У САП звільнили заступника керівника через ймовірний витік інформації

Заступник керівника САП Андрій Синюк звільнений після службового розслідування. Його підозрюють у систематичному розголошенні інформації про розслідування, включаючи справу “Мідас”.

Про це повідомляє “Radio NV” з посиланням на власні джерела.

За даними видання, службове розслідування щодо Синюка розпочалося після його зустрічі з людьми, які могли бути пов’язані з розслідуваннями. У підсумку, після завершення перевірки, він був звільнений зі своєї посади.

Джерела “Radio NV” вказують, що Синюк, можливо, вже давно і систематично передавав інформацію про інші розслідування, включаючи справу Офісу президента.

НАБУ та САП проводять операцію з виявлення корупції в енергетичному секторі

10 листопада Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) проведуть операцію з викриття корупції в енергетичному секторі.

Про це інформує Національне антикорупційне бюро.

“15 місяців роботи та 1000 годин аудіозаписів. Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації”, – йдеться в повідомленні.

Представники відомства заявили, що члени організації розробили велику корупційну систему для впливу на ключові державні підприємства, включаючи АТ “НАЕК “Енергоатом”.

4 листопада компанія “Енергоатом” повідомила, що в одній з її філій проводилися слідчі заходи. У заяві компанії було зазначено, що вона активно співпрацює з правоохоронними органами і надає всі необхідні документи та роз’яснення.

Посадовці Держспецзв’язку розікрали 90 млн грн на дронах

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили велику схему розкрадання грошей, призначених для закупівлі безпілотників для українських військових.

Про це повідомляє НАБУ.

Слідство встановило, що угоду організували співробітники Держспецзв’язку у співпраці з представниками приватних компаній.

У 2023 році після внесення змін до державного бюджету відомству було виділено 30 млрд гривень на придбання безпілотних літальних апаратів. Один з керівників департаменту прийняв рішення використовувати частину цих коштів нецільовим чином. Він вступив у змову з заздалегідь визначеними компаніями, щоб забезпечити поставки дронів за завищеними цінами. Для того щоб створити видимість чесної конкуренції, на тендерах використовувалися підконтрольні фірми, а також спотворені маркетингові дослідження.

Держспецзв’язок придбав 400 дронів DJI Mavic 3 і 1300 Autel Evo Max 4T, переплативши за них 70-90% від ринкової вартості. В результаті державі було завдано збитків на суму понад 90 млн гривень. Частину цих коштів учасники схеми вивели на рахунки підконтрольних компаній, у тому числі за кордон.

НАБУ і САП заарештували понад $4 млн на рахунках компаній за кордоном і 17 млн гривень в Україні. Посадовцям Держспецзв’язку і представникам приватного бізнесу повідомлено про підозру в розтраті великих сум. Слідство триває.

НАБУ та САП займуться аналізом корупційних ризиків в оборонних закупівлях

НАБУ, САП та фонд “Повернись живим” спільно працюють над підвищенням обороноздатності країни та зміцненням доброчесності у сфері безпеки.

Про це інформує пресцентр НАБУ.

Відповідні наміри зафіксовані в меморандумі про стратегічне партнерство, підписаному директором НАБУ Семеном Кривоносом, керівником САП Олександром Клименком і директором Фонду Тарасом Чмутом.

“НАБУ та САП здійснюватимуть аналіз корупційних ризиків у сфері безпеки та оборони. У межах партнерства Фонд надаватиме систематизовані дані про закупівлі, зокрема, про види та вартість обладнання й інших виробів. Це сприятиме проведенню аналітичних порівнянь ринкових цін, виявленню можливих відхилень та своєчасному реагуванню на потенційні порушення законодавства”, – йдеться у повідомленні.

Боротьба з корупцією у сфері безпеки та оборони є ключовим завданням для НАБУ та САП, особливо в умовах збройної агресії проти України.

