Інавгурація Дональда Трампа: обіцянки, заяви та нове бачення “золотого віку Америки”

Дональд Трамп під час своєї інавгураційної промови 20 січня 2025 року оголосив низку амбітних заяв і планів, які окреслили його бачення майбутнього Сполучених Штатів.

Про це повідомляє CNN.

Трамп підкреслив, що Америка знову стане найповажанішою країною світу, а період її занепаду закінчився. Він пообіцяв змінити політику уряду, який, за його словами, “захищав чужі кордони, але забував про власні”.

“Це зміниться дуже швидко”, – запевнив він.

Президент згадав про власний досвід боротьби з політичними переслідуваннями:

“Мене хотіли позбавити свободи, життя, але Господь врятував мене, щоб я знову зробив Америку великою. Сьогодні, 20 січня 2025 року, для Америки – це день звільнення”.

Одразу після інавгурації Трамп планує підписати “історичні укази”, зокрема оголосити надзвичайну ситуацію на південному кордоні США. Він заявив про початок виселення “мільйонів злочинних елементів” і введення військ для зупинки “вторгнення”. Крім того, мексиканські картелі будуть визнані іноземними терористичними організаціями.

Щодо енергетики, Трамп наголосив на поверненні США до статусу провідного виробника.

“Ми будемо бурити. Принцип: бури, дитинко, бури. Америка стане енергетичним гігантом. Ми знизимо ціни та відновимо нашу промисловість”, – заявив він.

Економічна політика нового президента включатиме реформування системи торгівлі, введення тарифів та зовнішнього оподаткування. За словами Трампа, це допоможе громадянам США збагачуватися за рахунок зовнішніх джерел.

Трамп також анонсував створення нового міністерства федеральної ефективності, повернення свободи слова через заборону цензури та відновлення “суспільства, яке не розрізняє людей за кольором шкіри, а оцінює лише за заслугами”.

Водночас Трамп висловив своє бачення соціальних питань, заявивши, що “існує лише дві статі – чоловіки та жінки”. Він також акцентував на ролі американських військових, які будуть оцінюватися за війнами, яких вдалося уникнути.

У рамках своєї програми Трамп згадав про перейменування Мексиканської затоки на Американську та повернення горі Мак-Кінлі її історичної назви. Він висловив бажання відновити контроль над Панамським каналом, назвавши його “втраченою гордістю США”.

Окрему увагу Трамп приділив космічній програмі: “Американські астронавти встановлять наш прапор на Марсі”.

Ця заява стала яскравою кульмінацією його промови, яка окреслила масштаб амбіцій нової адміністрації.

За словами Трампа, його президентство стане символом миру.

“Наші збройні сили будуть оцінюватися за війнами, яким ми поклали край. Моє спадок – це спадок миротворця”, – підсумував президент.

Інавгурація Трампа: розпочалися перші офіційні заходи у Вашингтоні (ФОТО)

У Вашингтоні стартували перші заходи, присвячені інавгурації нового президента США Дональда Трампа.

Як повідомляють американські ЗМІ, Трамп разом із дружиною Меланією відвідав богослужіння в церкві Святого Іоанна, розташованій неподалік Білого дому.

Після цього подружжя відправиться до Білого дому, де їх очікують на традиційний чай із чинним президентом Джо Байденом та першою леді Джилл Байден. Ця зустріч стане останнім офіційним моментом перед передачею влади.

Джерело: Telegram-канали

Тим часом у центрі Вашингтона збираються тисячі прихильників Трампа. Багато з них вже прямують до арени Capital One, де заплановане святкування інавгурації. Атмосфера напружена, але святкова, повідомляють очевидці.

Церемонія інавгурації пройде у Ротонді Капітолія через сильний мороз у місті. Початок події запланований на 19:00 за київським часом.

Очікується, що після інавгурації Дональд Трамп виголосить свою першу промову як президент США, у якій розкриє основні напрями своєї політики на наступний термін.

Перемир’я, що стало несподіванкою, та його уроки для України

Перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС, яке набуло чинності днями, передбачає частковий відвід ізраїльських військ із сектора Газа та обмін частиною заручників.

