Україна та Латвія розширюють співпрацю у сфері безпілотників та засобів ППО

Україна та Латвія планують посилити оборонну співпрацю у сфері безпілотників та протидії повітряним атакам. Ці питання обговорили міністр оборони України Михайло Федоров та міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс.

Таку інформацію надали в Міноборони України.

Українська сторона подякувала Латвії за послідовну підтримку, зокрема за рішення спрямовувати на допомогу Україні 0,25% ВВП. Окремо було відзначено роль Риги в Коаліції дронових можливостей.

Сторони обговорили, як український досвід відбиття російських повітряних атак може допомогти партнерам швидше адаптувати власні оборонні рішення. Також йшлося про постачання латвійських антидронових засобів для українських підрозділів.

Окрему увагу приділили співпраці в рамках Drone Deal та можливим спільним промисловим проєктам. Україна та Латвія розглядають постачання ударних дронів, наземних роботизованих комплексів та морських безпілотників для Сил оборони України.

Крім того, обговорювалися подальші кроки щодо механізму PURL та ініціативи Test in Ukraine, яка дозволяє європейським виробникам перевіряти озброєння та військові інновації в умовах сучасної війни.

Росія вночі запустила по Україні понад сотню безпілотників

У ніч на 13 червня російські війська атакували Україну 118 безпілотниками різних типів.  Удар розпочався ввечері 12 червня і тривав уночі.

Про це поінформували у Повітряних силах ЗСУ.

Для атаки використовувалися Shahed, у тому числі реактивні версії, а також дрони “Гербера”, “Італмас”, баражуючі боєприпаси “Бандероль” та апарати-імітатори типу “Пародія”. Запуски фіксувалися з напрямків Орла, Курська, Міллерово, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованої частини Донецької області та Гвардійського в Криму.

До відбиття повітряної атаки залучалися авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи, а також розрахунки безпілотних систем. ППО збила або придушила 110 цілей на півночі, півдні та сході країни.

Водночас зафіксовано влучання трьох ударних БПЛА у трьох локаціях. Ще в шести місцях виявлено уламки збитих повітряних цілей. Вранці атака все ще тривала: у повітряному просторі України залишалися кілька російських безпілотників.

Міноборони дозволило 30 компаніям створювати приватні групи ППО

Міністерство оборони України надало 30 компаніям право формувати приватні групи протиповітряної оборони. Такі підрозділи входять до національної системи ППО та працюють під керівництвом Командування Повітряних сил ЗСУ.

Про це повідомила пресслужба відомства.

Загалом до Міноборони подали 43 заявки на створення таких груп. Приблизно половина з них надійшла від операторів та підприємств критичної інфраструктури, решта — від представників приватного сектору.

За даними відомства, кілька груп підприємств уже виконують бойові завдання. Вони, як стверджується, збили понад 20 безпілотників, серед яких розвідувальні Zala та ударні Shahed, включаючи реактивний варіант.

У Міноборони наголошують, що такі групи мають посилити захист об’єктів від повітряних атак. ПС вже повідомляли про масовану атаку 166 безпілотників різних типів, з яких ППО збила або придушила 146.

ППО України збило та придушило 146 дронів після нічної атаки

У ніч на 9 червня російські війська атакували Україну двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 та 166 безпілотниками різних типів.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Серед запущених ворогом цілей були ударні дрони Shahed, у тому числі реактивні, а також “Гербера”, “Італмас”, боєприпаси типу “Бандероль” та безпілотники-імітатори типу “Пародія”.

Дрони запускалися з напрямків Орел, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ і Міллерово в Росії, а також з території Донецька та Гвардійського в окупованому Криму.

До відбиття атаки залучалися авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотні системи та мобільні вогневі групи.

Українська ППО збила або придушила 146 безпілотників. При цьому зафіксовано влучання двох ракет і 17 ударних дронів у 18 локаціях, а також падіння уламків збитих цілей ще у восьми локаціях.

НАТО може посилити ППО на кордоні Румунії з Україною

Країни НАТО обговорюють додаткові заходи щодо зміцнення протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. Приводом став інцидент у румунському місті Галац, де російський безпілотник влучив у житловий будинок.

Про це пише Reuters.

Міністр закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Цою заявила, що цей випадок прискорив обговорення вже запланованих кроків щодо посилення контролю за повітряним простором. Бухарест передав союзникам список пріоритетних потреб для захисту ділянки кордону з Україною протяжністю близько 650 км.

Серед можливих заходів розглядаються розширення місії повітряного патрулювання НАТО та збільшення мережі радарів, здатних виявляти низьколітаючі цілі, включаючи безпілотники. Франція вже проводить консультації щодо додаткової підтримки, також готовність брати участь висловили Велика Британія, Італія та Іспанія.

