Велика Британія нарощує виробництво 155-мм боєприпасів – The Times

Велика Британія активно нарощує виробництво 155-мм артилерійських снарядів на тлі зростаючого попиту та прагнення зменшити залежність від США і Франції.

Про це повідомило видання “The Times”.

За інформацією джерела, на підприємствах по всій країні вже встановлюють модулі для виготовлення вибухової речовини RDX – ключового компонента снарядів.

Найбільший оборонний підрядник Європи, компанія BAE Systems, до літа 2025 року планує збільшити обсяги виробництва у 16 разів у порівнянні з 2023 роком. Раніше компанія імпортувала RDX, однак нині переходить на власне виробництво, що дозволить забезпечити повну автономію оборонного сектору та експорт незалежно від зовнішніх обмежень.

Зазначається, що значна частина британських боєприпасів вже була передана Україні, саме це й стало одним із факторів, що спонукали до масштабної модернізації виробничих потужностей.

Британський уряд також оголосив про плани збільшити оборонний бюджет до 2,5% ВВП до 2027 року – це стане найбільшим зростанням оборонних витрат з часів Холодної війни.

Раніше, 14 квітня, Велика Британія переказала Україні другий транш на суму 752 млн фунтів стерлінгів ($991 млн), фінансований за рахунок доходів від заморожених російських активів.

“Пощадив санітарку”: відео з дрону РФ викликало хвилю обговорень у мережі

У Мережі активно поширюється відео, на якому оператор дрона з боку РФ нібито свідомо утримався від атаки на українську військову санітарку.

Інформація про це з’явилася в Telegram-каналах.

На оприлюднених кадрах видно, як БПЛА підлітає до окопу, де перебуває жінка у військовій формі, що, ймовірно, надає допомогу пораненому українському бійцю.

У останній момент дрон зависає в повітрі, після чого його керування начебто припиняється, і удару не відбувається.

Автори відео наполягають, що оператор розпізнав у жінці медпрацівницю та свідомо відмовився від атаки. Водночас частина користувачів сумнівається в автентичності кадрів і припускає, що відео може бути постановкою або елементом інформаційної кампанії.

У Кремлі заявили про задоволення через позицію США щодо НАТО для України

У Кремлі позитивно сприйняли заяви зі США щодо ймовірної відмови України від вступу до НАТО.

Про це повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, зазначивши, що така позиція “збігається з російським баченням”.

“Те, що членство України в НАТО виключено, ми чули з Вашингтона на різних рівнях. І, безумовно, це те, що викликає наше задоволення”, – заявив він.

Пєсков повторив кремлівський наратив про нібито “загрозу національним інтересам РФ” у разі інтеграції України в Альянс та зазначив, що це прагнення стало однією з причин повномасштабного вторгнення.

Столтенберг і прем’єр Норвегії говоритимуть із Трампом про Україну

У четвер, 24 квітня, у Вашингтоні відбудеться зустріч прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре і міністра фінансів, а також колишнього генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга з президентом США Дональдом Трампом.

За інформацією “Reuters” про це повідомили в офісі Стьоре.

Під час зустрічі в Білому домі, серед інших питань, розглядатимуться питання, пов’язані з безпекою, діяльністю НАТО і ситуацією в Україні, а також аспекти, що стосуються торгівлі та бізнесу.

“Норвегія і США мають давні зв’язки і співпрацюють у різних сферах. США є важливим торговельним партнером Норвегії. Я з нетерпінням очікую можливості обговорити шляхи, якими наша співпраця може стати ще тіснішою в майбутньому”, – зазначив Стьоре.

Уряд США на чолі з Дональдом Трампом оголосив про запровадження 15%-го мита на товари, імпортовані в країну з Норвегії. Це рішення стало частиною більш масштабних заходів з контролю за торговельними відносинами з іншими державами.

Згодом було оголошено про тимчасове зниження ставки мита до 10% на термін у 90 днів.

Цього року Норвегія надасть Чехії 4 млрд норвезьких крон (приблизно $378 млн) для реалізації проєкту з відправки Україні артилерійських боєприпасів. Також Норвегія виділить 1 млрд норвезьких крон ($94,5 млн) Європейському фонду миру (EPF).

Україна має відповісти на пропозиції Трампа щодо врегулювання конфлікту – WSJ

Україна має надати відповідь на ініціативи адміністрації Дональда Трампа щодо врегулювання конфлікту.

Про це повідомляє “The Wall Street Journal”, посилаючись на конфіденційний документ, переданий українській стороні під час зустрічі в Парижі 17 квітня.

Серед озвучених пропозицій – визнання США анексії Криму Росією, відмова України від прагнення до членства в НАТО та створення нейтральної зони навколо Запорізької АЕС під контролем США. У публікації зазначається, що ці пропозиції вважаються сценаріями для обговорення, а не жорсткими вимогами.

Реакція Києва очікується вже цього тижня під час тристоронньої зустрічі з представниками США та ЄС у Лондоні. У разі досягнення узгодженої позиції, документ може бути представлений Росії як основа для подальших переговорів.

WSJ звертає увагу на те, що потенційне визнання анексії Криму стане різким відступом від усталеної політики США, якої дотримувалися як демократичні, так і республіканські адміністрації з 2014 року. Очікується участь у перемовинах ключових представників американської сторони – Рубіо, Віткоффа та Келлога.

