Глава МЗС Німеччини запропонував Європі переймати український досвід у сфері інновацій

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що скорочення чисельності американських військ у його країні має спонукати Європу розвивати власні військові можливості, по прикладу України.

Міністр зробив цю заяву під час візиту до Греції.

Вадефуль підкреслив, що Європа повинна перейняти досвід України в галузі оборонних технологій.

“Приклад України демонструє, що військові можливості можна нарощувати і вводити в дію набагато швидше, ніж це відбувалося в Європі протягом останніх десятиліть”, – зазначив глава МЗС Німеччини.

В Афінах німецький міністр висловив свою думку щодо рішення США скоротити військову присутність у Німеччині. За його словами, це має спонукати країни Європи до посилення своєї обороноздатності.

“Ми маємо розглядати це як поновлений заклик до швидшого розвитку та розгортання власних можливостей, цього просто неможливо уникнути”, – сказав Вадефуль.

П’ять років війни: чому ми маємо право на власне визначення перемоги

Ми вже п’ятий рік воюємо. П’ять років, які перевернули все – наше життя, країну, світосприйняття. Але досі ми так і не домовилися про головне: що для нас перемога? З одного боку, відповідь ніби очевидна. Але чим довше триває війна, тим менш однозначною стає ця відповідь. І від того, як ми на неї відповімо, залежатиме, якою буде Україна після війни. Бо перемога – це не просто військовий термін. Це психологічний, політичний, історичний маркер, який або об’єднає суспільство, або розірве його. І в цій битві за наші голови Росія зацікавлена не менше, ніж у наступі на фронті.

Наші уявлення про перемогу змінювалися разом із лінією фронту. У 2022-му, коли росіян вибили з Київщини, Чернігівщини та Сумщини, коли звільнили острів Зміїний, провели Харківське контрнаступлення і зайшли в Херсон, ми входили в 2023-й із відчуттям, що перемога – це кордони 1991 року. Тоді це здавалося спільною метою, яка об’єднувала майже всіх – від волонтерів до військового командування. Лише найрадикальніші мріяли про розпад Росії. Але наступні три роки війна поступово приземляла наші очікування. Ми зрозуміли, що Друга світова війна, яка для багатьох була головним зразком завершення конфлікту, – не універсальний шаблон. У 1945-му зло було не просто переможене, а окуповане, покаране, перевиховане. Але той сценарій став можливим завдяки абсолютному домінуванню союзників. А ми з самого початку були не фаворитами, а андердогами.

Сьогодні, весною 2026-го, війна не перетнула наших кордонів у тому сенсі, що держава вціліла. Але бойові дії перейшли у фазу виснаження. І попри все, ми зробили неймовірне. Ми сточили той радянський танковий кулак, який десятиліттями готувався для кидка до Ла-Маншу. Ми перетворили Чорноморський флот на тінь того, чим він був. Щомісяця ми знищуємо більше росіян, ніж вони встигають набрати. І якщо завтра війна заморозиться по нинішній лінії — ми цілком можемо вважати це перемогою. Бо ми вижили. Бо нас не знищили. Бо ми не стали черговою маріонеткою.

Давайте чесно: метою Москви ніколи не були окремі міста. Її завданням було або вийти на західні кордони, або перетворити Україну на подобу Білорусі. І якщо нам вдасться зберегти незалежність і суверенітет – це означатиме, що цілі вторгнення провалилися. Москва даремно спалила ресурси, розміняла свій вплив на війну, в якій не досягла мети. Величезна країна розбивається об нашу оборону. І якщо це не перемога, то що?

Дискусія про кордони 1991 року була б доречною, якби ми були фаворитами. Наполягати на повному розгромі ворога може той, хто перевершує його за всіма показниками. Ми ж з самого початку воюємо проти найбільшої країни світу, якій ще й функцію тилу забезпечувала друга економіка планети. Фаворит може дозволити собі максималістські завдання. А претендент – лише ті, які йому під силу. Прив’язувати перемогу виключно до кордонів 1991 року – значить знецінювати подвиг наших військових і грати на руку ворогу.

І тут найважливіше. Дискусія про критерії перемоги має не лише теоретичне, а й цілком практичне значення. Країна-переможець і країна-переможений – це різні світи. Перемога народжує солідарність. У неї багато батьків, і під її зонтиком знаходиться місце для всіх – для тих, хто воював, і тих, хто працював у тилу; для тих, хто платив податки, і тих, хто допомагав переселенцям; для тих, хто виїхав, і тих, хто залишився. Перемога стає колективним тріумфом, підтвердженням того, що ми – суб’єктна нація. Поразка ж запускає зворотний процес: пошук винуватих, взаємні звинувачення, фрустрацію. Військові звинувачують тил, тил – військових, всі разом – тих, хто поїхав.