“Існує спільне розуміння, що нам потрібно посилити східний фланг загалом, а не лише v Румунії. Це розмова, яку ми ведемо з балтійськими країнами й усіма країнами східного флангу”, — наголосила Цою.

США, за словами глави МЗС Румунії, можуть надати спеціалізовані засоби спостереження та радіолокаційного контролю без істотного збільшення військової присутності в регіоні.

Бухарест розглядає допомогу союзників як тимчасове рішення до модернізації власної системи оборони. На ці цілі Румунія планує спрямувати близько 2 млрд євро протягом найближчих років.

Україну вночі атакували ракетою “Іскандер-М” та майже 300 безпілотниками

Вночі проти 4 червня Росія атакувала Україну балістичною ракетою “Іскандер-М” та 293 ударними безпілотниками різних типів.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

За їхніми даними, ракету запустили з Воронезької області. Дрони Shahed, у тому числі реактивні, а також “Гербера”, “Італмас”, боєприпаси типу “Бандероль” та безпілотники-імітатори типу “Пародія” запускалися з напрямків Курськ, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ і Чауда в Криму.

Українська протиповітряна оборона збила або придушила 264 безпілотників на півночі, півдні та сході країни.

Разом з тим зафіксовано влучання балістичної ракети та 24 ударних БПЛА в 11 локаціях. Також повідомляється про падіння уламків збитих цілей ще в 12 локаціях.

Росія запустила по Україні 7 ракет та 290 БПЛА

В ніч на 30 травня Росія завдала по Україні масштабного комбінованого удару. Для атаки використовували балістичну ракету “Іскандер-М”, шість крилатих ракет Х-101 та 290 безпілотників різних типів.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Безпілотники запускалися з кількох напрямків, зокрема з Брянська, Курська, Міллерова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також району Чауди в Криму. Серед дронів були Shahed, реактивні БПЛА, “Гербери”, “Італмаси” та апарати-імітатори типу “Пародія”.

До відбиття атаки залучалися авіація, зенітні ракетні підрозділи, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем. Загалом, за даними ППО, вдалося нейтралізувати 284 цілі: п’ять ракет Х-101 і 279 безпілотників.

При цьому зафіксовано влучання дев’яти ударних БПЛА у семи локаціях, а також падіння уламків у десяти локаціях.

У Запоріжжі після атаки загинула одна людина, ще одна постраждала, пошкоджено житлові будинки та підприємства. У Полтавській області через удари дронів постраждали дві людини, пошкоджено приватні будинки, автомобілі та лінії електропередач.

Україна прагне отримати ліцнзію на виробництво ракет для Patriot

Україна домагається від партнерів дозволу на виробництво ракет для систем Patriot. Київ порушував це питання ще за адміністрації Джо Байдена і продовжив обговорення вже з адміністрацією Дональда Трампа.

Про це заявив Володимир Зеленський на пресконференції з прем’єр-міністром Швеції

За словами Зеленського, нинішніх обсягів виробництва ракет недостатньо для потреб України. Він зазначив, що США та Німеччина разом випускають близько 60 ракет Patriot на місяць, тоді як українська сторона готова була б збільшити ці обсяги за рахунок власного або спільного виробництва.

Президент підкреслив, що мова йде саме про ракети до систем Patriot. Україна, за його словами, готова долучатися до виробничих ланцюгів, оскільки в Європі різні країни вже випускають окремі компоненти для таких боєприпасів.

“Україна не отримала ліцензії на виробництво PAC-3. Я вірю, що в майбутньому, можливо, отримаємо або буде наша система”, — сказав український лідер.

Зеленський також повідомив, що Київ паралельно працює над створенням власної антибалістичної системи. За його оцінкою, завдання складне, але здійсненне, особливо якщо вдасться вирішити питання з ключовими технологічними компонентами, включаючи радари.

У Москві почали розміщувати “Панцир” на дахах будівель

У Москві на дахах цивільних об’єктів почали встановлювати нові зенітні ракетні комплекси “Панцир-СМД-Е”.

Про це розповів військовий аналітик Massimo Frantarelli у соцмережі X.

На відео видно, як важкий транспортний гелікоптер Мі-26 підіймає і переносить комплекс ППО на дах бізнес-центру “Нордстар Тауер”. Будівля розташована в Північному адміністративному окрузі Москви, на вулиці Беговій.

Комплекс “Панцир-СМД-Е” позиціонується як система, адаптована для боротьби з безпілотниками. Розміщення таких установок на висотних будівлях може бути пов’язане зі спробою посилити захист російської столиці від атак дронів.

Раніше командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним “Мадяр” заявляв, що сумарний залп різних систем ППО навколо Москви може становити близько 700 пусків за один раз.