Захід мовчить щодо санкцій проти Порошенка: чому ЄС і США не поспішають реагувати

Указ Володимира Зеленського про введення санкцій проти колишнього президента України Петра Порошенка минув уже кілька днів, але міжнародна реакція на це рішення виявилася майже відсутньою.

Жодної офіційної заяви обурення чи принаймні “стурбованості” не прозвучало від американської адміністрації або від урядів країн Євросоюзу. Навіть західні посли в Києві, які зазвичай коментують резонансні кадрові чи політичні рішення, цього разу вважають за краще залишатися осторонь.

Єдиний впливовий голос із ЄС, який відкрито зреагував, — це Манфред Вебер, президент Європейської народної партії (ЄНП). У своєму зверненні на сайті ЄНП він висловив “здивування” через дії РНБО України і натякнув на ймовірне політичне підґрунтя санкцій. Вебер наголосив, що європейські партії очікують більше інформації про мотиви рішення, адже “зараз, у критичний період війни, дуже важливо зберегти єдність усередині України та не перетворювати внутрішньопартійні суперечки на фактор дестабілізації”.

Санкції також розкритикував колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт, відомий симпатією до Порошенка. Він попередив, що такі кроки “негативно вплинуть на репутацію” Зеленського серед європейських лідерів. Більдт підкреслив, що в минулому Порошенко мав бізнес-зв’язки в Росії, але й Зеленський теж не був цілком вільний від російських комерційних впливів.

Для багатьох західних політиків і дипломатів питання санкцій проти Петра Порошенка не увійшло до пріоритетів. У той час, коли увага Вашингтона більше зосереджена на пошуку шляхів деескалації війни і на призупиненні деяких програм підтримки іноземних держав, “внутрішня” політична боротьба в Україні відходить на другий план.

Більше того, офіційні особи з Євросоюзу, зазвичай уважні до будь-яких сигналів про “вибіркове правосуддя” чи “тиск на опозицію”, цього разу можуть триматися осторонь із кількох причин:

1. Війна як пріоритет: Для США і ЄС передусім важливе збереження стабільності і військового потенціалу України. Деталі “внутрішньополітичних конфліктів” не викликають такого резонансу, поки не загрожують єдності в протистоянні із зовнішнім агресором.

2. Відсутність активної підтримки Порошенка: Попри те, що Петро Порошенко свого часу мав у Європі певне політичне лобі, більша частина його союзників нині не перебуває у владних кріслах. Тож створювати великий розголос навколо “переслідування екс-президента” нікому не в інтересах — особливо якщо він уже не є ключовим партнером для Заходу.

3. Невизначеність позиції США: Нова адміністрація у Вашингтоні переглядає багато аспектів зовнішньої політики, і українські питання не завжди фігурують у пріоритетному списку. Тим більше, за умов активних переговорів про припинення війни або про зниження рівня військового фінансування для Києва “захищати” Порошенка може видатися дрібним тактичним кроком, що може ускладнити загальну гру.

Певна імовірність, що реакція Заходу все ж надійде, особливо якщо будуть оприлюднені факти про можливі порушення прав людини чи загрози демократії. Проте очевидно, що зараз “критика” обмежується окремими заявами Манфреда Вебера та кількох відставних європейських політиків. Видається, що Брюссель і Вашингтон більше турбують глобальні дилеми — від фінансування оборонної сфери України до майбутніх переговорів із Росією.

Санкції проти Порошенка стали внутрішньополітичним кроком, який поки не викликав гучного резонансу в західних столицях. Можливо, тому, що європейські й американські лідери не бажають втручатися в черговий “український політичний скандал”, особливо в той час, коли на кону стоїть питання війни та міжнародних переговорів. Позиція офіційного Києва теж змінилася: після багатомісячної критики ворогів зовнішньої підтримки Україна починає переходити до більш прагматичних дій із відстоювання своїх інтересів, не озираючись на можливі коментарі партнерів. За відсутності сильного лобі на Заході Петру Порошенку може бути непросто відстояти себе на міжнародній арені.