Сторонам дається 42 дні, щоб узгодити постійне припинення бойових дій і звільнення всіх полонених. Попри початкову непримиренну риторику, угода виглядає компромісною й демонструє, що навіть найжорсткіші конфлікти іноді можуть отримати тимчасову паузу.

Однак наскільки коректні порівняння із війною в Україні, про “швидке завершення” якої неодноразово заявляв Дональд Трамп?

Ізраїль починав операцію з метою повного знищення ХАМАС, але наразі рух не лише зберіг контроль над сектором Газа, а й отримав час для відновлення. Хоча формально ізраїльські війська готувалися до завершального удару, раптова зупинка бойових дій виглядає радше як поступка на користь ХАМАС. Усередині ж Ізраїлю це вже спричинило урядову кризу: одна з партій оголосила про вихід із коаліції прем’єра Біньяміна Нетаньяху, звинувативши його в «зраді національних інтересів». Сам Нетаньяху наголошує, що перемир’я тимчасове й може бути припинене, коли 42 дні спливуть, проте аналітики сумніваються, що це станеться, якщо США (та особливо Дональд Трамп) продовжать тиск на владу Ізраїлю.

Для Вашингтона мир у Газі має конкретне прикладне значення: Трамп хоче просунути ідею нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією, аби послабити Іран і зміцнити позиції США на близькосхідному ринку нафти. Якщо ж війна відновиться, домовленості з саудитами стануть неможливими. Тож саме ця «реальна вигода» допомогла так швидко переконати Тель-Авів припинити вогонь.

Ситуація в Україні набагато складніша. Тут теж лунають твердження, що Трамп невдовзі (після можливого повернення до влади) постарається зупинити війну. Але є принаймні дві ключові різниці.

По-перше, в історії з Газою ХАМАС хотів перемир’я, а Ізраїль мав сильну залежність від Вашингтона, тоді як у російсько-українському конфлікті США можуть чинити реальний тиск переважно на Київ. Москва ж залишається значно менш чутливою до застережень Заходу.

По-друге, у близькосхідному кейсі Трамп прагнув угоди заради власного інтересу (через Саудівську Аравію й потребу послабити Іран). В Україні його інтерес поки не такий прозорий. Так, потенційно мирна угода могла б посприяти “поверненню” РФ у контакти з Заходом і стриманню зближення Москви з Пекіном, але це надто віддалена перспектива, до якої не факт, що дійде справа.

Водночас досвід Гази свідчить: навіть коли одна сторона (Ізраїль) мала ціль “повністю знищити” противника, а інша (ХАМАС) вела безкомпромісну боротьбу, тиск ззовні та прагматичні міркування про вигоду здатні зупинити конфлікт принаймні на певний час. Це показує, що “безвихідних воєн” не буває і що доти, доки великі гравці вважають для себе корисним домогтися паузи, домовленості сягають навіть найзапекліших сторін. Проте Україні такі швидкі “угоди” недоступні — у нас надто різні інтереси сторін, занадто обмежені важелі впливу на Росію. До того ж немає ясного проєкту, на зразок “домовленості з Саудівською Аравією”, який би дав Трампу чи будь-якому іншому лідеру США достатній стимул тиснути на Кремль.

Отже, перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС слугує нагадуванням, що навіть нескінченні на перший погляд війни можуть “поставити на паузу”. Але чи стане це рецептом для російсько-українського конфлікту — поки риторичне запитання. Якщо Вашингтон не віднайде сильних мотивів тиску, не мобілізує союзників та не запропонує Кремлю таку рівновагу, де воювати буде явно невигідно, то “мирний сценарій” для України може залишитися лише на словах. Реальність же вимагає від Києва посилювати обороноздатність і дипломатичну активність, аби не опинитися заручником чужих домовленостей і чужих інтересів.

Україна зможе зберегти свою незалежність лише за підтримки США та НАТО – Меркель

Колишня канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що без підтримки США та НАТО Україна не змогла б залишитись незалежною державою після повномасштабного нападу Росії у 2022 році.

Про це повідомило агентство “DPA”.

На прийомі ХДС, який пройшов у Дюссельдорфі, Ангела Меркель висловилася про те, що з нападом на Україну зупинено дію основного принципу встановленого після війни – територіальної недоторканності. На думку Меркель, тільки НАТО разом із США може гарантувати те, що “Росія не здобутиме перемогу, а Україна збереже свою незалежність”.