Саме тому, якщо Росія не зможе перемогти нас на полі бою, вона зробить усе, щоб переконати нас у тому, що ми програли. Якщо вона нав’яже нам свій наратив – солідарність і синергія стануть головним дефіцитом післявоєнної України. Ми перетворимося на країну ресентименту, внутрішніх окопів і безкінечних чвар. І це стане прекрасним плацдармом для російського реваншу.

Звичайно, думка про те, що перемога можлива без кордонів 1991 року, для когось видасться кощунственною. Але для максималізму потрібні ресурси, яких у нас немає. І ми маємо бути чесними перед собою. Україна п’ятий рік складає іспит на солидарність, адаптивність, стресостійкість. Нам пророкували поразку в перший місяць. Але ми вистояли. Ми переписуємо правила війни, знаходимо асиметричні рішення, досягаємо результатів, яких ніхто не очікував. І якщо ми в підсумку вистоїмо на полі бою 0 ми не маємо жодного права відмовлятися від перемоги на користь тих, хто захоче її в нас вкрасти. Бо перемога – це не тільки те, що дають нам обставини, але й те, що ми самі вирішуємо собі подарувати.

Швеція зупинила та оглянула нафтовий танкер Jin Hui з російського “тіньового флоту”

Сьогодні, 3 травня, Берегова охорона Швеції зупинила та оглянула нафтовий танкер, який підозрюють у причетності до російського “тіньового флоту”.

Про це в мережі X написав міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін.

Судно перебуває під санкціями Євросоюзу, Великої Британії та України, тож підозрюється у плаванні під підробленим прапором та перевезенні ресурсів в обхід обмежень.

Танкер затримали о другій годині дня за місцевим часом у територіальних водах Швеції неподалік від Треллеборга. У влади виникли питання щодо його технічного стану та відсутності страховки.

За даними MarineTraffic, Jin Hui ходив під сирійським прапором, а на момент затримання він прямував із Північного моря до Балтійського.

Варто зазначити, що зупинка танкера з “тіньового флоту” демонструє боротьбу Європи проти схем, через які Москва фінансує війну. Ці дії здатні скоротити доходи Кремля і в перспективі спрямувати ці кошти на підтримку Києва.

“І не таких ламали”: в Одесі мобілізували священика – відмовляється користуватися зброєю

У мережі поширилася історія про мобілізацію священнослужителя з Одеси, якого тиждень тому забрали співробітники Територіального центру комплектування (ТЦК), не попередивши його родичів.

Про це розповіла його дружина-волонтер Наталія, пишуть місцеві Telegram-канали.

За її словами, її чоловіка доставили до Приморського ТЦК, де у нього забрали мобільний телефон і готівку в розмірі 9 тис грн. Усі шість днів, що він перебуває в установі, родичі шукали його, оскільки про його мобілізацію нікому не повідомили.

Наталія каже, що пізніше він зв’язався з нею і розповів, що у військкоматі панує повна антисанітарія, а також у мобілізованих немає туалету.

Також жінка каже, що через характер своєї діяльності її чоловік відмовляється брати до рук зброю. Коли вона разом з адвокатом спробувала дізнатися про долю чоловіка, заступник командира частини відповів їй: “І не таких ламали”.

Крім того, зазначається, що, за словами священика, коли їх доставили до військової частини і всі призовники виходили з автобуса, їх закидали шумовими гранатами.

В Україні до пілотного проєкту “приватної ППО” приєдналися вже 25 компаній

В Україні до експериментального проєкту “приватної ППО” долучилися 25 підприємств, частина підрозділів яких уже виконує бойові завдання та знищила понад 10 російських безпілотників, серед яких були Shahed і Zala.

Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко у Telegram.

Вона пояснила, що компанії отримали відповідний статус від Міноборони і створюють власні групи протиповітряної оборони. Проєкт стартував у листопаді 2025 року, а до його завдань входить посилення захисту критичної інфраструктури та швидке реагування на повітряні загрози без перевантаження бойових підрозділів.

Свириденко нагадала, що для участі бізнес повинен подати заявку до Міноборони, пройти перевірку, зібрати команду та діяти у координації з Повітряними силами ЗСУ. Вона додала, що для підприємств критичної інфраструктури передбачена спрощена процедура.