Держфінмоніторинг вважає санкції щодо олігархів корисними проти тіньових фінансових схем

Рішення РНБО України про застосування обмежень щодо олігархів Коломойського, Боголюбова, Жеваго, Порошенка та Медведчука спрямоване на припинення здійснення сумнівних фінансових операцій.

Про це заявив Філіп Пронін, голова Державної служби фінансового моніторингу.

“Ті системні процеси, які, на жаль, тривали десятиліттями, нарешті можуть бути зупинені” – зауважив він.

Зокрема, під час засідання Ради національної безпеки і оборони 12 лютого Держфінмоніторинг також приєднався до обговорення питання про застосування обмежень щодо певних олігархів.

Це стало можливим завдяки тісній взаємодії відомства з правоохоронними органами та аналізу великого обсягу інформації з метою виявлення незаконних фінансових операцій.

Пронін повідомив, що останнім часом було виявлено випадки, коли люди, які продовжували співпрацю з РФ, створювали схеми для розкрадання бюджетних грошей. Вони також виконували операції з переведення в готівку грошей, не призначені для цього, і використовували активи благодійних фондів поза цільовим призначенням. Крім того, вони намагалися підірвати роботу банківської системи.

Усі ці матеріали було передано до правоохоронних органів для подальшого розслідування.

Така співпраця здійснюється як у процесі оперативно-розшукової діяльності, так і на стадії досудового розслідування.

Пронін вважає, що обмежувальні заходи – це ефективний спосіб забезпечення безпеки держави.

Він акцентував увагу на тому, що наша країна має бути огороджена від усіх, хто ставить під загрозу її незалежність. Це стосується і великих бізнесменів, і політиків, і державних службовців, які зловживають своїм становищем заради особистої вигоди.

Трамп вводить санкції проти Міжнародного кримінального суду

Президент Трамп видав розпорядження про введення обмежувальних заходів проти МКС і звинуватив організацію в “неправомірних діях” щодо Ізраїлю та інших партнерів США.

Про це повідомили в Білому домі.

В указі містяться заходи фінансового та візового характеру, які застосовуються до співробітників Міжнародного кримінального суду, які проводили розслідування щодо громадян США та Ізраїлю.

Раніше МКС видавав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху і Йоава Галланта – колишнього міністра оборони у зв’язку з їхніми діями в секторі Газа.

Ізраїль і США не визнають юрисдикцію МКС, тому не зобов’язані виконувати його ордери на арешт.

“Нещодавні дії Міжнародного кримінального суду проти Ізраїлю та США створили небезпечний прецедент. Вони загрожують як нинішнім, так і колишнім співробітникам Сполучених Штатів, включно з чинними військовослужбовцями Збройних сил. Ці люди можуть зіткнутися з переслідуваннями, жорстоким поводженням і навіть арештом”, – йдеться в указі Трампа.

На початку свого президентства Трамп заявляв, що Міжнародний кримінальний суд не має права діяти у США, оскільки не володіє необхідною легітимністю і повноваженнями. Він також зазначав, що ні Сполучені Штати, ні Ізраїль не є учасниками Римського статуту, який створив цей суд.

Міжнародний кримінальний суд – це єдина організація у світі, яка має право і повноваження притягати до відповідальності глав держав за вчинення серйозних злочинів. Запровадження Сполученими Штатами санкцій може ускладнити його діяльність.

ЄС готує 16-й пакет санкцій проти Росії: які обмеження плануються

Євросоюз готується до запровадження 16-го пакету санкцій проти РФ, який включатиме обмеження на імпорт російського алюмінію, нові виключення банків РФ зі системи SWIFT та санкції щодо російського “тіньового флоту”.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.