ЄС буде уважно стежити за незалежністю НАБУ і САП

Європейський Союз продовжить стежити за незалежністю антикорупційних органів. Влітку влада намагалася обмежити їх повноваження, але відмовилася під тиском громадськості та Європи.

Про це заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.

Вона підтвердила, що донесла позицію Ради Європи до Банкової, але припустила, що українська влада також могла злякатися громадського опору, оскільки по всій країні люди вийшли на протести, незважаючи на війну.

“Люди дійсно побачили небезпеку для розвитку своєї країни у випадку, якщо тут буде корупція. Ми чули про останні опитування, що головний страх в Україні – це війна, але слідом іде саме корупція. Отже дійсно, влада виправила закон. Але ще є деякі кроки, які потрібно зробити”, – сказала єврокомісарка.

Кос зазначила, що закон, прийнятий у липні, став серйозним кроком назад. Вона отримала безліч дзвінків та електронних листів від потенційних інвесторів та фінансових установ, які перебували на межі прийняття рішення про припинення співпраці з Україною.

“Ми весь час будемо уважно стежити за тим, що відбувається, щоб НАБУ та САП були незалежними, щоб прокурори працювали нормально”, – зазначила представниця Євросоюзу.

Вона підкреслила, що проблема не тільки в законах, але і в їх застосуванні. Якщо не вжити жодних заходів проти корумпованих чиновників, це буде сприйнято як схвалення корупції з боку влади.

Виявлено масштабну корупційну схему в закупівлях БПЛА та засобів РЕБ

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура України розкрили велику корупційну схему щодо закупівель безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби для армії.

Про це повідомили в НАБУ.

За даними правоохоронних органів, 2 серпня були проведені слідчі заходи, в результаті яких було затримано чотирьох осіб відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Серед затриманих – чинний народний депутат України, керівники районної та міської військових адміністрацій, а також військовослужбовці Національної гвардії.

Як повідомляється, суть цієї схеми полягала в тому, що державні організації укладали договори з компаніями-виробниками на придбання товарів за цінами, які були значно вищими за ринкові. До 30% від вартості контракту передавалося учасникам злочинної групи в якості хабара.

У Національному антикорупційному бюро України заявили, що всі їхні дії були суворо відповідно до чинного законодавства. Вони також звернули увагу на важливість закону № 4560-IX, який нещодавно був підписаний президентом України.

“Ця операція – приклад того, як інституційна підтримка і командна взаємодія на найвищому рівні сприяють реальним змінам. Дякуємо президенту України за сприяння незалежній антикорупційній інфраструктурі”, – йдеться у повідомленні.

Директор НАБУ розповів про зміни в новому законі

Верховна Рада схвалила законопроєкт, який повертає незалежність НАБУ і САП: документ включає важливі зміни, що стосуються роботи цих антикорупційних органів.

Про них розповів директор НАБУ Семен Кривонос в інтерв’ю.

31 серпня український парламент схвалив законопроєкт, запропонований Президентом України Володимиром Зеленським.

Цей документ відновлює повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також він сприяє розвитку міжнародного співробітництва та встановлює нові обмеження.

“Там є зміни, які стосуються окремого призначення прокурорів, але це не стосується прокурорів САП. Змінена процедура призначення прокурорів, які перебувають під юрисдикцією Офісу Генпрокурора, а також процедура їхнього звільнення у зв’язку зі скороченням посад”, – зазначив Семен Кривонос.

У нещодавно прийнятому законі №13533 є й інші нововведення. Зокрема, вони стосуються розширення повноважень Генерального прокурора щодо інших органів, які займаються досудовим розслідуванням, але не належать до НАБУ та САП.

Кривонос пояснив, що процесуальна самостійність НАБУ і САП була повністю відновлена. Однак у законопроєкті були також порушені питання, що стосуються інших правоохоронних органів.