Після закінчення “великоднього перемир’я” по території України вдарила майже сотня безпілотників

У ніч на 21 квітня росіяни завдали ударів по території України, задіявши 96 БПЛА і 3 ракети різних модифікацій.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Відбиття повітряної атаки здійснювалося силами авіації, зенітно-ракетних частин, підрозділів радіоелектронної боротьби та мобільних вогневих груп.

Під час операції вдалося ліквідувати 42 дрони різних моделей, включно з “Shahed”, у північних, південних, східних і центральних регіонах країни. Ще 47 безпілотників-імітаторів зникли з радарів, не завдавши шкоди.

Також із Криму в бік Херсонської області було випущено протикорабельну крилату ракету “Онікс”, а з акваторії Чорного моря в бік Миколаївської області – дві протирадіолокаційні ракети “Х-31П”.

У Дніпропетровській області від російських БПЛА загорілися суха рослинність і господарська будівля в Дніпровському районі. У Павлограді ж сталося загоряння на харчовому виробництві, про що повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

За інформацією, наданою головою Черкаської обласної військової адміністрації Ігорем Табурцем, у регіоні було знищено 8 російських БПЛА.

У Європі змінюють стратегію надання допомоги Україні – WP

Європейські країни можуть змінити підхід до підтримки України, змістивши фокус з постачання готової зброї на інвестування у розвиток її оборонної промисловості.

Про це повідомляє “The Washington Post” з посиланням на європейських посадовців.

У виданні зазначають, що все більше країн ЄС розглядають модель фінансування українського ВПК як вигіднішу і стабільнішу форму допомоги. На думку європейських політиків, такий формат дозволить не лише зменшити тиск на власні ресурси, але й посилити здатність України самостійно забезпечувати себе зброєю.

“Це безпрограшний варіант. Нам це буде дешевше, а їм потрібно виробляти”, – заявив один із співрозмовників WP, наголосивши, що українці мають досвід, з якого Європа може навчатися.

Крім того, країни-члени НАТО розглядають можливість використання території України як полігону для випробування нових систем озброєнь, зокрема безпілотників, де Київ має суттєвий практичний досвід.

Росія має намір провести суд над полоненим австралійцем

Росіяни висунули офіційні звинувачення проти австралійця Оскара Дженкінса, який воював на боці України.

Про це повідомляє портал “9news.com”.

За інформацією джерела, ворожа сторона кваліфікує його участь у бойових діях як найманство, хоча паосол України в Австралії Василь Мірошниченко зазначив наступне:

“Дженкінс – не найманець, а військовослужбовець, який має контракт із ЗСУ. Відтак, відповідно до норм міжнародного права, він має розглядатися як військовополонений”.

У російських медіа стверджується, що австралієць з березня по грудень 2024 року нібито брав участь у бойових діях проти російської армії та отримував за це грошову винагороду в розмірі $11–15 тис на місяць.

Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе заявив, що уряд країни вживе всіх можливих заходів для захисту прав свого громадянина та веде роботу з дипломатичного врегулювання ситуації.

Європа повинна взяти на себе роль США в наданні допомоги Україні

Дії команди Трампа, які викликали обурення у президента Зеленського і були незграбними спробами налагодити стосунки з Кремлем, стали початком нового складного періоду для України та західних країн.

Про це пише “The Times”.

Заява президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про намір завершити конфлікт в Україні впродовж доби зустріла рішучу відсіч з боку Путіна, який не має наміру припиняти агресію. Велика Британія та її союзники мають посилити підтримку Києва, щоб українці могли ефективно захищатися.

Відтоді як Дональд Трамп обійняв посаду президента США, військова підтримка України з боку Вашингтона значно скоротилася. Останній пакет допомоги, що включає в себе $500 млн на закупівлю військового обладнання, зокрема ракет для протиповітряної оборони, був переданий Україні в останні дні роботи адміністрації Джо Байдена.

Водночас Сполучене Королівство, Королівство Данія, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Норвегія, Королівство Швеція та Єврокомісія продовжують надсилати в Україну боєприпаси та гуманітарну допомогу, загальна сума якої досягла 138 млрд євро.

Хоча Сполучені Штати Америки залишаються найбільшим донором України та основним постачальником військової допомоги, вони вже надали на 23 млрд євро менше, ніж європейські країни.

У питаннях економіки, як і в інших сферах, Трамп, схоже, прагне послабити позиції Америки у вільному світі. Велика Британія та країни Європи мають зосередитися на збільшенні підтримки України, підвищенні оборонних витрат, формуванні європейських “сил безпеки” для розміщення на заході України та збереженні єдності НАТО.

Сер Кір Стармер зберіг позицію Бориса Джонсона щодо України.

Велика Британія надала Україні фінансову підтримку в розмірі близько 0,5% від свого ВВП. Це більше, ніж Франція, Італія та Іспанія, але менше, ніж скандинавські та балтійські країни, такі як Данія та Естонія, які виділили понад 2%.

Сер Кір Стармер також пообіцяв збільшити витрати на оборону з 2,3% ВВП до 2,5% до 2027 року. Однак військові начальники наполягали на збільшенні до 2,65%.

Ситуація в Україні не настільки невтішна, як могла б бути, якби Трамп здобув перемогу на повторних виборах кілька років тому. Однак не можна дозволити Москві скористатися протиріччями в команді Трампа і використати їх у своїх інтересах. Велика Британія та європейські країни мають заповнити прогалину, залишену США.