Колишній канцлер назвала президента США Дональда Трампа “особливим президентом”. Як додала Меркель, “Трамп захищає законні інтереси США”, однак у багатосторонній співпраці не існує “безпрограшніх ситуацій” і що “завжди є переможці й переможені”.

“Ми не змінимо Дональда Трампа, але ми можемо реагувати на нього”, – додала політик

Трамп розповів про деталі розмови з Сі Цзіньпіном: обговорювали TikTok і світову безпеку

Обраний президент США Дональд Трамп поділився деталями телефонної розмови з головою Китаю Сі Цзіньпіном: обговорили питання торгівлі, наркотрафіку, соцмережі TikTok та інші важливі теми.

Про це Трамп повідомив у своєму акаунті в соціальній мережі X.

“Я щойно розмовляв із головою КНР Сі Цзіньпіном. Розмова була дуже хорошою як для Китаю, так і для США. Я сподіваюся, що ми вирішимо багато проблем разом і почнемо негайно. Ми обговорили питання збалансованої торгівлі, фентанілу, TikTok і багато інших тем”, – написав Трамп.

Він також наголосив, що обидві сторони докладуть усіх зусиль для того, щоб зробити світ “більш мирним і безпечним”.

Раніше китайські державні медіа повідомляли, що телефонна розмова між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом відбулася у п’ятницю.

Новий глава Мінфіну США оголосив про 100% підтримку посилення санкцій проти Росії

Майбутній міністр фінансів США Скотт Бессент під час слухань у сенатському комітеті з фінансів заявив про свою повну підтримку посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “News.online.ua”

За інформацією джерела, посадовець розглядає таке рішення як частину стратегії адміністрації Дональда Трампа для досягнення мирної угоди між Україною та Росією.

Скотт Бессент прямо звернувся до посадовців РФ, зазначивши, що вони мають бути готові до жорсткіших економічних обмежень:

“Якщо мене затвердять на посаді, і якщо президент Трамп попросить у рамках своєї стратегії завершення війни в Україні, я на 100% підтримаю посилення санкцій”.

Він наголосив, що насамперед посилення санкцій стосуватиметься російських нафтових гігантів. За словами Бессента, економічний тиск має досягти такого рівня, щоб примусити країну-агресора сісти за стіл переговорів.

Майбутній міністр також розкритикував санкційну політику адміністрації Джо Байдена, назвавши її недостатньо жорсткою.

Кір Стармер в Україні: миротворці, переговори та “столітнє партнерство” із Британією

Візит прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Києва викликав низку запитань щодо можливих домовленостей і стратегії у сфері безпеки та відбудови України.

З огляду на нещодавнє підписання “Хартії про 100 років партнерства” між нашими державами та потребу Європи узгодити власну позицію напередодні ймовірних переговорів за участі США, візит Стармера набуває особливого значення.

Із наближенням потенційних переговорів щодо припинення вогню (чи то за ініціативи майбутньої адміністрації Трампа, чи під егідою інших акторів) у Європі формується нова коаліція країн, які прагнуть консолідуватися навколо спільного бачення безпеки та геополітики. Сполучене Королівство, своєю чергою, робить ставку на посилення власного впливу в регіоні.

Хоча конкретна назва або формат такої групи ще не зафіксовані, є відчуття, що ключові європейські гравці хотіли б виступити єдиним фронтом у переговорах із США, особливо з огляду на можливий вплив Трампа. Відтак Лондон не лише розбудовує двосторонні зв’язки з Україною, а й прагне стати одним із “голосів” Європи у майбутніх перемовинах.

Якщо Дональд Трамп повернеться до керма в США, доведеться шукати нові формати взаємодії. Позиція Великої Британії може відіграти роль “важеля” для узгодження інтересів між Європою та Вашингтоном.

“Хартія про 100 років партнерства”: що це означає?

Під час візиту Кіра Стармера Україна та Британія підписали масштабну угоду про співпрацю на століття вперед — “Хартію про 100 років партнерства”.