“Другим блоком передбачено раз на два роки проведення поліграфічного дослідження працівникам НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, на предмет зв’язків з державою-агресором. Хочу наголосити, що цей поліграф проводитиме наш підрозділ внутрішнього контролю. Тобто це робитиме не СБУ, а працівники НАБУ за методологією, яка буде узгоджена з СБУ”, – пояснив директор НАБУ.

У цій сфері Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не відчувають небезпеки для своєї автономності. Варто зазначити, що перевірка на поліграфі стосується не тільки НАБУ та САП, а й інших правоохоронних структур.

Євросоюз може скоротити фінансову допомогу Україні – NYT

Рішення ліквідувати незалежність НАБУ і САП може позбавити Київ частини допомоги від Євросоюзу, який раніше був надійним союзником.

Про це пише The New York Times.

У публікації зазначається, що ЄС може скоротити розмір фінансової допомоги Україні в рамках програми Ukraine Facility з 4,5 до 3 млрд євро через затримки з проведенням реформ. Остаточне рішення поки не прийнято, оскільки фінансування може бути відновлено за умови виконання певних вимог.

Крім того, автори підкреслюють, що в країні вперше з 2022 року пройшли акції протесту проти уряду.

Для Володимира Зеленського це стало несподіванкою, хоча він поки не давав коментарів з цього приводу. Раніше, до 2022 року, обмеження допомоги з метою стимулювання реформ було звичайною практикою.

Однак нещодавнє рішення свідчить про те, що Євросоюз готовий критикувати український уряд навіть в умовах військового конфлікту. Крім того, за інформацією ЗМІ, обговорюється питання про те, чи не слабшає підтримка українського президента з боку західних партнерів.

“Блиск безумовно згасає. У спільноті донорів зростає невдоволення Зеленським”, – заявив американський експерт з боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром.

У статті NYT повідомляється, що НАБУ і САП займалися розслідуванням діяльності ключових міністрів уряду, очолюваного Володимиром Зеленським. Хоча рішення про позбавлення цих відомств незалежності було скасовано, це викликало звинувачення в кумівстві і поставило під загрозу підтримку.

Минулого року Європейський союз запустив програму Ukraine Facility, яка передбачає виділення 50 млрд євро на три роки для відновлення і підготовки України до вступу в ЄС. У червні Україна звернулася за отриманням коштів, хоча не виконала три з шістнадцяти умов.

“Критики в Україні висловлювали невдоволення посиленням влади уряду Зеленського у воєнний час. Проти журналістів, активістів і опозиційних політиків порушували кримінальні справи. Адміністрація Зеленського замінювала обраних мерів і губернаторів військовими адміністраціями в різних регіонах країни”, – йдеться в статті.

Позиції західних партнерів щодо подальших дій розходяться. Одні вважають, що це потрібно для забезпечення контролю над державою в умовах військового конфлікту. Інші ж вважають, що це лише спроба встановити жорсткий контроль над країною.

Серед тих, хто висловлював незгоду з рішенням Володимира Зеленського обмежити діяльність антикорупційних органів, був прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Він зв’язався з президентом, щоб обговорити цю тему.

Повідомляють, що Національне антикорупційне бюро України проводило розслідування щодо колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова, якого підозрюють в отриманні хабара за сприяння в угоді з нерухомістю. Це призвело до загострення відносин між керівництвом і співробітниками антикорупційних органів.

Стефанчук оголосив дату засідання Ради щодо закону про НАБУ та САП

Голова Верховної Ради анонсував, що 31 липня парламент розгляне законопроєкт президента Зеленського про розширення повноважень НАБУ та САП.

Руслан Стефанчук поділився цією інформацією в дописі на сторінці у Facebook.

“Під час розгляду цього законопроєкту буду пропонувати прийняти його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання. Крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи”, – зазначено в повідомленні.

22 липня парламент ухвалив закон, який істотно обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ), створеного в 2015 році за підтримки США та інших західних партнерів.

Після того як стало відомо про ухвалення закону, в різних містах України пройшли масові акції протесту.