Очікується, що європейським покупцям буде дозволено імпортувати 275 тисяч тонн російського алюмінію протягом року в рамках квотної системи. Однак після цього діятиме повна заборона. У 2024 році країни ЄС імпортували близько 320 тисяч тонн алюмінію з РФ, що становило 6% від загального обсягу імпорту.

Крім того, ЄС планує:

— відключити додаткові російські банки від SWIFT;

— запровадити санкції проти понад 70 танкерів, що використовуються для перевезення російської нафти;

— заборонити тимчасове зберігання російської нафти на території ЄС;

— розширити обмеження на російські авіакомпанії та літаки, що перебувають під контролем РФ;

— заблокувати операції з російськими портами та аеропортами, які використовуються для постачання зброї.

Також новий пакет включатиме санкції проти трьох російських банків, а також фінансових установ за межами РФ, які користуються російськими аналогами SWIFT.

ЄС планує розширити експортні обмеження щодо технологій та програмного забезпечення, що використовуються у військовій сфері РФ. Також під санкції потраплять десятки компаній із Китаю, Туреччини та інших країн, які допомагають Росії обходити санкційні обмеження.

Попри посилення санкційного тиску, ЄС не включатиме до цього пакету заборону на постачання російського СПГ (зрідженого газу). У документі зазначається, що це питання може бути розглянуте в майбутній “дорожній карті” поступової відмови від російського газу.

Росія стикається з проблемами у продажу нафти в Азію: санкції США зупинили угоди

Продаж російської нафти на азійському ринку опинився під загрозою через нові санкції США. В Індії деякі компанії вже не змогли укласти жодної угоди на постачання у березні, що ставить під удар експортні доходи Росії.

Про це повідомляє Reuters.

Обмеження, накладені 10 січня, ускладнили логістику постачань для Росії. Основними проблемами стали нестача танкерів після скорочення “тіньового флоту” більш ніж на 180 суден та різке подорожчання фрахту кораблів, які не підпадають під санкції. Це призводить до мільйонних витрат і робить транспортування російської нафти невигідним.

Аналітики консалтингової компанії FGE попереджають, що ухвалене на початку січня рішення китайської Shandong Port Group про заборону на обслуговування санкційних суден може суттєво вплинути на постачання в провінцію Шаньдун. За оцінками, незалежні нафтопереробні підприємства в регіоні можуть втратити до 1 млн барелів нафти на добу.

В Індії нафтопереробні заводи поки що приймають російську нафту, придбану до 10 січня, однак після завершення перехідного періоду 27 лютого ситуація може змінитися. Розрахунки за угодами мають бути завершені до 12 березня, і після цього прогнозуються значні перебої у постачанні.

За оцінками експертів FGE, обсяг потенційних втрат Росії може становити 450 тис барелів на добу, а за даними Rystad Energy – до 500 тис барелів. Це може серйозно вдарити по експортних надходженнях РФ та ускладнити наповнення бюджету країни.

Білий дім заявив, що Україна та Росія не готові до переговорів про завершення війни

Росія та Україна наразі не готові до переговорів про припинення війни.

Про це заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі під час спеціального брифінгу, присвяченого новим антиросійським санкціям.

У відповідь на запитання журналістів про те, чи нові санкції США можуть стати частиною стратегії для переговорів щодо завершення війни, Кірбі наголосив, що ці заходи не передбачаються як “розмінна монета” для майбутніх домовленостей.

Це [запровадження санкцій] не робилося з розрахунком на те, що стане розмінною монетою, яку можна забрати зі столу, коли Україна захоче сісти за цей стіл переговорів. Зараз немає очікувань, що будь-яка зі сторін готова до переговорів, – заявив Кірбі.

До нового санкційного списку США увійшло понад 200 компаній та фізичних осіб, пов’язаних із російським енергетичним сектором, а також більше 180 суден. Під обмеження потрапили “Газпром Нєфть”, “Сургутнєфтєгаз”, “Інгосстрах”, “АльфаСтрахування”, спільне підприємство “Росатома” і “Норнікеля”, “Полярний літій” та інші.