—  Зміцнення безпеки: Очевидно, що ці сто років — швидше символічний горизонт, проте він покликаний продемонструвати довгострокову підтримку в оборонній сфері, що залишається життєво важливою на тлі тривалої агресії з боку РФ.

— Інвестиційні й технологічні програми: Британія, попри власні економічні труднощі, одна з перших задекларувала підтримку відбудови України. Зараз, імовірно, такі програми переглядатимуться й уточнюватимуться з урахуванням реальної ситуації на фронті та в британській економіці.

Це “столітнє” партнерство не означає, що питання негайної військової допомоги чи фінансування вирішені автоматично. Проте дає сигнал: Велика Британія планує залишатися стратегічним союзником України навіть після активної фази бойових дій.

Миротворці: “бути” чи “гарантувати”?

Однією з тем, яку активно обговорюють навколо візиту Стармера, є можлива участь британських (чи загальноєвропейських) миротворчих контингентів в Україні.

У британських колах, за наявною інформацією, йдеться не стільки про розгортання миротворців зараз, скільки про готовність гарантувати виконання майбутніх домовленостей, якщо вони будуть досягнуті на переговорах. Або ж забезпечити “захисну парасольку” у разі перемир’я, щоби Росія не порушила його знову.

Аналогічні обговорення йдуть і з французькою стороною. Можливо, “миротворча місія” стане спільним проєктом кількох ключових країн ЄС за підтримки Лондона, що посилило би європейську суб’єктність на переговорах.

Якщо миротворці справді з’являться в Україні, постане питання мандату: яким буде формат цієї місії — під егідою ООН, ЄС, окремої коаліції держав? Росія, вочевидь, не надто зацікавлена пускати на Донбас чи в Крим будь-які “сили Заходу”. Тож реалізація такої ідеї залежить від безлічі дипломатичних компромісів.

Економічне відновлення: уроки з минулого і нові виклики

Велика Британія належала до перших країн, які публічно заявляли про допомогу в повоєнній відбудові України. Однак із плином часу з’ясувалося, що і у самого Лондона не бракує фінансових труднощів.

На думку економічних аналітиків, Британії доведеться переглянути початкові плани, зосередившись на більш вузьких напрямках: інфраструктура цифрової трансформації, логістика, інноваційний сектор. Саме ці сфери можуть принести найбільший взаємний зиск.

Поряд із цим, залишається актуальним питання залучення заморожених російських активів, про яке згадувала Німеччина і яке підтримують окремі країни Великої сімки. Якщо Велика Британія погодиться на механізм їх використання, можливо, це стане вагомим внеском у відбудову України.

Кому потрібен візит і що далі?

Для Києва приїзд Стармера — нагода вкотре нагадати про потреби у зброї та політичній підтримці, а також обговорити варіанти, як вигідніше залучити Великобританію до формату миротворчих ініціатив. Паралельно це спосіб “відчути” настрої Лондона щодо майбутніх переговорів і поставити непублічні вимоги/бажання на стіл.

Лондон демонструє, що залишається вагомим гравцем у європейській політиці, навіть після Brexit. Зміцнення відносин із Києвом допомагає Британії зберігати обличчя “глобальної сили”, здатної впливати на події в регіоні. Крім того, Стармеру потрібно закріпити за собою образ лідера, що ініціює дипломатичні кроки, аби не пасти задніх у порівнянні з США чи Німеччиною.

Таким чином, візит Кіра Стармера в Україну вписується в ширший контекст, де ключові європейські та американські гравці обговорюють, як завершувати або “заморожувати” конфлікт із Росією. Головна інтрига полягає у тому, чи готовий Лондон допомогти Україні миротворчою місією і які гарантії безпеки пропонуватиме, якщо переговори таки відбудуться.

Паралельно Хартія про “столітнє партнерство” з Лондоном підтверджує, що Україна шукає тривалу підтримку та прагне втримати британську увагу — не лише для воєнних потреб, а й для майбутнього відновлення. Проте реалізація таких домовленостей залежатиме від того, наскільки Велика Британія зможе (і захоче) дотримуватися фінансових зобов’язань у часи внутрішніх економічних викликів.

