється в 93%. Також, за словами президента, було знищено значну частину запущених безпілотників.

При цьому основною проблемою для української ППО Зеленський назвав балістичні ракети. Можливості їх перехоплення, за його словами, значною мірою залежать від наявності американських комплексів Patriot та достатньої кількості боєприпасів до них.

“Важливо, щоб партнери України не мовчали про цей та інші подібні удари й справді допомагали захисту наших людей, захисту життя в Україні”, — заявив президент.

Український президент знову звернувся до західних партнерів із закликом збільшити постачання засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Додаткові ракети для Patriot необхідні Україні для посилення захисту міст від подальших балістичних ударів.

“Українські воїни можуть діяти майстерно, коли сміливість і фаховість наших людей підтримані відповідною допомогою наших партнерів”, — підсумував президент.

Росія завдала комбінованого удару по Україні ракетами та 168 безпілотниками

У ніч на 20 серпня російські війська провели масштабну повітряну атаку на територію України, застосувавши ракети кількох типів та велику кількість безпілотників.

За даними Повітряних сил ЗСУ, загалом було зафіксовано 185 засобів повітряного нападу.

Росія використовувала протикорабельні ракети “Онікс”, гіперзвукові “Циркони”, балістичні ракети “Іскандер-М”, крилаті ракети “Іскандер-К”, а також інші типи ракет. Одночасно було запущено 168 безпілотників, серед яких БУЛИ “Шахеди”, “Гербери” та дрони інших типів.

Для відбиття атаки задіяли авіацію, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та безпілотні системи. За інформацією Повітряних сил, значну частину повітряних цілей вдалося знищити або придушити.

Водночас повністю відбити масований удар не вдалося. Військові повідомили про влучання ракет та ударних безпілотників у кількох локаціях, а також про падіння уламків збитих цілей. Одним із регіонів, що найбільше постраждали, став Київ, де повідомлялося про численні руйнування та жертви.

Греція не має наміру передавати Україні ракети для комплексів С-300

Україна й надалі відчуває нестачу ракет для зенітних комплексів С-300 на тлі тривалих бойових дій та високого навантаження на систему протиповітряної оборони.

За даними Forbes, Київ шукає додаткові джерела таких боєприпасів, однак розраховувати на поставки з Греції найближчим часом, судячи з наявної інформації, не доводиться.

Україна паралельно співпрацює зі США в рамках проєкту, що передбачає модернізацію старих радянських ракет С-300 та розробку нових перехоплювачів. Перші результати цієї програми очікуються до кінця 2026 року. При цьому передбачувані обсяги виробництва можуть виявитися відносно невеликими — близько 100–200 ракет щорічно.

Одним із потенційних постачальників могла б стати Греція, на озброєнні якої залишаються комплекси С-300ПМУ-1 і відповідний запас ракет. Однак Афіни поки що не готові розлучатися з цими системами. Грецька влада розглядає їх як елемент власної оборони на тлі напруженості у відносинах із Туреччиною.

Раніше обговорювалися варіанти, за яких Греція могла б передати Україні наявні С-300 в обмін на отримання інших сучасних засобів протиповітряної оборони. Проте остаточного рішення про таку передачу прийнято не було, а модернізація грецької ППО не передбачає швидкої відмови Афін від російських комплексів.

Київ продовжує шукати доступні за кордоном запаси боєприпасів для С-300 і водночас розвивати альтернативні засоби перехоплення. Проблема поповнення ракетного арсеналу ППО залишається актуальною для України на тлі триваючих російських повітряних атак.

Росія атакувала Україну балістичними ракетами та десятками безпілотників

У ніч на 19 серпня російські війська завдали комбінованого удару по території України. Для атаки було застосовано дві балістичні ракети “Іскандер-М”, а також 65 безпілотників різних типів, зокрема ударні та імітаційні дрони.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Повітряні цілі запускалися з кількох напрямків. До відбиття атаки залучалися авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем.