Глава уряду підкреслила, що всі подібні підрозділи працюють під контролем військового командування та в рамках єдиної системи ППО.

Україна не встигне захистити електропідстанції у заплановані Кабміном терміни – нардеп

Влада України оприлюднила завідомо нереалістичний план зведення захисних споруд навколо енергопідстанцій, тож вкластися у всі передбачені терміни неможливо.

Про це заявив депутат від партії “Слуга народу” Сергій Нагорняк в ефірі “Ранок.LIVE”.

Він розповів, що під час останньої наради з урядом йшлося про “Плани стійкості” та реалізацію захисту підстанцій “Укренерго” потужністю 110 кВт.

Нагорняк стверджує, що зараз Кабінет міністрів доручає замовникам, ОДА, Службі відновлення захистити об’єкти до 1 вересня, що є неможливим. Він підкреслив, що в таких питаннях “важливо не обманювати себе”.

За словами нардепа, якщо буде жорсткий контроль і своєчасне фінансування, то ці плани вдасться реалізувати в кращому випадку до січня 2027 року.

Він закликав не занурювати в “цю бульбашку брехні” посадовців і народ, переконуючи, що до вересня все буде готово до наступного зимового періоду.

Держпереворот у Малі за допомогою зброї з України: у Кремлі вигадали нове звинувачення

У Росії спробували звинуватити Україну у наданні зброї повстанцям, які намагалися здійснити збройний державний переворот у Республіці Малі.

Про це повідомили пропагандистські ЗМІ.

За твердженнями Кремля, який направив свої сили для зупинки атак, у бойовиків нібито були автомати Калашникова різних модифікацій, ПКМ, знаряддя СПГ-9 і великокаліберні кулемети Владимирова.

Крім того, ворожі сили запевняють, що постачальники нібито використовували FPV-дрони, якими керували українські спецпідрозділи.

Окупанти кажуть, що підтвердженням того, що перерахована вище зброя була відправлена Києвом, є серійні номери на озброєнні.

Варто зазначити, що влада України поки що не коментувала звинувачення російських пропагандистів у “спонсоруванні тероризму” в Малі.

Україна та Греція зіткнулися з труднощами під час планування спільного виробництва морських дронів

Переговори між Україною та Грецією щодо спільного виробництва морських дронів затягнулися через розбіжності в підходах до умов їхнього застосування.

Про це пише видання Kathimerini.

Згідно зі статтею, йдеться про випуск безпілотних надводних апаратів з частковим перенесенням виробництва на грецькі верфі, однак країни не можуть дійти згоди щодо ліцензій на можливий перепродаж цих дронів.

Зокрема, Київ хоче впливати на те, як ці дрони будуть використовуватися грецькою армією. В Афінах таку пропозицію відхилили, вважаючи, що вона може обмежити бійців у разі збройного конфлікту.

За даними видання, така позиція українців може бути пов’язана з бажанням утримувати баланс у відносинах з Туреччиною. Незважаючи на співпрацю Анкари з Москвою в торгівлі та енергетиці, ця країна залишається для України важливим партнером, зокрема в питаннях безпеки в Чорному морі та дипломатичних контактів.

При цьому відомо, що переговорний процес не зупинено. Нещодавно грецькі військові здійснили візит до Києва, де обговорювали технічні деталі можливої співпраці.

РФ запускала над Київщиною БПЛА-приманки “Пародія”: “Флеш” розкрив подробиці

Під час атаки дронів 2 травня над Київською областю росіяни масово задіяли безпілотні літальні апарати-приманки “Пародія”.

Про це розповів фахівець у галузі військових радіотехнологій та радник глави Міноборони Сергій “Флеш” Бескрестнов.

За словами експерта, атака на Київщину відрізнялася від звичних інших, оскільки в ряді районів люди помітили ворожі дрони нетипового вигляду. Це були імітатори “Пародія”, які противник застосував після тривалої паузи в кілька місяців.

“Флеш” пояснив, що завдання таких дронів — відволікати увагу української ППО, тому десятки цих приманок кружляли над Україною.

Радник глави Міноборони підкреслив, що окупанти постійно тестують нові схеми застосування безпілотників, а мета ЗСУ – аналізувати, вивчати, прораховувати наперед і протидіяти цьому.

Зазначається, що ці БПЛА не мають бойової частини, а також значно менші й дешевші за “шахедів”, але за рахунок лінзи Люнеберга радіолокаційно імітують їх.