Зрештою, у такому мінливому геополітичному середовищі кожна зустріч високопосадовців — це додаткова нагода вплинути на потенційні підсумкові сценарії. Якщо найближчими місяцями розпочнеться дипломатичний рух навколо припинення вогню, роль Великої Британії — як учасника можливої миротворчої ініціативи — лише зростатиме. Але чи будуть ці ініціативи справді дієвими, покаже тільки час.

Ізраїль та ХАМАС підписали угоду про перемир’я: очікується рішення уряду Нетаньягу

Ізраїль та палестинське угруповання ХАМАС офіційно підписали угоду про припинення вогню та звільнення заручників під час переговорів у Досі 16 січня.

Про це повідомляють Times of Israel та Axios.

В офісі прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу заявили, що на 17 січня заплановане засідання Кабінету безпеки, під час якого відбудеться голосування щодо угоди. Проте повне засідання Кабінету міністрів відбудеться не раніше вечора 18 січня.

Як пояснили в уряді, противники угоди повинні мати 24 години для подання звернення до суду. Водночас дотримання шабату релігійними членами уряду унеможливлює проведення засідання раніше.

Таке відтермінування означає, що угода не набере чинності до 20 січня, і першим трьом заручникам, яких планували звільнити в неділю, доведеться чекати ще добу. Як зазначає Times of Israel, це викликає питання, чому в даному випадку не діє релігійний принцип, що дозволяє порушувати правила шабату задля порятунку життя.

Axios додає, що Кабінет безпеки мав зібратися ще 15 січня, проте суперечки під час фінального етапу переговорів затримали підписання угоди. Головною перешкодою стало питання списку палестинських ув’язнених, яких звільнять в рамках угоди.

ХАМАС вимагав замінити кілька імен у списку на військових лідерів бойовиків, засуджених до багаторазового довічного ув’язнення.

ЗМІ повідомили про досягнення домовленостей між Ізраїлем і ХАМАС ще 15 січня. Президент США Джо Байден підтвердив факт укладення угоди.

Військова операція Ізраїлю в Секторі Гази розпочалася як відповідь на напад бойовиків ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. Тоді внаслідок атак загинуло 1200 ізраїльтян, а 253 людини потрапили в заручники.

Блінкен вбачає у Трампа можливість укласти вигідну угоду для України

Майбутня адміністрація Дональда Трампа має всі необхідні передумови, щоб укласти угоду, яка забезпечить Україні довготривалий мир та завершить війну, розв’язану Росією.

Про це заявив державний секретар США Ентоні Блінкен під час пресконференції у Вашингтоні, повідомляє Укрінформ.

Блінкен підкреслив, що економічний тиск на Росію, який здійснює нинішня адміністрація США, має значний вплив на її спроможність вести війну.

“Ми бачимо вплив на її економіку. Ми бачимо вплив на її майбутнє, її нездатність інвестувати в критично важливі галузі, які могли б стати джерелом сили для Росії”, — зазначив держсекретар.

За словами Блінкена, майбутнє керівництво Білого дому має унікальну можливість допомогти Україні досягти вигідної угоди, якщо та вирішить проводити переговори.

“Я вважаю, що нова адміністрація перебуває в такій позиції, що коли та якщо українці захочуть і вирішать проводити переговори, вона може допомогти досягти гарної угоди”, — наголосив він.

Держсекретар також нагадав, що Дональд Трамп неодноразово заявляв про своє вміння укладати “гарні угоди”. На його думку, це може стати можливістю для Трампа продемонструвати свої дипломатичні здібності у міжнародних переговорах.

Проте Блінкен наголосив, що будь-яке припинення вогню повинно бути стійким і довготривалим, аби не дати Володимиру Путіну змоги перегрупувати сили та повернутися до агресії.

“Будь-яке припинення вогню має включати ефективне стримування, необхідне для того, щоб він не атакував знову. Це необхідна частина будь-якої гарної й сильної угоди для України”, — заявив він.

Блінкен також додав, що чинна адміністрація США вже обговорювала можливі механізми стримування з європейськими партнерами та передала ці напрацювання команді Трампа. Він висловив сподівання, що наступна адміністрація зможе реалізувати досягнення на цьому напрямку та забезпечити, щоб Україна не лише вижила, але й процвітала.