За інформацією Повітряних сил України, до ранку вдалося збити або придушити більшу частину безпілотників. Водночас повністю відбити атаку не вдалося: влучання було зафіксовано в кількох локаціях, ще в ряді місць впали уламки знищених повітряних цілей.

Українські військові продовжують уточнювати наслідки нічних ударів. Інформація про масштаби пошкоджень інфраструктури та можливих постраждалих надходить від регіональних властей.

Експерти ISW відзначають розширення можливостей Росії щодо застосування далекобійних безпілотників. Це дозволяє проводити атаки з кількох напрямків одночасно та збільшувати навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

Вночі Україну атакували понад 150 безпілотників та баражуючих боєприпасів

У ніч на 15 серпня Росія застосувала проти території України 152 повітряні цілі. Атака розпочалася ввечері 14 серпня і тривала вранці наступного дня.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Під час нальоту використовувалися безпілотники Shahed, зокрема реактивні модифікації, а також “Гербери”, “Бандеролі” та дрони-імітатори “Пародія”. Запуски, за інформацією ЗСУ, здійснювалися з районів Курська, Орла, Міллерово та Приморсько-Ахтарська, а також з території Донецької області.

Для відбиття атаки Україна задіяла авіацію, зенітні ракетні підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем.

За попередніми даними українських військових, до 09:00 було знищено або придушено 124 безпілотники різних типів і три баражуючих боєприпаси типу “Бандероль”.

При цьому влучання повітряних цілей зафіксували в 16 локаціях, ще в одному районі впали уламки збитого апарата.

Південна Корея не поспішає передавати Україні системи ППО

Влада Південної Кореї дотримується обережного підходу до можливих поставок озброєння Україні, зокрема засобів протиповітряної оборони.

У Сеулі заявили, що рішення щодо передачі військової продукції ухвалюються з урахуванням внутрішнього законодавства країни.

При цьому південнокорейська сторона продовжує надавати Києву допомогу в інших сферах. Йдеться про підтримку енергетики, відновлення інфраструктури та охорону здоров’я. В уряді країни заявляють, що готові й надалі розглядати заходи щодо сприяння Україні.

Раніше Володимир Зеленський закликав Південну Корею надати Україні системи ППО. Своє прохання він пов’язав із співпрацею Росії та КНДР, стверджуючи, що Москва може залучити десятки тисяч північнокорейців для вивчення досвіду бойових дій.

За словами Зеленського, Київ у обмін готовий розвивати з Сеулом співпрацю у сфері безпілотних технологій у рамках Drone Deal. Він також визнав, що південнокорейське законодавство накладає обмеження на подібні поставки, проте консультації з цього питання тривають.

Таким чином, незважаючи на звернення Києва, Південна Корея поки що не оголошувала про готовність передавати Україні озброєння або системи ППО і продовжує дотримуватися стриманої позиції в питаннях прямої військової допомоги.

Велика Британія закликала союзників посилити ППО України до настання зими

Велика Британія закликала союзників збільшити постачання ракет для української протиповітряної оборони напередодні зимового періоду.

Про це заявив міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг після візиту до Києва.

За його словами, партнерам України потрібно діяти заздалегідь, щоб система ППО була готова до можливого зростання навантаження взимку. У Лондоні вважають, що російські удари по інфраструктурі та повітряні атаки можуть створити додаткові ризики для України в холодну пору року.

“Я повертаюся із Києва з чітким розумінням того, що потрібно Україні, аби пережити цю зиму. Там, де Велика Британія може надати необхідні ресурси, ми це зробимо. А там, де не можемо цього зробити, моє завдання — мобілізувати союзників, щоб знайти такі можливості”, — акцентував Стрітінг.

Стрітінг 5 серпня вперше відвідав Україну. Під час зустрічі з Володимиром Зеленським сторони обговорювали посилення української протиповітряної оборони.